---

 

66

 

- використання машин у відповідності з їх призначенням, передба-

ченим нормативно-технічною документацією;

- виключення контакту працюючого з вібруючими поверхнями поза

межами робочого місця або робочої зони (встановлення огорож, сиг-

налізації, блокування, попереджувальних написів тощо).

6.8.13. На підприємствах, в організаціях та в установах пови-

нен бути забезпечений контроль рівнів шуму та вібрації на робочих

місцях не менше одного разу на рік.

E

 

7. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ І ВИРОБ-

НИЦТВ

 

7.1. Загальні вимоги

F

7.1.1. Виробничі процеси повинні здійснюватись у відповідності

з вимогами цих EПравилF та чинної нормативно-технічної документації,

затвердженої у встановленому порядку.

7.1.2. Оцінка вибухонебезпеки і визначення категорії вибухопо-

жежної і пожежної небезпеки приміщень, будівель, споруд визначається

на стадії проектування розробником технологічного процесу у

відповідності з вимогами ОНТП 24-86 та галузевими нормами техно-

логічного проектування.

Для діючих підприємств категорії вибухопожежної небезпеки мо-

жуть визначатись самим підприємством або організацією, що має

відповідних спеціалістів і дозвіл на це місцевого органу Держпожнаг-

ляду.*)

 

*) Класифікація приміщень за ступенем електронебезпеки, катего-

рія приміщень та будівель за вибухопоженою та пожежною небезпекою на-

ведена у додатку 4.

 

7.1.3. Режими технологічних процесів повинні забезпечувати:

- узгодженість роботи технологічного устаткування, що виключає

виникнення шкідливих і небезпечних виробничих факторів;

- безвідмовну дію технологічного устаткування і засобів захис-

ту працюючих на протязі строків, визначених нормативно-технічною до-

кументацією;

- запобігання можливих розливів;

- контроль і попередження підвищення тиску в апаратах понад

допустимий;

- попередження займання або пожеж;

- завантаження технологічного устаткування, що забезпечує рів-

номірний ритм роботи.

7.1.4. Для кожного виробництва розроблюється і затверджується

технологічний регламент, що встановлює основні норми і вимоги щодо

проведення технологічного процесу.

Порядок розробки, погодження, затвердження, реєстрації, строк

дії, а також зміст регламентів для вибухопожежонебезпечних виробництв

визначається галузевим Положенням про розробку технологічних регла-

ментів, затвердженим Держнаглядохоронпраці.

До розробки Положення слід користуватись ОСТ 18-3.402-82.

7.1.5. Вибухопожежонебезпечне виробництво повинне бути оснаще-

не автоматичними засобами контролю параметрів, значення яких визнача-

ють вибухонебезпечність процесу, сигналізацією граничних значень і

системами блокування, що перешкоджають виникненню аварійних ситуацій.

7.1.6. При відборі проб повинна бути виключена можливість

травмування працюючих і виділення вибухопожежонебезпечних речовин до

 

 

67

 

виробничих приміщень. Місця відбору проб повинні бути обладнані міс-

цевими відсмоктувачами.

7.1.7. Система контролю, управління і автоматичного протиа-

варійного захисту (ПАЗ) виробництв вибухопожежонебезпечних процесів

повинна проходити комплексну перевірку на працездатність. Тривалість

припрацювання приладів і засобів автоматизації, які використовуються

в системах ПАЗ, повинна бути не менше 360 годин безперервної роботи.

Не дозволяється застосовувати у системах ПАЗ багатоточкові

прилади контролю параметрів, що визначають вибухонебезпечність проце-

су.

7.1.8. На кожному підприємстві щодо цехів, дільниць і вироб-

ництв повинен бути визначений перелік шкідливих речовин, що можуть

виділитися у виробничі приміщення при проведенні технологічних про-

цесів і в аварійних випадках, а також обов'язковий перелік приладів і

методик аналізів для визначення концентрації цих речовин безпосе-

редньо у виробничих приміщеннях і лабораторіях.

7.1.9. У приміщеннях з можливим виділенням у робочу зону

шкідливих і небезпечних (вибухопожежонебезпечних) парів, газів і пилу

повинен бути організований систематичний контроль (за графіком, зат-

вердженим органами санітарного нагляду) за їх вмістом у повітрі ро-

бочої зони.

7.1.10. Після капітального ремонту, перед початком сезону ма-

сової переробки сировини підприємства повинні бути перевірені від-

носно підготовки цехів, дільниць і служб до приймання сировини і без-

печного проведення робіт на підприємстві і прийняті спеціальною комі-

сією, призначеною власником підприємства з участю місцевих органів

Держнаглядохоронпраці.

