Кількість нецілих виробів не повинна перевищувати 5 % від маси партії.

  1. Додаткові вимоги до паковання можна коригувати під час укладання договору або контракту.

10 ПРАВИЛА ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

  1. Транспортування
    1. Сальтисони транспортують усіма видами транспорту в охолоджених або ізотермічних транспортних засобах згідно з правилами перевезення вантажів, що швидко псуються, які діють на даному виді транспорту.,
      1. Транспортування сальтисонів без паковання (навалом) та у відкритих автомобілях не дозволено.
    2. Зберігання
      1. Сальтисони випускають у реалізацію за температури в товщі батона від О °С до 8 °С. Заморожування не дозволено.
      2. Сальтисони зберігають за температури від О °С до 6 °С та відносної вологості повітря від 75 % до 85 % розкладеними в один ряд.
      3. Строк придатності сальтисонів не більше ніж;
  • Полтавського копченого - 5 діб;
  • Київського (із м’яса п_орстят), Червон_огоц<ро£ято^;о, Білогоj:iHinppn^poBCbKoro_—.^ ход;

'—"[{'йТвськбгб'кров’яного,'Чєр^Столового,Рослинного,Асорті, Сірого, Рулету із руб

ця — 24 год;

  • Нового, Червоного, Українського (іа рубця), Любительського — 12 год.
    1. Строк придатності сальтисонів у поліамідних оболонках не більше ніж:
  • Полтавського копченого — 8 діб;
  • Київського (із м’яса поросят), Червоного кров’яного, Білого, Дніпропетровського, Київського кров’яного, Черкаського, Столового, Рослинного. Асорті, Сірого, Рулету із рубця — 5 діб:
  • Нового, Червоного, Українського (із рубця), Любительського — З доби,
    1. Строк придатності сальтисонів, упакованих під вакуумом у плівку, за температури не вище ніж 6 °С, не більше ніж:
  • цілими виробами:
  • Полтавського копченого — 10 діб;
  • Київського (із м’яса поросят), Червоного кров'яного, Білого, Дніпропетровського — 8 діб;
  • Київського кров’яного, Черкаського, Столового, Рослинного, Асорті, Сірого, Рулету із рубця — 6 діб;
  • Нового, Червоного, Українського {із рубця), Любительського — 5 діб;
  • порційним нарізанням:^
  • Полтавського копченого — 8 діб;
  • Київського (із м’яса поросят), Червоного кров’яного, Білого, Дніпропетровського — 6 діб;
  • Київського кров’яного. Черкаського, Столового, Рослинного, Асорті, Сірого, Рулету із рубця — 4 доби;
  • Нового, Червоного, Українського (із рубця), Любительського — З доби

11 МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ

  1. Відбирають проби, готують до випробовування згідно з ГОСТ 9792 та ГОСТ 26929.
  2. Зовнішній вигляд, консистенцію, колір і вигляд фаршу на розрізі, смак і запах визначають згідно з ГОСТ 9959.
  3. Визначають масову частку вологи згідно з ГОСТ 9793, масову частку кухонної солі - згідно з ГОСТ 9957 або ДСТУ ISO 1841-1. ДСТУ ISO 1841-2, масову частку нітриту натрі.ю — згідно з ГОСТ 3558.1 або ДСТУ ENV 12014-3, ДСТУ ENV 12014-4, масову частку крохмалю ЗГІДНО з ГОСТ 10574.
  4. Контролюють вміст глутамату натрію згідно з методикою МВ[13] або згідно з ДСТУ iSO 4134.
  5. Температуру в товщі продукту вимірюють у центрі виробу скляним рідинним (спиртовим) термометром згідно з ГОСТ 28498, вмонтованим у металеву оправу, напівпровідниковим вимірником температури або іншими приладами, за.допомогою яких визначають температуру з допустимою похибкою вимірювання ± 1 °С.
  6. Форму, товарну відмітку (в’язання) батонів, якість паковання та марковання визначають візуально зовнішнім оглядом.
  7. Мікробіологічні показники (МАФАМ, БГКП, сульфітредукувальні клостридії, Salmonella) визначають згідно з ГОСТ 9958 або ГОСТ 10444.15, ГОСТ 29185, ГОСТ 30518, ДСТУ EN 12824-3
  8. Визначають масову частку свинцю згідно з ГОСТ 26932, кадмію — згідно з ГОСТ 26933, ртуті — згідно з ГОСТ 26927, міді — згідно з ГОСТ 28931, цинку — згідно з ГОСТ 26934, миш’яку ~ згідно з ГОСТ 26930 або згідно з ГОСТ 30178.
  9. Визначають вміст афлатоксину відповідно до вимог № 2273 [14].
  10. Визначають залишкові кількості нітрозамінів відповідно до ви/уіог МВК 4.4.1.011 [15].
  11. Контролюють вміст гормональних препаратів відповідно до вимог N° 3202 [16].
  12. Контролюють вміст пестицидів відповід,чо до вимог ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000 [5].

