Страница 7: НПАОП 85.20-1.03-99. Правила охорони праці в лабораторіях ветеринарної медицини (54599)

пінцетом, ножицями, скальпелем, банками з дезрозчином для відпрацьованого скла (окремо для предметного та покривного) та для піпеток, спиртівкою або газовим пальником, пробірками з фізіологічним розчином, гумовими грушами, банкою з ватою. Робоче місце лікаря ветмедицини необхідно додатково забезпечити мікроскопом з освітлювачем та маслянкою з імерсійним маслом.

1. У відділі крім робочих місць працівників повинно бути обладнане місце для приготування розчинів, фарб, підготовки інших матеріалів та окреме місце для фарбування мазків.
2. Місце для фарбування мазків необхідно забезпечувати набором фарб і фіксувальних рідин, пісочними годинниками на 1, 2 та 5 хвилин, бутлем з тубусом або промивалкою з дистильованою водою, конічною чашкою (кюветою або аналогічною посудиною) з місточком, газовим пальником або спиртівкою, пінцетом та фільтрувальним папером.
3. Матеріал, що надійшов для бактеріологічного дослідження, повинен розглядатись, як інфікований.
4. Посіви та пересіви проводять петлею або пастерівською піпеткою над вогнем спиртівки або пальника. Після посіву петлю і нижню частину петлетримача прожарюють спочатку в нижній, а потім у верхній третині полум'я, а пастерівські піпетки поміщують у банку з дезрозчином.
5. При проведенні висівів з матеріалу і пересіві культур пастерівською піпеткою насмоктувати рідини необхідно за допомогою гумової груші. Не допускається насмоктувати рідини ротом.
6. Переливати інфіковані рідини з посудини в посудину через вінця недопустимо. Для цієї мети використовують піпетки.
7. Усі маніпуляції з культурами збудників особливо небезпечних хвороб або з матеріалом, підозрілим в зараженні цими збудниками, проводять над кюветою.
8. Мазки з патологічного матеріалу або культур до фіксації та фарбування необхідно зберігати під скляним ковпаком.
9. Суспензії досліджуваних органів, взятих для зараження, первинні їхні висіви, а також мазки зберігають до закінчення досліджень і виписки експертизи.
10. Термостати, холодильники та шафи, в яких зберігаються посіви (чашки, пробірки тощо), в кінці робочого дня опечатують (або опечатують кімнату, в якій вони розміщуються).
11. Піпетки, предметне й покривне скло, посуд після використання спочатку знезаражують 5 % розчином хлораміну, потім, як зазначено в п. п. 9.5.17 і 9.5.18 цих Правил.
12. Заразний матеріал з одного приміщення до іншого або до спільної автоклавної для знезараження необхідно переносити у спеціальному контейнері, який закривають і пломбують.
13. Після закінчення досліджень посіви (у пробірках, чашках тощо), шматочки органів або суспензії органів, взяті для зараження лабораторних тварин, пастерівські піпетки, трупи лабораторних тварин підлягають знезараженню.
14. При виділенні з патологічного матеріалу збудників сибірки або спорових анаеробних хвороб їх знезаражують автоклавуванням протягом 1 години під тиском в 0.2 МПа (2.0 атм.) або протягом 2 годин під тиском в 0,15 МПа з наступним контрольним висівом на відповідні живильні середовища.

Такій самій обробці підлягає інструментарій, скло та інші предмети, які були в контакті з інфікованим матеріалом.

1. При виділенні неспорових збудників або при негативних результатах бактеріологічних досліджень знезараження проводять автоклавуванням протягом 1 години під тиском в 0,15 МПа (1,5 атм.). При цьому інструментарій, скло та інші предмети, які були в контакті з інфікованим матеріалом, знезаражують кип'ятінням протягом 30 хвилин у 2 % розчині гідрокарбонату натрію.
2. Робота у вірусологічному відділі
3. Робота із збудниками вірусних захворювань допускається тільки в типових або спеціально пристосованих лабораторних приміщеннях, які відповідають вимогам повної ізоляції і забезпечені всіма засобами безпеки праці персоналу, що працює в них.
4. Усі працівники вірусологічного відділу до і після роботи проходять санітарну обробку в пропускнику, який обладнують індивідуальними шафами для особистих речей, одягу і взуття.
5. Дослідження патматеріалу з метою діагностики вірусних захворювань повинно проводитись тільки в лабораторіях, забезпечених системою ізольованих кімнат.
6. Лабораторні кімнати, де проводять роботу з вірусним матеріалом, повинні складатися з двох відділень, розділених скляною перегородкою. Одне відділення (внутрішнє) є боксом.
7. Роботу з матеріалом, інфікованим вірусом, проводять у боксі на столі з вологонепроникною поверхнею (із металу, мармуру).

