5.2.5. Визначення безпеки харчових продуктів, придатності їх для споживання за рівнями вмісту радіонуклідів здійснюється відповідно до вимог ГН 6.6.1.1-130-2006 (додаток 4).
5.2.5. Прогнозна оцінка дози опромінення населення за рахунок перорального надходження радіонуклідів здійснюється за методикою розрахунку викладеною у додатку 5.
Додаток 1
ПЕРЕЛІК ДЕРЖАВНИХ СТАНДАРТІВ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ПРИ ВІДБОРІ ПРОБ ДЛЯ ЛАБОРАТОРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
• ГОСТ 3622-68 Молоко и молочные продукты. Отбор проб и подготовка их к испытаниям.
• ГОСТ 13928-84 Молоко и сливки заготовляемые. Правила приемки, методы отбора проб и подготовка их к анализу.
• ГОСТ 26809-86 Молоко и молочные продукты. Правила приемки, методы отбора и подготовка проб к анализу.
• ДСТУ ISO 5538:2004 Молоко та молочні продукти. Відбирання проб. Контроль за якісними ознаками.
• ДСТУ ISO 8197:2004 Молоко та молочні продукти. Відбирання проб. Контроль за кількісними ознаками.
• ДСТУ ISO 707:2002 Молоко та молочні продукти. Настанови з відбирання проб.
• ГОСТ 7269-79 Мясо. Методы отбора образцов и органолептические методы определения свежести.
• ГОСТ 9792-73 Колбасные изделия и продукты из свинины, баранины, говядины и мяса других видов убойных животных и птиц. Правила приемки и методы отбора проб.
• ГОСТ 4288-76 Изделия кулинарные и полуфабрикаты из рубленого мяса. Правила приемки и методы испытания.
• ГОСТ 20235.0-74 Мясо кроликов. Методы отбора образцов. Органолептические методы определения свежести.
• ГОСТ 11293-89 Желатин. Технические условия.
• ГОСТ 7702.0-74 Мясо птицы. Методы отбора образцов. Органолептические методы оценки качества.
• ГОСТ 25391-82 Мясо цыплят-бройлеров. Технические условия.
• ГОСТ 27583-88 Яйца куриные пищевые. Технические условия.
• ГОСТ 7702.2.0-95 Мясо птицы, субпродукты и полуфабрикаты птичьи. Методы отбора проб и подготовка к микробиологическим исследованиям.
• ГОСТ 30364.0-97 Продукты яичные. Методы отбора проб и органолептического анализа.
• ДСТУ 3143-95 М’ясо птиці (тушки курей, качок, гусей, індиків, цесарок). Технічні умови.
Відбір проб риби і рибних продуктів
• ГОСТ 7631-85 Рыба морская, млекопитающие, морские беспозвоночные и продукты их переработки. Правила приемки, органолептические методы оценки качества, методы отбора проб для лабораторных испытаний.
• ГОСТ 8756.0-70 Продукты пищевые консервированные. Отбор проб и подготовка их к испытанию.
• ГОСТ 20438-75 Водоросли, травы морские и продукты их переработки. Правила приемки. Методы органолептической оценки качества. Методы отбора проб для лабораторных испытаний.
5.Відбір проб меду
• ДСТУ 4499:2005 Мед натуральний. Технічні умови.
• ГОСТ 8285-91 Жиры животные топленые. Правила приемки и методы испытания.
• ДСТУ 4463:2005 Маргарини, жири кондитерські та для молочної промисловості. Правила приймання та методи випробування.
• ДСТУ ISO 5555:2003 :Жири та олії тваринні і рослинні. Відбір проб (ISO 5555:1991, IDT).
• ГОСТ 16147-88 Кость. Технические условия.
• ГОСТ 27853-88 Овощи соленые и квашеные, плоды и ягоды моченые. Приемка, отбор проб.
• ГОСТ 13341-77 Овощи сушеные. Правила приемки, методы отбора и подготовки проб.
