Планування і забудова сільских поселень

ураховувати, що оптимальний |------------------------------|

радіус дії літака з одного |Місцевих | 50 | 130 |

аеродрому складає 8-10 км. |------------------------------|

6.23. Розміщувати аеродроми |Приміських | 30 | 170 |

та вертодроми на території --------------------------------

сільгосппідприємств слід згідно з вимогами діючих ДБН, які ре-

гламентують умови розміщення цих об'єктів поблизу сельбищних

зон населених місць і зон масового відпочинку населення, що

забезпечують безпеку польотів та допустимі рівні шуму на тери-

торії житлової забудови згідно з ГОСТ 22283-88 "Шум авиацион-

ный", "Санитарные нормы допустимого уровня шума в помещениях

жилых и общественных зданий и на територии жилой застройки"

N 3077-84, а також норм електромагнітного випромінювання, що

встановлені для сельбищної території санітарними нормами Мі-

ністерства охорони здоров'я України.

6.24. Склади мінеральних добрив і пестицидів місткістю до

20 т, вантажні майданчики, майданчики для знешкодження тари і

захисного одягу, а також майданчики для періодичної очистки

літаків від пестицидів повинні бути розміщені з підвітряного

боку відносно сельбищної території і віддалені (згідно СанПиН,

1992) від житлових, побутових і виробничих будівель і споруд,

джерел водопостачання, місць випасу худоби і ферм.

Вулично-шляхова мережа населених пунктів

6.25. Мережу вулиць і проїздів сільського населеного пункту

слід формувати відповідно до його планувальної структури і

рельєфу місцевості.

6.26. При розрахунках пропускної спроможності вулиць, доріг,

кількість місць паркування автомоболів на розрахунковий строк

слід виходити з наявного парку автомобілів та щорічного його

приросту.

6.27. Розміри елементів поперечного профілю сільських вулиць

слід приймати в залежності від категорії вулиць і розрахунко-

вої швидкості руху (табл. 6.5.).

6.28. В залежності від вертикального планування проектованої

ділянки проїздів і доріг виробничого призначення, а також умов

руху транспорту на них поперечні профілі проїзної частини до-

пускається приймати односхилими.

- 45 -

Таблиця 6.5

--------------------------------------------------------------

| |Розра-| | Шири-| Най- | Най- |

| |хунко-| | на | менша |менша |

них поперечні профілі проїзної частини допускається приймати

односхилими.

На проїздах при обгрунтуванні можна допустити профілі угну-

того типу, при цьому не допускається влаштування поперечного

профілю з одностороннім ухилом, протилежним до кривої в плані.

6.29. Довжина тупикових односмугових проїздів, як правило,

повинна бути не більше 150 м. Проїзна частина тупикових проїз-

дів повинна закінчуватись кільцевими об'їздами радіусом по осі

проїзду не менше 10 м, або майданчиками для розвороту з розмі-

ром сторін по 12 м кожна, або поворотними трикутниками зі сто-

ронами 7 м. У випадках, коли майданчики для розвороту автомо-

білів примикають до стін споруди, будівлі або до огорожі, не-

обхідно передбачати поміж ними смугу газону завширшки 1,5м. До

житлових та громадських будівель на відстані не ближче 5 м від

стін для проїзду пожежних машин слід передбачати проїзди зав-

ширшки 3,5 м.

Радіуси закруглення проїзної частини вулиць і доріг по краю

тротуару і розподільних смуг приймають не менше 12 м, на тран-

спортних майданчиках - не менше 15 м. В стиснутих умовах при

реконструкції дозволяється приймати радіуси відповідно 5 і

8 м. Радіус по осі при кільцевих об'їздах слід приймати не

менше 16 м.

6.30. При організації обслуговування населення громадським

пасажирським транспортом необхідно передбачати автобусні зу-

пинки на в'їзді в село, у зоні громадського центру і через

кожні 500-800 м по маршруту слідування в межах сільського на-

селеного пункту. Ширину зупинних майданчиків слід приймати не

менше 3,5 м, а довжину в залежності від числа автобусів, що

зупиняються одночасно, але не менше 10 м (клин відгону на

в'їзді - 50 м, а на виїзді - 15 м).

6.31. Автобусні зупинки розташовуються на прямих ділянках

вулиць, що добре проглядаються, або на кривих з радіусом не

менше 1000 м - не ближче 100 м від початку і кінця кривої.

6.32. При складному рельєфі автобусні зупинки доцільно пе-

редбачати на спусках крутизною не більше 20%, а на ділянках

підйомів - тільки на вершинах підйомів з обов'язковим уширен-

ням. Перед підйомом автобусні зупинки бажано розташовувати не

- 46 -

ближче ніж 250 м від початку підйому.

6.33. На прямих ділянках вулиць зупинні майданчики протилеж-

них напрямків слід розміщувати зі зміщенням не менше ніж на

50 м з організацією між ними пішохідного переходу. На пере-

хресті автобусні зупинки розташовують на відстані 15-20 м за

ним за ходом руху транспорту.

6.34. На автобусних зупинках, де немає потреби у касовому

продажу квитків, необхідно передбачати автопавільйони. Плану-

вальне вирішення автопавільйону повинне забезпечувати умови

видимості автотранспорту в обидва боки з урахуванням розрахун-

кової швидкості руху, але не менше 60 м.

