5. Санітарно-хімічні дослідження

5.1. Вимоги до методів санітарно-хімічних досліджень:

5.1.1. Дослідження ЛФМ та полімерних плівок, які вони формують, необхідно проводити з використанням селективних та чутливих фізико-хімічних методів, що дозволяють визначити присутність певної сполуки на рівні 0,5 відповідної ГДК та нижче.

При проведенні досліджень необхідно керуватися методиками, які затверджені МОЗ України, або, в разі їх відсутності, методиками оцінки якості атмосферного повітря, води, які наведено у збірках, узгоджених МОЗ України.

Апаратура та прилади, які використовують при проведенні досліджень (якісного та кількісного аналізу хімічних сполук), повинні бути повірені (мати свідоцтво державної повірки) та відповідати вимогам, зазначеним у відповідних методиках.

5.1.2. Перелік лімітуючих компонентів для кожного виду ЛФМ за полімерною основою, які слід контролювати при поточному санітарному нагляді, встановлюють залежно від рецептури матеріалу.

5.2. Санітарно-хімічні дослідження незаполімеризованих ЛФМ

Метою санітарно-хімічних досліджень незаполімеризованих ЛФМ є визначення якісного та кількісного складу парогазоаерозольної суміші летких компонентів у повітрі на етапах нанесення композиції на поверхню та під час процесу полімеризації ЛФП.

Дослідження незаполімеризованих ЛФМ проводять в лабораторних та стендових умовах.

5.2.1. На етапі лабораторних досліджень встановлюють:

- якісний та кількісний склад речовин, які мігрують у повітря під час нанесення і полімеризації ЛФМ;

- кінетику виділення летких компонентів від початку нанесення до повної полімеризації ЛФП;

- питомий рівень міграції шкідливих сполук з одиниці площі поверхні або маси матеріалу.

5.2.2. Випробування в стендових умовах дозволяють визначити:

- характер виділення мігруючих речовин з ЛФМ в парогазовій та аерозольній фазах;

- вплив умов нанесення на рівні забруднення середовища при моделюванні їх максимального наближення до реальних;

- вплив методу нанесення ЛФМ на процеси міграції шкідливих сполук в повітря;

- визначення необхідних засобів індивідуального захисту та засобів індивідуального захисту органів дихання.

5.2.3. Відбір проб повітря проводять в момент нанесення, через 15, 30 хв і далі кожні 30 хв. до 6 годин, а надалі через 24 години після нанесення - до повної полімеризації ЛФП.

Кількість повітря, яке відбирають для аналізу, повинна забезпечити визначення кожної сполуки в концентраціях не більше 0,5 відповідної ГДК. При цьому необхідно також враховувати, що в житлових приміщеннях з неорганізованою вентиляцією кратність обміну повітря складає не більше 0,5-1,0 об'єму приміщення за годину.

5.3. Санітарно-хімічні дослідження ЛФП

5.3.1. Санітарно-хімічні дослідження ЛФП проводять за умов, які моделюють експлуатацію покриття з метою вивчення якісного та кількісного складу мігруючих (у повітря житлового середовища, воду) сполук для виключення можливого їх шкідливого впливу на людину під час довготривалого контакту.

5.3.2. Проведенню санітарно-хімічних досліджень ЛФП повинна передувати їх одориметрична оцінка, негативні результати якої виключають необхідність подальших досліджень

5.3.3. Санітарно-хімічні дослідження ЛФП проводять в лабораторних та (або) стендових умовах. В лабораторних умовах моделюють процес експлуатації окремого матеріалу і оцінюють його вклад - за характером якісного складу та рівням міграції летких компонентів - в забруднення повітря приміщень групи А під час експлуатації.

Стендові випробування проводять при необхідності оцінки комплексного впливу на склад повітряного середовища ЛФП, які застосовують в інтер'єрі приміщень групи А, на спеціально обладнаному стенді, який включає камеру-генератор для санітарно-хімічних досліджень і камеру затруєння лабораторних тварин для проведення токсикологічних досліджень

Питомий вміст ЛФМ в камері (насиченість) при проведенні досліджень покриття (ЛФП) в лабораторних і стендових умовах визначають відношенням площі поверхні ЛФП (кв.м) до об'єму приміщення (куб.м) - він повинен відповідати реальним умовам експлуатації.

Для моделювання умов експлуатації по показнику "обмін повітря" для ЛФП, призначених для приміщень групи А, в камерах встановлюють рівень обміну повітря не більше 0,5 об/год.; випробування слід проводити при двух температурних режимах: (+20 град.С) та (+40 град.С).

Тривалість випробувань зразків визначають як час, необхідний для стабілізації концентрацій досліджуваних летких речовин в повітрі камері. Якщо в 2-3-х послідовно відібраних зразках повітря концентрації досліджуваних речовин достовірно не відрізняються, то їх можна вважати сталими. Для отримання вірогідних результатів в одній точці необхідно відбирати та досліджувати 3-5 зразків повітря.

