охоронних зон цих природних об'єктів від підприємств різних
категорій, транспортних магістралей і сельбищних територій у
відповідності з даними табл. 2 додатку 3.
9.25. При проведенні на території сільської Ради високовольт-
них повітряних ліній необхідно влаштовувати спеціальні охоронні
зони у відповідності з даними, наведеними в табл. 9.2.
Таблиця 9.2
-----------------------------------
| | Ширина зони в |
| | кожний бік від осі |
|Потужність, | лінії, м |
| кВ |--------------------|
| | поза на- | в межах |
| | селеними |поселень |
| | місцями | |
|---------------------------------|
| 1150 і вище| 300 | - |
|---------------------------------|
| 500 | 150 | 50 |
|---------------------------------|
| 220 | 55 | 18 |
|---------------------------------|
| 110 | 20 | 14 |
|---------------------------------|
| 35 | 15 | 9 |
|---------------------------------|
| 22 і нижче | 10 | 7 |
-----------------------------------
- 74 -
9.26. Розміщення об'єктів хімізації сільського господарства,
пов'язаних із зберіганням ядохімікатів (пестицидів) і мінераль-
них добрив повинно відповідати таким вимогам:
- склади зберігання хімдобрив і пестицидів повинні зна-
ходитись з підвітряного боку відносно житлової забу-
дови, з урахуванням переважного напрямку вітрів;
- майданчики, на яких вони розміщуються, повинні добре
провітрюватись, не затоплюватись поверхневими водами
і мати рівень стояння грунтових вод не вище 1,5 м.
9.27. Будівлі складів і споруди засобів хімізації повинні бу-
ти віддалені від автомобільних доріг і залізниць (крім під'їз-
них), не менше ніж на 60 м.
ПРОТИШУМОВІ ЗАХОДИ
9.28. Головними джерелами шуму в сільській місцевості є заліз-
ниці та автомагістралі, по яких здійснюється вантажне і паса-
жирське сполучення, промислові підприємства, окремі об'єкти
сільськогосподарського виробництва, гаражі, пилорами, ремонтні
майстерні, машинно-ремонтні двори, насосні станції та ін.
Примітка. Санітарно-захисні зони підприємств з технологічним і
допоміжними процесами, які становлять джерела шуму та вібрації,
установлюються від будівель, споруд та майданчиків, де розмі-
щені механізми та агрегати, що створюють шум і вібрацію. Роз-
мір санітарно-захисного розриву повинен бути підтверджений аку-
стичними розрахунками відповідно до СНиП "Защита от шума".
9.29. Вибір засобів захисту від шуму, визначення необхідності
і доцільності їх використання необхідно здійснювати на підставі
розрахунків рівнів звуку на території населеного пункту і пот-
рібного зниження до нормативно допустимого. Допустимі рівні
шуму на територіях та для приміщень різних типів будинків не
повинні перевищувати показників, наведених в табл. 9.3.
Таблиця 9.3
(довідкова)
--------------------------------------------------
| | Допустимі |
| | рівні звуку,|
| Типи приміщень та | LA і LA |
| територій | екв, дБА |
| |-------------|
| |вдень |вночі |
|------------------------------------------------|
|Жилі кімнати квартир, спальні при-| | |
|міщення у дитячих закладах,будин- | | |
|ках відпочинку,будинках-інтернатах| 40 | 30 |
|------------------------------------------------|
|Лікарні (палати, операційні) | 35 | 25 |
|------------------------------------------------|
|Поліклініки | 35 | - |
|------------------------------------------------|
|Гуртожитки, готелі | 45 | 35 |
|------------------------------------------------|
|Школи, дитячі заклади, класні | | |
|приміщення | 40 | - |
|------------------------------------------------|
|Адміністративні будинки | 50 | - |
|------------------------------------------------|
|Їдальні, кафе, ресторани | 55 | - |
|------------------------------------------------|
|Магазини, побутові установи | 60 | - |
|------------------------------------------------|
|Територія житлової забудови, дитя-| | |
|чих закладів, будинків поліклінік | 55 | 45 |
|------------------------------------------------|
|Території майданчиків відпо- | | |
|чинку лікарень | 35 | - |
--------------------------------------------------
- 75 -
9.30. Зниження рівнів шуму від різних точкових джерел та
транспортних засобів досягається раціональним розміщенням про-
мислових, складських об'єктів і підприємств сільськогосподар-
ського виробництва відносно сельбищних територій і місць масо-
вого відпочинку, раціональним трасуванням транспортних комуні-
кацій та шумозахисним озелененням з використанням різних типів
посадок та порід дерев і кущів.
При проходженні крізь сільський населений пункт залізниці аба
автомагістралі відстань до житлової забудови визначається спеці-
альними акустичними розрахунками.
