---

електророзеток заводського виготовлення.

5.3.18. Застосування електричних опалювальних приладів у

приміщеннях категорій за вибухопожежонебезпекою А та Б не

дозволяється.

При застосуванні, згідно з умовами виробництва, у

пожежонебезпечних зонах будь-якого класу електронагрівальних

приладів нагрівальні робочі частини останніх мають бути захищені

від доторкання до горючих матеріалів, а самі прилади встановлені

на поверхні з негорючого матеріалу.

5.3.19. Забороняється застосування електронагрівальних

приладів у пожежонебезпечних зонах складських приміщень, у

будівлях архівів, музеїв, бібліотек (крім спеціально призначених і

обладнаних для цього приміщень), а також у будівлях (приміщеннях)

іншого призначення згідно з розділом 7 НАПБ А.01.001-95

( z0219-95 ).

5.3.20. Температура зовнішньої поверхні електроопалювальних

приладів у найбільш нагрітому місці в нормальному режимі роботи не

повинна перевищувати +85 град. C. ( Пункт 5.3.20 в редакції Наказу

Держкомзв'язку та інформатизації N 2 ( z0204-03 ) від 08.01.2003 )

5.3.21. Для опалення невеликих приміщень, у тому числі

кіосків, пересувних побутових приміщень для будівельників тощо,

можуть застосовуватися масляні радіатори та нагрівальні

електропанелі типу РБЕ-1, ЕК-2, ЕК-4, ПТ-8-2 та ін., із закритими

нагрівальними елементами. Такі радіатори та електропанелі повинні

мати справний індивідуальний електрозахист і терморегулятор.

5.3.22. Нові підключення різних струмоприймачів

(електродвигунів, нагрівальних приладів і т. ін.) необхідно

проводити з урахуванням допустимого струмового навантаження

електромережі.

5.3.23. Для загального відключення силових та освітлювальних

мереж складських приміщень із вибухонебезпечними й

пожежонебезпечними зонами будь-якого класу, архівів, книгосховищ

та інших подібних приміщень необхідно передбачати встановлення

апаратів відключення (вимикачів) поза межами (іззовні) указаних

приміщень на негорючих стінах (перегородках) або на окремих

опорах. Спільні апарати відключення (вимикачі) слід розташовувати

в ящиках із негорючих матеріалів або в нішах, які мають

пристосування для пломбування та замикання на замок.

5.3.24. Електрошафи, розміщені в коридорах, у вестибюлях,

холах, фойє та інших шляхах евакуації, повинні бути замкненими.

Електрощити, групові електрощитки необхідно оснащувати схемою

підключення споживачів із пояснювальними написами і вказаним

значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки).

5.3.25. Електродвигуни, світильники, проводи та розподільчі

пристрої потрібно регулярно, не рідше одного разу на місяць, а в

запилених приміщеннях - щотижня, очищати від пилу.

5.3.26. Кабельні споруди й конструкції, на яких укладають

кабелі, повинні виготовлятися з негорючих матеріалів.

Забороняється розміщення в кабельних спорудах будь-яких тимчасових

пристроїв, зберігання в них матеріалів та устаткування.

5.3.27. Улаштування, живлення, прокладання мереж аварійного

та евакуаційного освітлення повинно виконуватися відповідно до

вимог будівельних норм і ПУЭ.

5.3.28. У світильниках аварійного та евакуаційного освітлення

слід використовувати лампи розжарювання. Дозволяється в окремих

випадках застосування люмінесцентних світильників для аварійного

(евакуаційного) освітлення, якщо температура навколишнього

середовища приміщення становить не менше +5 град.C, а живлення

здійснюється на змінному струмі й забезпечує напругу мережі не

нижче 90% номінальної.

Світильники аварійного (евакуаційного) освітлення виділяються

з числа світильників робочого освітлення своїм типом чи спеціально

нанесеним знаком. Світильники евакуаційного освітлення слід

позначати літерою "Е".

Установлення будь-яких місцевих вимикачів або штепсельних

роз'єднувачів у мережах аварійного (евакуаційного) освітлення не

дозволяється.

5.3.29. Електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні

апарати можуть установлюватися на горючі основи (конструкції) лише

з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що

виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 м.

Також слід захищати електровироби (розетки, вимикачі тощо),

вбудовані в конструкції з горючих матеріалів (окрім матеріалів

груп горючості Г1, Г2), якщо технічні умови на ці вироби не

допускають монтажу безпосередньо на горючих основах з матеріалів

груп горючості Г3, Г4.

