Натискання на грудину слiд повторювати близько 1 разу за секунду. Пiсля швидкого поштовха руки залишаються у тому ж положеннi приблизно на одну третину секунди. Пiсля цього руки слiд зняти, чим звiльняють грудну клiтку вiд тиснення, для того, щоб дати їй можливiсть розпрямитися. Це допомагає присасуванню кровi з великих вен до серця та його заповнення кров'ю.
Для забезпечення органiзму достатньою кiлькiстю кислороду при вiдсутностi роботи серця слiд одночасно з масажем серця проводити i штучне дихання способом вдування повiтря у легенi потерпiлого.
Тому що натиснення на грудну клiтку затруднює її розширення при вдосi, вдування слiд проводити мiж натисненнями або ж пiд час спецiальноi паузи, яку треба передбачити через кожнi 4-6 натиснень на грудну клiтку.
У випадку, якщо той, хто надає допомогу, не має помiчника i повинен проводити штучне дихання та зовнiшнiй масаж серця один, слiд чергувати проведення цих операцiй у слiдуючому порядку: пiсля 2-3 глибоких вдувань у рот або у нiс потерпiлого той, хто надає допомогу, проводить 4-6 натиснень на грудну клiтку, потiм знову робить 2-3 глибоких вдувань та знову повторює 4-6 натиснень для масажа серця i так далi.
При наявностi помiчника один з тих, хто надає допомогу, з меншими знаннями у цьому питаннi, повинен проводити штучне дихання шляхом вдування повiтря як менш важку процедуру, а другий, бiльш досвiдчений, проводить зовнiшнiй масаж серця. При цьому вдування повiтря слiд проводити пiд час припинення натискування на грудну клiтку або припиняючи масаж серця на час вдування (приблизно на 1 с).
При рiвнiй квалiфiкацiї осiб, що надають допомогу, бажано кожному з них провадити штучне дихання та зовнiшнiй масаж серця, змiнюючи один одного через кожнi 5-10 хв. Таке чергування менш втомлююче, нiж безперервне проведення однiєї i тiєї ж процедури, особливо масажу серця.
Ефективнiсть зовнiшнього масажу серця проявиться, в першу чергу, у тому, що кожне натиснення на грудну клiтку призводить до появи у потерпiлого коливань стiнок артерiй (перевiряється iншою особою).
При правильному проведеннi штучного дихання та масажу серця у потерпiлого з'являються слiдуючi признаки оживлення:
1) покращується колiр обличчя, яке набуває розовогу вiдтiнку замiсть сiро-землистого колiру з синюватим вiдтiнком, який був у потерпiлого до надання допомоги;
2) з'являються самостiйнi дихальнi рухи, якi стають все бiльш рiвномiрнi по тому, як надання допомоги (оживлення) продовжуються;
3) звуження зрачкiв.
Ступiнь звуження зрачкiв є найбiльш вiрним показником ефективностi надання допомоги. Вузькi зрачки у людини, що оживає, вказують на достатнє постачання мозку кислородом, та, навпаки, початок розширення зрачкiв засвiдчує про погiрщення постачання
160 мозку кров'ю та про необхiднiсть прийняття бiльш ефективних дiй по оживленню потерпiлого. Тому може допомогти пiдняття нiг потерпiлого приблизно на 0,5 м вiд пiдлоги та залишення їх у пiднятому положеннi на весь час зовнiшнього масажу серця. Таке положення нiг у потерпiлого сприяє кращому притоку кровi у серце з вiн нижньої частини тiла. Для пiдтримання нiг у пiднятому положеннi пiд них треба що-небудь пiдкласти.
Штучне дихання та зовнiшнiй масаж серця слiд проводити до появи самостiйного дихання та роботи серця, але поява слабких вдохiв (при наявностi пульсу) не дає пiдстави для припинення штучного дихання.
У цьому випадку, як вже було вiдмiчено ранiше, вдування повiтря слiд починати водночас з початком власного вдоху потерпiлого.