5.3.4. Обов'язковими при дослідженні води, що контактує з ЛФП, є визначення інтегральних показників хімічного складу - рН, окислюваність перманганатна та вміст загального вуглецю (загального неорганічного та загального органічного вуглецю).

Надалі, при необхідності, аналітичні дослідження слід проводити за схемою цільового аналізу (з визначенням конкретних очікуваних мігруючих у воду компонентів, зазначених у рецептурі) або оглядового аналізу (у разі використання ЛФМ багатокомпонентного складу, при відсутності достовірної інформації з рецептури ЛФМ)

5.4. Аналіз та оформлення результатів санітарно-хімічних досліджень.

5.4.1. Аналіз, систематизація та узагальнення результатів санітарно-хімічних досліджень ЛФМ і ЛФП дозволяють вирішити питання про доцільність продовження досліджень, планувати заходи із забезпечення безпеки населення та охорони довкілля при застосуванні та експлуатації лакофарбових виробів, знешкодженні відходів ЛКМ.

При аналізі отриманих даних необхідно враховувати:

- вірогідність результатів, одержаних методами варіаційної статистики;

- динаміку та характер емісії шкідливих сполук залежно від параметрів мікроклімату та особливостей робочого процесу;

- терміни, в які встановлюється відносна динамічна рівновага в зміні концентрацій хімічних сполук в системі "газоповітряне середовище - матеріал";

- максимально можливі концентрації хімічних сполук при найбільш жорстких умовах впливу факторів навколишнього середовища і відсутності вентиляції.

5.4.2. Результати санітарно-хімічних досліджень оцінюють шляхом зпівставлення їх із значеннями відповідних нормативів та оформляють у вигляді протоколу.

5.4.3. Незаполімеризовані ЛФМ та заполімеризовані ЛФП в більшості випадків є джерелом одночасного виділення в повітря декількох хімічних сполук, тому необхідно враховувати характер їх ймовірної комбінованої дії на організм людини.

Якщо з матеріалу мігрують сполуки односпрямованої дії, а їх концентрації нижчі за ГДК, комбінована дія може бути визначена за сумарним показником (Кs), який визначають за формулою А.Г.Авер'янова [3]:

C C C

1 2 n

_______ + ______ + ... ________ < = 1

Ks =

ГДК ГДК ГДК

1 2 3

Якщо Кs < 1, то суміш летких компонентів, які мігрують у повітря, не буде виявляти негативної дії на організм і ЛФМ може бути допущений до використання за санітарно-хімічним критерієм. Якщо Кs > 1, ЛФМ не задовільняє санітарно-гігієнічним вимогам. Слід підкреслити, що ця формула працює щодо летких речовин, яким притаманний ефект сумації. У випадку, коли відсутні дані щодо токсичності окремих сполук із суміші мігруючих компонентів, остаточна оцінка матеріалу може бути надана на підставі токсикологічних досліджень з використанням піддослідних тварин.

6 Одориметричні дослідження ЛФП

6.1. Мета одориметричних досліджень - визначення наявності та інтенсивності запаху, що його створюють ЛФП після полімеризації, для попередження їх впливу на повітряне середовище житла (приміщення групи А), на воду та негативного впливу на організм людини.

6.2. В основу досліджень покладено характеристику суб'єктивного сприйняття запаху, що його обумовлює міграція у повітря з ЛФП певних хімічних сполук, групою (8-10 осіб) практично здорових осіб - одораторів, в яких відсутні зміни стану органів нюху та порожнини носу, алергічні та нервові захворювання, та які не застосовували в день досліду духм'яного мила, парфумів чи косметичних засобів.

Дослідження проводять в добре освітленому, чистому та попередньо дезодорованому приміщенні. Зразки з ЛФП поміщають у камеру-генератор; розрахунки "насиченості" матеріалом, кратності обміну повітря, температури - ті ж, що і при проведенні санітарно-хімічних досліджень. Зразок ЛФП витримують у камері-генераторі протягом 24 годин.

Установка для проведення одориметричних досліджень складається з 2-х камер-генераторів об'ємом не менше 100 л, 2-х циліндрів об'ємом до 1 л, аспіратора, який забезпечує 0,5-1,0 кратний обмін повітря у камері-генераторі.

6.3. Найбільш доступна методика визначення запаху, що його обумовлює міграція у повітря з ЛФП певних хімічних сполук, полягає в наступному. Кожному волонтеру пропонують вдихати 2-3 рази через ніс повітря послідовно із двох дихальних циліндрів, в один з яких по сполучній трубці подають повітря з камери-генератора, в якій знаходиться зразок ЛФП, а в другий - з камери-генератора без зразка.