6.35. Поверхня посадочного майданчика повинна бути піднята

над поверхнею зупинного на 0,2 м і мати тверде покриття з по-

перечним ухилом 10-15% у бік лотків. Довжину посадочного май-

данчика приймають в залежності від кількості автобусів, що зу-

пиняються одночасно:

для одного маршруту - не менше ніж 20 м;

для двох маршрутів - 30 м;

На кожний додатковий маршрут довжина посадочного майданчика

збільшується на 10 м. Ширину посадочного майданчика слід прий-

мати від 1,5 до 2,5 м

6.36. Біля пішохідних переходів і зупинок громадського тран-

спорту посадка дерев і кущів вище 0,5 м заборонена на відстані

10 м від ближньої лінії, що обмежує перехід або зупинний май-

данчик за ходом руху транспорту.

6.37. Пішохідні переходи в різних рівнях з проїзною частиною

вулиці або дороги слід влаштовувати при умові проходження ав-

тодороги і технічної категорії через населений пункт, а також

в тих випадках, де необхідно забезпечувати безпеку руху пішо-

ходів при їх інтенсивному русі.

Відстань між пішохідними тунелями і мостами слід приймати не

менше 400 і не більше 600 м.

6.38. Майдани в сільських населених пунктах підрозділяються

на головний, допоміжний, вокзальний (при пристані), перед кол-

госпними ринками.

Головний майдан сільського населеного пункту є частиною гро-

мадського центру і призначається для пішохідних підходів до

громадських будівель. Транзитний рух транспорту через головний

майдан не допускається. Для обслуговування будівель, розміще-

них на майдані, дозволяється проїзд автотранспорту з забезпе-

ченням безпеки пішоходів.

Допоміжні майдани організовують у великих сільських населе-

них пунктах для розміщення будівель підприємств торгівлі, по-

бутового обслуговування і громадського харчування.

Вокзальні (пристанські) майдани створюються в селах, розта-

шованих біля залізничних станцій, або річкових причалів. На

цих майданах передбачається розміщення автостоянок і зупинок

громадського транспорту.

Майдани перед колгоспними ринками використовуються для роз-

міщення зупинок громадського транспорту і майданчиків для сто-

янки автомобілів.

Найбільші допустимі поперечні і повздовжні ухили майданів

повинні бути не більшими 30%.

6.39. На вулицях і дорогах населених пунктів необхідно пе-

редбачати тротуари. Розміщувати їх треба на відстані 0,5-0,75

від палісадників і не менше 1,5 м від лінії забудови, відстань

до проїзної частини повинна бути 1-3 м, а на вузьких вулицях,

де немає можливості забезпечити такі розриви, -біля проїзної

частини з влаштуванням огорожі для розподілу транспортних і

пішохідних потоків.

Щогли освітлення слід розміщувати за межами тротуарів; в

складних умовах допускається розміщувати їх на тротуарах на

відстані 0,75 м від бордюру, при цьому ширина тротуару повинна

бути не менше 1,5 м.

При інтенсивності пішіхідного руху менше 100 чол./год. до-

пускається влаштування тротуарів з однією смугою руху завширш-

ки 1,0 м.

6.40. Для підвищення безпеки і пропускної спроможності вулиць

і доріг при інтенсивності руху більше ніж 250 велосипедистів на

добу необхідно передбачати велосипедні доріжки. Напрямок і дов-

жина їх встановлюється на підставі попереднього вивчення зон

- 47 -

притяжіння велосипедного руху.

6.41. Якщо дорогу Таблиця 6.6

прокладено по дотич- (довідкова)

ній до населеного ----------------------------------------

доріжки розташовува- ----------------------------------------

тись на відстані не ближче 0,75 м від вертикальної грані бор-

тового каменя.

Ширину велодоріжок для односмугового руху слід приймати -

1,5 м, для двосмугового зустрічного руху - 2,5 м.

6.45. На ділянках доріг з інтенсивністю руху до 100-50 вело-

сипедистів на добу і такому ж русі пішоходів можна влаштовува-

ти доріжки для сумісного руху пішоходів і велосипедистів зав-

ширшки 2-2,5 м.

6.46. При пректуванні велосипедних доріжок необхідно виходи-

ти з нормативів, наведених в табл. 6.6.

Автостоянки та гаражі

6.47. Влаштування гаражів для автомобілів, що належать гро-

мадянам, які мешкають в житлових будинках присадибного типу,

необхідно передбачати, як правило, на присадибних ділянках, а

для жителів, які мешкають в секційних будинках, - групові га-

ражі та автостоянки з організацією виїздів з них на вулиці і

дороги. Їх слід передбачати на ділянках, віддалених від місць

гри дітей та відпочинку дорослих.

6.48. Для розміщення гаражів слід використовувати території

санітарно-захисних зон промислових і сільськогосподарських

підприємств і залізниць. Відстань від місць проживання громадян

до гаражів повинна бути не більше 800 м.

6.49. Площа забудови і розмір земельної ділянки одноповерхо-

- 48 -

вих гаражів та автостоянок без зовнішніх під'їздів та захисно-

го озеленення приймаються відповідно 25 і 35 кв.м на одне ма-

шино-місце.

6.50. Відкриті автомобільні стоянки необхідно влаштовувати

на ділянках, розташованих за межами транспортних потоків в без-

посередній близькості від головного майдану з боку транспортних

шляхів; в умовах - реконструкції - на вулицях і проїздах над-

мірної ширини.

6.51. Відкриті майданчики для стоянок автомобілів в сільських

населених пунктах біля будинків громадського призначення необ-

Таблиця 6.7

(рекомендована)

|лади управління | | | | |