Знову збудовані та реконструйовані транспортні галереї повинні обладнуватися автоматичними системами пожежогасіння.
11.8. Розігрівання суміші та розчинення парафіну, стеорину в гасі дозволяється у водяній бані. Застосування для цієї мети відкритого вогню, відкритих електричних спіралей або інших поверхонь з температурою вище 100 градусів Цельсію — забороняється.
11.9. При допресуванні виробів повинен бути передбачений збір відходів гасо-стеаринової суміші.
11.10. Забороняється застосування пальних (вибухонебезпечних) газів в якості палива та відновного середовища без виконання спеціальних заходів по вибухопожежобезпеці, які затверджені головним інженером та узгоджені пожежною охороною підприємства.
11.11. У виробничих приміщеннях, в яких вентиляційне устаткування транспортує горючі та вибухонебезпечні речовини, усі металеві повітропроводи, фільтри та інше обладнання витяжних установок повинні бути заземлені.
11.12. Не дозволяється в'їзд локомотивів усіх типів в приміщення з виробництвами категорії А, Б, а паровозів та тепловозів в приміщення з виробництвами категорії В та в приміщення з конструкціями покриття або перекриття з спалимих матеріалів.
11.13. Застосовувати відкритий вогонь та палити в приміщеннях витратних ємкостей, насосних та компресорних станцій, а також відігрівати відкритим вогнем труби, арматуру та резервуари мазутного господарства забороняється.
11.14. В приміщеннях пультів та постів керування як засоби пожежогасіння повинні застосовуватися вуглекислотні та порошкові вогнегасники.
11.15. Для гасіння тліючого вугільного пилу до бункерів приміщень сушильних установок вугілля повинен бути передбачений підвід насиченої пари або вуглекислоти.
11.16. Порядок та термін проходження протипожежного інструктажу та знань з пожежо-технічного мінімуму встановлюється наказом головного інженера підприємства.
12. САНІТАРНІ ВИМОГИ
12.1. Загальні вимоги санітарії
12.1.1. Нормальні санітарно-гігієнічні умови праці в вогнетривкому виробництві повинні забезпечуватися:
застосуванням при проектуванні та будівництві машин, устаткування і технологічних процесів, що утворюють найменшу кількість виробничих шкідливостей;
розробкою під час проектування найбільш раціональних схем розміщення устаткування і машин, вибором і розрахунком необхідних засобів (будівельні рішення, кожухи, віброізоляція, аспірація, вентиляція, тощо), що забезпечують умови праці, відповідні до санітарно-гігієнічних норм;
додержанням правил і умов експлуатації машин і ведення технологічних процесів відповідно до призначення і режимів, що передбачені нормативно-технічною документацією;
підтримкою технічного стану машин і параметрів технологічних процесів на рівні, що передбачений нормативно-технічною документацією;
системою організації праці та профілактичних засобів на конкретних робочих місцях, що попереджують (ослаблюють) несприятливий вплив шкідливих виробничих факторів.
12.1.2. Організація праці та профілактичні заходи щодо забезпечення нормальних санітарно-гігієнічних умов праці на кожному підприємстві в вогнетривкому виробництві повинні включати:
складання переліку машин і устаткування, при роботі яких виникають шкідливі виробничі фактори, із зазначенням фактора шкідливості та його перевищення над допустимими нормами;
розробку і здійснення режимів праці та відпочинку для робітників, які підлягають впливу професійних шкідливостей, для зниження їх несприятливого впливу;
складання програм зниження і періодичності контролю рівня професійних шкідливостей на конкретних робочих місцях.
12.2. Опалення, водопостачання, каналізація
12.2.1. Системи опалення повинні відповідати чинним вимогам Санітарних норм проектування промислових підприємств, а також Будівельних норм і правил.
12.2.2. Для опалення приміщень і споруд підприємств вогнетривкого виробництва повинні передбачатися системи, прилади і теплоносії, що не створюють додаткових виробничих шкідливостей.
12.2.3. Температура повітря усередині міжцехових опалювальних галерей повинна бути в межах (+5)-(+10) градусів Цельсію (при вологому прибиранні, в інших випадках +5 градусів Цельсію).
12.2.4. Для працюючих в неопалювальних виробничих і складських приміщеннях повинні передбачатися спеціальні приміщення для обігріву відповідно до вимог Будівельних норм і правил СНиП 2.09.04-87 "Административные и бытовые здания".
Площа приміщення для обігріву працюючих повинна визначатися із розрахунку 0,1 кв.м на одного працюючого в найбільш численній зміні, але ж не повинна бути менше 12 кв.м.