Одориметричні дослідження зразку ЛФП проводять з кожним волонтером не менше трьох разів в різні дні, один раз протягом робочого дня. Волонтер повинен констатувати наявність або відсутність запаху, охарактеризувати його, а також виявити його інтенсивність за п'ятибальною шкалою (табл. 5.1). Інтенсивність запаху не повинна перевищувати 2 балів.

Табл. 6.1. Критерії оцінки інтенсивності запаху ЛФП

------------------------------------------------------------------

| Оцінка в | Характеристика запаху |

| балах | |

|-------------+--------------------------------------------------|

| 0 |Запах відсутній, не відмічається жодним з |

| |волонтерів |

|-------------+--------------------------------------------------|

| 1 |Дуже слабкий запах, відмічають найбільш чутливі |

| |особи |

|-------------+--------------------------------------------------|

| 2 |Слабкий запах, відмічають при зосередженні на |

| |процедурі |

|-------------+--------------------------------------------------|

| 3 |Помітний запах, відмічається волонтерами без |

| |звертання на нього уваги |

|-------------+--------------------------------------------------|

| 4 |Запах сильний по інтенсивності, характеру |

| |специфічності, відмічається волонтерами при першій|

| |процедурі |

|-------------+--------------------------------------------------|

| 5 |Запах різко виражений - виключає повторні |

| |спостереження і реєстрацію |

------------------------------------------------------------------

6.4. Результати досліджень вносять у робочу таблицю, в якій вказано прізвище та ініціали кожного з волонтерів, дати та години визначення, досліджуємий зразок, "насиченість", температуру, кратність обміну повітря в камері-генераторі та результати визначення (кількість позитивних і негативних відповідей волонтера із зазначенням його відчуттів, суму всіх визначень та відсоток позитивних відповідей) для всієї групи волонтерів.

При отриманні позитивних відповідей (мінімально 2 з 3 можливих) для всієї групи волонтерів в інтервалі 60/20% рекомендують почергово подавати повітря з камери-генератора в один з дихальних циліндрів та одночасно в обидва циліндра тільки чистого повітря. При отриманні позитивних відповідей у всіх волонтерів в межах 80/20% результати визначення обробляють за допомогою методу Фішера.

6.5. Оцінку впливу сполук, що здатні мігрувати з ЛФП у воду, на органолептичні властивості води проводять на 1-3, 5-7, 15 та 30 добу експозиції, визначаючи запах, кольоровість, каламутність, піно- та плівкоутворення на поверхні води. Об'єм розчину для проведення органолептичних досліджень повинен бути не менше 100 куб.см.

Для оцінки впливу мігруючих речовин у воду встановлюють значення граничного розбавлення досліджуваної води (показник розбавлення - ПР), що відповідає порогу відчуття (чуттєвості) дослідника. Для вибору значень розбавлення дозволяється орієнтуватись на попередню "бальну" оцінку води та зворотню закономірність закону Вебера-Фехнера, згідно з яким при кожному послідовному розведенні в 2 рази інтенсивність запаху (присмаку) знижується на 1 бал.

Для характеристики процесу міграції сполук з ЛФП, в залежності від часу контакту з водою, будують криву змін ймовірних значень розбавлення для кожної доби досліджень. Аналогічно встановлюють пороги розведення для інших показників, що характеризують органолептичні властивості води.

7. Токсикологічні дослідження

7.1. Метою токсикологічних досліджень є виявлення можливого негативного впливу на організм мігруючих у повітря певних хімічних сполук з ЛФМ під час застосування чи з ЛФП в процесі експлуатації.

- Для проведення токсикологічних досліджень необхідна наступна інформація:

- результати санітарно-хімічних досліджень з переліком методів визначення речовин, які мігрують в повітря з ЛФМ;

- дані літератури про токсичні властивості летких компонентів ЛФМ, їх гігієнічні регламенти, а також дані про характер їх комбінованої дії.

Аналіз інформації, отриманої на попередніх етапах проведення санітарно-хімічних та одориметричних досліджень, дозволяє остаточно вирішити питання про доцільність та об'єм токсикологічних досліджень.

7.2. Токсикологічні дослідження проводять при гігієнічній

регламентації нових та проведенні державної

санітарно-епідеміологічної експертизи вітчизняних та імпортних

ЛФМ; вони включають, в залежності від програми регламентаційних

робіт, вивчення місцевоподразнюючої та шкірно-резорбтивної дії,

сенсибілізуючої та алергенної активності, гострої пероральної

токсичності із встановленням значення LD .

50

7.3. Вивчення місцево-подразнюючої дії

7.3.1. Вивчення шкірно-подразнюючої дії проводять шляхом нанесення відкритим способом лакофарбової композиції в дозі 0,5 г/кв.см поверхні шкіри на попередньо депільовану ділянку тулуба білих щурів або морських свинок (фіксація тварин необхідна для запобігання злизування ЛФМ).