Планування і забудова сільских поселень

|насосні станції водопроводу | | | | | | | | | | | | |

|----------------------------------------------------------------------------------------------------|

- 70 -

Таблиця 8.14

------------------------------------------------------------------------------

| | | | | | | | | |

------------------------------------------------------------------------------

Примітка. Відстані, наведені в числівнику, - для КС, в знамен-

нику - для ГРС.

9.5. Характер і ступінь потенціальних видів впливу на природ-

но-територіальний комплекс і взаємопов'язані з ним соціальні

системи містобудівної діяльності, що намічається, визначаються

при оцінці впливу на навколишнє середовище. Результати цієї

оцінки повинні бути відображені у складі передпроектної і про-

ектної містобудівної документації поряд з іншими параметрами,

що проектуються, починаючи з цільових та прогнозних стадій її

розробки.

9.6. Система оцінки впливів на навколишнє середовище місто-

будівних об'єктів повинна включати:

- підготовку інформації про стан навколишнього природного

середовища і її компонентів на момент проектування;

- прогнозування і оцінку можливого впливу на об'єкти, що

намічаються, і їх варіантів;

- прогнозування змін стану навколишнього середовища за

варіантами, що розглядаються, включаючи припинення або

перепрофілювання даного виду містобудівної діяльності;

- складання оцінювального документу (розділу) і розгля-

дання (експертиза) його спеціалістами за участю гро-

мадськості;

- підготовку необхідної інформації для органів, що прий-

мають рішення про здійснення містобудівної діяльності,

яка намічається.

- 71 -

ПРИРОДООХОРОННІ ЗАХОДИ

9.7. Охорона навколишнього природного середовища є важливим

завданням, яке вирішується під час розробки містобудівної доку-

ментації. Вона включає заходи з охорони земельних ресурсів, лі-

сів, повітряного басейну, водоймищ, водотоків і запасів підзем-

них вод.

9.8. Комплексні заходи з охорони навколишнього середовища

грунтуються на пропозиціях схем і проектів районного проектуван-

ня, а також відповідних розділів прогнозів економічного і со-

ціального розвитку сільськогосподарських і промислових підпри-

ємств, схем генеральних планів території місцевих Рад.

9.9. Заходи щодо охорони земельних ресурсів повинні бути

спрямовані на обгрунтований вибір територій і майданчиків для

промислового, житлово-громадського будівництва, господарського

використання. При визначенні розміру територій, які потрібні

для розташування підприємств і об'єктів сільськогосподарського

виробництва, належить намагатися їх економно використовувати (у

відповідності з діючим законодавством).

9.10. Територію для розвитку і реконструкції існуючих поселень

і будівництва нових у відповідності з законодавством України

належить передбачати на землях, що непридатні для сільськогос-

подарського використання. Вилучення земель сільськогосподарсь-

кого призначення проводиться у відповідності з Земельним Кодек-

сом України за порядком, який утверджено.

9.11. Розміщення забудови на зрошуваних і висушених землях,

ріллі, земельних ділянках, зайнятих багаторічними плодовими на-

садженнями та виноградниками, а також на землях, на яких знахо-

ходяться водоохоронні, захисні та інші ліси I групи допускає-

ться, як виняток, у відповідності з земельним законодавством.

9.12. Забороняється проектування і будівництво поселень, про-

мислових комплексів та інших народногосподарських об'єктів до

отримання даних про відсутність корисних копалин в надрах під

ділянкою майбутньої забудови, що надаються відповідною терито-

ріальною геологічною організацією.

9.13. Розташування будівель, споруд і комунікацій не допуска-

ється:

- на землях заповідників, заказників, природних націо-

нальних парків, ботанічних садів, дендрологічних пар-

ків і водоохоронних смуг (зон);

- в зонах охорони гідрометеорологічних станцій;

- в першій зоні санітарної охорони джерел водопостачан-

ня і майданчиків водопровідних споруд;

- в першій зоні санітарної охорони курортів.

У другій зоні округу санітарної охорони курортів припускає-

ться розташовувати об'єкти, пов'язані з експлуатацією, розвит-

ком, благоустроєм і обслуговуванням населення курортів, якщо

вони не викликають забруднення атмосфери, грунту і води, під-

вищення нормативних рівней шуму і напруги електромагнітного

поля. У третій зоні допускається розташування об'єктів, які не

справляють негативного впливу на природні лікувальні засоби і

санітарний стан курорту.

Примітки:

1. Не допускається розміщення будівель і споруд:

- на земельних ділянках, які забруднені органічними і ра-

діоактивними відходами (до скінчення строків, що вста-

новлені органами Міністерства охорони здоров'я України);

- в небезпечних зонах відвалів породи вугільних, сланце-

вих, залізнорудних шахт та кар'єрів і збагачувальних

фабрик, зсувів, сельових потоків і снігових лавин;

- в зонах можливого катастрофічного затоплення внаслідок

руйнування гребель або дамб;

- в сейсмічних районах і зонах, що безпосередньо приляга-

ють до активних розламів;

- в охоронних зонах магістральних продуктопроводів;

- на ділянках, де були розташовані цвинтарі (навіть після

закінчення строку їх дії);

- в санітарно-захисних зонах промпідприємств, тваринниць-

ких і птахівницьких комплексів.

