---

логічних регламентів.

7.1.16. В усіх вибухопожежонебезпечних приміщеннях не дозволя-

ється проведення ремонтних робіт при вимкнених припливно-витяжних

вентиляційних системах.

7.1.17. Під час ремонтних робіт не дозволяється проведення

операцій, при виконанні яких можливе виділення вибухопожежонебезпеч-

них речовин. До початку ремонтних робіт і в період їх проведення по-

винен проводитися аналіз повітряного середовища на наявність у примі-

щенні вибухопожежонебезпечних парів і газів.

7.1.18. У разі виявлення токсичних або вибухопожежонебезпечних

газів в кількості вище допустимої, ремонтні роботи повинні бути не-

гайно припинені, а працівники виведені з небезпечної зони.

E 7.2. Вимоги безпеки до окремих

видів робіт

7.2.1. Загальні вимоги безпеки

F

7.2.1.1. Роботи, пов'язані з оглядом, очищенням, ремонтом,роз-

герметизацією технологічного устаткування, комунікацій, в тому числі

усередині ємкостей*), при проведенні яких існує або не виключена

можливість виділення у робочу зону, визначену відповідно з

ГОСТ 12.1.005-88*, вибухопожежонебезпечних або шкідливих парів, га-

зів і інших речовин, здатних викликати вибух, загоряння, шкідливо

вплинути на організм людини, а також роботи при недостатнім вмісті у

повітрі кисню (нижче 20% об'єму) повинні проводитись за нарядом-до-

пуском відповідно до вимог інструкцій, які розроблені на основі цих

EПравилF з урахуванням місцевих умов.

*) До них відносяться апарати, цистерни, резервуари, сушильні

барабани, печі сушильні, реактори і інше подібне устаткування, а та-

кож колектори, тунелі, колодязі, приямки тощо.

7.2.1.2. На підприємстві у кожному цеху (виробництву) повинен

бути розроблений перелік робіт з підвищеною небезпекою за формою від-

повідно до додатка 13.

В переліку повинні бути окремо вказані роботи, які:

- проводяться з оформленням наряду-допуску за формою згідно з

додатками 14,15,16;

- проводяться без оформлення наряду-допуску з обов'язковою реє-

страцією таких робіт перед їх початком в журналі за формою відповідно

до додатка 17.

7.2.1.3. Перелік робіт з підвищеною небезпекою розробляється

начальниками цехів (відділень, дільниць - при безцеховій структурі),

погоджується з виробничим (технічним) відділом, службою охорони праці

і затверджується власником підприємства.

Перелік робіт з підвищеною небезпекою повинен періодично, не

менше одного разу на рік, переглядатись і перезатверджуватись.

7.2.1.4. В переліку повинні бути вказані: цех (установка, від-

ділення - при безцеховій структурі), місце і характер роботи, можливі

шкідливі і небезпечні виробничі фактори при її проведенні, виконавці,

основні заходи, що забезпечують безпеку робіт, які виконуються.

7.2.1.5. Наряд-допуск підписується начальником цеху, де прово-

диться робота, погоджується зі службою охорони праці (з реєстрацією у

спеціальному журналі і присвоєнням чергового номера відповідно до

додатка 16), а при необхідності, з суміжними цехами і затверджується

69

власником або його заступником по виробництву.

Наряд-допуск оформлюється у двох примірниках, які після зат-

вердження передаються керівнику зміни.

Керівник зміни передає один примірник відповідальному за під-

готовчі роботи.

Після виконання робіт по підготовці об'єкту обидва примірники

підписуються посадовими особами, відповідальними за підготовку і про-

ведення робіт з підвищеною небезпекою, які підтверджують повноту ви-

конання підготовчих робіт і заходів, що забезпечують безпеку прове-

дення робіт.

Один примірник наряду-допуску після закінчення робіт переда-

ється службі охорони праці і зберігається у справах служби не менше

трьох місяців.

Другий примірник знаходиться у посадової особи, яка відповідає

за проведення цих робіт і після їх закінчення зберігається у справах

цеху не менше трьох місяців.

Записи в обох примірниках повинні бути чіткими. Заповнення

наряду-допуску олівцем, виправлення у тексті і підписи відповідальних

осіб з використанням копіювального паперу не допускаються.

