стікання рідин на підлогу. В приміщеннях лабораторій, окрім загально-
обмінної припливно-витяжної та місцевої витяжної вентиляції від лабо-
раторних шаф, повинні бути пристрої для природного провітрювання
(кватирки, фрамуги). Швидкість руху повітря при відчинених стулках
витяжних шаф та працюючій вентиляції повинна бути не менше 0.5 м/с, а
при роботах з їдкими, отруйними та з неприємним запахом речовинами -
не менше 1.0 м/с.
7.7.2. Кімнати хімічних лабораторій, призначені для робіт з
надзвичайно та високонебезпечними речовинами, повинні бути ізольовані
від інших приміщень лабораторії, мати окремий вихід. Витяжні шафи,
встановлені в цих кімнатах, повинні мати автономну вентиляцію, що
не пов'язана з вентиляцією інших приміщень.
Лабораторні автоклави повинні встановлюватися в окремих примі-
щеннях.
7.7.3. В витяжних лабораторних шафах електроосвітлення повинно
бути у вибухозахищеному виконанні. Вимикачі слід встановлювати поза
витяжною шафою.
7.7.4. Зберігання у лабораторіях низькокиплячих речовин (єфір,
ацетон тощо) не дозволяється. По закінченню роботи ці речовини повин-
ні бути винесені на зберігання у спеціальне приміщення (склад).
7.7.5. Хімічні лабораторії повинні бути обладнані лише лабора-
торним устаткуванням промислового виготовлення.
78
7.7.6. Лабораторне устаткування (витяжні шафи, столи, автокла-
ви тощо) повинне бути забезпечене підведенням газу, води, електрое-
нергії та пари у відповідності з діючими правилами, нормами, інструк-
ціями.
7.7.7. В хімічних лабораторіях, де застосовуються легкозаймис-
ті та горючі рідини і гази (ЛЗР і ГР), повинна бути організована їх
централізована роздача. Якщо централізована роздача не організована,
балони зі стисненими, зрідженими та розчиненими газами встановлюють
поза межами будівель лабораторій у металевих шафах. Сумісне зберіган-
ня в одній шафі балонів з різними газами не допускається. Шафи повин-
ні мати прорізи або жалюзійні грати для провітрювання.
Балони, наповнені інертними газами, в приміщеннях лабораторій
встановлювати не дозволяється.
7.7.8. Відбір газу з балонів повинен здійснюватись лише через
редуктор, що призначений для певного газу та має однакове з балоном
пофарбування.
7.7.9. Газові крани та водяні вентилі на робочих столах по-
винні розміщуватись біля передніх бортів столів та встановлюватись
таким чином, щоб виключалась можливість випадкового відкривання
кранів.
7.7.10. Газовий трубопровід в кожному робочому приміщенні по-
винен мати загальний вентиль на відгалуженні від загальної магістра-
лі. Ці вентилі повинні розташовуватись у легкодоступних місцях зовні
приміщень.
7.7.11. Перевірка стану газових вентилів та кранів повинна
проводитись не рідше одного разу на місяць.
7.7.12. При виявленні витікання газу до приміщення лабораторії
необхідно негайно перекрити запірний вентиль, а приміщення провітри-
ти. До повного провітрення приміщень лабораторії вмикати нагрівальні
та освітлювальні прилади не дозволяється.
7.7.13. Лабораторні столи та витяжні шафи для виконання робіт,
пов'язаних з застосуванням відкритого полум'я, повинні бути повністю
облицьовані негорючими матеріалами. При роботі з лугами та кислотами
столи та шафи повинні мати антикорозійне покриття.
7.7.14. Легкозаймисті та горючі рідини повинні зберігатись у
лабораторному приміщенні у товстостінному скляному посуді з притерти-
ми пробками. Скляний посуд повинен бути розміщений у спеціальному ме-
талевому ящику, оснащеному щільною накривкою, стінки та дно якого
викладені асбестом. Ящик повинен бути встановлений на підлозі відда-
лік від проходів та нагрівальних приладів зі зручним підходом до
нього.
7.7.15. Для кожного приміщення хімічної лабораторії повинні
бути встановлені гранично-допустимі норми наявності хімреактивів, що
повинні бути відображені в інструкції. При визначенні допустимих норм
слід керуватись тим, що у кожному приміщенні загальний запас легко-
займистих речовин, що зберігаються одночасно, не повинен перевищувати
добової потреби.
7.7.16. Всі роботи з мікроорганізмами повинні проводитись в
спеціальних приміщеннях-боксах.
7.7.17. Лабораторні інструменти після роботи з мікроорганізма-
ми повинні знешкоджуватись обпалюванням, кип'ятінням, автоклавуванням
і лише після цього передаватися для миття.