Відстань від неопалювальних робочих місць, розміщених в будівлях, до приміщень для обігріву працюючих не повинна бути більше 75 м, а від робочих місць на майданчику підприємства — більше 150 м.
12.2.5. В приміщеннях більшого обсягу рекомендується повітряне опалення, суміщене з припливною вентиляцією або комбіноване.
12.2.6. Опалення приміщень виробництва волокнистих теплоізоляційних матеріалів і виробів з них повинне бути повітряним, суміщеним з припливною вентиляцією. Застосування місцевих нагрівальних приладів і рециркуляції повітря для вентиляції та повітряного опалення забороняється.
12.2.7. Забороняється вносити зміни у системи опалення без відома і дозволу особи, яка відповідає за їх стан.
12.2.8. Будова систем водопостачання повинна відповідати вимогам чинних будівельних норм і правил щодо проектування каналізації, санітарних норм проектування промислових підприємств, СНиП 2.04.01-85.
12.2.9. Вибір джерела водопостачання і норми якості води для господарсько-питних потреб і душових пристроїв повинен регламентуватися чинними нормами і правилами.
12.2.10. Господарсько-питні водопроводи, які живитимуться від міського водопроводу, не повинні мати безпосереднього з'єднання з іншими господарсько-питними водопроводами, які живитимуться від місцевих джерел водопостачання.
12.2.11. З'єднання мереж господарсько-питного водопостачання з мережами водопроводів, що подають технічну воду, не допускається.
12.2.12. У гарячих цехах робітники повинні забезпечуватися для пиття газованою водою з розрахунку 4-5 л у зміну на одну людину.
12.2.13. Для роздачі газованої води в цехах повинні бути влаштовані спеціальні пункти з водоструминним промиванням склянок. Пункти повинні бути ізольовані від пилу, кіптю та інших шкідливих факторів виробничого середовища і постійно підтримуватися у чистоті.
12.2.14. Для користування питною водою повинні бути влаштовані фонтанчики.
При відсутності господарсько-питного водопроводу необхідно встановлювати зачохлені питні бачки з фонтануючими насадками.
12.2.15. Питні бачки повинні бути виготовлені з матеріалів, які легко очищаються та дезинфікуються та не впливають на якість питної води, і повинні щільно закриватися кришками, що замикаються на замок.
12.2.16. Будова систем каналізації повинна відповідати вимогам чинних будівельних норм і правил щодо проектування водопостачання і каналізації та вимогам санітарних норм проектування промислових підприємств — СН 245-71.
12.2.17. Умови спуска стічних вод у водойоми повинні відповідати вимогам Правил охорони поверхневих вод від забруднення стічними водами.
12.2.18. Підприємства повинні забезпечувати регулярний контроль ефективності очищення виробничих і побутових стічних вод.
12.2.19. Спуск струйних продуктів і реагентів у каналізацію, в тому числі при аваріях, забороняється. Ці продукти повинні направлятися у спеціальні технологічні ємкості для подальшої утилізації і знешкоджування.
12.2.20. Каналізаційні зливи технологічних апаратів повинні устатковуватися гідравлічними затворами і фланцевими з'єднаннями для установки заглушок на трубопроводах під час зупинки апаратів на ремонт. Гідравлічні затвори повинні встановлюватися на випусках каналізації забруднених стоків перед стояками для зручних і безпечних їх очищення та ремонту.
12.2.21. Огляди і очищення каналізаційних мереж і колодязів повинні здійснюватися відповідно до порядку ведення газонебезпечних робіт.
12.2.22. Очисні спорудження, станції перекачування та інші установки для стічних вод, що знаходяться у віданні підприємства, повинні підтримуватися в справності, чистоті, і не повинні бути джерелами забруднення вод, грунту і повітряного середовища.
12.2.23. При відсутності господарсько-фекальної каналізації допускається за погодженням з органами державного нагляду влаштовувати на підприємстві вигрібні ями з пристроями, які запобігають забрудненню грунту, і спускати воду від душей і умивальників у виробничу каналізацію.
12.2.24. На території промислового підприємства туалетні кімнати повинні бути теплими і каналізованими.
12.2.25. Відповідальні особи з нагляду за технічним і санітарним станом водопостачання та каналізації визначаються керівником підприємства.
12.3. Вентиляція, пилопридушення
12.3.1. Системи вентиляції і місцевих відсмоктувань повинні задовольняти вимоги будівельних норм і правил СНиП 2.04.05-86 "Нормы проектирования. Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха".
12.3.2. При розвантаженні залізничних вагонів з матеріалами, що створюють пил, повинні бути передбачені заходи, що запобігають запиленості території.
