- знезараженню підлягають також подвір'я, сміттєзбірники, дворові туалети для чого використовують сухе вапно з розрахунку 1 кг на кв.м., 1% хлорновапняне молоко;

- по закінченні роботи, захисний одяг замочується у дезинфекційному розчині та у прогумованих мішках направляється на дезинфекцію;

- у наряді відмічають дату та час проведення заключної дезинфекції;

- за членами бригади встановлюється медичний нагляд на термін інкубації за місцем мешкання або роботи.

Додаток 7 (обов'язковий)

СПИСКИ

осіб, що спілкувались з хворим

прізвище, ім'я та по батькові;

рік народження;

місце проживання (постійне, в даній місцевості);

місце роботи (назва підприємства, установи, адреса);

місце та дата захворювання (виявлення);

відношення до хворого (родич, знайомий, випадковий контакт);

контакт з хворим (де, коли, тривалість контакту);

підпис особи, що склала список (прізвище, ініціали, посада).

дата складання списку.

Додаток 8 (обов'язковий)

ЗАСОБИ

екстреної профілактики для осіб, що спілкувались з хворими на чуму, холеру, контагіозні вірусні геморагічні гарячки та інші небезпечні інфекції неясної етіології

Схеми екстреної профілактики чуми у людей

Найменування препаратів

Спосіб застосу- вання

Разова доза (г)

Кратність викорис- тання на добу

Добова доза (г)

Трива- лість курсу (діб)

1

2

3

4

5

6

Ципрофлоксацин

Перорально

0,25

2

0,5

7

Офлоксацин

" "

0,2

2

0,4

7

Пефлоксацин

" "

0,4

2

0,8

7

Доксіциклін

" "

0,1

2

0,2

7

Амікацин

в/м

0,5

2

1,0

5

Нетілмицин

" "

0,1

2

0,2

5

Сізоміцин

" "

0,1

2

0,2

5

Гентаміцин

" "

0,08

2

0,16

5

Сульфамоно- метоксин/ тріметопрім

Перорально

1,0/0,4

2

2,0/0,8

7

Ріфампіцин/ пефлоксацин

" "

0,2/0,4

1

0,3/0,4

5

Ріфампцин/ офлоксацин

" "

0,3/0,2

1

0,3/0,2

5

Ріфампіцин/ ципрофлоксацин

" "

0,3/ 0,25

1

0,3/0,25

5

Ріфампіцин/ ампіцилін

" "

0,3/1,0

1/2

0,3/2,0

5

Ріфампіцин/ тріметопрім

" "

0,3/ 0,08

2

0,6/0,16

5

Ріфампіцин

" "

0,3

2

0,6

7

Міноциклін

" "

0,2 - перший прийом, далі по 0,1

2

03 - перший день, далі по 0,2

7-10

Канаміцин

в/м

0,5

2

1

5

Стрептоміцин

" "

0,5

2

1

5

Цефтриаксон

" "

1,0

1

1,0

5

Схеми екстреної профілактики гарячки Ебола у людей

Найменування препаратів

Спосіб застосування

Разова доза (мл)

Кратність застосування (на добу)

Специфічний імуноглобулін

в/м

6

1

Специфічний імуноглобулін

обколювання ділянки пошкодженої шкіри (п/ш або в/м) + в/м

1-3 + до 6

1

Схема екстреної профілактики гарячки Ласа, Болівійської та Аргентинської геморагічних гарячок

Найменування препарату

Спосіб застосування

Разова доза (г)

Кратність застосування (на добу)

Тривалість курсу (діб)

Віразол (рибаміділ)

внутрішньо (перорально)

0,2

4

10

Схема екстреної профілактики Кримської-Конго геморагічної гарячки у людей

Найменування препаратів

Спосіб застосу- вання

Разова доза (г)

Кратність застосуван- ня (на добу)

Тривалість курсу (діб)

