Таблиця 3
|
Вимірювана величина |
Найменування впливаючого фактора |
Номінальне значення |
Граничні значення |
|
Масова концентрація ціаністого водню, мг/м3 |
температура навколишнього повітря,° C |
20 |
від 18 до 25 |
|
|
відносна вологість (при 20° C), % |
70 |
від 60 до 80 |
|
|
напруга змінного струму, Вт |
220 |
від 200 до 240 |
|
|
частота змінного струму, Гц |
50 |
від 49 до 51 |
Д.4-4-7. ПІДГОТОВКА ДО ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАНЬ.
При підготовці до виконання вимірювань проводяться наступні роботи:
Д.4-4-7.1.1. Відбір проб.
Д.4-4-7.1.2. Відбір проб газу (продуктів горіння) проводять у відповідності ГОСТ 12.1.016-79 "Система стандартов безопасности труда. Воздух рабочей зоны. Требования к методикам измерения концентраций вредных веществ".
Д.4-4-7.1.2.1. Відбір проб повітря здійснюють шляхом пропускання 10,0 дм3 повітря, яке барботують із швидкістю 0,5 - 1,0 дм3/хв. крізь два послідовно поєднаних поглинача з пористою пластиною N 1 або N 2, що містять по 10 см3 поглинального розчину. Поглинальним розчином є 0,1 моль/дм3 розчин гідроксиду натрію.
Д.4-4-7.1.3. Підготовку фотоелектроколориметру до виконання вимірів проводять відповідно до вимог технічного опису та інструкції з експлуатації.
Д 4-4-7.1.4. Приготування стандартних розчинів для градуювання.
Д.4-4-7.1.4.1. Стандартний 0,05 моль/дм3 розчин роданіду амонію готують з стандарт-титру згідно з інструкцією. 1 см3 цього розчину містить 5,81 мг CNS-, що моделює вміст HCN 2,7 мг. Розчин стійкий протягом тижня.
Д.4-4-7.1.4.2. Приготування робочого розчину з концентрацією, що відповідає вмісту HCN 1 мкг/см3. В мірну колбу місткістю 100 см3 вміщують 3,7 см3 0,05 моль/дм3 розчину роданіду амонію. Об'єм розчину в мірній колбі доводять до мітки додаванням дистильованої води.
Д.4-4-7.1.5. Приготування розчинів реактивів.
Д.4-4-7.1.5.1. Готують 0,05 моль/дм3 розчин гідроксиду амонію з стандарт-титру згідно з інструкцією.
Д.4-4-7.1.5.2. Кислоту сірчану 1 моль/дм3 готують з стандарт-титру згідно з інструкцією.
Д.4-4-7.1.5.3. Для отримання розчину хлораміну Т або хлораміну Б наважку хлораміну розчинюють у 10 см3 дистильованої води. Розчин застосовується свіжоприготовленим.
Д.4-4-7.1.5.4. Для приготування 0,1 % розчину заліза хлорного наважку його вміщують в мірну колбу ємністю 100 см3 та додають дистильованої води до мітки. Розчин застосовується свіжо-приготовленим.
Д.4-4-7.1.5.5. Для приготування піридин-барбітурового реактиву в мірну колбу ємністю 50 см3 вносять барбітурової кислоти, додають невелику кількість води, 7,5 см3 піридина, 1,5 см3 концентрованої соляної кислоти, доводять водою до мітки і енергійно струшують до одержання прозорого розчину. Розчин в холодильнику зберігається протягом тижня.
Д.4-4-7.1.6. Побудова градуювального графіку.
Д.4-4-7.1.6.1. Готують серію градуювальник розчинів (табл. 4), що відповідають вмісту ціаністого водню 0,1 - 2,5 мкг в аліквотній частині розчину 3,5 см3.
Таблиця 4. Приготування серії градуювальник розчинів
|
|
Номер розчину |
||||||||
|
|
Контроль |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
|
Вміст HCN, мкг |
0 |
0,1 |
0,2 |
0,4 |
0,6 |
0,8 |
1,0 |
2,0 |
2,5 |
|
Об'єм робочого розчину, см3 |
0 |
0,1 |
0,2 |
0,4 |
0,6 |
0,8 |
1,0 |
2,0 |
2,5 |
|
Об'єм 0,05 моль/дм3 розчину гідроксиду натрію, см3 |
3,5 |
3,4 |
3,3 |
3,1 |
2,9 |
2,7 |
2,5 |
1,5 |
1,0 |
Д.4-4-7.1.6.2. З аліквотною частиною градуювального розчину об'ємом 3,5 см3 операції, що описані нижче в пункті Д.4-4-8.1.1, які проводять з аліквотною частиною проби.
Д.4-4-7.1.6.3. Градуювальні розчини є стійкими протягом 30 хвилин.
Д.4-4-7.1.6.4. Градуювальний графік будують в координатах: маса ціаністого водню в градуювальних розчинах в мкг - значення оптичної густини (Б).