7.2.1.6. При відсутності на підприємстві технічної можливості

кваліфіковано і в повному обсязі виконати ремонт ємкості до роботи

можуть залучатись спеціалісти інших організацій, що повинні бути

атестовані для проведення відповідних робіт, а також пройти інструк-

таж з техніки безпеки у відповідності з місцевими умовами виконання

робіт на конкретному об'єкті.

7.2.1.7. Список осіб, які можуть призначатись керівниками

робіт за нарядами-допусками, і перелік таких робіт на підприємстві

встановлюється власником (адміністрацією).

7.2.1.8. Наряд-допуск визначає обсяг і зміст підготовчих

робіт, послідовність їх виконання, заходи безпеки, періодичність

аналізів повітряного середовища і засоби захисту працюючих. Не дозво-

ляється змінювати обсяги робіт, передбачені нарядом-допуском, у бік

їх збільшення.

7.2.1.9. Наряд-допуск видається тільки на одну бригаду, на

один вид робіт, на одну зміну. Якщо ці роботи не закінчені у зазначе-

ний строк, а умови і склад бригади не змінились, наряд-допуск може

бути продовжено начальником цеху на чергову зміну.

E

7.2.2. Роботи усередині ємкості

F

7.2.2.1. Для проведення робіт усередині ємкості повинна приз-

начатись бригада у складі не менше 3-х чоловік (працюючий, дублер і

спостерігач). Перебування усередині ємкості дозволяється, як правило,

одній людині. При необхідності перебування в ємкості більшої кількос-

ті працюючих повинні бути опрацьовані, внесені в наряд-допуск і до-

датково здійснені заходи безпеки, що передбачають збільшення кількос-

ті спостерігаючих (не менше одного спостерігача на одного працюючого

в ємкості), порядок входу і евакуації працюючих, порядок розміщення

шлангів, забірних патрубків протигазів, сигнально-рятувальних мотуз-

ків, наявність засобів зв'язку і сигналізації на місці проведення ро-

біт тощо.

7.2.2.2. Роботи усередині ємкості повинні виконуватись при

температурі в ній не вище 30■ С. При необхідності виконання робіт при

більш високій температурі повинні бути розроблені додаткові заходи

безпеки (безперервне обдування свіжим повітрям, застосування теп-

лоізолюючих костюмів і взуття, часті перерви в роботі тощо).

Виконувати внутрішні роботи при температурі 50■ С і вище не

допускається.

70

7.2.2.3. Роботи усередині ємкостей повинні проводитися в ден-

ний час. При необхідності проведення робіт в нічний час повинні бути

розроблені заходи безпеки і отримано дозвіл власника підприємства.

7.2.2.4. До робіт усередині ємкості допускаються особи, не мо-

лодше 18 років, які пройшли медичне обстеження і мають допуск на ви-

конання таких робіт. Особи, відповідальні за проведення робіт усере-

дині ємкості, зобов'язані перевіряти у виконавців наявність посвід-

чення на право проведення робіт усередині ємкості.

Перед початком робіт працівники повинні бути проінструктовані

про правила та засоби безпечного проведення робіт. Працівники усере-

дині ємкості та їх дублери повинні знати перші ознаки отруєння, пра-

вила евакуації потерпілих з ємкості та заходи щодо надання їм першої

допомоги.

Працівники, які не пройшли інструктажу, до роботи не допуска-

ються.

7.2.2.5. До проведення робіт електроприлади і обладнання єм-

кості з живленням від електричної мережі повинні бути знеструмлені,

повинні бути вивішені плакати з попереджувальним написом "Не вмикати!

Працюють люди". Вентиляція ємкості і періодичний аналіз повітря в ній

повинні проводитись протягом усього часу ремонтних робіт. Місцевий

вентиляційний відсмоктувач ємкості, в якій повинні проводитись робо-

ти, необхідно заглушити від вентиляційної мережі інших ємкостей.