7.7.18. Знешкодження культур спорових змочених анаеробів по-
винне фіксуватись актом. Знешкодження культур інших патогенних мікро-
організмів реєструється в журналі.
7.7.19. Для миття великої кількості хімічного лабораторного
посуду повинне бути передбачене ізольоване мийне приміщення, розташо-
ване, по можливості, в центрі лабораторії та оснащене столами для
миття посуду. Один стіл мусить бути обладнаний витяжною шафою для
79
видалення шкідливих та дуже пахучих речовин.
7.7.20. У хімічних лабораторіях не допускається миття підлог
та столів гасом, бензином та іншими органічними розчинниками. З цією
метою повинні використовуватись пожежобезпечні синтетичні миючі засо-
би.
7.7.21. Для проведення робіт з лугами, кислотами та іншими їд-
кими та отруйними речовинами повинні бути передбачені гумові груші,
спеціальні автоматичні піпетки та шприци.
Не допускається всмоктування їдких та отруйних рідин до піпет-
ки ротом, щоб уникнути хімічних опіків порожнини рота або отруєння.
7.7.22. Для отримання розчину лугів невеликі шматочки речовини
щипцями опускають у воду і безперервно перемішують. Великі шматочки
лугів необхідно розколювати на дрібні шматочки, накривши їх щільною
тканиною, у спеціально відведеному місці.
7.7.23. При переливанні кислот, що димлять, розчинів аміаку, а
також приготуванні розчинів хлорного вапна слід захищати органи ди-
хання, надягаючи протигаз. Переливання слід проводити у витяжній
шафі.
7.7.24. Звільнені після досвіду посудини та прилади повинні
ретельно знешкоджуватися самими працюючими. Ця вимога відноситься та-
кож до посудин та приладів, що направляються для ремонту у склодувну
майстерню.
7.7.25. Рідини із температурою кипіння понад 100■ С повинні-
нагріватися на електронагрівальних приладах (колбонагрівачах).
7.7.26. Для уникнення вибуху диетиловий спирт випарювати досу-
ха не дозволяється.
7.7.27. При нагріванні легкоспалахуючих рідин у кількості
більше 0.5 л необхідно передбачати заходи для запобігання розливання
їх у випадку аварій.
7.7.28. Не дозволяється виливати легкозаймисті та горючі речо-
вини до каналізації. Відпрацьовані органічні розчинники необхідно
збирати окремо до спеціальної герметично закритої тари, в якій їх у
кінці робочого дня виносять за межі лабораторії для регенерації або
знищення.
7.7.29. Речовини, які легко віддають свій кисень, не можна
нагрівати, розтирати, змішувати з горючими речовинами, оскільки це
може призвести до самозаймання та вибуху.
7.7.30. Отруйні речовини мають зберігатись у спеціальному
приміщенні (відділенні) у витяжних шафах. Ключ від цього відділення
повинен знаходитись у завідуючого лабораторією.
7.7.31. При роботі з перегінними апаратами, а також з холо-
дильниками Лібіха необхідно спочатку пустити воду, потім, коли режим
циркуляції води буде відрегульовано, запалити пальник. Нагрівання
легкозаймистих рідин у лабораторіях повинно виконуватись тільки на
водяній бані, встановленій на електроплитці з закритою спіраллю.
7.7.32. Будівлі (приміщення) лабораторій рекомендується блоку-
вати з адміністративною будовою підприємства. Допускається вхід до
лабораторії улаштувати з боку виробничої території за умови, що ла-
бораторія відділена від адміністративної будови глухою негорючою пе-
регородкою і не має безпосереднього виходу назовні.
7.7.33. До роботи в лабораторії допускаються особи, які пройш-
ли інструктаж, навчання методам роботи згідно з вимогами підрозд.3.4
ч.1 цих EПравилF.
7.7.34. Електроустаткування лабораторій повинно відповідати
класу приміщень П-IIа. В лабораторії дозволяється установлювати
електропечі опору (сушильні, муфельні шафи тощо) тільки з терморегу-
ляторами. Не допускається заміна нагрівальних елементів, які виконані
з меншим перерізом стрічки або дроту або менш жаростійкої марки
сталі.
80
Для вмикання приладів, які споживають струм більше 10 А, по-
винна бути передбачена самостійна лінія.
7.7.35. Приміщення лабораторій повинні бути забезпечені засо-
бами пожежогасіння згідно з нормами, що наведені у додатку 10 цих
EПравилF.