Частину робочого стола (50 - 80 см) покривають трьома шарами марлі, зволоженої 5 % розчином хлораміну. На цій частині стола не повинно бути жодних предметів, крім матеріалів, які підлягають дослідженню (миші для розтину, суспензія мозку тощо).

1. Після закінчення роботи марлю, якою покривали робоче місце, опускають у банку з дезрозчином, стіл дезінфікують 5 % розчином хлораміну, або 4 % розчином гідроксиду натрію.
2. Розтирання й емульгування органів та тканин, які містять вірус, проводять у ступці з глухим чохлом із 4 шарів марлі або в банці з бусами і притертою пробкою, обгорнутій чохлом із 4 шарів марлі, просоченої 5 % розчином хлораміну.
3. Кожен працівник відділу під час роботи повинен користуватися ковпаком і двома халатами, які мають застібку ззаду і дві кишені спереду. Один халат служить для постійної роботи, другий одягають поверх першого тільки для роботи в боксі. Халати змінюють у міру потреби, але не рідше 1 разу на три дні. Використані халати складають у металеві коробки і до прання знезаражують в автоклаві. Халат і ковпаки повинні мати мітки про закріплення їх за даним підрозділом.
4. Усі роботи необхідно проводити в марлевій масці (4 шари марлі на ніс і рот) і в захисних окулярах, які охороняють працюючого від крапельної інфекції.

Протягом дня працівники змінюють стерильні марлеві маски в міру потреби (перехід з одного боксу в інший, зміна досліджуваного матеріалу, механічне забруднення маски тощо). Зняті маски стерилізують в автоклаві.

1. Під час роботи гумові рукавички, в міру їхнього забруднення, знезаражують, опускаючи руки в рукавичках у банку з 5 % розчином хлораміну.
2. По закінченні роботи руки в рукавичках промивають у банці з 5 % розчином хлораміну, після чого рукавички знімають і знезаражують повторно, опускаючи їх на 30 хвилин у другу банку з таким самим розчином і потім кип'ятять.
3. Окуляри дезінфікують 70 % етиловим спиртом і зберігають на столі в чистій банці. Окуляри, як і маски, знімають тільки після знезараження рук дезрозчином.
4. Під час використання піпеток (градуйованих або пастерівських) у них необхідно вкладати подвійні ватні пробки на відстані 1 см одна від одної. Піпетування проводять за допомогою гумового балона.
5. Під час зараження лабораторних і розтину трупів загиблих лабораторних тварин, які заражені збудниками вірусних захворювань, необхідно дотримуватися вимог безпеки, викладених в пунктах 9.6.15 - 9.6.20 цих Правил.
6. Розтин або зараження дрібних тварин проводити в захисних скляних настільних боксах, дотримуючись правил асептики і попередження можливого розбризкування інфекційного матеріалу;

• інтраназальне зараження тварин проводять тільки наркотизованим тваринам;
• роботу з курячими ембріонами і культурами клітин проводять тільки в боксах.

1. Загиблих мишей беруть корнцангами, розтинають їх на корковій дошці площею не менш як 18 кв. см, покритій декількома шарами марлі, зволоженої 5 % розчином хлораміну, або в чашках Петрі.
2. Для виймання мозку мишей закріплюють на корковій дошці шпильками спиною вверх. Шкіру в області голови протирають 5 % розчином хлораміну, знімають шкіру з голови, роблять розріз черепа гострими очними ножицями.
3. Мишей після розтину кладуть в бачок з дезрозчином. Коркову дошку і марлю після закінчення роботи занурюють в 5 % розчин хлораміну на 2 години або ж кип'ятять протягом 1 години.
4. Інструмент для розтину стерилізують кип'ятінням, перед застосуванням його обпалюють над полум'ям спиртівки. Під час роботи з однією і тією ж твариною його періодично протирають тампонами, змоченими водою, після чого занурюють у спирт і обпалюють.
5. Після використання інструмент (пінцет, ножиці, шпильки тощо) потрібно негайно знезаразити кип'ятінням.
6. Предмети, які виносять з боксу, в тому числі і клітки з мишами, протирають зовні марлею, змоченою 5 % розчином хлораміну. Марлю після використання занурюють у посудину з таким самим розчином. Забороняється виносити брудний посуд без знезараження за межі приміщення.
7. Під час проведення робіт з вірусом сказу лікар ветмедицини повинен мати помічника (лаборанта), якого допускають до роботи за умови набуття ним практичного досвіду і складання спеціального заліку (теоретичні знання з техніки безпеки і освоєння методик зараження і розтину мишей, приготування суспензії, розведення її тощо).
8. Центрифугу для роботи з рикетсіозним або вірусним матеріалом встановлюють у передбокснику. Рідину розливають у склянки або центрифужні пробірки з тугоплавкого скла, плексигласу або металу і обов'язково закривають пробками або загвинчують кришками.
9. Під час роботи з матеріалом, який може містити пріони, необхідно:

• одягати захисний костюм типу I;
• знезараження патматеріалу проводити автоклавуванням протягом 1 години при тиску в 0,2 МПа (2 атм.);
• з хімічних дезінфекційних засобів використовувати гіпохлорид натрію (20 % розчин, експозиція 1 година) або 1Н-2Н (4 - 8 %) розчин гідроксиду натрію (експозиція не менше однієї години);
• знезараження інструментарію та інших предметів необхідно проводити заливанням їх 20 % розчином гіпохлориду натрію або 1Н-2Н розчином гідроксиду натрію, залишаючи при температурі 20 град. С на ніч.

1. Робота в серологічному відділі
2. Матеріал, що надійшов до відділу на дослідження, необхідно зберігати в холодильнику. Не допускається залишати його в коридорі або інших місцях, доступних для сторонніх осіб.
3. У лабораторії кров і біологічні рідини повинні вважатися потенційно інфікованими матеріалами.
4. Миття посуду після попередньої дезінфекції необхідно проводити в гумових рукавичках.
5. У разі попадання крові, сироватки чи культури лептоспір на шкіру необхідно обробити її тампоном, змоченим 70 % етанолом, протягом 2 хвилин.

Якщо кров чи культура потрапили на слизові оболонки, їх обробляють струменем води, а потім одним із наведених розчинів: 1 % розчином борної кислоти, 1 % розчином протарголу; ротову порожнину й горло - 70 % етиловим спиртом, 1 % розчином борної кислоти або 0,05 % розчином перманганату калію.

1. Не допускається насмоктувати матеріал у піпетки ротом. Для цього необхідно користуватися автоматичними піпетками, а у випадку їхньої відсутності - гумовими грушами, індивідуальними піпетками Флоринського. Компоненти слід розливати апаратом Флоринського, шприц-автоматом або іншими приладами.
2. Після закінчення роботи зі столів приймають все зайве і протирають їх 5 % розчином хлораміну або фламбують.
3. Відпрацьовані проби крові засипають хлорним вапном або заливають 10 % розчином гідроксиду натрію, нейтральним гіпохлоридом кальцію у співвідношенні 200 гр. на 1 літр, перемішують і витримують 60 хвилин.
4. Промиті пробірки, після попередньої їх дезінфекції, кип'ятять 30 хвилин у закритих посудинах у 0,5 % розчині миючих засобів або 2 % розчині гідрокарбонату натрію протягом 15 хвилин.

Після обліку реакції пробірки заливають розчином миючого засобу, кип'ятять протягом 10 - 15 хвилин, після чого їх миють.

1. Відпрацьоване предметне скло витримують декілька днів у хромовій суміші, промивають у проточній воді, витирають чистою ганчіркою.

Чисте скло зберігають у суміші спирту і ефіру у співвідношенні 1:1 у банці з притертою пробкою.

1. Із дезрозчинів застосовують: 10 % розчин гідроксиду натрію, 3 % розчин хлораміну, 6 % переоксид водню з 0,6 % мийних засобів (Лотос, Астра, Прогрес), 4 % розчин формальдегіду, 0,5 % нейтральний гіпохлорид кальцію. Термін знешкодження 60 хвилин.

Дезінфекційні розчини використовують тільки один раз.

1. Посудини для проведення дезінфекції повинні бути чітко позначені і мати кришки.
2. Обробку посуду, аглютинаційних пластин, скла під час роботи з культурами лептоспір слід проводити згідно з Настановою до лабораторної діагностики лептоспірозу.

Пересів штамів лептоспір необхідно проводити в боксі.