9.31. Шумозахисні смуги насаджень рекомендується використову-
вати як додатковий засіб захисту від шуму в діапазоні високих
частот. Акустичний ефект зниження рівня звуку визначають такі
фактори, як ширина смуги, конструкція і дендрологічний склад
посадок. Зелені насадження, сформовані у вигляді спеціальних
шумозахисних смуг, можуть дати максимальне зниження шуму 8-10
дБА. Але зниження рівнів транспортних та інших низькочастотних
шумів зеленими насадженнями незначне і для звичайних міських по-
садок дорівнює нулю, і в розрахунках його не треба враховувати.
9.32. При влаштуванні спеціальних шумозахисних екранів акус-
тичні розрахунки повинні виконуватися у відповідності з СНиП
"Защита от шума".
ОХОРОНА І ВИКОРИСТАННЯ ТЕРИТОРІЙ І ОБ'ЄКТІВ
ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ
9.33. Заповідний режим - це є комплекс науково обгрунтованих
заходів, спрямованих на збереження і відновлювання унікальних і
типових заповідних природно-територіальних комплексів, їх ком-
понентів, а також окремих природних об'єктів.
9.34. Розмір і режим охоронних зон, який передбачає заборону
будь-якої господарської діяльності, що негативно впливає на
природні комплекси заповідних об'єктів, для державних заповід-
них урочищ парків-пам'яток садово-паркового мистецтва місцевого
значення запроваджуються обласними Радами народних депутатів,
охоронні зони державних парків-пам'яток - Міністерством охорони
навколишнього природного середовища України.
9.35. Режим використання охоронних зон не допускає:
- дій, що змінюють гідрологічний режим земель;
- порушення грунтового покриву;
- будівництво будівель і споруд, доріг і трубопроводів,
ліній електропередач та інших комунікацій;
- застосування хімічних засобів як добрив;
- прогін домашніх тварин і масовий проїзд транспорту.
9.36. При улаштуванні охоронних зон об'єктів природно-запо-
відного фонду необхідно дотримуватись естетичних і екологічних
вимог. При комплексному характері природної пам'ятки вимоги
збереження екологічного і архітектурного середовища повинні
враховуватися нарівні.
9.37. Для зменшення навантаження на природний ландшафт і його
збереження необхідно:
- всі об'єкти культурно-масового призначення, що мають
відношення до природної пам'ятки, повинні бути розмі-
щені в охоронній зоні;
- упоряджувати охоронну зону переважно у вигляді зеле-
ного масиву, що охороняє ландшафт від зайвих антропо-
генних впливів;
- підбирати асортимент насаджень охоронної зони, який
не суперечить насадженням заповідного об'єкту.
9.38. Розміри охоронних зон визначаються у відповідності з
законодавством України і повинні погоджуватися у старому поряд-
ку (див. додаток 3, табл.2).
9.39. У відповідності з законодавством України до складу при-
родно-заповідного фонду входять:
- державні заповідники;
- біосферні заповідники;
- природні національні парки;
- регіональні ландшафтні парки;
- заказники;
- пам'ятки природи;
- ботанічні сади;
- 76 -
- дендрологічні і зоологічні парки;
- парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва;
- заповідні урочища.
Порядок організації, використання і охорони територій і об'єк-
тів природно-заповідного фонду визначається законодавством Укра-
їни і республіки Крим.
9.40. Пам'ятками природи заявляються унікальні або типові,
цінні в науковому, культурно-пізнавальному і оздоровчому відно-
шенні природні об'єкти, (гаї, озера, ділянки долин і узбереж,
визначні гори) і окремі об'єкти - рідкісні і опорні геологічні
розкриття, еталонні ділянки родовищ корисних копалин, водоспа-
ди, печери, мінеральні джерела, мальовничі скелі, метеоритні
кратери, окремі рідкісні або історично цінні дерева тощо, а та-
кож прирдні об'єкти штучного походження (парки, ділянки покину-
тих каналів, кар'єри, стави, тощо), які не є пам'ятками істо-
рії і культури і не входять до складу єдиних природно-історич-
них пам'яток.
9.41. При розробці містобудівної документації сільських по-
селень слід враховувати кожну пам'ятку природи, незалежно від
розмірів і площі, яку вона займає.
9.42. У відповідності з діючим законодавством державний бота-
нічний сад і дендрологічний парк повинні створюватися з метою
збереження і збагачення різноманітних рослин в спеціальних умо-
вах для ефективного культурного господарського використання, а
також для ведення науково-дослідницької роботи.
