---

бути піднята над рівнем землі не менш як на 0,2 м.

Ями для гасіння вапна дозволяється розміщувати на відстані не

менше 5 м від складу його зберігання і не менше 15 м - від інших

будівель і складів.

5.19.27. У разі спорудження будівель у три поверхи і вище

сходи слід монтувати одночасно з улаштуванням сходової клітки.

5.19.28. Дозволяється застосовувати у сходових клітках

дерев'яні драбини в будівлях не вище двох поверхів.

5.19.29. Передбачені проектом зовнішні пожежні сходи й

огорожі на дахах будівель, що споруджуються, слід установлювати

одразу після монтажу несучих конструкцій.

5.19.30. При будівництві будівель у три поверхи і більше

необхідно користуватися металевим риштуванням.

Риштування на кожні 40 м їхнього периметра слід обладнувати

однією драбиною, але не менше ніж двома драбинами на всю будівлю.

Настил і поміст риштувань слід періодично та після закінчення

роботи очищати від спаленого сміття, снігу, льоду, а за потреби -

посипати піском.

5.19.31. Опалубку з горючих і важкогорючих матеріалів

дозволяється влаштовувати одночасно не більше ніж на три поверхи.

Після досягнення потрібної міцності бетону дерев'яну опалубку та

риштування слід розібрати та винести поза межі будинку.

5.19.32. Виконання робіт усередині будівель та споруд із

застосуванням горючих речовин та будівельних матеріалів груп

горючості Г3, Г4 одночасно з будівельно-монтажними роботами,

пов'язаними з використанням відкритого вогню (зварювання,

відігрівання труб тощо), не дозволяється. ( Пункт 5.19.32 в

редакції Наказу Держкомзв'язку та інформатизації N 2 ( z0204-03 )

від 08.01.2003 )

5.19.33. Роботи з вогнезахисту металоконструкцій повинні

виконуватись одночасно зі спорудженням будинків.

5.19.34. Тимчасові споруди (тепляки) для влаштування підлог

та виконання інших робіт повинні виконуватися з негорючих

матеріалів і матеріалів груп горючості Г1, Г2. ( Пункт 5.19.34 в

редакції Наказу Держкомзв'язку та інформатизації N 2 ( z0204-03 )

від 08.01.2003 )

5.19.35. Застосування відкритого вогню, а також вогневих,

електричних калориферів і газових пальників інфрачервоного

випромінювання в тепляках забороняється.

5.19.36. Робота, пов'язана з монтажем конструкцій з

утеплювачем з матеріалів груп горючості Г3, Г4 або із

застосуванням утеплювачів з цих матеріалів, має вестися за

нарядом-допуском, який видається виконавцю робіт особою,

відповідальною за протипожежний стан будівництва. ( Пункт 5.19.36

в редакції Наказу Держкомзв'язку та інформатизації N 2

( z0204-03 ) від 08.01.2003 )

5.19.37. Укладання утеплювача з матеріалів груп горючості

Г3, Г4 та влаштування гідроізоляційного килима з таких матеріалів

на покритті, укладання захисного гравійного шару слід проводити

ділянками площею не більше 500 кв. м, а при використанні

утеплювача та влаштуванні гідроізоляційного килима з матеріалів

груп горючості Г1, Г2 - ділянками площею не більше 1000 кв. м.

На місцях виконання робіт кількість утеплювачів та

покрівельних рулонних матеріалів не повинна перевищувати змінної

потреби.

Утеплювач з матеріалів груп горючості Г3, Г4 необхідно

зберігати за межами будинку (будівлі), що зводиться, в окремо

розташованій споруді чи на спеціальному майданчику на відстані не

менше 18 м.

По закінченні робочої зміни не дозволяється залишати на

робочих місцях невикористаний утеплювач та покрівельні рулонні

матеріали груп горючості Г3, Г4, незмонтовані панелі з такими

утеплювачами всередині або на покриттях будівель, а також у

протипожежних розривах.

( Пункт 5.19.37 в редакції Наказу Держкомзв'язку та інформатизації

N 2 ( z0204-03 ) від 08.01.2003 )

5.19.38. У разі пошкодження металевих обшивок панелей з

утеплювачами з матеріалів груп горючості Г2, Г3, Г4 треба вживати

негайних заходів щодо їх ремонту та відновлення за допомогою

металевих з'єднань (болтових та ін.). ( Пункт 5.19.38 в редакції

Наказу Держкомзв'язку та інформатизації N 2 ( z0204-03 ) від

08.01.2003 )

5.19.39. До початку монтажу плит покриття з полімерними

утеплювачами, укладання полімерних утеплювачів на покриття,

виконання робіт з улаштування покрівель повинні бути виконані всі

передбачені проектом виходи на покриття будівель (зі сходових

кліток, зовнішніми сходами), його обгородження. Для повідомлення

про пожежу біля виходів на покриття мають бути встановлені

телефони або інші засоби зв'язку.