Д.4-4-7.1.6.5. За допомогою регресійного аналізу знаходять коефіцієнти a0 і a1 прямолінійної залежності для побудови градуювального графіку:
|
y = a0 + a1 x |
(1), |
де y - залежна змінна (оптична густина розчину), x - незалежна змінна (маса ціаністого водню); a0 і a1 - коефіцієнти прямолінійної залежності. Формули для розрахунку коефіцієнтів градуювальної залежності і похибки їх визначення наведені в розділі Д.4-10.
Д.4-4-7.1.6.6. Перевірка градуювального графіка повинна проводитись періодично (не рідше разу на квартал), а також при зміні умов вимірювання.
Д.4-4-8. ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАНЬ
Д.4-4-8.1. При виконанні вимірювань масової концентрації ціаністого водню виконують наступні операції.
Д.4-4-8.1.1. Аліквотну частину 3,5 см3 проби з кожного поглинача переносять у пробірку з притертою пробкою, місткістю 10 см3. В кожну пробірку додають 0,35 см3 0,5 моль/дм3 розчину сірчаної кислоти і 0,2 см3 1 %-ного розчину хлораміну Т або хлораміну Б. Вміст пробірок струшують За 10 хвилин додають 1 см3 піридин-барбітурового реактиву. За 20 хвилин розчини наливають у скляну кювету з довжиною світлопоглинаючого шару і порівнюють з контролем, використовуючи світлофільтр з максимумом пропускання 584 ± 20 нм. Контроль готують аналогічно пробам.
Д.4-4-8.1.2. Вимірювання оптичної густини проводять для розчинів з кожного поглинача окремо.
Д.4-4-8.1.3. Масу ціаністого водню в аналізованій пробі визначають за попередньо побудованим градуювальним графіком.
Д.4-4-8.1.4. Масову концентрацію ціаністого водню ci, (мг/м3) в газоподібних продуктах горіння розраховують за формулою
|
|
(2) |
Де: A1 - маса ціаністого водню, визначена по градуювальному графіку в першому поглинальному приладі, мкг;
A2 - маса ціаністого водню, визначена по градуювальному графіку в другому поглинальному приладі на відповідному діапазоні, мкг;
Bпр - загальний об'єм проби, см3;
Bал - об'єм проби, узятої для аналізу, см3.
V0 - об'єм протягнутого повітря, приведеного до нормальних умов, дм3.
Д.4-4-8.1.5. Об'єм протягнутого повітря приводять до нормальних умов за формулою:
|
|
(3) |
Де:
V1 - об'єм протягнутого повітря з точки відбору проби,
P - атмосферний тиск, кПа,
t - температура повітря в місці відбору проби, ° C.
Д.4-4-9. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ ВИМІРЮВАНЬ
Д.4-4-9.1. Обробку результатів вимірювань проводять як описано в розділі Д.4-11.
Д.4-4-9.2. Збіжність і відтворюваність результатів вимірювань повинні не перевищувати значень, вказаних в табл. 5.
Таблиця 5. Нормативи контролю для МВВ визначення масової концентрації ціаністого водню
|
Діапазон вимірювань масової концентрації ціаністого водню в пробі, мг/м3 |
Нормативи контролю, % |
|
|
|
збіжність, d %(P = 0,95; n = 5) |
відтворюваність D, %(P = 0,95; m = 2) |
|
0,01 - 0,25 |
2,0 |
3,0 |
Де:
n - кількість вимірювань однієї і тієї ж величини, виконаних повторно одними і тими ж засобами, одним і тим же методом в однакових умовах;
m - кількість результатів вимірювань однієї і тієї ж величини, одержаних в різних місцях, різними операторами, в різний час, але приведених до одних і тих же умов вимірювань.
Д.4-4-10. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИМІРЮВАНЬ
Д.4-4-10.1. Результати вимірювань оформляють записом в журналі по Д.4-12.
Д.4-5. МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАНЬ МАСОВОЇ КОНЦЕНТРАЦІЇ ОКСИДІВ АЗОТУ
(Відповідно до "Методические указания по измерению концентраций вредных веществ в воздухе рабочей зоны". М.: МЗ СССР, вып. 9 (переработанные технические условия). - 1986. - N 4187-86. - С. 130 - 134.)
ПРИЗНАЧЕННЯ Й ОБЛАСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ
Дійсні рекомендації встановлюють методику виконання вимірів (МВВ) масової концентрації оксидів азоту (у перерахунку на NO2) за допомогою фотоелектроколориметру. Діапазон вимірюваних концентрацій від 1,0 до 6,7 мг/м3.
Двооксид азоту - хімічна формула NO2, відносна молекулярна маса 46,0, являє собою жовто-бурий газ з різким запахом, який легко загущується у рідину, що кипить при +22,4° C, при охолодженні до -11° C ця рідина застигає в безкольорову кристалічну масу. При температурі нижче 140° C двооксид азоту частково полімеризується в N2O4 та близько до температури -11° C речовина складається тільки з молекул N2O4. При підвищенні температури молекула N2O4 дисоціює на дві молекули NO2.
