Радіаційно-гігієнічне регламентування проведення робіт на об’єктах ліквідованого Придніпровського хімічного заводу (ПХЗ). Методичні вказівки


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАКАЗ

N 3

11.01.2007

м.Київ

Про затвердження методичних вказівок "Радіаційно-гігієнічне регламентування проведення робіт на об'єктах ліквідованого Придніпровського хімічного заводу (ПХЗ)"

Відповідно до статті 40 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення"

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити методичні вказівки "Радіаційно-гігієнічне регламентування проведення робіт на об'єктах ліквідованого Придніпровського хімічного заводу (далі -ПХЗ)", що додаються.

2. Заступнику Головного державного санітарного лікаря Бурлак Г.Ф.довести методичні вказівки до установ та закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, які здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд за об'єктами ліквідованого ПХЗ.

Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

 

Перший заступник Міністра,головний державнийсанітарний лікар України

С.П.Бережнов

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ МОЗ України

від 11.01.2007 року №__3

1. Загальні положення

1.1.Методичні вказівки «Радіаційно-гігієнічне регламентування проведення робіт на об’єктах ліквідованого Придніпровського хімічного заводу (ПХЗ)» розроблені для забезпечення належної радіаційної безпеки та протирадіаційного захисту осіб, які працюють на підприємстві “Бар’єр” при санації та дезактивації небезпечних об’єктів ліквідованого виробничого об’єднання ПХЗ та робітників інших підприємств на цієї території ПХЗ.

1.2. Нормативна база:

Закон України “Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання”;

Закон України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”;

Закон України “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку";

Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища”;

Закон України “Про захист прав споживачів”;

Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97);

Норми радіаційної безпеки України, доповнення: Радіаційний захист від джерел потенційного опромінення (НРБУ-97/Д-2000);

Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України (ОСПУ-2005);

Санитарные правила ликвидации, консервации и перепрофилирования предприятий по добыче и переработке радиоактивных руд (СП ЛКП-91);

Постанова КМУ №1846 від 26 листопада 2003 р., Київ „Про затвердження Державної програми приведення небезпечних об’єктів виробничого об’єднання “Придніпровський хімічний завод” в екологічно-безпечний стан і забезпечення захисту населення від шкідливого впливу іонізуючого випромінювання”.

Публікації Міжнародної комісії з радіологічного захисту (МКРЗ):

Радиационная защита. Публикация МКРЗ № 60;

Защита от радона-222 в жилых зданиях и на рабочих местах. Публикация МКРЗ № 65.

Общие принципы радиационной защиты персонала. Публикация МКРЗ № 75.

Защита населения в ситуации пролонгированного облучения. Публикация МКРЗ № 82.

Публікації Міжнародної агенції з атомної енергетики (МАГАТЕ):

Серія технічних документів №362 „Виведення з експлуатації підприємств по видобутку та переробці радіоактивних руд та санація хвостосховищ”.

1.3. Методичні вказівки включають радіаційно-гігієнічні вимоги, направлені на запобігання забруднення навколишнього середовища викидами та скидами ПХЗ, а також систему заходів протирадіаційного захисту працюючих на території ліквідованого ПХЗ.

1.4. Виробниче об’єднання “Придніпровський хімічний завод” (далі ПХЗ) (м. Дніпродзержинськ) у період з 1949 до 1991рр. переробляло збагачений ураном доменний шлак, урановмісні концентрати та уранову руду, що призвело до формування специфічної радіаційно-гігієнічної обстановки, як на промисловому майданчику ПХЗ так і на території м. Дніпродзержинська.

1.5. На території підприємства та за його межами в результаті діяльності утворилося сім хвостосховищ, які перебувають в незадовільному стані з точки зору радіаційно-гігієнічних вимог та вимог законів України.

1.6. Загальна площа хвостосховищ 2,43 млн. м2, а сховищ відходів уранового виробництва 0,25 млн.м2. Відходи-хвости складувалися у прилеглих до ПХЗ глиняних кар’єрах і ярах, які для цього не були спеціально підготовлені.

1.7. Основними властивостями уранових об’єктів колишнього ПХЗ є різноманітність джерел забруднення навколишнього середовища чинниками радіаційного та нерадіаційного походження.

1.8. Діюча система контролю навколишнього середовища на підприємствах по видобутку та переробці уранових руд базується на нормативних документах, затверджених в 70-х – 80-х роках минулого століття і не відповідає сучасним вимогам НРБУ-97 та міжнародної практики радіаційної безпеки та протирадіаційного захисту.