У разі виконання покрівельних робіт з площею покриття 1 тис.

кв. м і більше із застосуванням утеплювача з матеріалів груп

горючості Г2, Г3, Г4 на покрівлі з метою пожежогасіння слід

передбачати влаштування тимчасового протипожежного водогону.

Відстань між пожежними кранами слід приймати, виходячи з

умови подавання в будь-яку точку не менш ніж двох струмин води з

витратою 5 л/с кожна.

( Пункт 5.19.39 в редакції Наказу Держкомзв'язку та інформатизації

N 2 ( z0204-03 ) від 08.01.2003 )

5.19.40. У разі виконання покрівельних робіт з площею

покриття 1 тис.кв.м і більше із застосуванням горючого

(важкогорючого) утеплювача на покрівлі з метою пожежогасіння слід

передбачити влаштування тимчасового протипожежного водогону.

Під час робіт, пов'язаних із застосуванням гідропароізоляції

на покрівлі, монтуванням панелей з горючими (важкогорючими)

утеплювачами, забороняється проводити електрозварювальні й інші

вогневі роботи.

Проведення робіт, пов'язаних із застосуванням відкритого

вогню, слід здійснювати до початку застосування горючих

(важкогорючих) матеріалів.

Використання агрегатів для наплавлення рулонних матеріалів з

потовщеним шаром дозволяється в разі влаштування покрівель на

залізобетонних плитах і покриттях із застосуванням негорючого

утеплювача.

5.19.41. Для штучного прогрівання бетону дозволяється

застосовувати пару, воду, повітря та електричний струм.

При цьому необхідно дотримуватися таких умов:

а) для теплозахисту бетону можуть застосовуватися негорючі

матеріали та матеріали груп горючості Г1, Г2, а також зволожена чи

оброблена вапняковим розчином тирса;

б) для влаштування тепляків дозволяється застосовувати

утеплювачі з негорючих матеріалів або матеріалів груп горючості

Г1, Г2;

в) ділянки, які прогріваються електрострумом, повинні бути

під постійним наглядом кваліфікованих електриків.

Для живлення в зоні електропрогрівання слід застосовувати

кабелі типу КРПТ або ізольовані проводи типу ПРГ-500 (з

додатковим захистом гумовим шлангом).

Забороняється прокладати кабелі безпосередньо по грунту.

У межах зони прогрівання необхідно встановлювати сигнальні

лампи, які загоряються після подачі напруги в лінію. У разі

перегорання ламп повинно відбуватися автоматичне відключення

подавання напруги в лінії.

На ділянках електропрогрівання бетону мають бути вивішені

попереджувальні плакати та написи "Небезпечно. Під напругою"

тощо.

( Пункт 5.19.41 в редакції Наказу Держкомзв'язку та інформатизації

N 2 ( z0204-03 ) від 08.01.2003 )

5.19.42. У будівлях з металевих конструкцій з полімерними

утеплювачами на період виконання будівельних робіт дозволяється

застосовувати лише системи повітряного або водяного опалення з

розміщенням топкових приміщень поза межами будівель на відстані не

менше 18 м або за протипожежною стіною.

Відстань від трубопроводів з теплоносієм до конструкцій

будинку повинна бути не менш як 0,1 м.

5.19.43. У тимчасових побутових та адміністративних спорудах,

де неможливе влаштування центрального опалення, дозволяється

встановлювати пічне опалення, яке відповідає вимогам будівельних

норм та цих Правил.

5.19.44. Пересувні та стаціонарні установки інфрачервоного

випромінювання слід обладнувати автоблокуванням, що припиняє

подавання газу в разі згаснення пальника.

5.19.45. Пересувні установки з пальниками інфрачервоного

випромінення, які встановлюються на підлозі, повинні мати

спеціальну стійку підставку. Балон з газом повинен розташовуватися

на відстані не менше 1,5 м від установки та інших опалювальних

приладів, а від електролічильника, вимикачів та інших

електроприладів - на відстані не менше 1 м.

Відстань від пальників до конструкцій з матеріалів груп

горючості Г3, Г4 має бути не менше 1 м, групи горючості Г2 - 0,7

м, групи горючості Г1 та негорючих матеріалів - 0,4 м.

( Пункт 5.19.45 в редакції Наказу Держкомзв'язку та інформатизації

N 2 ( z0204-03 ) від 08.01.2003 )

5.19.46. Черговий працівник, який займається експлуатацією

пересувних установок, повинен стежити за їх справним станом і

реєструвати в журналі розміщення установок на поверхах.