- 72 -

2. З метою забезпечення нормальної експлуатації споруд, прист-

роїв та інших об'єктів транспорту можуть бути запроваджені охо-

ронні зони у відповідності з діючим земельним законодавством.

9.14. Навколо сільських поселень, що розташовані у безлісових

і малолісових районах, належить передбачати створення вітроза-

хисних і берегозакріплювальних лісових смуг, озеленення схилів,

пагорбів, ярів, балок. Ширину захисних лісових смуг для сільсь-

ких поселень слід приймати не менше 50 м.

9.15. Тваринницькі, птахівницькі та звірівницькі підприємства,

склади для збереження ядохімікатів, біопрепаратів, добрив та

інші склади і виробництва, ветеринарні установи, об'єкти і під-

приємства для утилізації відходів, котельні, очисні споруди,

гноєсховища відкритого типу, склади нафти та нафтопродуктопро-

води (ЛЗР і ГР), склади газу і виробничих будівель категорій А

і Б належить розташовувати з підвітряного боку відносно до ін-

ших об'єктів виробничої зони і сельбищної території у відповід-

ності з діючими нормативними документами.

9.16. Заходи щоду захисту водоймищ, водотоків і морських ак-

ваторій необхідно передбачати у відповідності з вимогами вод-

ного законодавства і санітарних норм, затверджених Міністерством

охорони здоров'я України.

9.17. Сельбищні території сільських поселень і місця масового

відпочинку належить розташовувати вище за течією водотоків і

водоймищ відносно виходу виробничих і господарсько-побутових

стічних вод. Розміщення їх нижче виходів, що вказані, допуска-

ється за умовами дотримання санітарних норм, а також Правил

охорони поверхневих вод від забруднення стічними водами і сані-

тарної охорони прибережних вод морів.

9.18. Розміщення сільгосппідприємств у прибережних смугах во-

доймищ не допускається. У трикілометровій зоні Узбережжя Азов-

ського та Чорного морів забороняється будівництво:

- сільськогосподарських підприємств та інших об'єктів,

які не пов'язані з розвитком і обслуговуванням курор-

тів, об'єктів морського транспорту, рибної промисло-

вості і організацій, які виконують берегозакріплюючі

і протизсувні роботи;

- індивідуального житла, крім населених пунктів, що

вказані в розпорядженні Кабінету Міністрів України;

- будівель, споруд і комунікацій в прибережних смугах

завширшки менше 100 м від зрізу води.

9.19. При розташуванні складів мінеральних добрив і хімічних

засобів захисту рослин, тваринницьких і птахівницьких підпри-

ємств слід передбачати необхідні заходи, що виключають проник-

нення вказаних речовин, гноївки та посліду у водойми. Склади

мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин належить

розташовувати на відстані не менше 2 км від рибогосподарських

водоймищ. У випадку особливої необхідності припускається змен-

шувати відстань від указаних складів за умовами узгодження з

органами, які здійснюють охорону рибних запасів.

9.20. При проектуванні нових сільських поселень необхідно пе-

редбачати вздовж берегів водоймищ організацію водоохоронних зон

завширшки від берега не менше:

- для водосховищ 500 м;

- малих річок завдовжки, км: до 50 - 100 м,

50-100 - 200 м,

100-200 - 300 м.

У водоохоронних зонах (смугах) забороняється розміщення полі-

гонів для твердих побутових і промислових відходів, що неутилі-

зуються, складів нафтопродуктів, складів для зберігання ядохі-

мікатів і мінеральних добрив, накопичувачів стічних вод тварин-

ницьких комплексів і ферм. У межах населених пунктів за погод-

женням з органами охорони природи допускається розміщення окре-

мих об'єктєв виробничої і соціальної сфери, обладнаних центра-

лізованою каналізацією.

9.21. Заходи з охорони грунтів, водоймищ і повітряного басей-

ну повинні забезпечувати зменшення виділення шкідливостей в ат-

мосферу шляхом застосування найбільш досконалих технологій, а

також дотримання нормативних санітарно-гігієнічних розривів

між джерелами відділення шкідливостей і житловими територіями

у відповідності з санітарними нормами.

- 73 -

Примітка. З визначенням меж санітарно-захисних об'єктів, які

активно впливають на навколишнє середовище, крім кліматичних

даних наведених в проектах районного планування (вітряний режим,

опади тощо), повинні враховуватись мікрокліматичні особливості.

9.22. Для охорони водоймищ і водотоків належить передбачати

улаштування водоохоронних і водорегулюючих зелених насаджень,

параметри яких визначаються у відповідності з даними табл. 9.1.

Таблиця 9.1

(рекомендована)

---------------------------------------------------------------

| Види | Характеристика |Розміщення та улаштування|

| насаджень | насаджень | |

9.23. При розробці пропозицій з рекреаційного використання

лісових масивів, лісових і заплавних лук, розташованих у межах

території місцевих Рад, належить користуватися даними щодо

екологічно допустимх навантажень на ландшафт, наведених в

табл. 1 додатку 3.

9.24. У випадку розміщення на території місцевої Ради запо-

відників, ландшафтів, що охороняються, необхідне дотримання