Статьи

Повний перелік оперативної документації з експлуатації електроустановок напругою до 1000 В розглянуто в статті «Все про опосвідчення електроустановок споживачів» («Охорона праці і соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві», № 12, 2006 р.), а з експлуатації технологічних транспортних засобів — «Охорона праці і соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві», № 3, 4, 2007 р.
Позачерговий технічний огляд об’єктів (устаткування) підвищеної небезпеки повинен проводитись у разі наявності пошкоджень (несправностей), пов’язаних із загрозою порушення вимог безпечної експлуатації, після проведення капітального ремонту (реконструкції) та на вимогу представників контролюючих органів.
Необхідно зазначити, що перелік оперативної експлуатаційної документації окремих галузевих нормативних документів не узгоджується між собою, тому кількість, форма і зміст оперативних документів не завжди є однозначними, а підхід до їх опрацювання може бути суб’єктивним.
Наведемо характерний приклад. Правилами безпечної роботи з інструментом та пристроями (НПАОП 0.00-1.30-01) вимагається наявність журналів (формально до 9 одиниць) довільної форми для обліку результатів огляду і випробування засобів виробництва: обліку результатів вимірювань та випробувань електрообладнання верстата (п. 4.1.30); обліку результатів огляду та випробування пневмоінструменту (п. 5.5.19); огляду та вимірювання сталевих канатів, якими оснащені вантажопідйомні механізми (п. 6.5.18); обліку результатів огляду та випробування рукавів газового зварювання (п. 8.3.37); обліку результатів перевірки на щільність запобіжного затвору ацетиленового генератора (п. 8.3.51); обліку результатів перевірки різаків, пальників, редукторів газозварювальної (газорізальної) апаратури (пп. 8.3.69, 8.3.72); обліку результатів випробування ацетилено- та кисневопроводів на міцність та щільність (п. 8.3.90); обліку результатів огляду та випробування бачків для гасу (п. 8.4.4); обліку результатів перевірки паяльних ламп (п. 8.6.9). Разом з тим більшістю міжгалузевих нормативних документів допускається реєстрація результатів огляду та випробування в паспортах устаткування або складання відповідних актів.
Такими ж неоднозначними щодо оперативних документів є вимоги правил, які встановлюють технічну експлуатацію інженерних мереж (наприклад, облік результатів технічного огляду та випробувань, виявлених дефектів (несправностей) інженерних мереж можуть бути оформлені в акті, паспорті, дефектній відомості, журналі дефектів, ремонтному журналі, оперативному журналі, змінному журналі та інших журналах обліку).
На думку автора, настав час розробити міжгалузевий нормативний документ (наприклад, на зразок ГОСТ 2.601—95), який уніфікував би назви та форми оперативної документації і встановив би єдиний порядок обліку результатів технічного огляду, перевірки та випробувань об’єктів (устаткування) підвищеної небезпеки. Невжиття відповідних заходів призведе до багаторазового збільшення кількості експлуатаційної документації (наприклад, загальна кількість оперативних журналів технічних служб головних спеціалістів підприємств будівельної галузі сягає понад 30 одиниць), гальмуватиме ефективність практичної роботи служб головних спеціалістів та створення ефективних систем управління охороною праці на підприємствах.
Існують специфічні види робіт підвищеної небезпеки, перед початком виконання яких необхідно оформлювати наряд-допуск. Повний перелік цих робіт наведено в додатку 12 до НАОП 9.0.00-1.04-90. Чинне законодавство про охорону праці передбачає використання до 12 форм нарядів-допусків на виконання робіт підвищеної небезпеки, хоча доцільно мати єдину форму наряду-допуску (детальніше див. статтю «Потрібен єдиний зразок документа» («Охорона праці», № 4, 2005 р.). На думку автора, у разі використання в межах виробничої діяльності підприємства більше двох видів форм нарядів-допусків доцільно розробити Положення про порядок видачі наряду-допуску, яким визначити не більше двох базових форм (наприклад, наряди-допуски за формами додатку 4 до НПАОП 45.2-7.02-80 та додатку 4 до НПАОП 40.1-1.21-98).
Необхідно зазначити, що у 2006 р. видавництво ТОВ «Основа» випустило збірник інструкцій (серія «Бібліотечка працівника житлово-комунального господарства»). Цей збірник надасть методичну допомогу фахівцям з питань охорони праці, оскільки містить інструкції для базових виробничих процесів підприємства УЖГ.
Додаток 2
Роз’яснення деяких базових термінів охорони праці
(не визначених ДСТУ 2293-99 «Охорона праці. Терміни та визначення»)