• ГОСТ 26312.1-84 Крупа. Правила приемки и методы отбора проб.
• ГОСТ 26313-84 Продукты переработки плодов и овощей. Правила приемки, методы отбора проб.
• ГОСТ 27668-88 Мука и отруби. Приемка и методы отбора проб.
• ГОСТ 14849-89 Изделия макаронные. Правила приемки и методы определения качества.
• ГОСТ 5904-82 Изделия кондитерские. Правила приемки, методы отбора и подготовки проб.
• ГОСТ 16830-71 Орехи миндаля сладкого. Технические условия.
• ГОСТ 16833-71 Ядро ореха грецкого. Технические условия.
• ГОСТ 16834-81 Орехи фундука. Технические условия.
• ГОСТ 16835-81 Ядро орехов фундука. Технические условия.
• ГОСТ 1936-85 Чай. Правила приемки и методы анализа.
• ГОСТ 26574-85 Мука пшеничная хлебопекарная. Технические условия.
• ГОСТ 12231-66 Овощи соленые и квашеные, плоды и ягоды моченые. Отбор проб. Методы определения соотношения составных частей.
• ГОСТ 1750-86 Фрукты сушеные. Правила приемки, методы испытаний.
• ГОСТ 13586.3-83 Зерно. Правила приемки и методы отбора проб.
• ГОСТ 28741-90 Продукты питания из картофеля. Приемка, подготовка проб и методы испытаний.
• ГОСТ 10852-86 Семена масличные. Правила приемки и методы отбора проб.
• ГОСТ 29142-91 (ISO 542-90) Семена масличных культур. Отбор проб.
• ДСТУ ISO 13690-2003 Зернові, бобові та продукти їх помелу. Відбір проб (ISO 13690:1999, IDT).
• ДСТУ ISO 4072:2005 Кава зелена у мішках. Відбирання проб.
• ДСТУ ISO 874-2002 Фрукти та овочі свіжі. Відбір проб (ISO 874:1980, IDT).
• ДСТУ 3824-98 (ГОСТ12569-99) Цукор. Правила приймання і методи відбирання проб.
• ДСТУ 3355-96 Продукція сільськогосподарська рослинна. Методи відбору проб в процесі карантинного огляду та експертизи.
• ДСТУ 4099-2002 Хміль. Правила відбирання проб та методи випробування.
• ГОСТ 6687.0-86 Продукция безалкогольной промышленности. Правила приемки и методы отбора проб.
• ГОСТ 12786-80 Пиво. Правила приемки и методы отбора проб.
• ГОСТ 23268.0-91 Воды минеральные питьевые лечебные, лечебно-столовые и природные столовые. Правила приемки и методы отбора проб.
• ГОСТ 14137-74 Вина, виноматериалы, коньяки и коньячные спирты. Правила приемки и методы отбора проб.
• ГОСТ 13273-88 Воды минеральные питьевые, лечебные и лечебно-столовые. Технические условия.
• ГОСТ 5667-65 Хлеб и хлебобулочные изделия. Правила приемки, методы отбора образцов, методы определения органолептических показателей и массы изделий.
• ГОСТ 7128-91 Изделия хлебобулочные бараночные. Технические условия.
• ГОСТ 8756.0-70 Продукты пищевые консервированные. Отбор проб и подготовка их к испытанию.
• ГОСТ 15113.0-77 Концентраты пищевые. Правила приемки, отбор и подготовка проб.
• ГОСТ 28876-90 Пряности и приправы. Отбор проб.
• ГОСТ 26668-85 (СТ СЭВ 3013-81) Продукты пищевые и вкусовые. Методы отбора проб для микробиологических анализов.
• ГОСТ 26671-85 Продукты переработки плодов и овощей, консервы мясные и мясорастительные. Подготовка проб для лабораторных анализов.
• ГОСТ 7698-93 Крахмал. Правила приемки и методы анализа (ISO 1666-73…)
• ГОСТ 18321-73. Статистический контроль качества. Методы случайного отбора выборок штучной продукции.