Про вiдновлення дiяльностi серця у потерпiлого можна довiдатися по появi у нього власного регулярного пульсу, який не пiдтримується масажем. Для перевiрки пульсу зупиняють масаж на 2-3 с та якщо пульс зберiгається, то це вказує на самостiйну роботу серця. При вiдсутностi пульсу пiд час перерви потрiбно негайно возобновити масаж.
Тривала вiдсутнiсть пульсу та ритму серця при самостiйному диханнi та вузьких зрачках вказує на фiбриляцiю серця. У цьому випадку треба продовжити оживлення потерпiлого до прибуття лiкаря або до доставки потерпiлого до лiкарського закладу при безперервному продовженнi заходiв по оживленню у машинi.
Слiд пам'ятати про те, що навiть короткочасне припинення реанiмацiйних заходiв (1 хв. та менше) може привести до непоправних наслiдкiв. Пiсля появи перших признакiв оживлення зовнiшнiй масаж серця та штучне дихання слiд продовжити ще 5-10 хв., узгоджуючи вдування з моментом власного вдоху потерпiлого.
5. Перша допомога при пораненнi
В кожну рану можуть бути занесенi мiкроби, що знаходяться на предметi, яким зроблена рана, а також у пилу, на землi, на руках того, хто надає допомогу, а також на забрудненому перев'язочному матерiалi.
Щоб запобiгти зараженню стовбняком (тяжке захворювання з великим вiдсотком смертностi) особливу увагу слiд придiляти ранам, якi забруднено землею. Швидке звернення до лiкаря для введення протистовбнячної сиворотки запобiгне це захворювання.
Для запобiгання забрудненню рани пiд час перев'язки той, хто надає першу допомогу при пораненнi, повинен чисто (з милом) вимити руки, а якщо це зробити чомусь неможливо, слiд змазати пальцi йодною настойкою. Торкатися самої рани навiть вимитими руками не дозволяється.
При наданнi першої допомоги треба суворо дотримуватися слiдуючих правил:
а) не можна промивати рану водою або навiть якою-небудь медичною речовиною, засипати порошком або покривати мазями, тому що це перешкоджає заживленню рани, сприяє занесенню до рани бруду з поверхнi шкiри, що також викликає подальше нагноєння;
б) не можна стирати з рани пiсок, землю тощо, тому що удалити у такий спосiб усе, що забруднює рану, неможливо, але при цьому можна ще глибше втерти бруд та швидше викликати зараження рани; очистити рану як слiд може тiльки лiкар;
в) не можна видаляти з рани згустки кровi, тому що це може викликати сильну кровотечю;
г) не можна заматувати рану iзоляцiйною стрiчкою.
Для надання першої допомоги при пораненнi слiд вiдкрити iндивiдуальний пакет, який знаходиться в аптечцi (сумцi) першої допомоги (настанова по використанню пакету надрукована на його оболонцi). Потiм накласти стерильний перев'язочний матерiал з пакету на рану та перев'язати його бинтом.
чндивiдуальний пакет, який використовується для закриття рани, слiд розпечатувати так, щоб не доторкатися руками до тiєї частини пов'язки, яка повинна бути накладена безпосередньо на рану.
Якщо iндивiдуального пакета чомусь не знайшлося, то для перев'язки слiд використовувати чисту носову хустинку, чисту ганчiрку тощо. На те мiсце на ганчiрцi, яке буде безпосередньо на ранi, бажано накапати декiлька краплин йодноi настойки, щоб вийшла пляма розмiром бiльше рани, а потiм накласти ганчiрку на рану. Особливо важливо використовувати йодну настойку у такий засiб при забруднених ранах.
6. Перша допомога при кровотечi
Зовнiшня кровотеча може бути артерiальною або венозною. При артериальнiй кровотечi кров має яскраво-червоний колiр та витiкає пульсуючим струмком (поштовхами); при венознiй кровотечi кров темного кольору та вибiгає безперервно. Найбiльш небезпечним є артериальна кровотеча.
Для того, щоб зупинити кровотечу, треба:
а) пiдняти поранену кiнцiвку;
б) рану з кровотечею закрити перев'язочним матерiалом (з пакету), який перед тим складається у грудку (подушечку), та придавити зверху, не торкаючись пальцями самої рани; у такому положеннi, не вiдпускаючи пальцi, тримати протягом 4-5 хв.; якщо кровотеча зупиниться, то, не знiмая накладеного матерiалу, поверх нього треба накласти ще подушечку з iншого пакету або ж шматок вати та забинтувати поранене мiсце;
в) при сильнiй артериальнiй кровотечi, якщо вона не зупиняється пов'язкою, треба використати передавлення кровоносних судин, якi живлять поранену область, за допомогою згину кiнцiвки у суглобах, а також пальцями, жгутом або закруткою.
У всiх випадках великої кровотечi необхiдно швидко викликати лiкаря.
Швидко зупинити артериальну кровотечу можна пальцями або згином кiнцiвки у суглобах. При зупинцi кровотечi судину, що кровоточить, притискують пальцями до кiстки вище рани (ближче до тулуба).
Найбiльш зручнi мiсця та способи притискування кровоносних судин пальцями наведенi на мал. 7.
Кровотеча з судин нижньої частини обличчя зупиняється притисненням щелепної артерiї до краю нижньої щелепи.
Кровотеча з рани скронi та лоба зупиняється притисненням артерiї зпереду вуха.
Кровотеча з великих ран голови та шiї можна зупинити притисканням сонної артерiї до шiйних позвонкiв.
Кровотеча з ран на предплiччi зупиняється притисненням плечової артерiї посерединi плеча.
Кровотеча з ран кистi та пальцiв рук зупиняється притисненням двох артерiй у нижнiй третинi предплiччя у кистi.
Кровотеча з ран нижнiх кiнцiвок зупиняється притисненням бедреної артерiї до кiсток тазу.
Кровотечу з ран на стопi можна зупинити притисненням артерiї, яка проходить по тильнiй частинi стопи.
Судину з кровотечею слiд притискувати досить сильно. Швидше та надiйнiще, нiж притисненням пальцями, артериальну кровотечу можна зупинити згином кiнцiвок у суглобах (мал. 8). Для цього у потерпiлого слiд швидко засучити рукав або брюки, зробити грудку (пелот) з будь-якоi матерiї, вкласти його у ямку, яка виникла при згинi суглобу, що розташований вище мiсця поранення, та сильно, до вiдказу, зiгнути над цiєю грудкою суглоб. При цьому буде здавлена артерiя, що проходить на згинi та подає кров до рани. У цьому положеннi ногу або руку можна зв'язати або прив'язати до тулуба потерпiлого.
Коли згиб у суставi не можна пробити (наприклад, при одночасному переломi кiстки тiєї ж кiнцiвки), тодi при сильнiй кровотечi слiд перетягнути всю кiнцiвку жгутом (мал. 9).
Як жгут краще за все використовувати будь-яку пружну та гнучку тканину, гумову трубку або стрiчку, пiдтяжки тощо.
Перед накладенням жгута кiнцiвка (рука або нога) повинна бути пiднята. Коли у того, хто надає допомогу, нема помiчникiв, тодi попереднє притиснення артерiї можна доручити самому потерпiлому.
Жгута накладають на ближню до тулуба частину плеча або бiдра. Мiсце, на яке накладають жгута, повинне бути обернуте чимось м'яким, наприклад, декiлькома слоями бинта або вiдповiдним шматком тканини. Можна також накладати жгута зверху рукава або брюк.
Перед тим, як накласти жгута, його слiд розтягнути, а потiм туго забинтувати кiнцiвку, не залишаючи мiж обертами жгута дiлянок шкiри, що їм не прикрита. Перетягування жгутом кiнцiвки не повинно бути чрезмiрним, тому що при цьому можуть бути зтягнутi та потерпiти нерви; натяжiння жгута слiд доводити тiльки до зупинки кровотечi. Якщо буде помiчено, що кровотеча не зупинилася повнiстю, слiд накласти у доповнення (бiльш туго) декiлька обертiв жгута.
Накладений жгут тримати бiльше 1,5-2 год. не дозволяється, тому що це може привести до омертвiння обезкровленої кiнцiвки.
Крiм того, через годину слiд зняти жгута на 5-10 хв., щоб дати потерпiлому вiдпочинок вiд болю, а кiнцiвки отримати деякий притiк кровi. Перед тим, як зняти жгута, треба притиснути пальцями артерiю, по якiй кров iде до рани. Розпускати жгута слiд поступово та повiльно. Через 5-10 хв. жгута накладають знову.
При вiдсутностi пiд рукою якої-небуть стрiчки, що розтягується, перетягнути кiнцiвку можна так званою закруткою, зробленою з матерiалу, що не розтягується: з краватки, паса, скрученої хустки або рушника тощо (мал. 10). Матерiал, з якого роблять закрутку, намотують навколо пiднятої кiнцiвки, покритої вiдповiдною пiдстилкою, та зв'язується вузлом на зовнiшнiй сторонi кiнцiвки. В цей вузол (або пiд нього) продягається який-небудь твердий предмет, подiбний до палицi, який повiльно закручують до зупинки кровотечi. Дуже сильно затягати закрутку не можна. Палицю, що закручена до потрiбного ступеня, прив'язують так, щоб вона не змогла самовiльно розкрутитися.
При кровотечi з носу потерпiлого слiд посадити або покласти, трохи вiдкинути йому голову назад, розстегнути ворiт, накласти на переносицю та на носа холодну примочку (змiнюючи її по мiрi нагрiву), зтиснути пальцями м'якi частини (крила) носу. Внести у нiс шматочок стерилiзованої вати або марлi, яка змочена перекисом водню.
При кровотечi з рота (кровавому блюваннi) потерпiлого слiд покласти на носилки та негайно доставити до медичного закладу.
7. Перша допомога при переломах, вивихах, ушибах та розтягненнi зв'язок
При переломах та вивихах головною задачею першої допомоги є забезпечення спокiйного та найбiльш зручного положення для пошкодженої кiнцiвки, що забезпечюється повною її нерухомiстю. Це правило є обов'язковим не лише тiльки для усунення больових вiдчуттiв, але й для попередження ряду додаткових пошкождень навколишнiх тканин у наслiдку проколу їх кiсткою зсередини.
ПЕРЕЛОМ ЧЕРЕПУ. При падiннi на голову або при ударi по головi, що викликало запаморочення, кровотечу з вух або рота, є всi пiдстави припустити наявнiсть перелому черепа. Перша допомога у цьому випадку повинна полягати у прикладеннi до голови холодних предметiв (гумовий пузир з льодом або холодною водою, холоднi примочки тощо).
ПЕРЕЛОМ ХРЕБТА. При падiннi з висоти або при обвалах, якщо є пiдозра, що зламан хребет (рiзка бiль у хребту, неможливiсть зiгнути спину та повернутися), перша допомога повинна полягати у слiдуючому: обережно, не пiднiмаючи потерпiлого, пiдсунути пiд нього дошку або повернути потерпiлого на живiт обличчям донизу та суворо слiдкувати за тим, щоб при поворотi або пiд'йомi потерпiлого тулуб його не перегибався (щоб уникнути пошкодження спинного мозку).
ПЕРЕЛОМ ТА ВИВИХ КЛЮЧИЦI. Ознаки – бiль у дiлянцi ключицi та явна припухлiсть.
Перша допомога:
а) покласти у пiдм'язове углублення пошкодженої сторони невелику грудку вати, марлi або якої-небуть iншоi матерiї;
б) руку, зiгнуту у локтi пiд прямим кутом, прибинтувати до тулуба (мал. 11); бинтувати слiд вiд пошкодженої руки до спини;
в) руку нижче локтя пiдв'язати хустинкою до шiї (форма хустинки наведена мал. 12);
г) до дiлянцi пошкодження прикласти холодний предмет (гумовий пузир з льодом або холодною водою тощо).
ПЕРЕЛОМ ТА ВИВИХ КIСТОК РУК. Ознаки – бiль у напрямку кiстки, неприродна форма кiнцiвки, рухомiсть у мiсцi, де нема суглоба (при наявностi перелому), припухлiсть.