1

2

3

4

5

Віразол

в/в

1,0-1,5

1

3-4

Аскорб. кислота (5% розчин)

в/в

2,0

1

5-7

Дімедрол

в/м

0,001

1

5-7

Альфаферон

в/м

10 мл МО

1

3

Рутин

Перорально

0,002

3

5-7

Схеми екстреної профілактики при невідомому збуднику

Найменування препаратів

Спосіб застосу- вання

Разова доза (г)

Кратність застосуван- ня (на добу)

Тривалість курсу (діб)

Ципрофлоксацин

Перорально

0,5

2

5

Доксіциклін

Перорально

0,2

1

5

Ріфампіцин

Перорально

0,6

1

5

Тетрациклін

Перорально

0,5

3

5

Примітка. При холері екстрену профілактику здійснюють згідно з "Інструкцією по організації та проведенню протихолерних заходів, клініці та лабораторній діагностиці холери" (затв. Наказом МОЗ України N 167 від 30.05.97 р.).

Додаток 9 (обов'язковий)

ПОРЯДОК ВІДБОРУ,

упаковки та транспортування матеріалу для лабораторного дослідження на чуму, холеру, контагіозні вірусні геморагічні гарячки та інші небезпечні інфекційні хвороби

1. Загальні вимоги.

При відборі матеріалу необхідно дотримуватись правил асептики, попереджуючи забруднення його мікрофлорою навколишнього середовища.

Матеріал відбирається до початку антибактеріальної терапії або через період, достатній для його елімінації з організму. Якщо матеріал був відібраний на фоні антибактеріальної терапії, про це слід вказати в направленні до лабораторії.

Відбір матеріалу для дослідження бажано проводити в період найбільшого вмісту в ньому збудників захворювання (кров у період лихоманки, фекалії у період діареї і так далі).

Для попередження інфікування, при відборі матеріалу медичний працівник повинен суворо виконувати відповідні вимоги протиепідемічного режиму при роботі зі збудниками особливо небезпечних інфекцій.

Терміни відбору матеріалу повинні відповідати патогенезу гаданої інфекції, циклічному розвитку збудника захворювання та іншим умовам.

2. На чуму

Для лабораторного дослідження відбирається матеріал в залежності від клінічної форми:

- при усіх формах обов'язково відбирається кров для виділення збудника;

- при бубонній формі - відділяєме бубону;

- при шкірній формі - вміст виразки або інших шкірних уражень;

- при легеневій формі - мокрота і слизу з зіву;

- при ураженні кишечнику - фекалії;

- при ураженні мозкових оболонок - ліквор.

Матеріал необхідно забирати до початку специфічного лікування (антибіотиками) стерильними інструментами в стерильний посуд. Пунктат бубону (везикул, пустул, карбункула) беруть шприцом, місткістю 5 мл, шкіру на місці уколу обробляють спиртом, змащують розчином йоду, знову протирають спиртом. Голку з широким діаметром вводять з таким розрахунком, щоб досягти центральної частини бубону, після чого, дещо відтягнувши поршень, повільно витягують. Оскільки ексудат у чумному бубоні знаходиться в проміжках щільної тканини, кількість його незначна і часто заповнює лише простір у голці. Після виймання голки з бубону через неї набирають у шприц 0,5 мл стеридного м'ясо-пептонного бульйону (рН-7,2), весь вміст витискують у стерильну пробірку і закривають гумовою пробкою. Якщо неможливо отримати матеріал із бубону, вводять 0,3 мл стерильного фізіологічного розчину, після чого тим же шприцом відтягують його і витискують у стерильну пробірку. При прориві бубону матеріал забирають із периферійної щільної частини, як зазначено вище, і окремо - виділення. Обидві взяті проби досліджують окремо.

Пунктат із набряку набирають у шприц і переносять у стерильну пробірку.