• ДСТУ 4164:2003 Напої лікеро-горілчані. Правила приймання і методи випробування.
• ДСТУ 4165:2003 Горілки і горілки особливі. Правила приймання і методи випробування.
Додаток 2
(довідковий)
ПЕРЕЛІК
МЕТОДИК РАДІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ, РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЛЯ
ВИКОРИСТАННЯ ПРИ ВИЗНАЧЕННІ ПОКАЗНИКА ВІДПОВІДНОСТІ
1. Методические рекомендации по санитарному контролю за содержанием радиоактивных веществ в объектах внешней среды. М.1980. Утв. МЗ СССР 03.12.79.
2. Активність бета випромінюючих радіонуклідів в лічильних зразках. Методика виконання вимірювань з використанням сцинтиляційних спектрометрів та програмного забезпечення АК-1. Затв. МОЗ України 15.06.98.
3. Активність бета випромінюючих радіонуклідів в лічильних зразках водних об’єктів. Методика виконання вимірювань з використанням бета-спектрометрів і програмного забезпечення AKWin К.2003. Затв. Харківський НДІ Метрології 2003.
4. Активность, удельная активность и объемная активность гамма-излучающих радионуклидов в счетных образцах объектов технологических и природных сред. Методика выполнения измерений с использованием спектрометра гамма-излучений полупроводникового типа СЕГ-002. МИ 12-04-99. К.1999. Утв. МЗ Украины 1999 и ГНПО „Метрология” 1999.
5. Методика измерения активности гамма-излучающих радионуклидов или активности проб, содержащие смесь радионуклидов с использованием аттестованного гамма-спектрометра. МВИ 4/86. М.1986. Утв. ВНИИ метрологии им. Д.И.Менделеева 1986.
6. Активність радіонуклідів 90Sr та 90Y в лічильних зразках, одержаних методом селекції нуклідів. Методика виконання вимірювань з використанням сцинтиляційних спектрометрів та програмного забезпечення АК-1. МІ 12-08-99. К.1999. Затв. МОЗ України 1999 та Харківським НДІ Метрології 28.12.99.
Додаток 3
МЕТОДИКИ КОНЦЕНТРУВАННЯ ПРОБ ДЛЯ БЕТА-СПЕКТРОМЕТРИЧНОГО ВИЗНАЧЕННЯ СТРОНЦІЮ-90
Наважку проби 0,3- сирої маси (в залежності від величини коефіцієнту озолення), яка прийшла первинну підготовку, помістити в сушильну шафу, висушувати при t 100-120 °С. суху пробу перенести у фарфорові чашки і нагрівати на електроплиті до повного обвуглювання, періодично помішувати. (t повинна бути в межах 150-300 °С). молоко, соки, воду попередньо випарюють до сухої маси, потім обвуглюють, після чого попіл подрібнюється у фарфорові чашки для подальшого озоління.
Озоління проб проводиться двома методами. Якщо активність велика, то достатньо провести обвуглення до «чорної» золи при t до 300 °С. При низьких активностях проводити обвуглення до «білої» золи при t до 450-600 °С.
Для прискорення процесу можна проводити «мокре» озоління. Для цього пробу змочують сумішшю азотної кислоти і перекису водню у відношенні 5:1. Обвуглення буде завершене тоді, коли зола буде білого або біло-сірого кольору і розсипчастою. Після охолодження золу рахункових зразків з муфелю переносять в ексикатор, охолоджують до кімнатної температури, розтирають у фарфоровій ступці, зважують, потім відбирають наважку 10г, ущільнюють до питомої ваги 1,0 г/см3±10 %, поміщають в кювету бета-спектрометра для вимірювання. Об’єм проб різноманітних видів продуктів для отримання сіро-білої золи, які рекомендують для вимірювання на бета-спектрометрі, приведені в таблиці №1.