Приміщення з підвищеною небезпекою характеризуються: відносною вологістю понад 75% (але менше повного насичення 100%) та струмопровідним пилом; струмопровідною підлогою; високою температурою (протягом доби температура перевищує 35°С); можливістю одночасного доторкання людини до неструмопровідних частин електроустановки та металоконструкцій, що мають контакт з землею (характерно для робіт у важкодоступному та замкненому просторі). Особливо небезпечне приміщення характеризується наявністю відносної вологості до 100%, хімічно активного або органічного середовища, що пошкоджує ізоляцію, а також одночасної дії двох або більше умов підвищеної небезпеки (п. 1.1.13 Правил улаштування електроустановок, 1987 р.).
Замкнений простір — простір, обмежений поверхнями, що мають люки (лази) з розмірами, що перешкоджають вільному і швидкому руху через них працівників та обмежують вільний повітрообмін. Важкодоступний простір — простір, в якому через малі розміри ускладнюється виконання робіт, а природний повітрообмін недостатній (п. 6.7.31 Правил охорони праці при будівництві та ремонті об’єктів житлово-комунального господарства, НПАОП 45.2.-1.02-90).
Роботи на висоті — роботи, які виконуються на відстані по вертикалі 1,3 м і більше від робочої поверхні грунту, перекриття або робочого настилу, за наявності похилої робочої поверхні, на відстані менше ніж 2 м від межі перепаду по вертикалі та за відсутності огородженої захисним нормативним огородженням непохилої робочої поверхні (роз’яснення див. у журналі «Охорона праці», № 4, 2004 р.).
Зона з постійно діючими небезпечними факторами — зона біля неізольованих струмопровідних частин електроустановок; біля неогороджених перепадів по висоті 1,3 м і більше; в місцях, де є шкідливі речовини в концентраціях, що перевищують гранично допустимі норми (п. 2.3 НПАОП 45.2-7.02-80).
Зона з потенційно діючими небезпечними факторами — зона біля будівель, що будуються; місце, над яким виконується монтаж (демонтаж) конструкцій або устаткування; зона переміщення машин, устаткування або їх частин, робочих органів; місце, над яким виконується переміщення вантажів вантажопідйомними механізмами (п. 2.4 НПАОП 45.2-7.02-80).
Межа балансової належності (інженерної мережі) — місце (точка, лінія) розділення елементів інженерної мережі між власниками ділянок (елементів) інженерної мережі за ознаками права власності або повного господарського підпорядкування.
Межа експлуатаційної відповідальності (інженерної мережі) — місце (точка, лінія) розділу інженерної мережі між виконавцем послуг з постачання та споживачем за ознаками договірних зобов’язань щодо експлуатації ділянок (елементів) інженерної мережі. За відсутності договірних зобов’язань межа експлуатаційної відповідальності збігається з межею балансової належності.
Технологічний транспортний засіб — транспортний засіб переривчастої та безперервної дії, який є елементом технологічної системи і використовується для переміщення сировини (матеріалів), що обробляються, або продуктів їх переробки і відходів виробництва. До технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації у вулично-дорожній мережі загального користування, належать великотоннажні та інші технологічні автомобілі, гусеничні та колісні трактори, у тому числі з навісним обладнанням, інші машини і механізми на їхньому шасі, автотракторні причіпи і напівпричіпи, причіпні механізми, скрепери самохідні і причіпні, вантажопідйомні та інші машини на спеціальному самохідному шасі, самохідна дорожньо-будівельна техніка, навантажувачі всіх типів, авто- та електрокари, електровізки тощо (п. 2 НПАОП 0.00-1.37-04).



До списку