Перейти до вмісту
Зміст

лових та громадських будівель; опалення, вентиляцію та техноло-

гічні процеси сільськогосподарських підприємств.

8.49. При розробці проектів планування та забудови селищ до-

пускається приймати укрупнені показники споживання газу, куб.м/

рік на 1 люд., при теплоті згоряння газу 34 МДж/куб.м/8000 ккал/

куб.м/:

- при наявності централізованого гарячого водопостачання -

100;

- за умови гарячого водопостачання від газових водонагріва-

чів - 250;

- за умови відсутності будь-яких видів гарячого водопоста-

чання - 165.

8.50. Газорозподільні пункти (ГРП), що стоять окремо, можуть

розміщуватися в середині житлових кварталів, на територіях

сільськогосподарських виробничих комплексів та комунальних ус-

танов на відстані, наведеній в табл. 8.6.

8.51. Розміщення газорозподільних пунктів для газопостачання

будинків виробничого та комунального призначення допускається у

прибудовах до виробничих будівель та будинків комунальних уста-

нов. У разі відсутності природного газу з мереж джерелом центра-

лізованого газопостачання житлових та громадських будинків мо-

жуть бути групові резервуарні установки рідкого газу.

8.52. Групові резервуарні установки можуть бути підземними і

- 61 -

Таблиця 8.6

Відстань від газорозподільних
пунктів не менше, м, до
Тиск газу-------------------------------------------
на вводі вбудин-заліз-автомо-повітря-
ГРП,ків іничнихбільнихних ліній
кгс/кв.смспорудколійдорігелек-

(до най- ближчої рейки)тропе- редач
До 610105Не менше 1,5
Більше 6 до 1215158висота опори

--------------------------------------------------------

Примітка. Відстань треба приймати від зовнішніх стін будинку

або шафи ГРП, при розміщенні устаткування на відкритому майдан-

чику - від краю устаткування.

наземними. У районах з розрахунковою температурою зовнішнього

повітря нижче -20о С використовуються тільки підземні установки

об'ємом 2,5 і 4,94 куб.м. Розміщення резервуарних установок

треба передбачати на майданчиках зі зручними під'їздами до ве-

ликовантажних автомобілів з рідким газом.

Мінімальні відстані від резервуарів групових резервуарних ус-

тановок до будинків і споруд різноманітного призначення у разі

їх газопостачання від цих установок наведені в табл. 8.7.

8.53. Джерелом децентралізованого газопостачання одно- і дво-

поверхових житлових та громадських будинків малої місткості

служать індивідуальні газобалонні установки ємкістю від 27 до

55 л. Розміщення газобалонних установок допускається як усере-

дині, так і зовні приміщень.

Розміщення балонів усередині приміщень в будинках вище двох

поверхів не допускається.

ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ І ЗОВНІШНЄ ОСВІТЛЕННЯ

8.54. Забезпечення електроенергією сільських поселень перед-

бачається від мереж районної енергетичної системи з максималь-

ним використанням різноманітних джерел: геліо, геліотермальних,

вітрових установок і т.ін.

8.55. Потрібну потужність джерел постачання електроенергією

належить визначати:

- для виробничих потреб - за проектами аналогічних під-

приємств або збільшеними показниками;

- для господарсько-побутових і комунальних потреб - за

даними типових проектів або за збільшеними показника-

ми відповідно до табл. 8.8.

8.56. Електропостачання сільських споживачів повинно здійсню-

ватися загалом повітряними лініями, як правило, на залізобетон-

них опорах. Допускається застосування дерев'яних опор із залі-

зобетонними приставками (пасинками).

8.57. Лінії електропередач, що входять у загальні енергетич-

ні системи, не допускається розміщувати на території промисло-

вих і сільськогосподарських підприємств. Повітряні лінії елек-

тропередач напругою 110 кВ та вище слід розташовувати за межами

сельбищних територій.

8.58. Кількість, потужність і напруга знижувальних підстан-

цій, а також їх розташування визначаються згідно з розвитком

районної енергосистеми. Розміри земельних ділянок для закритих

підстанцій та розподільних пристроїв слід приймати 0,6 га, для

відкритих - 0,5-1,5 га при обов'зковому дотриманню санітарних

вимог для пунктів переходу повітряних ліній в кабельні - не бі-

льше 0,1 га.