12.3.3. В усіх виробничих приміщеннях, де можливі виділення пожежонебезпечних або токсичних речовин, під час виробничого процесу припливно-витяжна вентиляція повинна працювати постійно і забезпечувати зниження вмісту шкідливих речовин у цих приміщеннях до гранично допустимих концентрацій (ГДК) згідно з санітарно-гігієнічними вимогами до повітря робочої зони.
12.3.4. При виконанні технологічних процесів повинна забезпечуватися робота всіх аспіраційних установок, передбачених проектом.
12.3.5. На дільницях, де робітники наражатимуться на інтенсивний вплив тепла (при роботі поблизу топок, завантаженні і розвантаженні печей тощо), повинні застосовуватися душируючі установки, екрани та інші пристрої для захисту від теплових випромінювань відповідно до чинних норм.
12.3.6. Швидкості подачі повітря в приміщення з джерелами пиловиділення повинні відповідати вимогам міждержавного стандарту ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны".
12.3.7. Очищення повітропроводів місцевої витяжної вентиляції (аспірації) повинне здійснюватися за графіком, який затверджений головним інженером підприємства. Для зменшення пилоосадження у повітропроводах аспіраційних систем слід прокладати їх за можливістю з нахилом не менше 45 градусів.
На ділянках аспіраційних повітропроводів, що мають кут нахилу до горизонталі менше кута природного укосу осілого пилу і в інших місцях можливого засмічування повітропроводів слід встановлювати герметичні лючки для прочищення.
12.3.8. Ремонт і очищення вентиляційних пристроїв в цехах, які перероблюють матеріали, що створюють пил, повинні здійснюватися з використанням засобів захисту органів дихання.
12.3.9. Пуск нових систем механічної вентиляції повинен проводитися після їх випробування на санітарно-гігієнічу ефективність. Перед здачею в експлуатацію системи повинні бути забезпечені паспортами та інструкціями, які затверджені головним інженером підприємства.
12.3.10. Пуск устаткування, що виділяє пил та інші шкідливості, допускається тільки після вмикання вентиляційних систем, що обслуговують це устаткування.
12.3.11. Аналіз повітря на запиленість і загазованість повинен здійснюватися за графіком, який затверджений головним інженером підприємства, не менше двох разів на тиждень на динасових заводах і одного разу на тиждень на інших заводах. Місця забору повітря повинні бути погоджені з санітарною і технічною інспекцією праці профспілки.
12.3.12. Все устаткування по переробленню і транспортуванню сипких матеріалів, яке за технологією не може підключатися до аспіраційних систем, повинне укриватися суцільними кожухами і герметично з'єднуватися з захисними завантажувальними і розвантажувальними пристроями. Засипка порошків до тари повинна бути, як правило, механізована і герметизована.
12.3.13. Для зменшення пиловиділення при перевантаженні сипких матеріалів, а також зменшення кількості повітря, яке відсмоктується, і винесення матеріалу в аспіраційну сіть необхідно виконувати такі вимоги:
пересипання матеріалу слід здійснювати через похилі жолоби з мінімально допустимими за умовами транспортування кутами нахилу;
при компановці технологічного устаткування необхідно скорочувати висоту падіння гравітаційних потоків матеріалу, при значній висоті падіння слід застосовувати пристрої для гасіння швидкості матеріалу (установлення вантажних затворів, поперечних гальмових пластин на днище жолобу, влаштування східчастих жолобів, відбивачів, парминів, тощо);
напрям виходу матеріалу з жолобу повинен збігатися з напрямом руху конвеєрної стрічки, а швидкість його повинна бути рівною швидкості переміщення стрічки конвейєра.
12.3.14. В механізованих складах вапна з метою зменшення запиленості повітря не дозволяється одночасно виконувати роботи щодо завантаження і розвантаження.
12.3.15. Для зменшення пиловиділення і просипу при транспортуванні матеріалу стрічковими конвейєрами слід застосовувати:
завантажувальні пристрої, що обмежують шар матеріалу на стрічці по ширині і висоті;
спеціальні роликоопори, які запобігають сходам і перекосам стрічок;
підвищенні кути встановлення роликоопор;
мінімально допустиму відстань між віссями роликоопор в місці завантаження матеріалу на стрічку, в особливих випадках роликоопори необхідно встановлювати на амортизаторах відповідно до технологічних норм;
очищення холостих гілок конвеєрних стрічок, встановлюючи очисники в зоні дії місцевих відсмоктувачів для запобігання вторинних пиловиділень при поверненні уловлюваного продукта в технологічний процес.