( Пункт 5.3.29 доповнено абзацом згідно з Наказом Держкомзв'язку

та інформатизації N 2 ( z0204-03 ) від 08.01.2003 )

5.3.30. Не дозволяється:

а) проходження повітряних ліній електропередач та зовнішніх

електропроводок над горючими покрівлями, навісами, штабелями лісу,

складами паливно-мастильних матеріалів, торфу, дров та інших

горючих матеріалів;

б) прокладка електричних проводів і кабелів транзитом через

складські приміщення, пожежонебезпечні та вибухонебезпечні зони;

в) експлуатувати кабелі й проводи з пошкодженою або такою, що

в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією;

г) залишати під напругою кабелі та проводи з неізольованими

струмопровідними жилами;

ґ) застосовувати саморобні подовжувачі, які не відповідають

вимогам ПУЭ, що пред'являються до переносних (пересувних)

електропроводок;

д) застосовувати для опалення приміщення нестандартного

(саморобного) електронагрівального обладнання або ламп

розжарювання;

е) користуватися пошкодженими розетками, відгалужувальними та

з'єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами, а

також лампами, скло яких має сліди затемнення або випинання;

є) підвішувати світильники безпосередньо на струмопровідні

проводи, обгортати електролампи і світильники папером, тканиною та

іншими горючими матеріалами, експлуатувати їх зі знятими ковпаками

(розсіювачами); використовувати електроапаратуру та прилади в

умовах, що не відповідають вказівкам (рекомендаціям)

підприємств-виготовлювачів;

ж) застосовувати в пожежонебезпечних зонах складських

приміщень люмінесцентні світильники з відбивачами і розсіювачами,

виготовленими з горючих матеріалів;

з) використовувати в пожежонебезпечних зонах світильники з

лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків), а

також з відбивачами і розсіювачами, виготовленими з горючих

матеріалів;

и) залишати без догляду при виході з приміщення увімкнені в

електромережу нагрівальні прилади, телевізори, радіоприймачі тощо;

і) складати горючі матеріали на відстані ближче ніж 1 м від

електроустаткування та під електрощитами;

ї) використовувати ролики, вимикачі, штепсельні розетки для

підвішування одягу й інших предметів, заклеювати ділянки

електропроводки папером, горючими тканинами;

й) застосовувати для електромереж радіо- та телефонні

проводи;

к) використовувати побутові електронагрівальні прилади

(праски, чайники, кип'ятильники тощо) без негорючих підставок та в

місцях (приміщеннях), де їх застосування не передбачено

технологічним процесом.

5.3.31. У приміщеннях категорій А, Б, В,

вибухопожежонебезпечних повинно бути забезпечено дотримання вимог

електростатичної іскробезпеки згідно з ГОСТ 12.1.018-86.

5.3.32. У всіх, незалежно від призначення, приміщеннях, які

після закінчення роботи замикаються і не контролюються черговим

персоналом, з усіх електроустановок та електроприладів, а також з

мереж їх живлення повинна бути відключена напруга (за винятком

чергового освітлення, протипожежних та охоронних установок, а

також електроустановок, що згідно з вимогами технології працюють

цілодобово).

При цьому в будівлях, крім житлових будинків, усі

електроустановки, що працюють цілодобово, повинні бути заживлені

самостійними лініями, починаючи від увідного пристрою в будівлю

(споруду). Кожна така електроустановка повинна мати свій апарат

захисту (запобіжник або автоматичний вимикач). Вимкнення

електропостачання повинно виконуватися від одного загального

комутаційного апарата (вимикача), до якого є вільний доступ

електротехнічному персоналу і який розміщений біля виходу (входу)

будівлі.

( Пункт 5.3.32 в редакції Наказу Держкомзв'язку та інформатизації

N 2 ( z0204-03 ) від 08.01.2003 )

5.3.33. На кожному об'єкті повинен бути встановлений порядок

відключення напруги з електрообладнання, силових та контрольних

кабелів у разі пожежі. При цьому електроживлення систем пожежної

автоматики, протипожежного водопостачання та евакуаційного

(аварійного) освітлення має бути невідключеним.

5.3.34. Усе електрообладнання (корпуси електричних машин,

трансформаторів, апаратів, світильників, розподільчих щитів, щитів

управління, металеві корпуси пересувних та переносних

електроприймачів тощо) підлягає зануленню або заземленню

відповідно до вимог ПУЭ.

5.3.35. Несправності в електромережах та електроапаратурі,

які можуть викликати іскріння, коротке замикання, понаднормовий

нагрів горючої ізоляції кабелів і проводів, повинні негайно

ліквідовуватися черговим персоналом. Пошкоджену електромережу

потрібно відключати до приведення її у пожежобезпечний стан.