7.1.11. Проведення дослідних робіт, випробування дослідних

зразків устаткування, систем автоматизації у вибухопожежонебезпечних

виробництвах, а також експлуатація всіх діючих на підприємстві вироб-

ництв і об'єктів підвищеної небезпеки оформлюється наказом власника

підприємства (об'єднання) з погодженням з місцевим органом Держнагля-

дохоронпраці.

При цьому повинні бути розроблені дослідно-промисловий регла-

мент, інструкція по безпечному проведенню процесу (експлуатації ус-

таткування), контролю, управлінню і протипожежному захисту, а також

план локалізації аварійних ситуацій. Вказану технічну документацію

опрацьовує і погоджує з науково-дослідними і проектними інститутами

організація, яка пропонує проведення дослідних робіт.

7.1.12. Об'єднувати у загальний колектор викиди газів, які при

змішуванні можуть утворювати вибухонебезпечну суміш, не дозволяється.

7.1.13. Технологічні процеси, пов'язані з застосуванням ток-

сичних, подразнювальних і легкозаймистих речовин, повинні проводитись

в окремих приміщеннях або на спеціальних ізольованих дільницях за-

гальних виробничих приміщень, що обладнані припливно-витяжною венти-

ляцією і протипожежними засобами.

7.1.14. Переміщення пилоутворюючих матеріалів здійснюється ме-

тодом пневмо- і гідротранспортування і інших транспортних пристроїв,

що виключають шкідливі виділення у повітря робочої зони.

Наповнення тари пилоутворюючими матеріалами повинно здійснюва-

тись з примусовою механічною подачею (роторними,шнековими і іншими

живильниками) з вилученням або максимальним зменшенням висоти вільно-

го падіння матеріалів. Повітря, яке витискується з тари під час її

заповнення, повинно відсмоктуватись та очищатись.

Отруйні рідини і суспензії повинні транспортуватись (перемі-

щатись) по трубах, змонтованих з нахилом у бік подачі.

7.1.15. Тиск (вакуум) в апаратах і трубопроводах, температур-

ний режим і рівень рідин в апаратах (мірниках), швидкість подачі ма-

 

 

68

 

теріалу необхідно підтримувати у відповідності з вимогами техно-

логічних регламентів.

7.1.16. В усіх вибухопожежонебезпечних приміщеннях не дозволя-

ється проведення ремонтних робіт при вимкнених припливно-витяжних

вентиляційних системах.

7.1.17. Під час ремонтних робіт не дозволяється проведення

операцій, при виконанні яких можливе виділення вибухопожежонебезпеч-

них речовин. До початку ремонтних робіт і в період їх проведення по-

винен проводитися аналіз повітряного середовища на наявність у примі-

щенні вибухопожежонебезпечних парів і газів.

7.1.18. У разі виявлення токсичних або вибухопожежонебезпечних

газів в кількості вище допустимої, ремонтні роботи повинні бути не-

гайно припинені, а працівники виведені з небезпечної зони.

 

E

7.2. Вимоги безпеки до окремих

видів робіт

 

7.2.1. Загальні вимоги безпеки

F

7.2.1.1. Роботи, пов'язані з оглядом, очищенням, ремонтом,роз-

герметизацією технологічного устаткування, комунікацій, в тому числі

усередині ємкостей*), при проведенні яких існує або не виключена

можливість виділення у робочу зону, визначену відповідно з

ГОСТ 12.1.005-88*, вибухопожежонебезпечних або шкідливих парів, га-

зів і інших речовин, здатних викликати вибух, загоряння, шкідливо

вплинути на організм людини, а також роботи при недостатнім вмісті у

повітрі кисню (нижче 20% об'єму) повинні проводитись за нарядом-до-

пуском відповідно до вимог інструкцій, які розроблені на основі цих

EПравилF з урахуванням місцевих умов.

 

*) До них відносяться апарати, цистерни, резервуари, сушильні

барабани, печі сушильні, реактори і інше подібне устаткування, а та-

кож колектори, тунелі, колодязі, приямки тощо.

 

7.2.1.2. На підприємстві у кожному цеху (виробництву) повинен

бути розроблений перелік робіт з підвищеною небезпекою за формою від-

повідно до додатка 13.