Оксид азоту - хімічна формула NO, відносна молекулярна маса 30,0, безбарвний газ, який загущується у рідину, що кипить при температурі - 161,8° C. За звичайних умов швидко окислюється до NO2, окислюється також хроматами і перманганатами.
Токсична дія: оксиди азоту мають дратуючі властивості щодо легенів, які в тяжких випадках призводять до їх набряку, дратують, також, верхні дихальні шляхи та очі. Проявляють загально токсичну дію.
Д.4-5-1. ВИМОГИ ДО ПОХИБКИ ВИМІРЮВАНЬ
Д.4-5-1.1. Межі відносної похибки вимірів масової концентрації оксидів азоту, що допускаються, при довірчій імовірності P = 0,95 не перевищують ±4,0 %, у всьому діапазоні вимірюваних величин. Сумарна похибка виміру не перевищує 25 %.
Д.4-5-2. ЗАСОБИ ВИМІРІВ, ДОПОМІЖНІ ПРИСТРОЇ, МАТЕРІАЛИ, РОЗЧИНИ
Д.4-5-2.1. При виконанні вимірів застосовують наступні засоби вимірів, реактиви, допоміжні пристрої, матеріали і розчини.
Д.4-5-2.1.1. Засоби вимірів наведені в табл. 1.
Таблиця 1
|
Порядковий номер і найменування засобів вимірів |
Нормативний документ |
Метрологічні характеристики засобів виміру |
Найменування вимірюваної величини |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
1. Фотоелектроколориметр |
Спектральний діапазон від 315 до 980 нм. Похибка ±1 % |
Оптична густина (Б) від 0 до 3; коефіцієнт пропускання (Т) від 0,1 до 100 % |
|
|
2. Терези аналітичні ВЛР-200 |
2-й клас точності, похибка ±0,0001 м |
Маса, від 0,02 до 200 г |
|
|
3. Міри маси Г-2-210 |
ГОСТ 7328-82Е |
Клас 2 |
Маса, від 1 до 100 г |
|
4. Аспіратор з регульованою швидкістю відбору проб |
ТУ 64-1-862-77 |
Похибка ±5 % |
Швидкість відбору повітря, від 0,5 до 20,0 дм3/хв. |
|
5. Колби мірні 2-25-2, 2-100-2, 2-1000-2 |
Клас 2. Похибка ±0,2 см3 |
Об'єм, см3 |
|
|
6. Циліндри 2-100-2 |
Клас 2. Похибка ±0,5 см3 |
Об'єм, см3 |
|
|
7. Піпетки 2-2-10, 2-2-5, 2-2-10, 6-2-1 |
ГОСТ 20292 |
Клас 2. Похибка ±0,2 % |
Об'єм, см3 |
Д.4-5-2.1.2. Допоміжні пристрої, матеріали і реактиви наведені в табл. 2.
Таблиця 2
|
Найменування |
Нормативний документ |
|
Бідистилятор |
ТУ 25.11-1592-81 |
|
Трубки скляні, х 10 см |
|
|
Вода двічі дистильована |
|
|
Йодид калію |
|
|
Натрій сірчаністокислий |
|
|
Натрій азотистокислий, х. ч. |
|
|
Кислота оцтова |
|
|
Кислота сульфанілова |
|
|
Калій марганцевокислий |
ГОСТ 20490-75 |
|
-нафтіламін |
ГОСТ 8827-74 |
|
Ацетон |
|
|
Триетаноламін |
МРТУ 6-02-497-68 |
|
Гліцерин |
|
|
Молекулярні сита 13х |
|
|
Пробірки скляні з пришліфованими пробками місткістю 10 - 15 см3 |
Д.4-5-3. МЕТОД ВИМІРЮВАНЬ
Д.4-5-3.1. Вимірювання виконують колориметричним методом, який полягає у поглинанні оксидів азоту поглинальним розчином з подальшим визначенням їх кількості по реакції утворення забарвленого продукту з реактивом Гриса-Ілосвая.
Д.4-5-3.2. Виміри проводять при встановленому світлофільтрі з довжиною хвилі пропускання 520 ± 20 нм у скляній кюветі з довжиною світлопоглинаючого шару .
Д.4-5-3.3. Вимірюванням заважають нітрити та нітросполуки, які легко відщеплюють нітрит-іон.
Д.4-5-3.4. При визначенні оксиду та діоксиду азоту з однієї проби повітря аспі-рують через трубку, заповнену окислювачем.
Д.4-5-4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ, ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
Д.4-5-4.1. Токсична дія. При вдиханні оксидів азоту виникає подразнення дихальних шляхів (у тяжких випадках має місце їх набряк) та очей, вони також виявляють загально токсичну дію.