1-1.13- Ко-нтрелюють- вміст--радгокушідів -згідно'рт-•методиками, 'затвердженими 'в'установленому порядку.

11,іа Масу нетто, брутто сальтисонів перезірлють на вагах для стати'чного зважуйанн.ч звичайного класу точності згідно з ГОСТ 29329 з ціною повіркової поділки е < 100 г та допустимою похибкою + 1е Діапазон вимірювань ваг визначають залежно від вимірюваної маси

Масу нетто фасованих порцій сальтисонів перевіряють на вагах для статичного зважування середнього класу точності згідно з ГОСТ 29329 з ціною повіркової поділки е < 2 г та допустимою похибкою ± 1е,

  1. 15 Дозволено використовувати стандартні методики, методи та прилади, які за своїми метрологічними та технічними характеристиками задовольняють вимоги цього стандарту та мають відповідне метрологічне забезпечення згідно з чинним законодавством України.

12 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

  1. Сальтисони приймають партіями. Правила приймання, визначання партії, об’єм вибірок та відбирання проб проводять згідно з ГОСТ 9792,
  2. Кожну партію сальтисонів супроводжують документами, що підтверджують їх якість га безпеку.
  3. Для перевіряння ЯКОСТІ сальтисонів на відповідність вимогам цього стандарту підприємство-виробник проводить приймальне та періодичне контролювання.
  4. Кожна партія сальтисонів підлягає приймальному контролюванню за органолептичними показниками, формою, товарною відміткою (в’язанням), температурою в товщі батона, якістю марковання та паковання, масою нетто.
  5. Періодичному контролю підлягають сальтисони за фізико-хімічними показниками: масовою часткою вологи, масовою часткою кухонної солі, масовою часткою нітриту натрію, масовою часткою крохмалю та за мікробіологічними (МАФАМ, БГКП, сульфітредукувальні клостридії) показниками — не рідше одного разу на 10 діб; а також на вимогу контролівної організації або замовника.

Масову концентрацію глутамату натрію визначають під час поставлення продукції на виробництво

  1. Аналіз на наявність патогенних мікроорганізмів проводять у порядку державного санітарного нагляду санітарно-епідеміологічними станціями за методиками і з періодичністю, затвердженими у встановленому порядку.
  2. Періодичність .контролювання вмісту токсичних елементів, афлатоксину б,, пестицидів, нітрозамінів, гормональних препаратів та радіонуклідів у сальтисонах здійснюють відповідно до вимог MP4.4.4.108 [17].

13 ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА

  1. Підприємство-виробник гарантує відповідність якості сальтисонів вимогам цього стандарту за умови дотримання правил транспортування та зберігання, зазначених у розділі 10 цього стандарту.
  2. Строк придатності сальтисонів — згідно з вимогами 10,2 цього стандарту.

ДОДАТОК .А (довідковий)

код ПРОДУКЦІЇ ЗГІДНО з ДК 016

Таблиця А.1 — Код ДКПП сальтисонів

Код ДКПП

Назва продукцГ:

15,13.12,155

Ковбасні вироби інші Ця категорія МІСТИТЬ сальтисони

ДОДАТОК Б

(довідковий)

ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ ПРО ХАРЧОВУ ТА ЕНЕРГЕТИЧНУ ЦІННІСТЬ (КАЛОРІЙНІСТЬ) у 100 г ПРОДУКТУ

Таблиця Б.1 — Харчова та енергетична цінність калорійність у 100 г продукту

Назва

сальтисонів

Білок, г

і

t

Жир, г

Енергетична цінність (калорійність) ккал (кДж)

~ Вищий сорт: Полтавський копчений

15,7

29,6

329 (1377)

Київський (із м'яса поросят)

18,2

2,2

93 (389)

Червоний кров'яний

8,8

35,6

356 (1490)

-- Перший сорт: Білий

18,5

12,5

187 (733)

Дніпропетровський

13,6

19,6

231 (967)

Київський кров’яний

13,3

10,5

148 (620)

Черкаський

10,4

20,7

228 (954)

— Другий сорт' Столовий

19,4

7,8

148 (620)

Рослинний

17,7

6,0

125 (523)

