На роздільних пунктах та інших об'єктах, де централізоване водопостачання не передбачається, допускається, за узгодженням із санітарною службою залізниці, улаштування люфт-клозетів із водонепроникними стінками і дном.
Схема каналізації повинна бути ув'язана з районними генеральними схемами, як
існуючими, так і проектними системами. При їхній відсутності створюється власна система
централізованої каналізації.
Перетинання водопровідними і каналізаційними трубопроводами залізниць на пере-
гонах і станціях регламентуються правилами, викладеними в пп. 12.7-12.13 даного документа.
Матеріал труб приймається відповідно до діючих правил.
19.10 Водопровідні і напірні каналізаційні мережі, які прокладаються в межах станцій
поза коліями, а також перетинають колії в захисному футлярі, виконуються зі сталевих, ча-
вунних і пластмасових труб, а каналізаційні самопливні - з чавунних (водопровідних) і
пластмасових труб.
20 ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ
Пристрої теплопостачання необхідно проектувати відповідно до вимог СНиП II 35,
СНиП 2.04.07 та інших нормативних документів із урахуванням вимог даного документа.
Система і схема теплопостачання повинна забезпечувати комплексне рішення тепло-
постачання об'єктів залізничного транспорту.
Необхідний ступінь надійності (категорійність) джерел тепла систем теплопостачан-
ня повинен визначатися категорією споживачів тепла, що підключаються. Номенклатура
будівель і споруд підприємств-споживачів першої категорії, для яких не допускається перерв
у подачі тепла, повинна встановлюватися власниками, у веденні яких вони знаходяться, і вка-
зуватися в завданні на проектування, а інших - нормами технологічного проектування.
При проектуванні теплопостачання в якості теплоносія слід використовувати гарячу
воду; доцільність застосування з цієї метою пари в кожному окремому випадку повинна бути
обґрунтована у завданні на проектування техніко-економічним розрахунком.
Теплопостачання всіх об'єктів проектується з урахуванням техніко-економічного
обґрунтування централізованим або від самостійних джерел теплопостачання.
С. 84 ДБН В.2.3-19-2008
Постачання гарячою водою чи парою дільничних та інших великих станцій
здійснюється шляхом приєднання до теплових мереж теплоелектроцентралей, а у разі їх
відсутності - від існуючих котелень або від тих, які споруджуються.
Теплопостачання окремих будівель і споруд на роз'їздах, проміжних станціях і
обгінних пунктах та перегонах здійснюється від централізованих джерел тепла або місцевих
та індивідуальних систем теплопостачання, тип яких визначається в проекті. Для теплопоста-
чання невеликих окремо розташованих об'єктів (пости ЕЦ, стрілочні пости, пункти обігріву,
насосні станції, тягові електропідстанції та ін.) допускається при техніко-економічному об-
ґрунтуванні застосування в якості джерела тепла електроенергії, з відповідним узгодженням
такого рішення із замовником і постачальником електричної енергії.
Проектування самостійних котелень (джерел теплопостачання) для окремих споживачів здійснюється на підставі відповідного техніко-економічного обґрунтування.
При проектуванні теплопостачання рекомендується розглядати можливості вико-
ристання нетрадиційних джерел тепла: сонячної енергії, енергії вітру, хвиль та ін.
При проектуванні теплових мереж вид та спосіб їх прокладання на роздільних пун-
ктах визначається технікоекономічним обґрунтуванням.
При проектуванні теплових мереж на станціях, роз'їздах і обгінних пунктах не-
обхідно обмежуватися якомога меншою кількістю перетинань мереж зі станційними коліями.
При підземному перетинанні тепловими мережами залізниць слід керуватися вимо-
гами, викладеними в пп. 12.7-12.13 даного документа.
21 ЕЛЕКТРИФІКАЦІЯ
21.1. Електрифікація залізниць проектується за системами однофазного змінного струму промислової частоти напругою 25 кВ і постійного струму 3 кВ.
Вибір роду струму і системи напруги електричної тяги здійснюється на підставі техніко-економічного обґрунтування (ТЕО).
Електрифікація малонавантажених ділянок залізниці проектуються згідно з вимогами технічних норм Державної адміністрації залізничного транспорту України.
Проектні рішення електрифікації залізниць повинні бути узгоджені з проектами пе-
ребудови станцій, реконструкції (модернізації) головних колій, зв'язку і СЦБ, розвитку енер-
гетичних систем. Як правило, роботи по суміжних господарствах (перевезень, колії, зв'язку і
СЦБ) повинні передувати електрифікації і проектуються з її врахуванням.