При підозрі на легеневу форму чуми, мокроту для дослідження забирають у стерильні широкогорлі банки з притертими пробками або кришками, що закручуються. При відсутності мокроти матеріал забирають ватним тампоном із зіва.

При всіх формах чуми, беруть кров із вени в кількості 10 мл, засіваючи одразу 5 мл на 50 мл м'ясо-пептонного бульйону (рН-7,2), решту крові використовують для посіву на агар, зараження біопробних тварин, постановки серологічних реакцій.

Якщо захворювання закінчилось смертю, розтин трупа і взяття матеріалу для лабораторних досліджень проводять стерильним інструментом. Вирізаний для дослідження шматочок органу поміщається в окрему банку, після чого інструменти кожного разу змочуються у спирті і обпалюються над полум'ям спиртівки.

При підозрі на чуму, беруть шматочок печінки, селезінки, легенів, лімфатичних вузлів, кісткового мозку із трубчатих кісток, грудини і кров.

Кров беруть із серця шприцом з довгою голкою досить широкого діаметру і переносять в стерильну пробірку з гумовою пробкою.

Прокол серцевої стінки проводять через ділянку, простерилізовану прикладанням розжареного металевого шпателя. Якщо порожнина шлуночка пуста, можна взяти кров із передсердя, великої судини.

Зразу після розтину інструмент знезаражують кип'ятінням в 2% розчині соди (або іншого миючого засобу) протягом 60 хв.

3. На холеру

В лабораторію направляють:

- нативний матеріал;

- посів на 50 мл 1% пептонної води

При відсутності випорожнення, стерильний тампон вводять у пряму кишку на глибину 5-6 см, збирають вміст із стінок кишечнику та вносять у флакон з 1% пептонною водою. При використанні алюмінієвої петлі, її змочують стерильним фізіологічним розчином або 1% пептонною водою, вводять у пряму кишку на 8-10 см та переносять матеріал у флакон з 1% пептонною водою і засівають на чашку Петрі з лужним агаром.

Нативний матеріал (випорожнення, блювотні маси, промивні води) відбирають 10-20 мл стерильними ложками або скляними трубками із гумовою грушею та переносять у стерильний скляний посуд.

Для відбору матеріалу від хворих із водянистим випорожненням можливо використати резиновий катетер N 26 або N 28, один кінець якого вводять до прямої кишки, а другий опускають у банку.

Від трупа людини, яка померла з підозрою на холеру, беруть три відрізки тонкого кишечнику з верхньої, середньої та нижньої частин завдовжки 10 см кожний, жовчний міхур забирають повністю. Вміст кишечнику та жовч від трупа можливо взяти стерильним шприцом у об'ємі до 10 мл та перенести до пробірки із 1% пептонною водою.

Взяті проби з органів трупа поміщають окремо в скляні банки, нумерують, відповідно запаковують і відправляють у лабораторію.

4. На небезпечні вірусні інфекції.

Взяття крові

При короткочасній транспортировці у спеціалізовану лабораторію, кров для вірусологічного дослідження, беруть у кількості 20 мл сухим стерильним шприцем, над полум'ям спиртівки, розливають у стерильні інсулінові або пеніцилінові флакони порціями по 2 мл, закривають гумовими пробками.

При необхідності тривалого транспортування матеріалу у спеціалізовану лабораторію, кров беруть у кількості 10 мл, з яких 4 мл цільної крові поміщають у 2 флакони по 2 мл. Решту крові використовують для виготовлення сироватки. Сироватку фасують рівними порціями у 2-3 флакони. Сгустки крові поміщають у окремий пеніциліновий флакон.

Взяття мазка із зіва. Стерильним ватним тампоном з мигдалин та задньої поверхні глотки беруть носоглоточний змив, після чого тампон кладуть у стерильний пеніциліновий флакон з розчином Хенкса (3 мл), обережно зламують паличку тампону на рівні вати та щільно закривають гумовою пробкою. Матеріал для дослідження слід брати до проведення лікувальних заходів.