---

7.5.8. Посудина або апарат, на внутрішню поверхню якого нано-

ситься захисне покриття, повинні безперервно вентилюватись протягом

усього часу виконання робіт.

7.5.9. Місце проведення робіт з нанесення покриттів повинне

бути огороджене та позначене попереджувальними плакатами.

7.5.10. Очищення поверхонь повинне виконуватись механізованим

інструментом (щітками, наждачними кругами, голкофрезами тощо).

7.5.11. Газополум'яне очищення внутрішніх поверхонь посудин та

апаратів не допускається.

7.5.12. Для виконання покриттів слід використовувати лише ла-

кофарбові матеріали, дозволені Міністерством охорони здоров'я.

76

7.5.13. При приготуванні сумішей на основі епоксидних смол, а

також при використанні епоксидних смол та сумішей адміністрація по-

винна забезпечити виконання вимог Санітарних правил при виробництві

та використанні епоксидних смол і матеріалів на їх основі.

7.5.14. Імпортні лакофарбові матеріали повинні мати санітарно-

хімічний висновок про можливість їх використання , а також показники

їх пожежонебезпеки. До робіт з імпортними матеріалами дозволяється

приступати лише після отримання від організації, яка передає ці мате-

ріали, вказівок відносно виконання робіт та вимог безпеки, узгоджених

у встановленому порядку.

7.5.15. Упаковка та маркірування лакофарбових матеріалів та

напівфабрикатів повинні відповідати вимогам ГОСТ 9980.1-86Е.

7.5.16. Робочі суміші лакофарбових матеріалів слід готувати в

окремих приміщеннях або спеціально відведених місцях, обладнаних

місцевою припливно-витяжною примусовою вентиляцією.

7.5.17. Подрібнення компонентів (затверджувачів, наповнювачів,

тощо) слід виконувати в закритих апаратах, що виключають виділення

пилу; приготування смоли із затверджувачем слід здійснювати в герме-

тичних апаратах з мішалками.

7.5.18. Розігрів затверджувачів для епоксидних смол слід про-

водити лише у гарячій воді.

7.5.19. На робочі місця лакофарбові матеріали повинні достав-

лятись у щільно закритій тарі, готовими до застосування, у кількості,

що не перевищує змінної витрати. Застосування скляної тари не допус-

кається. Складові двокомпонентних лакофарбових матеріалів (епоксидні

смоли з отверджувачем тощо) повинні доставлятись до місць виконання

робіт окремо.

7.5.20. Нанесення лакофарбових матеріалів на внутрішні по-

верхні посудин та апаратів повинне виконуватись пензлем або валиком.

Фарбуваня розпиленням допускається, як виняток, за письмовим роз-

порядженням адміністрації та за умови використання апаратів повітря-

ного розпилення або розпилювачів зі зниженим туманоутворенням. При

цьому повинні бути вжиті заходи, що забезпечують зниження концент-

рації горючих парів та газів у повітрі робочої зони до рівня, який не

перевищує нижньої концентраційної межі займання.

7.5.21. У посудинах та апаратах, на внутрішню поверхню яких

наносяться захисні покриття за допомогою лакофарбових матеріалів (ро-

бочих сумішей), що здатні утворювати вибухопожежонебезпечні суміші,

повинні встановлюватись автоматичні сигналізатори до вибухонебезпеч-

них концентрацій, які попереджують про утворення у повітрі робочої

зони вибухонебезпечного середовища.

7.5.22. При утворенні у повітряному середовищі посудини або

апарата концентрацій шкідливих речовин, що перевищують гранично до-

пустимі концентрації, та неможливості нормалізації складу повітря,

роботи усередині посудини або апарата повинні виконуватись в засобах

індивідуального захисту органів дихання - ізолюючих протигазах.

7.5.23. Для освітлення робочих місць при виконанні покрить з

використанням матеріалів, які містять вибухопожежонебезпечні розчин-

ники, повинні застосовуватись електричні світильники у вибухозахище-

ному виконанні, що працюють при напрузі 12 В, або ліхтарі електричні

переносні с сухими елементами, напругою до 12 В.

7.5.24. Штепсельні розетки переносних електросвітильників та

електричні пускові пристрої повинні розташовуватись поза посудинами

або апаратами на відстані не менше 5 м.

7.5.25. По закінченні роботи залишки лакофарбних матеріалів

повинні бути повернені до приміщення або спеціального місця для їх

приготування та зберігання і злиті у закриту тару.

7.5.26. Матеріали, непридатні до подальшого використання, по-

77

винні зливатись у спеціальний посуд з написом "Для зливання забрудне-

них продуктів" та піддаватись нейтралізації.