1. Ватні пробки від пробірок з кров'ю спалюють або збирають у бачки і стерилізують автоклавуванням.
2. Для доставки до лабораторії проб шкірсировини використовують тару, що відповідає за своїми габаритами внутрішньому об'єму автоклава. Проби негайно стерилізують і тільки тоді пускають у роботу.
3. Перекладати проби до автоклава або до іншої тари та автоклавувати їх дозволяється з дотриманням таких заходів безпеки:

- під час роботи з неавтоклавованою сировиною необхідно взувати гумові чоботи, одягати додатковий халат, гумовий фартух та рукавиці;

• перекладати неавтоклавовані проби слід тільки на розстеленій клейонці, яку після закінчення роботи необхідно простерилізувати в автоклаві;
• тару, в якій доставляли проби, автоклавують, а металевий посуд обпалюють факелом або паяльною лампою;
• після закінчення роботи гумовий спецодяг слід протерти дезрозчином, халат проавтоклавувати, рукавиці прокип'ятити.

1. Діагностика мікозів та мікотоксикозів
2. Під час проведення мікологічних досліджень необхідно виконувати вимоги охорони праці, передбачені для бактеріологічної діагностики.
3. Для попередження зараження приміщень лабораторії спорами грибів висіви з патматеріалу та кормів необхідно проводити в боксі з дотриманням правил безпеки, викладених у підрозділі 9.2 цих Правил.
4. Екстракцію кормів, випарювання екстрактів і хроматографію слід проводити у витяжній шафі при ввімкненій вентиляції. При цьому не допускається використовувати відкрите полум'я та електроплитки з відкритою спіраллю.
5. Трупи лабораторних тварин, які використовували для біологічних досліджень, знищують шляхом спалювання.
6. Культури грибів і заражений ними матеріал необхідно автоклавувати, по можливості, в день закінчення досліджень.
7. Предметне та покривне скло, піпетки, які були у використанні, спочатку знезаражують 5 % розчином хлораміну, а потім разом з використаними чашками Петрі автоклавують під тиском в 0,15 МПа (1,5 атм.) протягом 2 годин.
8. Мікотоксини зберігають у сейфі або в окремій, зачиненій на замок шафі.
9. Залишки невикористаних кормів, з яких при дослідженні були виділені токсичні або патогенні гриби, через 1 місяць після видання експертизи знищують спалюванням.
10. Під час роботи з досліджуваним матеріалом руки обробляють 70 % етиловим спиртом.
11. Наприкінці робочого дня в робочих приміщеннях проводять вологе прибирання з використанням 5 % розчину хлораміну.
12. Робота в паразитологічному відділі
13. Роботу із заразним матеріалом проводять тільки в боксі. Препарати, які підготовлені для дослідження, повинні бути розміщені на спеціальних підносах (емальованих або виготовлених із матеріалу, що легко знезаражується). Після дослідження матеріал автоклавують або спалюють. Предметне та покривне скло, пастерівські піпетки та інший скляний посуд, кювети, підноси знезаражують дезінфекційними препаратами.
14. Штами патогенних культур (токсоплазми, трихомонади), личинки гельмінтів (фіни, трихінели тощо) і членистоногі повинні бути на обліку і реєструватися в журналі обліку виділених культур та їх знищення (додаток 2).
15. У випадках розсіювання заразного матеріалу негайно вживають заходи по знезараженню місця, де відбулась аварія.
16. Під час роботи з матеріалом, який може обумовлювати появу алергічних процесів (алергенні кліщі тощо), необхідно вживати заходів для захисту дихальних шляхів (працювати у марлевій масці, роботу виконувати в настільному боксі).
17. Під час роботи в паразитологічному відділі необхідно дотримуватися таких самих вимог протиепідемічного режиму, як і під час роботи в бактеріологічному відділі (викладені в підрозділі 9.5 цих Правил).
18. Робота в хіміко-токсикологічному відділі
19. Роботу з горючими й отруйними речовинами необхідно проводити тільки у витяжній шафі.
20. Для проведення робіт із вибухо- та вогненебезпечними речовинами їх беруть у мінімальній кількості. Загальний запас таких речовин у виробничих приміщеннях не повинен перевищувати денної потреби, а на робочих місцях - у кількості, яка потрібна для виконання певної операції.
21. Нагрівання легкозаймистих речовин (ефір, бензин, бензол, ацетон, спирт тощо) проводять у витяжній шафі на піщаній (або водяній) бані із закритим електронагрівом. Не дозволяється користуватися відкритим полум'ям та опускати колбу з легкозаймистою рідиною в гарячу воду без попереднього поступового підігріву.