Методичні вказівки щодо радіаційно-гігієнічного регламентування на об’єктах ПХЗ розроблені з урахуванням сучасних нормативних документів, приведених у п.1.2.

1.9. У Методичних вказівках терміни вживаються в такому значенні:

Бекерель (Бк) – одиниця активності в системі СІ.

Один бекерель дорівнює одному ядерному перетворенню в секунду, або приблизно 0,027 нКі.

Відходи переробки радіоактивних руд (хвости) (у межах даного документу) – здрібнені залишки, які утворюються під час переробки радіоактивної руди після вилучення урану або торію.

Дезактивація – видалення радіоактивних речовин з якої-небудь поверхні чи з якого-небудь середовища або зниження рівня забруднення фізичними чи хімічними засобами.

Джерело іонізуючого випромінювання (ДІВ) – об'єкт у будь-якому агрегатному стані, який містить радіоактивну речовину, або технічний пристрій, який створює або в певних умовах здатний створювати іонізуюче випромінювання, на яке поширюється дія санітарних норм і правил.

Дозиметричний контроль (персоналу):

- аварійний вводиться в дію у випадку обставин, що вказують на виникнення позаштатної чи аварійної ситуації;

- поточний виконується згідно заздалегідь визначеного регулярного графіку вимірювань;

- операційний застосовується до окремих технологічних операцій чи робочих місць, на яких можливі підвищені рівні опромінення, і відрізняється від поточного більшою детальністю;

- спеціальний носить дослідницький характер і вводиться для робочих місць та технологічних операцій, для яких наявна інформація не гарантує адекватність дозиметричного контролю. Цей вид контролю призначений для одержання більш докладної радіаційно-гігієнічної інформації і розробки регламентів операційного та поточного дозиметричного контролю.

Зіверт (Зв) – одиниця еквівалентної та ефективної дози в системі СІ.

Позасистемна одиниця - бер. 1 Зв = 100 бер.

Еквівалентна рівноважна об’ємна активність радону (ЕРОА) - значення об’ємної питомої активності радону в рівновазі з його дочірніми продуктами розпаду, які мали б таку саму потенційну альфа-енергію на одиницю об’єму, як їх існуюча суміш.

- середньорічна ЕРОА - усереднене за рік значення об’ємної активності радону в рівновазі з його дочірніми продуктами розпаду, які мали б таку саму потенційну альфа-енергію на одиницю об’єму, як їх існуюча суміш.

Ексхаляція радону (щільність потоку радону з поверхні) – кількість радону , яка виділяється з одиниці емануючої поверхні в одиницю часу. Одиниця вимірювання - бекерель на квадратний метр за секунду (Бк??м-2·с-1).

Категорія А – особи з числа персоналу, які постійно чи тимчасово працюють безпосередньо з джерелами іонізуючих випромінювань.

Категорія Б - особи з числа персоналу, які безпосередньо не зайняті роботою з джерелами iонiзуючих променів, але у зв`язку з розташуванням робочих місць у приміщеннях та на промислових майданчиках об’єктів з радіаційно-ядерними технологіями можуть отримувати додаткове опромінення.

Категорія В - усе населення.

Контроль дозиметричний - система вимірювань та розрахунків, які спрямовані на оцінку доз опромінення окремих осіб або груп людей, а також радіаційного стану виробничого та навколишнього середовищ.

Моніторинг радіаційний – систематизоване в часі та просторі вимірювання випромінювання та/чи активності в об’єктах навколишнього середовища, продуктах харчування, воді тощо з метою подальшого використання цієї інформації для радіаційно-гігієнічного та дозиметричного контролю або обґрунтування захисних заходів чи інших дій стосовно джерел опромінення людини.

Опромінення – вплив на людину іонізуючого випромінювання від джерел, що знаходяться поза організмом людини (зовнішнє опромінення), або від джерел, що знаходяться всередині організму людини (внутрішнє опромінення).

Опромінення професійне – особлива форма виробничого опромінення персоналу у випадку його контакту з індустріальними та природними техногенно-підсиленими джерелами іонізуючих випромінювань у рамках передбачених проектом радіаційно-ядерних технологій.

Питома активність – активність, що припадає на одиницю маси (масова питома активність, Аm), об’єму (об’ємна питома активність, Аv) або поверхні (поверхнева питома активність, Аs):

де А - активність; m – маса; V – об’єм; S – поверхня.