Стикування ділянок з електротягою на постійному і змінному струмі необхідно вико-
нувати з переключенням секцій контактної мережі або шляхом застосування електровозів
подвійного живлення. У першому випадку, а також при стикуванні ділянок з електротягою та
автономною тягою, пункт стикування вибирається, як правило, на станціях обороту локомо-
тивів.
В обґрунтованих випадках допускається використання вивізних тепловозів як тимчасовий варіант.
Спосіб і пункт стикування визначається в ТЕО на основі варіантних розробок і вказується в завданні на проектування.
21.4 При проектуванні електрифікації залізниць необхідно враховувати постачання елек-
троенергією залізничних споживачів за технічними умовами енергопередавальних орга-
нізацій.
В окремих випадках слід враховувати потребу в електроенергії прилеглого району. Витрати на спорудження і обслуговування на тягових підстанціях розподільних пристроїв для жив-
ДБН В.2.3-19-2008 С. 85
лення району, а також збільшення потрібної трансформаторної потужності фінансуються за рахунок районних споживачів або енергопостачальними організаціями у встановленому нормативно-правовими актами порядку.
21.5 Схема зовнішнього енергопостачання електрифікованої ділянки залізниці розроб-
ляється спеціалізованими інститутами, узгоджується і затверджується в установленому
порядку.
Пристрої електричної тяги повинні забезпечуватися живленням від енергосистем як споживачі І категорії.
Тягові підстанції повинні мати, як правило, двостороннє живлення. Допускається живлення окремих тягових підстанцій за радіальними лініями або ланцюгами, причому кількість таких ліній або ланцюгів повинна бути не менше двох. У разі виходу з ладу однієї з них, лінії, що залишилися, мають забезпечити електропостачання тягової підстанції без зниження тягового навантаження і відключення нетягових споживачів першої і другої категорій. Кількість і схеми підключення тягових підстанцій до зовнішніх мереж повинні відповідати вимогам ГКД 341.004.003.
21.6 Розташування тягових підстанцій, їх потужність і конструкцію контактної мережі
визначають в ТЕО з урахуванням вимог щодо захисту населення від електромагнітного
впливу.
Схема живлення тягового електропостачання передбачає, як правило, двостороннє живлення контактної мережі, на двоколійних ділянках - із вузловим з'єднанням контактної підвіски головних колій, а в обґрунтованих випадках - із паралельним з'єднанням. Пости секціонування (ПСК) розміщуються, як правило, на роздільних пунктах.
21.7 Потужність основного устаткування тягових підстанцій має забезпечувати пропуск
заданої кількості поїздів розрахункової маси, що відповідає потрібній пропускній спромож-
ності, у тому числі з'єднаних, із урахуванням можливого згущення поїздів і допустимого
коефіцієнта використання пропускної спроможності, встановленого відповідно до п. 4.7.
Значення міжпоїзного інтервалу встановлюється:
8-10 хвилин на одноколійних ділянках;
6-8 хвилин на двоколійних ділянках у період згущення;
2-3 хвилини для приміських поїздів.
Розрахункову масу вантажного поїзда приймають середньозваженою із загальної кількості вантажних поїздів.
Потужність тягових підстанцій у режимі тяги визначається, як правило, без ураху-
вання рекуперації. Для приймання надлишкової енергії рекуперації на ділянках постійного
струму в обґрунтованих випадках передбачаються випрямноінверторні агрегати або інші
пристрої.
Площа поперечного перерізу проводів контактної мережі перевіряється за допусти-
мим нагріванням. Вихідними даними для перевірки площі поперечного перерізу проводів є
маси поїздів і технологія їх пропуску (графік руху) на ділянці.
Перевірка здійснюється:
а) на одноколійних ділянках - у режимі пропуску поїздів при частково-пакетному графіку
руху з трьох поїздів у напрямку найбільшого електроспоживання із заданим інтервалом і
одного — в зворотному напрямку;
б) на двоколійних ділянках - у режимі пропуску поїздів із заданим інтервалом руху при
роздільному живленні контактних підвісок колій.
С. 86 ДБН В.2.3-19-2008
Кількість поїздів максимальної маси в пакеті приймається:
- при частці поїздів максимальної маси від кількості вантажних, %:
до 5 - 1 поїзд;
від 5 до 25 - 2 поїзди;
понад 25 - усі поїзди.