7.5.27. Всі операції, пов'язані з переливанням лакофарбних ма-

теріалів з однієї тари до іншої, повинні виконуватись під витяжними

пристроями на піддоні з бортами висотою не менше 0.05 м, виготовлено-

му з матеріалу, який виключає іскроутворення.

7.5.28. Перелиті або розсипані лакофарбні матеріали повинні

бути нейтралізовані, прибрані та винесені з приміщення.

7.5.29. Руки працівників, що стикались з грунтовками - перет-

ворювачами іржі та розчинниками, повинні бути захищені спеціальними

пастами, гумовими або біологічними рукавичками.

7.5.30. Розташування обладнання для виконання покрттів та ор-

ганізація робочих місць повинні забезпечувати зручність обслуговуван-

ня та безпечність евакуації працюючих у аварійних ситуаціях.

E

7.6. Вогневі роботи

F

Вогневі роботи (електрогазозварювання та різання металу, па-

яльні та інші роботи з застосуванням відкритого вогню) повинні вико-

нуватись відповідно до вимог ГОСТ 12.3.002-75, ГОСТ 12.3.003-86, Пра-

вил з техніки безпеки та виробничої санітарії при виробництві ацети-

лену, кисню і при газополуміневій обробці металів, Правил атестації

зварювальників, Правил пожежної безпеки в Україні. Вогневі роботи на

вибухопожежонебезпечних об'єктах повинні виконуватись з додержанням

вимог, вищевказаних нормативних документів, Типової інструкції з ор-

ганізації безпечного ведення вогневих робіт на вибухонебезпечних і

вибухопожежонебезпечних об'єктах, а також Правил безпеки при ремонті

та технічному обслуговуванні машин та устаткування в системі Держаг-

ропрому СРСР.

E

7.7. Вимоги безпеки при виконанні робіт

в лабораторіях

F

7.7.1. Приміщення лабораторій обладнуються витяжними шафами з

верхніми та нижніми відсмоктувачами та бортиками, що попереджають

стікання рідин на підлогу. В приміщеннях лабораторій, окрім загально-

обмінної припливно-витяжної та місцевої витяжної вентиляції від лабо-

раторних шаф, повинні бути пристрої для природного провітрювання

(кватирки, фрамуги). Швидкість руху повітря при відчинених стулках

витяжних шаф та працюючій вентиляції повинна бути не менше 0.5 м/с, а

при роботах з їдкими, отруйними та з неприємним запахом речовинами -

не менше 1.0 м/с.

7.7.2. Кімнати хімічних лабораторій, призначені для робіт з

надзвичайно та високонебезпечними речовинами, повинні бути ізольовані

від інших приміщень лабораторії, мати окремий вихід. Витяжні шафи,

встановлені в цих кімнатах, повинні мати автономну вентиляцію, що

не пов'язана з вентиляцією інших приміщень.

Лабораторні автоклави повинні встановлюватися в окремих примі-

щеннях.

7.7.3. В витяжних лабораторних шафах електроосвітлення повинно

бути у вибухозахищеному виконанні. Вимикачі слід встановлювати поза

витяжною шафою.

7.7.4. Зберігання у лабораторіях низькокиплячих речовин (єфір,

ацетон тощо) не дозволяється. По закінченню роботи ці речовини повин-

ні бути винесені на зберігання у спеціальне приміщення (склад).

7.7.5. Хімічні лабораторії повинні бути обладнані лише лабора-

торним устаткуванням промислового виготовлення.

78

7.7.6. Лабораторне устаткування (витяжні шафи, столи, автокла-

ви тощо) повинне бути забезпечене підведенням газу, води, електрое-

нергії та пари у відповідності з діючими правилами, нормами, інструк-

ціями.

7.7.7. В хімічних лабораторіях, де застосовуються легкозаймис-

ті та горючі рідини і гази (ЛЗР і ГР), повинна бути організована їх

централізована роздача. Якщо централізована роздача не організована,

балони зі стисненими, зрідженими та розчиненими газами встановлюють

поза межами будівель лабораторій у металевих шафах. Сумісне зберіган-

ня в одній шафі балонів з різними газами не допускається. Шафи повин-

ні мати прорізи або жалюзійні грати для провітрювання.

Балони, наповнені інертними газами, в приміщеннях лабораторій

встановлювати не дозволяється.

7.7.8. Відбір газу з балонів повинен здійснюватись лише через

редуктор, що призначений для певного газу та має однакове з балоном

пофарбування.

7.7.9. Газові крани та водяні вентилі на робочих столах по-

винні розміщуватись біля передніх бортів столів та встановлюватись

таким чином, щоб виключалась можливість випадкового відкривання

кранів.

