Табл. 7.2. Значення середньосмертельної концентрації для найбільш типових продуктів горіння ЛФМ
------------------------------------------------------------------
|Найменування речовини |CL , мг/куб.м |
| | 50 |
|-----------------------------------------+----------------------|
|Акролеїн |200,0 |
|-----------------------------------------+----------------------|
|Діоксид азоту |700,0 |
|-----------------------------------------+----------------------|
|Оксид вуглецю |4000,0 |
|-----------------------------------------+----------------------|
|Формальдегід |400,0 |
|-----------------------------------------+----------------------|
|Фтористий водень |700,0 |
|-----------------------------------------+----------------------|
|Хлористий водень |4300,0 |
|-----------------------------------------+----------------------|
|Ціаністий водень |175,0 |
------------------------------------------------------------------
8.3.7. Вміст оксиду вуглецю в камері для затруєння корелює з рівнем карбоксигемоглобіну в крові піддослідних тварин, що також використовується в якості інформативного показника для з'ясування природи речовин, які викликали токсичний ефект. Якщо рівень карбоксигемо-глобіну більше 50%, то можна вважати, що летальний ефект (обездвиживание) обумовлен переважно оксидом вуглецю. Якщо цей показник менше 50%, то в основі летального ефекту при інших рівних умовах лежить комбінована дія інших компонентів, найчастіше комплексу виділяємих продуктів.
8.3.8. За даними якісного аналізу вирішують питання наявності в парогазової суміші речовин 1 і 2 класів небезпеки за ГОСТ 12.1.005-88 [3].
8.4.9. Під час оцінки внеску в токсичний ефект продуктів
горіння мінімальними гігєнічно значимими концентраціями для
речовин 1 і 2 кл. небезпеки слід вважати 1/10 CL , тоді як для
50
речовин 3-4 кл. небезпеки вони знаходяться на рівні 1/2 CL .
50
8.4.10. При наявності речовин 1 і 2 кл. небезпеки в
концентраціях 1/10 CL та вище клас небезпеки ЛФВ (за табл. 7.1.)
50
підвищується на одну категорію.
8.4.11. При наявності груп сумації (за ДСП-97) проводять
розрахунок імовірності комбінованого ефекту за принципом простого
сумування (в частках від CL ). При величині цього показника > 1,
50
клас небезпеки ЛФМ також підвищується на одну категорію.
8.4.12. При наявності у суміші речовин, для яких відомий характер комбінованої дії як потенцювання (напр., оксид вуглецю та ціаністий водень), при відсутності доказу ефектів цілком обумовлених СО, клас небезпеки підвищується на дві категорії.
8.4.13. Зміна класу небезпеки, який визначається за величиною МЛК-50 (МЕК-500), за результатами санітарно-хімічних досліджень виходить з наступних міркувань, які основані на матеріалах експериментальної оцінки нових композицій по токсичності продуктів горіння, а також аналізу реальних аварійних ситуацій, які супроводжуються пожежою:
- на відміну від СО, летальний ефект або обездвиж. За рахунок інших одиничних компонентів більш складно піддається індикації під час пожежі та відрізняється великою небезпекою;
- комбінована дія складних сумішей (більш ніж бінарних) вивчено недостатньо, що утруднює здійснення допомоги при пожежах постраждалим;
- при потенціонуванні ефектів високотоксичних речовин зона токсичної дії дуже вузька і заходи рятувальників часто виявляються недостатньо ефективними.
8.4.14. Матеріали, які за токсичністю продуктів горіння відносяться до першого класу небезпеки, не допускаються до застосування у приміщеннях об'єктів підвищеної небезпеки (готелі, пологові будинки, дошкільні заклади і т.інш.), а також на шляхах евакуації населення у житлових та громадських спорудах.
8.4.16. Дані за результатами досліджень токсичності продуктів горіння ЛФП включаються в загальний протокол дослідження ЛФМ.
9. Оформлення результатів досліджень, обгрунтування висновків та рекомендацій
9.1. Статистична обробка результатів досліджень
9.1.1. В практиці санітарно-хімічних і токсикологічних досліджень обов'язковою вимогою є статистична обробка одержаних результатів, що розповсюджується на всі дослідження лакофарбових і полімерних матеріалів з метою їх гігієнічної регламентації та санітарно-гігієнічної експертизи.