5.19.47. У місцях, де працюють установки з газовими

пальниками інфрачервоного випромінювання, забороняється зберігання

горючих і важкогорючих речовин та матеріалів, проведення інших

видів робіт.

5.19.48. Під час експлуатації пальників інфрачервоного

випромінювання забороняється:

а) використовувати установку в приміщеннях без природного

провітрювання або штучної вентиляції з відповідною кратністю

повітрообміну, а також у підвальних і цокольних поверхах;

б) застосовувати пальники з пошкодженою керамікою, а також з

видимими язиками полум'я;

в) користуватися установкою в разі появи в приміщенні запаху

газу;

г) направляти теплові промені пальників безпосередньо в бік

горючих матеріалів, балонів з газом, газопроводів, електропроводок

тощо;

ґ) користуватися газовими установками одночасно з установками

на твердому паливі;

д) зберігати в приміщеннях, у яких проводиться сушіння, а

також поблизу працюючої установки запасні балони;

е) користуватися відкритим вогнем поблизу балонів з газами.

5.19.49. Під час монтажу й експлуатації установок, що

працюють на газовому паливі, слід дотримуватись таких правил:

а) пальники, що встановлені в тепловироблювальних установках,

повинні мати заводський паспорт, працювати стало, без відриву

полум'я та "проскакування" його всередину пальника;

б) вентиляція приміщення з тепловироблювальними установками

повинна забезпечувати триразовий повітрообмін.

5.19.50. Повітронагрівальні установки, що працюють на рідкому

та газоподібному паливі, повинні розміщатися на відстані не ближче

5 м від будинку, що споруджується.

Резервуар для палива повинен мати місткість не більше 200 л і

міститися на відстані не менше 10 м від повітронагрівника та

15 м - від будинку, що споруджується.

Паливо до повітронагрівника слід подавати металевим

трубопроводом.

5.19.51. Під час експлуатації тепловироблювальних установок

забороняється:

а) працювати на установці з порушеною герметичністю

паливопроводів, нещільними з'єднаннями корпуса форсунки з

тепловироблювальною установкою, несправними димоходами, які

викликають проникнення продуктів згоряння у приміщення,

несправними електродвигунами та пусковою апаратурою, а також за

відсутності теплового захисту електродвигуна та інших

несправностей;

б) працювати при невідрегульованій форсунці (з ненормальним

горінням палива);

в) застосовувати гумові чи поліхлорвінілові шланги та муфти

для з'єднання паливопроводів;

г) влаштовувати огорожі з матеріалів груп горючості Г3, Г4

біля установки та витратних баків;

ґ) відігрівати паливопроводи відкритим полум'ям;

д) здійснювати пуск тепловироблювальної установки без

продування повітрям у разі короткочасної зупинки;

е) запалювати робочу суміш через оглядове вікно;

є) регулювати зазор між електродами свічок під час роботи

тепловироблювальної установки;

ж) допускати роботу тепловироблювальної установки за

відсутності захисних грат на повітрозабірних колекторах.

( Пункт 5.19.51 в редакції Наказу Держкомзв'язку та інформатизації

N 2 ( z0204-03 ) від 08.01.2003 )

5.19.52. Монтаж, підготовка до роботи, запуск

електрокалорифера повинні здійснюватись згідно з вимогами,

зазначеними в інструкції заводу-виробника. Електрокалорифери

повинні мати справну сигналізацію та блокування, що унеможливлює

подавання електроенергії до нагрівальних елементів, якщо

вентилятор не працює, справну автоматику контролю за температурою

повітря на виході та її регулюванням, електричний та тепловий

захист.

5.19.53. Під час експлуатації електрокалориферів

забороняється:

а) застосовувати горючі матеріали для м'якої вставки між

корпусом електрокалорифера та вентилятором;

б) відключати сигналізацію та блокування;

в) перевищувати температуру повітря, що встановлена

заводом-виготовлювачем, на виході з електрокалорифера;

г) включати калорифер, якщо вентилятор не працює. Зберігати в

приміщенні, де встановлений електрокалорифер, горючі речовини та

матеріали.

5.19.54. Освітлювальні прожектори на території будівельного

майданчика слід установлювати, як правило, на окремих опорах.

Забороняється встановлювати прожектори на покрівлях із

горючих матеріалів і на будівлях із полімерними утеплювачами в

огорожувальних конструкціях.

5.19.55. При будівництві об'єктів зв'язку проектувальні

організації зобов'язані вести авторський нагляд за дотриманням

проектних рішень з пожежної безпеки.

Обсяг і порядок ведення авторського нагляду визначається

рішенням організації, що затвердила авторський проект (робочий

проект).

5.19.56. Авторський нагляд слід здійснювати в процесі

будівництва і приймання в експлуатацію закінченого будівництвом