В переліку повинні бути окремо вказані роботи, які:

- проводяться з оформленням наряду-допуску за формою згідно з

додатками 14,15,16;

- проводяться без оформлення наряду-допуску з обов'язковою реє-

страцією таких робіт перед їх початком в журналі за формою відповідно

до додатка 17.

7.2.1.3. Перелік робіт з підвищеною небезпекою розробляється

начальниками цехів (відділень, дільниць - при безцеховій структурі),

погоджується з виробничим (технічним) відділом, службою охорони праці

і затверджується власником підприємства.

Перелік робіт з підвищеною небезпекою повинен періодично, не

менше одного разу на рік, переглядатись і перезатверджуватись.

7.2.1.4. В переліку повинні бути вказані: цех (установка, від-

ділення - при безцеховій структурі), місце і характер роботи, можливі

шкідливі і небезпечні виробничі фактори при її проведенні, виконавці,

основні заходи, що забезпечують безпеку робіт, які виконуються.

7.2.1.5. Наряд-допуск підписується начальником цеху, де прово-

диться робота, погоджується зі службою охорони праці (з реєстрацією у

спеціальному журналі і присвоєнням чергового номера відповідно до

додатка 16), а при необхідності, з суміжними цехами і затверджується

 

 

69

 

власником або його заступником по виробництву.

Наряд-допуск оформлюється у двох примірниках, які після зат-

вердження передаються керівнику зміни.

Керівник зміни передає один примірник відповідальному за під-

готовчі роботи.

Після виконання робіт по підготовці об'єкту обидва примірники

підписуються посадовими особами, відповідальними за підготовку і про-

ведення робіт з підвищеною небезпекою, які підтверджують повноту ви-

конання підготовчих робіт і заходів, що забезпечують безпеку прове-

дення робіт.

Один примірник наряду-допуску після закінчення робіт переда-

ється службі охорони праці і зберігається у справах служби не менше

трьох місяців.

Другий примірник знаходиться у посадової особи, яка відповідає

за проведення цих робіт і після їх закінчення зберігається у справах

цеху не менше трьох місяців.

Записи в обох примірниках повинні бути чіткими. Заповнення

наряду-допуску олівцем, виправлення у тексті і підписи відповідальних

осіб з використанням копіювального паперу не допускаються.

7.2.1.6. При відсутності на підприємстві технічної можливості

кваліфіковано і в повному обсязі виконати ремонт ємкості до роботи

можуть залучатись спеціалісти інших організацій, що повинні бути

атестовані для проведення відповідних робіт, а також пройти інструк-

таж з техніки безпеки у відповідності з місцевими умовами виконання

робіт на конкретному об'єкті.

7.2.1.7. Список осіб, які можуть призначатись керівниками

робіт за нарядами-допусками, і перелік таких робіт на підприємстві

встановлюється власником (адміністрацією).

7.2.1.8. Наряд-допуск визначає обсяг і зміст підготовчих

робіт, послідовність їх виконання, заходи безпеки, періодичність

аналізів повітряного середовища і засоби захисту працюючих. Не дозво-

ляється змінювати обсяги робіт, передбачені нарядом-допуском, у бік

їх збільшення.

7.2.1.9. Наряд-допуск видається тільки на одну бригаду, на

один вид робіт, на одну зміну. Якщо ці роботи не закінчені у зазначе-

ний строк, а умови і склад бригади не змінились, наряд-допуск може

бути продовжено начальником цеху на чергову зміну.

E

7.2.2. Роботи усередині ємкості

F

7.2.2.1. Для проведення робіт усередині ємкості повинна приз-

начатись бригада у складі не менше 3-х чоловік (працюючий, дублер і

спостерігач). Перебування усередині ємкості дозволяється, як правило,

одній людині. При необхідності перебування в ємкості більшої кількос-

ті працюючих повинні бути опрацьовані, внесені в наряд-допуск і до-

датково здійснені заходи безпеки, що передбачають збільшення кількос-

ті спостерігаючих (не менше одного спостерігача на одного працюючого

в ємкості), порядок входу і евакуації працюючих, порядок розміщення

шлангів, забірних патрубків протигазів, сигнально-рятувальних мотуз-

ків, наявність засобів зв'язку і сигналізації на місці проведення ро-

біт тощо.

7.2.2.2. Роботи усередині ємкості повинні виконуватись при

температурі в ній не вище 30■ С. При необхідності виконання робіт при

більш високій температурі повинні бути розроблені додаткові заходи

безпеки (безперервне обдування свіжим повітрям, застосування теп-

лоізолюючих костюмів і взуття, часті перерви в роботі тощо).