- 62 -

Таблиця 8.7

--------------------------------------------------------------

Відстань, м, від резервуарів
наземнихпідземних
при загальній місткості резервуарів в резервуарній установці, куб.м
до 55-1010-20до 1010-2020-50
1.Громадські будинки і

споруди40--152030
2.Житлові будинки: з отворами у стінах, звернених до установ- ки без отворів в стінах, звернених до установ- ки20 15- -- -10 815 1020 15

3.Будинки і споруди про-
мислових, сільськогоспо-
дарських підприємств і
підприємств побутового15202581015
обслуговування виробни-
чого характеру

Примітки:

1. Якщо в житловому будинку розміщені установи (підприємства)

громадського призначення, відстані слід приймати як до житлово-

го будинку.

2. Відстані між суміжними резервуарними установками слід прий-

мати за поз.3.

8.59. Трансформаторні підстанції потужністю не більше

2 х 1000 кВа та розподільні пункти напругою до 20 кВ слід зво-

Таблиця 8.8

(довідкова)

--------------------------------------------------------------

| |Показники електропо- | Річне число годин |

Ступінь благоустрою житлових та громадських будинківстачання, квт ч/рік на 1 людину ------------------------------------------- на першу чергумаксимуму електрона- вантаження, що вико- ристовується на розрахун- ковий строкна першу чергуна розрахун- ковий строк
Будівлі, не об- ладнані стаціо- нарними електро-80095030004100

плитами
Будівлі, облад- нані стаціонар- ними електропли- тами1000135039004400

дити закритими і розташовувати їх не ближче 25 м від житлових

і громадських будинків, а при відповідних шумозахисних заво-

дах - не ближче 10 м. Не слід розташовувати трансформаторні

підстанції в зсувних зонах, зонах затоплення.

8.60. Найменші відстані по горизонталі від високовольтних

проводів (ВЛ) до поверхні землі, будинків і споруд належить

приймати за табл. 8.9.

- 63 -

Таблиця 8.9

Найменша відстань по
горизонталі, м, при на-
Умови роботиДілянка, спорудапрузі ВЛ, кВ

до 35110150220330500
Нормальний режимДо поверхні землі777,5888
До будинків і споруд34456-
Обрив дроту у су-

|сідньому прогоні |До поверхні землі|4,5|4,5| 5 |5,5| 6 | - |

--------------------------------------------------------------

8.61. Насамперед освітленням повинні бути забезпечені тран-

зитні дороги, вулиці і території громадських центрів, тран-

спортні вузли, мости, шляхопроводи, залізничні переїзди тощо.

На вулицях і проїздах сільських населених пунктів треба пе-

редбачати однобічне розміщення світильників; двостороннє роз-

міщення світильників допускається на бульварах.

ЗВ'ЯЗОК, РАДІОМОВЛЕННЯ І ТЕЛЕБАЧЕННЯ

8.62. Мережа ліній і каналів зв'язку в сільській місцевості

утворюється з урахуванням їх включення до єдиної автоматизова-

ної системи зв'язку України.

В сільській місцевості утворюються мережі:

- спільного користування - телефонного зв'язку (СТЗ);

- факсимільного зв'язку;

- подання програм мовлення;

- внутрішньовиробничі - телефонного зв'язку сільсько-

господарських підприємств, диспетчерського зв'язку,

передання інформації технологічного характеру.

Упорядження телефонного зв'язку повинно забезпечувати з'єд-

нання між будь-якими абонентами у межах сільського адміністра-

тивного району з забезпеченням виходу у мережі міжміського і

міжнародного зв'язку.

8.63. Телефонізація сільських поселень і сільськогосподар-

ських виробничих комплексів здійснюється на міжосельній основі,

в межах сільського адміністративного району. У районному центрі

створюється центральна телефонна станція, до якої включаються

сполучні лінії вузлових або кінцевих станцій, які розміщуються

в центрах первинних систем розселення, центральних селах сіль-

ких Рад.

Мережа внутрішньовиробничого телефонного зв'язку сільгосппід-

приємств суміщається з телефонною мережею спільного користуван-

ня у межах сільських (селищних) Рад на основі спільної автома-

тичної телефонної станції (АТС) і лінійних споруд.