Одиниця вимірювання - бекерель на кілограм (Бк??кг-1), бекерель на літр (Бк??л-1), бекерель на кубічний метр (Бк??м3) або бекерель на квадратний метр (Бк??м-2).

Природні радіонукліди (у межах даного документу) - радіонукліди сімейств урану-238, урану-235, торію-232 та калій-40.

Радіонуклід - радіоактивні атоми з даним масовим числом і атомним номером. Радіонукліди одного й того ж хімічного елемента, які відрізняються тільки масовим числом, атомний номер той же, називаються його радіоактивними ізотопами.

Радіаційне забруднення – присутність радіоактивних речовин у матеріалах чи на їхній поверхні, у тілі людини чи на його поверхні, або в іншому місці (середовищі), де вони небажані чи можуть завдати шкоди.

Радіоактивна речовина – речовина у будь якому агрегатному стані, що вміщує радіонукліди у кількості, на яку поширюється дія санітарних норм і правил.

Рівень дії - величина, похідна від рівнів втручання, яка виражається у термінах таких показників радіаційної обстановки, які можуть бути виміряні: потужність поглинутої дози в повітрі на відкритій місцевості, об'ємна активність радіонуклідів у повітрі, концентрації їх у продуктах харчування, щільність випадінь радіонуклідів на ґрунт та інші.

Робоче місце - місце постійного чи тимчасового перебування персоналу у процесі трудової діяльності, пов'язаної з джерелами іонізуючого випромінювання. Якщо робота з джерелами іонізуючого випромінювання здійснюється в різних ділянках приміщення, то робочим місцем вважається все приміщення.

Техногенно-підсилене джерело природного походження (далі - ТПДПП) - джерело іонізуючого випромінювання природного походження, що в результаті господарської та виробничої діяльності людини було піддане концентруванню або збільшилася його доступність, унаслідок чого виникло додаткове (до природного радіаційного фону) випромінювання.

Хвостосховище – гідротехнічна споруда для складування і зберігання відходів переробки уранових руд (хвостів).

1.10. Умовні позначення :

ДП – Державне підприємство;

ДПР – дочірні продукти розпаду;

ЕРОА – еквівалентна рівноважна об’ємна активність

МКРЗ – Міжнародна Комісія з Радіологічного Захисту;

НРБУ-97 – Норми радіаційної безпеки України; 1997 р.;

НРБУ-97/Д-2000 – Норми радіаційної безпеки України, доповнення: Радіаційний захист від джерел потенційного опромінення; 2000 р.;

ОА – об’ємна активність;

ОСПУ-2005 – Державні санітарні правила „Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України”;

ПРН – природні радіонукліди;

ПХЗ – Придніпровський хімічний завод;

РАВ – радіоактивні відходи;

ТРВ – тверді радіоактивні відходи.

2. Радіаційно-гігієнічні регламенти для працюючих на території колишнього Придніпровського хімічного заводу

2.1 Допустимі рівні для персоналу ДП «Бар’єр»

Виробничий персонал ДП „Бар’єр” у відповідності зі своїми функціональними обов’язками поділяється на категорії А та Б опромінюваних осіб за результатами атестації робочих місць.

До категорії А опромінюваних осіб відноситься персонал підприємства, який постійно чи тимчасово працює з радіоактивними відходами, а також працівники, які зайняті роботами по дезактивації, радіаційному контролю та радіаційному моніторингу.

До категорії Б опромінюваних осіб відноситься персонал, який не працює з радіоактивними відходами, але в зв’язку з розташуванням своїх робочих місць в приміщеннях, на промисловому майданчику підприємства чи об’єктах, які входять до його складу, може отримати додаткове опромінення.

Адміністрація ДП «Бар’єр» визначає розташування робочих місць, маршрути пересування персоналу, організовує облік місцезнаходження кожного працюючого та фактичного часу його перебування на конкретному робочому місці.

Для осіб категорії А та Б встановлюються ліміти доз у вигляді індивідуальної ефективної дози зовнішнього та внутрішнього опромінення (ліміт річної ефективної дози).

Ліміт ефективної дози опромінення для персоналу категорії А (DLA) становить 20 мЗв в середньому за рік за будь-які послідовні 5 років роботи, але не більше 50 мЗв за окремий рік. При цьому розподіл дози опромінення протягом року не регламентується.

Ліміт ефективної дози опромінення для персоналу категорії Б (DLБ) становить 2 мЗв на рік, при цьому розподіл дози опромінення протягом року не регламентується.