9.43. Згідно з діючим законодавством України найбільш видатні
об'єкти паркобудівництва взяті під охорону держави для викори-
стання в наукових, естетичних, природноохоронних і оздоровчих
цілях. На території державних парків-пам'яток допускається
проведення екскурсій і масового відпочинку населення, а також
можуть проводитись наукові дослідження.
9.44. З метою запобігання розвитку самосіву і на заміну виру-
бок догляду деревно-чагарникові насадження доцільно використо-
вувати для озеленення сільських поселень, а територію парків -
пам'яток розглядати як базу для підготовки посадкового матері-
алу; можливе влаштування невеликих розсадників і оранжерей міс-
цевого користування.
9.45. Основою для здійснення заходів з охорони і використання
державних парків-пам'яток є закон "Про природно-заповідний фонд
України" і проекти планувальної організації їх території. Про-
екти повинні розрблятися спеціалізованими проектними організа-
ціями і затверджуватись у встановленому порядку.
9.46. У відповідності з діючим законодавством державними за-
повідними урочищами заявляються лісові, степові, болотні або
інші природні комплекси, що мають велике наукове, природоохо-
ронне і естетичне значення.
САНІТАРНА ОЧИСТКА
9.47. Санітарна очистка сільського населеного пункту повинна
включати в себе заходи для збирання, видалення і знешкодження
побутового сміття і різних видів твердих відходів. Для сільсь-
ких поселень доцільно приймати комбіновану систему санітарної
очистки від твердих побутових відходів:
- планово-подвірну - для громадського центру і багато-
поверхової забудови;
- планово-квартальну - для зони індивідуальної садибної
забудови.
9.48. Збирання побутових відходів здійснюється сміттєзбірни-
ками, контейнерами, для яких передбачаються спеціальні майдан-
чики або приміщення (павільйони).
9.49. При виборі місця розташування майданчика або приміщення
для сміттєзбірників повинні бути враховані такі умови:
- мінімальне віддалення від вікон і дверей житлових бу-
динків і громадських будівель повинно бути не менше
20 м;
- величина радіуса обслуговування - не більше 100 м;
- можливість проїзду транспорту для вивозу сміття у
будь-яку пору року.
9.50. Розміри майданчиків для сміттєзбірників залежать від
кількості контейнерів, що на них встановлюються, і приймаються
- 77 -
площею від 9 до 45 кв.м. Для попередніх розрахунків площі за-
критих приміщень для сміттєзбірників слід приймати не менше 1,5
кв.м на кожний сміттєзбірник.
Примітка. Майданчик (підлога приміщення) повинен бути заас-
фальтований або забетонований.
9.51. Сміття і тверді відходи підлягають видаленню за межі
населеного пункту для наступного знешкодження на спеціально
обладнаних ділянках аба переробки на підприємствах.
9.52. Періодичність вивозу твердих побутових відходів залежить
від сезону, кліматичної зони і екологічних умов місцевості і уз-
годжується з місцевими органами санітарно-епідеміологічної служби.
Влітку необхідно забезпечити таку періодичність вивозу сміття:
- від житлових будинків безсадибного типу, гуртожитків
і дошкільних установ, лікарень, поліклінік, їдалень -
не рідше як один раз на добу;
- від шкіл, СПТУ, клубів, кінотеатрів, підприємств тор-
гівлі, ринків, комбінатів побутового обслуговування -
не рідше як один раз на 3 доби.
Норми накопичення побутових відходів приймаються за табл.9.4.
Таблиця 9.4
(довідкова)
----------------------------------------------------
| |Питомі норми накопи- |
| Побутові відходи |чення на 1 люд.на рік|
| |---------------------|
| | кг | л |
|--------------------------------------------------|
|Тверді: | | |
| від житлових будинків, | | |
| обладнаних водопроводом, | | |
| каналізацією, цетральним | | |
| оплюванням і газом | 190-225 | 900-1000 |
| | | |
| від інших будівель | 340-450 | 1300-1500 |
| | | |
| загальна кількість по на-| | |
| селеному пункту з урахува| | |
| нням громадських будівель| 280-300 | 1400-1500 |
|--------------------------------------------------|
|Рідкі з вигребів (у | | |
|відсутності каналізації | - | 2000-3500 |
|--------------------------------------------------|
|Сміття з 1 кв.м твердого | | |
|покриття вулиць | 5-15 | 8-20 |
----------------------------------------------------
Примітка. Кількість твердих відходів при використанні бурого
вугілля належить збільшувати на 50%.
9.53. Вибір ділянок для знешкодження сміття повинен бути уз-
годжений з місцевими органами Державного санітарного нагляду.
Площу ділянок слід приймати за табл. 9.5. Розміри санітарно-за-
хисних зон - у відповідності з СанПіН.
Таблиця 9.5