E
7.8. Зливання, наливання та транспортування
ЛЗР по трубопроводах
F
7.8.1. Вибухонебезпечна зона зливно-наливної естакади повинна
бути означена знаками безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026-76. Партія ЛЗР,
що прибула на підприємство, повинна пройти вхідний контроль.
Відбір проб ЛЗР з цистерни слід виконувати після припинення руху рі-
дини, коли вона знаходиться у спокійному стані.
7.8.2. При зливанні та наливанні ЛЗР слід відчиняти та зачиня-
ти накривки люків цистерн, опускати та підіймати зливні пристрої, не
допускаючи ударів. При цьому слід користуватись інструментом та
пристроями з металу, що не дає при ударі іскор.
7.8.3. Для зливання ЛЗР з залізничних цистерн повинні викорис-
товуватись механізовані зливно-наливні пристрої.
7.8.4. На зливно-наливних естакадах ЛЗР відкидні містки для
підходу до горловини у місцях їх стикання з залізничною цистерною по-
винні мати окантовку, виконану з матеріалів, що виключають іскроутво-
рення.
7.8.5. Порядок встановлення (подачі) залізничних цистерн під
зливання ЛЗР повинен гарантувати безпечне виконання цих операцій та
визначатись спеціальними інструкціями. При зливанні залізничних цис-
терн повинні передбачатись заходи, що попереджають можливість само-
чинного переміщення цистерн, які знаходяться під зливанням, розгерме-
тизації зливників та викиду ЛЗР та їх парів до атмосфери,а також за-
ходи, що виключають наявність постійних або випадкових джерел займан-
ня в зоні можливого загазування.
7.8.6. При зливанні ЛЗР подача інших залізничних цистерн або
вагонів до тупика, зайнятого цистернами з ЛЗР, а також маневрова ро-
бота поблизу зливання не дозволяється.
7.8.7. На території зливно-наливних пристроїв не допускається
гальмування цистерн металевими башмаками; з цією метою дозволяється
застосування лише дерев'яних башмаків.
7.8.8. Не дозволяється використовувати залізничні цистерни з
ЛЗР, що знаходяться на залізничних коліях, як стаціонарні складські
(витратні) ємкості.
7.8.9. Автомашини та автоцистерни, що перевозять легкозаймисті
рідини, повинні мати не менше 2-ох вогнегасників, пожежну кошму, пі-
сочницю з сухим піском, вимикач для відключення акумуляторної батареї
автомобіля, покривало з повсті або негорючого теплоїзоляційного мате-
ріалу, лопату та обладнуватися надійним заземлюючим провідником. Вих-
лопні труби повинні бути виведені під радіатор і обладнані справними
іскрогасниками. На час зливання автоцистерни повинні підключатися до
заземлюючого пристрою. Автомашини повинні мати розпізнавальні знаки
відповідно до вимог Правил дорожного руху в Україні.
7.8.10. Захист від блискавки зливно-наливних пристроїв та ре-
зервуарів повинен виконуватись відповідно з Інструкцією по улаштуван-
ню захисту будівель та споруд від блискавки.
Зливання легкозаймистих рідин під час грози не дозволяється.
7.8.11. Захист від статичної електрики повинен бути виконаний
у відповідності з Правилами захисту від статичної електрики у вироб-
ництвах хімічної, нафтохімічної і нафтопереробної промисловості.
Зовнішнє електроосвітлення зливно-наливних пунктів має відпо-
відати вимогам ПУЕ.
81
7.8.12. Гумові (або інші з електронепровідних матеріалів)
шланги з металевими наконечниками, які використовуються для налива-
вання рідин у залізничні цистерни, автоцистерни, наливні судна та ін-
ші пересувні посудини і апарати повинні бути, обплетені мідним дротом
діаметром не менше 0.002 м або мідним тросом з перерізом не менше
4 кв. мм з шагом витка не більше 0.1 м. Один кінець дроту або тросу
з'єднується припайкою (або болтом) з металевими заземленими частинами
продуктопроводу, а другий - з наконечником шланга. При використанні
армованих шлангів або електропровідних рукавів заземлення їх плетення
не потрібне при умові з'єднання арматури або електропровідного гумо-
вого шару з заземленими продуктопроводами і металевим наконечником
шлангу.
7.8.13. Наконечники шлангів повинні бути виготовлені з матері-
алу, що не дає іскор при ударі (бронза, мідь тощо).
7.8.14. Зливна труба (шланг) при наливанні ЛЗР до резервуару
повинна встановлюватись на відстані не більше 0.05 м від дна (для
стаціонарно вмонтованих трубопроводів), при цьому форма кінця труби
та швидкість подавання ЛЗР повинні бути такими, щоб було виключене
його розбризкування.
При відсутності залишку ЛЗР в резервуарі подача повинна прово-