— Третій сорт: Новий

15,1

12,8

176 (737)

Асорті ■

20,2

12,5

193 (808)

Червоний

22,1

6,5

147(615) і

, С.рий

13,9

9,9

165 (691)

І

Український (із рубця)

17,5

8,1

143 (599)

Любительський

13,9

4,4

95 (398)

Рулет із рубц.ч

24,4

6,9

160 (670)

БІБЛІОГРАФІЯ

  1. ДК 016-97 Державний класифікатор продукції та послуг, затверджений наказом Держстандарту України від 30,12.97 № 822
  2. СП № 3238-85 Санитарные правила для предприятий мясной промышленности (Санітарні правила для підприємств м'ясної промисловості), затверджені Мінм'ясомолпромом СРСР

від 05.08.85 № 3238___1.

З Правила передзабійного ветеринарного огляду тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м'яса та м'ясних продуктів, затверджені наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Мінагрополітики України від 07,06.2002 № 28'

  1. № 123-5/990-11 Инструкция по мойке и профилактической дезинфекции на предприятиях мясной и птицеперерабатывающей промышленности (інструкція з миття та профілактичного дезінфікування на підприємствах м'ясної і птахопереробної промисловості), затверджена Мінм'ясомолпромом СРСР від 15.01.85 N° 123-5/990-11
  2. МБТ № 5061-89 Медико-биологические требования и санитарные нормы качества продовольственного сырья и пищевых продуктов (МьВ Медико-біологічні вимоги і санітарні норми якості продовольчої сировини та харчових продуктів), затверджені МОЗ СРСР від 01,08.89 № 5061
  3. ДСанПіН 8.8,1,2.3.4-000-2001 Допустимі дози, концентрації, кількості та рівні вмісту пестицидів у сільськогосподарській сировині, харчових продуктах, повітрі робочої зони, атмосферному повітрі, воді водоймищ, ґрунті, затверджені МОЗ України від 20.09.2001 № 137
  4. ДР-97 Допустимі рівні вмісту радіонуклідів Cs-137 і Sr-90 в продуктах харчування тз питній воді, затверджені МОЗ України від 19.08.97 № 255

- 8-ДСН'Зї'З.б.037=99'Санітарні’нб^мй’виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затверджені МОЗ України від 01.12.99 № 37

  1. ДСН 3.3.6.042-99 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщено, затверджені МОЗ України від 01.12.99 N° 42
  2. СанПиН 4630-88 Санитарные правила и нормы по охране поверхностных вод от загрязнения (Санітарні правила і норми по охороні поверхневих вод від забруднювання), затверджені МОЗ СРСР від 04.07.88 № 4630
  3. СанПиН 42-128-4630-88 Санитарные правила содержания территорий населенных мест (Санітарні правила утримування територій населених місць), затверджені МОЗ СРСР від 05.08.88 № 4590
  4. Р 50-055-96 Продукція фасована в пакованні. Загальні вимоги до кількості, затверджені наказом Держстандарту України від 18.07,1996 № 300
  5. МВ Методика визначення масової концентрації глутамату натрію у харчових продуктах і харчових добавках методом високоефективної рідинної хроматографії, затверджена МОЗ України від 27.12.99
  6. № 2273-80 Методические рекомендации по обнаружению, идентификации и определению содержания афлатоксинов в пищевых продуктах (Методичні рекомендації з виявлення, ідентифікування та визначання вмісту афлатоксинів у харчових продуктах), затверджені МОЗ СРСР від 10.12.80 № 2273
  7. МВК 4.4.1.011-93 Определение летучих нитрозаминов в продовольственном сырье и пищевых продуктах (Визначання летких нітрозамінів у продовольчій сировині та харчових продуктах). затверджені МОЗ Російської Федерації від 22.12.93
  8. № 3202-85 Инструкция по проведению ветеринарно-токсикологических, медико-биологических исследований стимуляторов роста сельскохозяйственных животных и гигиенической оценки продуктов животноводства (Інструкція із проведення ветеринарно-токсикологічних, медико-біологічних досліджень стимуляторів росту сільськогосподарських тварин та гігієнічного оцінювання продуктів тваринництва), затверджена МОЗ СРСР № 115-6а
  9. МР № 4.4.4-108-2004 Періодичність контролю продовольчої сировини та харчових продуктів за показниками безпеки, затверджені МОЗ України 02.07.2004 № 329.

УДКНД 67,120 10

Ключові слова: вимоги, зберігання, маркова.чня. м'ясо, оболонка, паковання, показники, сальтисони, субпродукти, сировина, транспортування, яловичина.