7.7.10. Газовий трубопровід в кожному робочому приміщенні по-

винен мати загальний вентиль на відгалуженні від загальної магістра-

лі. Ці вентилі повинні розташовуватись у легкодоступних місцях зовні

приміщень.

7.7.11. Перевірка стану газових вентилів та кранів повинна

проводитись не рідше одного разу на місяць.

7.7.12. При виявленні витікання газу до приміщення лабораторії

необхідно негайно перекрити запірний вентиль, а приміщення провітри-

ти. До повного провітрення приміщень лабораторії вмикати нагрівальні

та освітлювальні прилади не дозволяється.

7.7.13. Лабораторні столи та витяжні шафи для виконання робіт,

пов'язаних з застосуванням відкритого полум'я, повинні бути повністю

облицьовані негорючими матеріалами. При роботі з лугами та кислотами

столи та шафи повинні мати антикорозійне покриття.

7.7.14. Легкозаймисті та горючі рідини повинні зберігатись у

лабораторному приміщенні у товстостінному скляному посуді з притерти-

ми пробками. Скляний посуд повинен бути розміщений у спеціальному ме-

талевому ящику, оснащеному щільною накривкою, стінки та дно якого

викладені асбестом. Ящик повинен бути встановлений на підлозі відда-

лік від проходів та нагрівальних приладів зі зручним підходом до

нього.

7.7.15. Для кожного приміщення хімічної лабораторії повинні

бути встановлені гранично-допустимі норми наявності хімреактивів, що

повинні бути відображені в інструкції. При визначенні допустимих норм

слід керуватись тим, що у кожному приміщенні загальний запас легко-

займистих речовин, що зберігаються одночасно, не повинен перевищувати

добової потреби.

7.7.16. Всі роботи з мікроорганізмами повинні проводитись в

спеціальних приміщеннях-боксах.

7.7.17. Лабораторні інструменти після роботи з мікроорганізма-

ми повинні знешкоджуватись обпалюванням, кип'ятінням, автоклавуванням

і лише після цього передаватися для миття.

7.7.18. Знешкодження культур спорових змочених анаеробів по-

винне фіксуватись актом. Знешкодження культур інших патогенних мікро-

організмів реєструється в журналі.

7.7.19. Для миття великої кількості хімічного лабораторного

посуду повинне бути передбачене ізольоване мийне приміщення, розташо-

ване, по можливості, в центрі лабораторії та оснащене столами для

миття посуду. Один стіл мусить бути обладнаний витяжною шафою для

79

видалення шкідливих та дуже пахучих речовин.

7.7.20. У хімічних лабораторіях не допускається миття підлог

та столів гасом, бензином та іншими органічними розчинниками. З цією

метою повинні використовуватись пожежобезпечні синтетичні миючі засо-

би.

7.7.21. Для проведення робіт з лугами, кислотами та іншими їд-

кими та отруйними речовинами повинні бути передбачені гумові груші,

спеціальні автоматичні піпетки та шприци.

Не допускається всмоктування їдких та отруйних рідин до піпет-

ки ротом, щоб уникнути хімічних опіків порожнини рота або отруєння.

7.7.22. Для отримання розчину лугів невеликі шматочки речовини

щипцями опускають у воду і безперервно перемішують. Великі шматочки

лугів необхідно розколювати на дрібні шматочки, накривши їх щільною

тканиною, у спеціально відведеному місці.

7.7.23. При переливанні кислот, що димлять, розчинів аміаку, а

також приготуванні розчинів хлорного вапна слід захищати органи ди-

хання, надягаючи протигаз. Переливання слід проводити у витяжній

шафі.

7.7.24. Звільнені після досвіду посудини та прилади повинні

ретельно знешкоджуватися самими працюючими. Ця вимога відноситься та-

кож до посудин та приладів, що направляються для ремонту у склодувну

майстерню.

7.7.25. Рідини із температурою кипіння понад 100■ С повинні-

нагріватися на електронагрівальних приладах (колбонагрівачах).

7.7.26. Для уникнення вибуху диетиловий спирт випарювати досу-

ха не дозволяється.

7.7.27. При нагріванні легкоспалахуючих рідин у кількості

більше 0.5 л необхідно передбачати заходи для запобігання розливання

їх у випадку аварій.

7.7.28. Не дозволяється виливати легкозаймисті та горючі речо-

вини до каналізації. Відпрацьовані органічні розчинники необхідно

збирати окремо до спеціальної герметично закритої тари, в якій їх у

кінці робочого дня виносять за межі лабораторії для регенерації або