Таблиця 1
Рекомендований об’єм проб для отримання сіро-білої золи
Продукт |
Вага проби, кг/л |
Продукт |
Вага проби, кг/л |
Молоко цільне |
1,4-1,6 |
Зерно, рис, крупи |
1,2-1,6 |
Молоко сухе |
0,2-0,3 |
Бобові, квасоля |
0,3-0,4 |
М’ясо яловичини, свинина |
1,1-1,3 |
Картопля |
1,0-1,2 |
М’ясо птиці |
1,2-1,4 |
Буряк |
1,1-1,3 |
Риба |
0,6-0,9 |
Морква |
1,2-1,4 |
Яйця |
0,7-0,8 |
Кабачки, гарбуз |
3,2-3,4 |
Хліб |
0,6-0,9 |
Капуста |
3,2-3,5 |
Мука |
2,0-2,2 |
Фрукти свіжі |
1,3-1,5 |
Макаронні вироби |
1,2-1,6 |
Гриби сухі |
0,2-0,3 |
2. Концентрування проб молока методом кислотного зсідання (14).
Метод складається з переведення в розчин стронцію-90 з проби молока без попереднього озолення шляхом кислотного зсідання 2-н соляною кислотою. Метод заснований на тому, що при кислотному зсіданні молока при нагріванні в сироватку переходить 90-95% стронцію-90.
Пробу молока об’ємом 1- підкислити 2-н кислотою до рН 3 і нагріти на водяній бані при t = 90-1000С на протязі 2 годин до відділення сироватки від сирної маси. Сироватку злити через подвійний шар марлі й профільтрувати через великий фільтр з фільтрувального паперу. Заміряти об’єм відфільтрованої сироватки (Vc). Об’єм молока пов’язаний з об’ємом сироватки співвідношенням:
Vм = Vc / 0,85
де, Vc – об’єм відфільтрованої сироватки (л); Vм –об’єм молока, взятого на аналіз (л).
Сироватку підкислити 2-н кислотою до рН 2, внести носії стронцію та цезію і з розчину осадити оксалати лужноземельних елементів, як це вказано в п.2 даного додатку.
Відібрану на аналіз середню пробу напоїв () підкислити азотною кислотою до рН 3, добавити носії стронцію та цезію і випарити на електроплитах, підливаючи частинами, в термостійкому стакані до мінімального об’єму (до початку випадання осаду). Заміряний об’єм розчину в вимірювальній кюветі фіксують. Виміри проводять у відповідності до інструкції на прилад і методичних рекомендацій до нього.
В проби напоїв, які мають велику кількість цукру, при випарюванні добавити каплями перекис водню для часткового розкладання цукру.
Додаток 4
ВИЗНАЧЕННЯ РАДІАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ
Придатність харчового продукту для вживання за вмістом в них радіонуклідів 137Cs та 90Sr визначається показником відповідності В з урахуванням похибки його визначення ∆ В (ГН 6.6.1.1-130-2006).
Показник відповідності та його похибка розраховуються за результатами вимірів питомої активності радіонуклідів 137Cs та 90Sr в харчовому продукті:
(1)
(2)
де АСs и А Sr – результати вимірів питомої активності радіонуклідів 137Cs та 90Sr в харчовому продукті, що досліджувався; ДРСs та ДРSr – допустимі рівні вмісту 137Cs та 90Sr в продукті, що досліджувався; ∆ АСs – абсолютна похибка визначення питомої активності 137Cs; ∆ АSr - абсолютна похибка визначення питомої активності 90Sr; (∆ АСs та ∆ А Sr – розраховані для довірчої ймовірності Р= 0,95); - коефіцієнт, що для довірчої ймовірності 0,95 дорівнює 1,1.
Якщо отримані значення питомих активностей лічильних зразків менші МВА засобів вимірювання, взятих для границь відносної похибки вимірювання 40% та довірчої ймовірності 0,95, необхідно прийняти їх такими, що дорівнюють: