Страница 7: ДСТУ ЕN 54-7:2004 (ЕN 54-7:2000, ІDТ). СТУ ЕN 54-7:2004 (ЕN 54-7:2000, ІDТ). Системы пожарной сигнализации. Часть 7. Сигнализаторы пожарные дымовые точечные рассеянного света, пропущенного света или ионизационные (44004)

J.2 Розміщування

Суміш гептан/толуол треба спалювати в квадратному сталевому піддоні розмірами близько х х .

J.3 Підпалювання

Підпалювати треба за допомогою полум'я або іскри тощо.

J.4 Умова закінчення випробовування

уЕ = 6

J.5 Критерії дійсності випробовування

Розвиток пожежі повинен бути таким, щоб характеристики m від у та m від часу знаходилися в межах, зображених на рисунках J.1 та J.2 відповідно, до того моменту, доки або всі сповіщувачі видадуть сигнал пожежної тривоги або буде досягнуто значення у = 6, незалежно від того, якої з умов буде досягнуто раніше.

Якщо ж умови уЕ = 6 буде досягнуто раніше, ніж спрацюють усі зразки розсіяного або пропущеного світла, то тест вважають дійсним тільки в тому випадку, якщо було досягнуто значення m = 1,1 дБ/м.

ДОДАТОК К

(довідковий )

ВІДОМОСТІ ЩОДО КОНСТРУКЦІЇ ДИМОВОГО КАНАЛУ

Димові сповіщувачі спрацьовують, коли сигнал(и) від одного або більше димових чутливих елементів відповідають визначеному критерію. Концентрація диму в чутливому(-их) елементі(-ах) залежить від концентрації диму навколо сповіщувача, але це співвідношення зазвичай складне і залежить від ряду чинників, таких як орієнтація, монтування сповіщувача, швидкість повітряного потоку, турбулентність, швидкість зростання концентрації диму тощо. Відносна зміна значення порога спрацьовування, виміряного в димовому каналі, є основним розглянутим параметром під час оцінювання стабільності димових сповіщувачів, які випробовують на відповідність цьому стандарту.

Існує багато різних варіантів побудови димового каналу, придатних для проведення випробовувань згідно з цим стандартом, але в будь-якому випадку під час розглядання його конструкції і характеристик повин-ні бути враховані такі моменти.

Для вимірювання значення порога спрацьовування потрібно зростання концентрації аерозолю доти, поки сповіщувач не спрацює. Це простіше забезпечити в димовому каналі замкнутого типу. Димовий канал повинен бути обладнаний системою очищання його після кожного застосування аерозолю.

Рисунок К.1 - Димовий канал, робоча секція, вид збоку

Щоб повітряний потік у робочому об'ємі димового каналу став наближеним до ламінарного та однорідного, турбулентний повітряний потік, що утворюється у каналі через наявність вентилятора, пропускається через спрямовувальний елемент (див. рисунки К.1 та К.2). Це може бути досягнуто застосовуванням фільтра, стільникового випрямляча або сполученням обох, котрі залежно від обставин містяться в повітряному потоці зверху за течією від робочого об'єму каналу. Якщо використовують фільтр, то він повинен бути досить великим, щоб не перешкоджати проходженню аерозолю. При цьому треба прийняти заходи, щоб забезпечити гарне перемішування повітряного потоку для одержання однорідної температури і концентрації аерозолю перш, ніж він потрапить на спрямовувальний елемент. Ефективне перемішування може бути досягнуто, якщо аерозоль у канал подають проти руху повітряного потоку.

Потрібен також пристрій для підігрівання повітря перед подаванням його в робочу секцію. Канал повинен бути обладнаний системою регулювання підігрівання повітря у режимі підтримування встановлених

значень температури в робочому об'ємі і в режимі зміни температури за визначеним законом. Підігрівати треба за допомогою низькотемпературних нагрівачів для уникнення одержання сторонніх аерозолів або зміни характеристик випробовувального аерозолю.

Рисунок К.2 - Димовий канал, робоча секція, перетин А-А

Для уникнення порушення умов випробовування, наприклад, внаслідок турбулентності, особливу увагу треба приділяти розміщуванню елементів у робочому об'ємі. Усмоктування повітря через ІВК створює швидкість повітряного потоку близько 0,04 м/с в області вхідних отворів корпусу камери. Однак ефект усмоктування буде незначний, якщо ІВК розташовувати на відстані від до за сповіщувачем за напрямком повітряного потоку.

Димовий канал може бути розрахованим на швидкість потоку повітря, вільного від аерозолю, 5 м/с і 10 м/с, що не повинно створювати завад для роботи в режимі вимірювання порога спрацьовування.

ДОДАТОК L

(довідковий)

ВІДОМОСТІ, ЩО МІСТЯТЬ ВИМОГИ

ЩОДО РЕАКЦІЇ СПОВІЩУВАЧА НА ПОЖЕЖІ,

ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ ПОВІЛЬНО

Принцип дії найпростішого сповіщувача засновано на порівнянні сигналу, що надійшов від його чутливого елемента, з визначеним граничним значенням (порогом тривоги). Коли сигнал чутливого елемента досягає граничного значення, сповіщувач формує сигнал тривоги. Концентрація диму, за якої це відбувається, є значенням порога спрацьовування сповіщувача. У такому простому сповіщувачі поріг тривоги - величина постійна, що не залежить від швидкості зміни в часі сигналу чутливого елемента.

Відомо, що протягом строку експлуатування сповіщувача сигнал його чутливого елемента в чистому повітрі може змінюватись. Такі зміни можуть бути спричинені, наприклад, забрудненням вимірювальної камери пилом або іншими довгостроковими впливаннями такими, як старінням елементів. Цей дрейф може згодом призвести до підвищення чутливості і, можливо, до помилкових спрацьовувань.

Тому для збереження рівня порога спрацьовування, постійного у часі, може бути доцільним передбачати компенсацію такого дрейфу. Вважається, що компенсації досягають підвищенням значення порога спрацьовування для часткового або повного компенсування зростання дрейфу вихідного сигналу його чутливого елемента.

Будь-який з способів компенсування дрейфу зменшує чутливість сповіщувача до повільних змін вихідного сигналу чутливого елемента, навіть якщо ці зміни викликані звичайним, але, проте, поступовим зростанням задимленості. Метою вимоги 4.8а) є забезпечення умови, щоб чутливість до пожежі, що розвивається повільно, не знижувалася через компенсацію до неприйнятного рівня.

З цією метою у стандарті приймають, що розвиток будь-якої пожежі, що представляє серйозну небез-

пеку для життя людей або майна, буде таким, що значення вихідного сигналу чутливого елемента змінюється зі швидкістю, принаймні, А/4 на годину, де А - номінальне значення порога спрацьовування сповіщувача. Характер реагування на швидкість зміни менше ніж А/4 на годину не зазначено в цьому стандарті, а це означає, що до сповіщувача не висувають вимогу щодо спрацьовування за таких низьких швидкостей зміни значення вихідного сигналу чутливого елемента.

Для того, щоб не обмежувати вибір способу досягнення компенсації, відповідно до 4.8 потрібно тільки, щоб для всіх значень швидкості зміни більше ніж А/4 на годину, час до видавання сигналу тривоги не перевищував більше ніж у 1,6 разів значення часу до видавання сигналу тривоги за умов відсутності компенсації.

Якщо поріг тривоги лінійно підвищується у часі в результаті підвищення сигналу чутливого елемента, і рівень компенсації не обмежено, то максимально допустима швидкість компенсації, як видно з рисунка L.1, становить 0,6А/6,4 = 0,094А на годину, тобто значення вихідного сигналу чутливого елемента за такої компенсації досягне скомпенсованого значення порога тривоги рівно через 6,4 год.

Хоча вище було прийнято, що поріг тривоги компенсують лінійно і довгостроково, процес не повинен бути ні лінійним, ні тривалим. Наприклад, східчаста компенсація, зазначена на рисунку L.2, також відповідає вимогам, у цьому випадку сигналу тривоги досягають за час 6 год, що менше гранично допустимого значення 6,4 год.

Крім того, якщо рівень компенсації обмежено 0,6 А, то немає необхідності обмежувати швидкість компенсації значенням 0,094 А на годину. Відносно висока швидкість компенсування, зазначена на рисунку L.3, також відповідає вимозі досягнення стану тривоги за 6,4 години. У цьому випадку швидкість компенсування буде обмежена тільки вимогами тестових пожеж.

Вимоги 4.8 а) надають можливість обирати спосіб компенсування за повільних змін. З іншої ж сторони відомо, що в практиці будь-який сповіщувач має обмежений діапазон, у якому вихідний сигнал чутливого елемента лінійний стосовно рівня задимленості (або концентрації іншого імітатора, еквівалентного диму). Якщо діапазон, у якому здійснюється компенсація, приходиться на нелінійний діапазон характеристики чутливого елемента, чутливість сповіщувача може недопустимо знизитись.

Пояснення:

1 - відносне значення порога тривоги (стосовно А);

2 - час;

3 - графік скомпенсованого порога тривоги;

4 - вихідний сигнал чутливого елемента.

Рисунок L.1 -Лінійна компенсація, випадок обмеження

Пояснення:

1 - відносне значення порога тревоги (стосовно А);

2 - час;

3 - график скомпенсованого порога тривоги;

4 - вихідний сигнал чутливого елемента.

Рисунок L.2 - Східчаста компенсація, випадок обмеження

Пояснення:

1 - відносне значення порога тривоги (стосовно А);

2 - час;

3 - графік скомпенсованого порога тривоги;

4 - вихідний сигнал чутливого елемента.

Рисунок L.3 - Високошвидкісна компенсація з обмеженням за рівнем

Як приклад розглянемо сповіщувач із характеристикою, що відповідає зазначеної на рисунку L.4, на якій обидві осі координат представлені в одиницях виміру значення порога спрацьовування А. Нелінійність характеристики викликає зменшення реальної чутливості сповіщувача за високих значеннях вхідного сигналу чутливого елемента (диму або аерозолю). У цьому випадку рівень компенсації необхідно обмежити значенням менше ніж 1,1 А, тоді наприкінці діапазону для досягнення зміни значення вихідного сигналу відносно А необхідне зростання рівня спонукального сигналу від 1,1 А до 2,7 А. Це зменшення чутливості в 1,6 рази відповідає максимально допустимому відповідно до 4.8 b).

Пояснення:2

1 - вихідний сигнал;

2 - рівень спонукального сигналу.

Рисунок L.4 - Приклад нелінійной характеристики

ДОДАТОК М

(довідковий)

ВІДОМОСТІ ЩОДО КОНСТРУКЦІЇ ІОНІЗАЦІЙНОЇ

ВИМІРЮВАЛЬНОЇ КАМЕРИ ІВК

Механічну конструкцію іонізаційної вимірювальної камери) зображено на рисунку М.1. Функційно важливі розміри зазначені з їхніми граничними допусками. Подробиці різних деталей пристроїв надано в таблиці М.1.

Таблиця М.1 - Перелік деталей іонізаційної вимірювальної камери