5.3.36. Заміри опору ізоляції електричних мереж мають

проводитися в терміни відповідно до вимог ПТЕ.

5.3.37. Для захисту будівель, споруд та зовнішніх установок

від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів мають

забезпечуватися вимоги РД-34.21.122-87.

5.3.38. Для підтримання пристроїв захисту від блискавок у

справному стані необхідно регулярно проводити ревізування цих

пристроїв: для будівель і споруд I та II категорій захищеності від

блискавки - щороку, для III категорії - не рідше 1 разу на 3 роки

зі складанням акта, у якому вказуються виявлені дефекти. Усі

виявлені у пристроях захисту від блискавок пошкодження та дефекти

підлягають негайному усуненню.

5.3.39. Власник об'єкта зобов'язаний забезпечити

обслуговування та технічну експлуатацію електроустановок, у тому

числі електроустановок слабкого струму. Особа, призначена

відповідальною за їх протипожежний стан (головний енергетик,

енергетик, ІТП відповідної кваліфікації), зобов'язана:

а) організовувати і проводити профілактичні огляди та ППР

електрообладнання і електромереж, а також своєчасне усунення

порушень, які можуть призвести до пожежі;

б) забезпечувати правильність застосування електрообладнання,

кабелів, електропроводок залежно від класу пожежо- та

вибухонебезпеки, зон і умов навколишнього середовища, а також

справність стану апаратів захисту від коротких замикань,

перевантажень та інших небезпечних режимів робіт;

в) організовувати навчання та інструктажі чергового персоналу

з питань пожежної безпеки під час експлуатації електроустановок.

У разі неможливості технічного обслуговування

електроустановок силами персоналу об'єкта власник повинен укласти

договір на планове технічне обслуговування зі спеціалізованою

організацією (із кваліфікованими фахівцями).

5.3.40. При влаштуванні вбудованих саун необхідно обладнувати

їх електропечами заводського виготовлення із системою

автоматичного захисту та відключення при роботі печі більше 8

годин на добу. Підключення ТЕНів до електромережі має

здійснюватися за межами парильного відділення.

5.3.41. Кабельні тунелі і канали слід виконувати з негорючих

матеріалів, що мають межі вогнестійкості не менше 0,75 год.

Кабельні тунелі розподіляються на протипожежні відсіки довжиною не

більше 150 м.

5.3.42. Перевірка експлуатації електроустаткування об'єктів

на відповідність фактичного рівня протипожежного захисту вимогам

діючих норм і правил проводиться за такими показниками:

а) організація і проведення ТО та ППР;

б) відповідність і справність апаратів захисту від статичних

розрядів, заземлювальних пристроїв і захисту від небезпечних

впливів;

в) відповідність підбору та монтажу електрообладнання та

електропроводки класам приміщень за зонами згідно з ПУЭ;

г) наявність інструкцій про правила експлуатації

електрообладнання, знання та виконання їх вимог;

ґ) проведення заміру опору ізоляції в електропроводці,

наявність відповідних актів;

д) відповідність вимогам ПУЭ аварійного та евакуаційного

освітлення.

5.3.43. У разі виникнення пожежі в (на) електроустановках

(апаратах електрозв'язку), які мають велику кількість контактів,

використовувати порошкові вогнегасники не рекомендується.

5.3.44. Кабелі та проводи, які не поширюють горіння, згідно

з ГОСТ 12176 слід застосовувати в пожежонебезпечних зонах

будь-якого класу. Забороняється застосування кабелів з горючою

поліетиленовою ізоляцією. ( Підрозділ 5.3 доповнено пунктом 5.3.44

згідно з Наказом Держкомзв'язку та інформатизації N 2 ( z0204-03 )

від 08.01.2003 )

5.4. Установки пожежогасіння

( Підрозділ 5.4 із змінами, внесеними згідно з Наказом

Держкомзв'язку та інформатизації N 2 ( z0204-03 ) від 08.01.2003 )

5.4.1. Будівлі та приміщення, у яких необхідно влаштовувати

автоматичне пожежогасіння:

а) приміщення цехів і дільниць обробки та зберігання посилок,

страхової пошти, листової кореспонденції та друку без постійного

перебування персоналу - кожне 500 кв.м і більше.

Приміщення посилок висотою понад 5,5 м;

( Підпункт "б" пункту 5.4.1 вилучено на підставі Наказу

Держкомзв'язку та інформатизації N 2 ( z0204-03 ) від 08.01.2003 )