8.64. Ємкість автоматичних телефонних станцій визначається за

спеціальним завданням з урахуванням обслуговування виробничих

об'єктів, культурно-побутових установ і населення. Вона повинна

забезпечувати:

- потреби житлового сектору із розрахунку один телефон

на одну сім'ю;

- потребу народногосподарського сектору із розрахунку

20-25% від кількості сімей.

8.65. Автоматичні телефонні станції, як правило, розміщуються

у будівлях місцевих органів управління у складі вузлів зв'язку

чи окремих будівлях. Розміри приміщень АТС для попереднього роз-

рахунку повинні бути не менше наведених в табл. 8.10.

8.66. По радіотрансляційній мережі в сільській місцевості

передаються центральні, державні, обласні і районні радіомовні

прграми, а також термінова інформація і команди дистанційного

управління станціями радіотрансляційних вузлів.

8.67. Радіофікуються всі сільські населені пункти незалежно

від кількості їх жителів. Радіофікація здійснюється від район-

них радіотрансляційних вузлів з встановленням радіоточок на

- 64 -

Таблиця 8.8

(рекомендована)

Площа, кв. м
елек-

Одиниця ємкостікоорди- натних АТСтронних і квазі- елек- тронних АТС
Один абонентний номер (РАТС)0,110,05
Один еквівалент-

ний номер (РАТС
з вузловим об-0,150,07
ладнанням)

всіх виробничих, в адміністративних, культурно-побутових уста-

новах, житлових кварталах та в окремих житлових будинках.

8.68. Радіотраснсляційні мережі передбачаються повітряні або

кабельні. Проводи радіотрансляційних ліній допускається підві-

шувати на опорах низьковольтних електромереж з напругою до

380 В.

Для упорядження місцевого радіомовлення при місцевих органах

управління в будинках культури обладнуються місцеві радіовузли.

Потужність радіовузла визначається із розрахунку 90-100 Вт на

1000 жителів.

8.69. Майданчики для радіотелевізійних станцій повинні оби-

ратися таким чином, щоб напруга поля, яка створюватиметься ними

на території населених пунктів, не перебільшувала допустимого

рівня напруги поля для населення у відповідності з санітарними

вимогами.

8.70. Розміщення підприємств, будівель і споруд зв'язку, ра-

діомовлення і телебачення, пожежної і охоронної сигналізації,

диспетчеризації систем інженерного обладнання належить здій-

снювати згідно з вимогами відповідних нормативних документів.

ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ

8.71. Інженерні мережі сільських населених пунктів проекту-

ються як комплексна система, що з'єднує всі надземні, наземні

та підземні інженерні комунікації з урахуванням їх розвитку на

розрахунковий період. Інженерні мережі треба прокладати пере-

важно по вулицях та дорогах, для чого у поперечних профілях ву-

лиць та доріг передбачаються відповідні місця: на смузі між

червоною лінією та лінією забудови - кабельні мережі (силові,

зв'язку, сигналізації та диспетчеризації); під тротуарами -

теплові мережі; на розподільних смугах - водопровід, газопро-

від та господарсько-побутова каналізація.

Прокладка підземних інженерних мереж повинна бути, як прави-

ло, суміщеною у загальних траншеях.

8.72. Розміщення підземних мереж по відношенню до будинків,

споруд, зелених насаджень, їх взаємне розміщення повинні ви-

ключати можливість підмиву основ фундаментів будинків та спо-

руд, пошкодження близько розміщених мереж та зелених насаджень,

а також забезпечити можливість ремонту мереж без ускладнень для

руху транспорту.

8.73. Мінімальні відстані в плані від інженерних підземних ме-

реж до будинків, споруд та зелених насаджень наведені в табл.

8.11, мінімальні відстані між підземними інженерними мережами -

в табл. 8.12.

8.74. У зрошувальних районах з неосідаючими грунтами відстань

від підземних інженерних мереж до зрошувальних каналів треба

приймати (від бровки каналів) не менше:

- від газопроводів низького та середнього тиску, а також

від водопроводів, каналізації, водостоків та трубопро-

Побачили розбіжність з офіційним текстом?

Повідомити про неточність

Напишіть, що саме розходиться з офіційною публікацією. Код документа вкажіть у повідомленні — так ми швидше знайдемо потрібне місце.

Перейти до форми зворотного зв'язку

Дивіться також

Весь розділ →