9.1.2. Для проведення статистичної обробки результатів існує ряд спеціальних параметричних та непараметричних методів [7,8]. У тих випадках, коли результати мають нормальне розподілення і наближаються за формою до кривої Гауса, як оптимальна може бути рекомендована обробка результатів за параметричним методом з використанням критерія Стьюдента.
У випадках, коли нормальне розподілення відсутнє, слід
використовувати непараметричні методи: критерій Вілкоксона, Ван
2
дер Вардена, X і т.інш.
Для вимірювання тісноти зв'язку між вивчаємими показниками використовують коефіцієнт кореляції.
9.1.3. В таблицях протоколів досліджень, звітів необхідно вказувати число спостережень (n), середню арифметичну (M), помилку середньої арифметичної (+= m) та величину критерію Стьюдента (t). Якщо обробку проводили непараметричними методами статистики в таблицях також необхідно представляти середні арифметичні величини (М) та їх середні помилки (+= n).
9.2. Аналіз та представлення результатів
9.2.1. Якщо дослідження лакофарбових матеріалів проводяться з метою державної санітарно-гігієнічної експертизи, за результатами досліджень оформлюють протоколи, звіт та висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи встановлених зразків (згідно Наказу МОЗ України від 09.10.2000 р. N 247 "Про затвердження Тимчасового порядку проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи" або інших, що діють на момент видачі результатів експертизи).
9.2.2. Незалежно від результатів досліджень в оформляємих документах необхідно надавати таку інформацію:
- супроводжувальна документація на кожен ЛФМ (етикетка, листок безпеки, наявність ТУ на вітчизняну продукцію);
- провідні хімічні речовини (компоненти ЛФМ), за якими слід здійснювати контроль в ході поточного санітарного нагляду (в атмосфері, повітрі робочої зони, питної воді), клас небезпечності, ГДК, а також діючі методичні документи на визначення цих компонентів у відповідних середовищах;
- засоби індивідуального захисту малярів, в тому числі захисту органів дихання (в разі необхідності).
9.2.3. В разі необхідності за даними проведених досліджень, коли вони виходять за межі санітарних норм, на основі додаткових дослідів може бути виданий висновок на обмежане використання матеріалу за насиченістю у приміщеннях, часом дії висновку, дозволом на обмежені за часом промислові випробування з проведенням одночасно додаткових гігієнічних досліджень. Остаточний висновок можи бути виданий за результатами таких досліджень.
9.2.4. Якщо проведених дослідів (аналітичних, експериментальних, інших можливостей у організації-виконвця робіт з експертизи (гігієнічної регламентації) недостатньо для впевненої однозначної аргументації можливості (неможливості) застосування ЛФМ, матеріал може бути направлено на додаткову експертизу у профільний науково-дослідний - інститут.
9.2.5. На ЛФМ може бути виданий негативний висновок, коли матеріал за своїми властивостями не відповідає вимогам щодо застосування в конкретній сфері, галузі, об'єкті. Це не заперечує за результатами проведених досліджень можливості його використання для інших цілей (на інших об'єктах).
Перелік літературних посилань
1. ГОСТ 12.1.044-89. ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения. - М.: Изд. стандартов, 1990. - 143 с.
2. International Standard ISO 13344: 1996 (Е). Determination jf the lethal toxik potency of fire effluets. - : ISO, 1996.- 12 р.
3. ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ. Воздух рабочей зоны. Общие санитарно-гигиенические требования.- М.: Изд. стандартов, 1988. - 73 с.
4. Прозоровский В.Б., Прозоровская М.П., Демченко В.М. Експресс метод определения средней еффективной дози и ее ошибки.
- Фармакология и токсикология, 1978, N4, том XLI, с. 497
5. Прозоровский В.Б., Прозоровская М.П. Табличний метод
определения ЕД (DL ) веществ с низкой биологической
50 50
активностью. - Фармакология и токсикология, 1980, N 6, том XLIII,
с. 733-736.
6. Руководство к практическим занятиям по гигиене труда / Под ред. проф. А.М. Шевченко.- К.: Вища школа. Головное изд-во, 1986. - 336 с.
7. Бейли Н.Математика в биологии и медицине. - М.: Мир, 1970. - 326 с.
8. Минцер О.П., Угаров Б.Н., Власов В.В. Метод обработки медицинской информации. - К.: Вища школа, 1991.-271 с.