Розрахункова маса інших поїздів у пакеті встановлюється середньою з 25 % загальної кількості поїздів, у які повинні входити поїзди найбільшої маси.
Найбільша допустима температура нагрівання проводів визначається відповідно до даних таблиці 23.
21.10 Розрахунковий рівень напруги на струмоприймачах рухомого складу на будь-якій
блок-ділянці магістральних залізниць повинен бути не менше 21 кВ при змінному струмі і
2,7 кВ при постійному струмі.
На ділянках з максимальною швидкістю руху пасажирських поїздів понад 160 км/год рівень напруги на струмоприймачах визначається без урахування одночасного пропуску з'єднаних поїздів і має бути не нижче 24 кВ при змінному струмі і 2,9 кВ при постійному струмі.
На залізничних лініях IV-VII категорій за узгодженням з Державною адміністрацією залізничного транспорту України допускається приймати розрахунковий рівень напруги на струмоприймачах не менше 19 кВ при змінному струмі і 2,4 кВ при постійному струмі.
Розрахунковий рівень напруги на струмоприймачі визначається за час ходу під струмом по блок-ділянці відповідно розрахунковому режиму пропуску поїздів, прийнятого відповідно до п. 21.9, та схемі живлення контактної мережі, прийнятої в п. 21.6.
21.11 На ділянках, електрифікованих для приміського руху, параметри пристроїв елек-
тропостачання визначаються, виходячи з кількості пар приміських поїздів у години макси-
мального руху з мінімальним міжпоїзним інтервалом.
У випадку руху приміських та інших поїздів одними і тими самими коліями перевіряються параметри пристроїв електропостачання за умовами даного пункту і пунктів 21.7, 21.9, 21.10 і вибирається найважчий з цих двох режимів.
На багатоколійних ділянках розрахунки виконують залежно від прийнятої спеціалізації колій.
21.12 У розрахунках нагрівання проводів, рівня напруги і струмів короткого замикання
при тязі на постійному струмі враховується спрацювання контактного проводу на величину
15 % від повної площі поперечного перерізу.
ДБН В.2.3-19-2008 С. 87
21.13 На тягових підстанціях змінного струму і постійного струму з подвійною трансфор-
мацією встановлюється не менше двох головних знижувальних трансформаторів із забезпе-
ченням можливості як паралельної, так і роздільної їх роботи.
При відключенні одного із знижувальних трансформаторів на підстанціях постійного і змінного струму або перетворюючого агрегата на підстанціях постійного струму, електропостачання тяги при заданих розмірах руху і прийнятій у проекті схемі живлення контактної мережі відповідно до розрахункового режиму, встановленому згідно з п. 21.7 чип. 21.11, а також живлення електроприймачів першої і другої категорій повинні забезпечуватися за рахунок трансформаторів, агрегатів, що залишилися в роботі.
При електрифікації залізниць необхідно передбачити захист від небезпечного і зава-
жаючого впливу тягової мережі на лінії провідного зв'язку і провідного мовлення, а також за
хист від радіоперешкод як у пристроях електропостачання, так і в самих пристроях зв'язку.
Необхідність та спосіб захисту приймаються після відповідних розрахунків.
Система електропостачання повинна бути захищена від перенапруги, струмів ко-
роткого замикання, а також від перевантажень понад установлених норм.
Тягові підстанції, пости секціонування, пункти паралельного з'єднання і основні
секційні роз'єднувачі контактної мережі обладнують пристроями автоматики, телемеханіки і
дистанційного управління.
Для оперативного телеобслуговування об'єктів у аварійних ситуаціях та попереджуючого вияву їх передаварійного стану до системи телемеханіки включаються схеми пристроїв тягових підстанцій, постів секціонування, трансформаторних підстанцій та інших пристроїв електрифікації та електропостачання.
Телемеханіка, як правило, не повинна дублювати операції, виконання яких забезпечується засобами автоматики.
Телеуправління і телеконтроль здійснюються із приміщення енергодиспетчера, яке розміщується, як правило, поблизу приміщення поїзних диспетчерів, у межах загального диспетчерського кола.
Пульти централізованого управління освітленням та дистанційного управління секційними роз'єднувачами і стійками телемеханіки дозволяється встановлювати у службових приміщеннях чергових по станції.
Пульти дистанційного управління електрообігрівом стрілочних переводів допускається встановлювати у приміщеннях чергових по станціях у виняткових випадках з дозволу начальника дирекції залізничних перевезень (начальника залізниці).