7.2.2.6. До початку робіт усередині ємкості особи,

відповідальні за проведення технологічного процесу на даній дільниці

і за ведення ремонтних робіт, зобов'язані забезпечити:

а) повне звільнення ємкості від продуктів;

б) надійне від'єднання ємкості від водяних, парових, продук-

тових і інших трубопроводів шляхом закриття вентилів, засувок або

кранів і встановлення на трубопроводах заглушок з вибитими на їх

хвостовиках, що виходять назовні, порядковими номерами і наведенням

тиску, на яке вони розраховані;

в) вивішування на запорній і пусковій арматурі підвідних тру-

бопроводів табличок з попереджувальним написом "Не відкривати! Працю-

ють люди!";

г) відкриття верхнього та нижнього люків для попереднього

провітрювання, а також на весь час роботи;

д) проведення лабораторного аналізу повітряного середовища

усередині ємкості з відбором проб у верхній зоні на відстані не менше

1 м від нижнього люка і в нижній - на відстані не більше 0.2 м від

днища;

е) наявність і справність інвентаря, а для роботи в ємкостях

та інших небезпечних місцях, де може створюватися вибухопожежонебез-

печне середовище, також заходів, які виключають іскроутворення при

проведенні ремонтних робіт і очищенні устаткування;

ж) наявність і справність переносних електросвітильників нап-

ругою 12 В відповідного виконання;

з) наявність і справність спецодягу, спецвзуття, захисних та

запобіжних засобів, у тому числі киснево-ізолюючого апарату, шланго-

вого протигазу, запобіжного поясу, сигнально-рятівної линви, що мають

бирки з позначенням номера і дати випробування;

и) наявність плакату з написом "Ремонт - працюють люди".

7.2.2.7. Зняття покривки люка-лаза може проводитись тільки

після звільнення ємкости від продукту і зниження в ньому тиску до ат-

мосферного.

7.2.2.8. Всі ємкості і трубопроводи після звільнення їх від

продукту необхідно пропарити насиченою парою під тиском не більше

0.05 МПа (0.5 кгс/кв.см) для видалення парів мазуту, бензину та інших

горючих рідин, а також двоокису вуглецю, промити водою і провітрити,

71

при необхідності, продути інертним газом. Підвід інертного газу пови-

нен здійснюватись стаціонарно з встановленням запірного вентиля та

зворотного клапану.

7.2.2.9. Видалення виявленого газу повинно проводитись за до-

помогою ручного переносного або пересувного вентилятора у вибухозахи-

щеному виконанні.

7.2.2.10. Не допускається застосовувати для вентиляції ємкості

балони зі стисненими газами.

7.2.2.11. Видалення газу з невеликих ємкостей допускається

шляхом заповнення останніх водою з наступним її зливом або відкачу-

ванням.

7.2.2.12. Ємкість, в якій зберігалась кислота або луг необхід-

но нейтралізувати і перевірити на наявність водню.

7.2.2.13. Двоокис вуглецю повинен видалятись через нижній люк

або витискуватись шляхом заповнення резервуару водою.

7.2.2.14. Після здійснення підготовчих заходів (перевірки,

провітрювання, нейтралізації, промивання) необхідно провести аналіз

повітря усередині ємкості за допомогою газоаналізатора або індикато-

ра.

7.2.2.15. Якщо вміст шкідливих та небезпечних речовин через

2-3 години після пропарювання перевищує гранично допустиму концент-

рацію або вміст кисню у повітрі менше 19%, роботи усередині ємкості

повинні виконуватись в шлангових протигазах ПШ-1 і ПШ-2 або кисне-

воізолюючих апаратах.

7.2.2.16. Використання фільтруючих протигазів не дозволяється.

7.2.2.17. Шланговий протигаз з ретельно підігнаним шоломом-ма-

скою та відрегульованою подачею повітря робітник одягає безпосередньо

перед тим, як спуститись до ємкості. Герметичність складання, припа-

сування протигаза та справність повітродувки перевіряє особа,

відповідальна за виконання робіт.

7.2.2.18. Забірний патрубок шланга протигаза виводять назовні

не менше ніж на 2 м та закріплюють в зоні чистого повітря, при цьому

шланг необхідно розмістити так, щоб виключити можливість перекриття

доступу повітря внаслідок перегинання, перекручування або перетиску-

вання при наїзді транспортних засобів, переході людей тощо.

7.2.2.19. Рятувальний пояс повинен одягатись поверх одягу, ма-

ти схрещені шлейки та закріплену на ньому сигнально-рятувальну линву,

довжина якої на два метри перевищує глибину ємкості, але складає не

менше 10 м.

7.2.2.20. Рятувальну линву прив'язують до кільця поясу та про-

пускають крізь кільце, закріплене на схрещених шлейках на рівні лопа-

ток з таким розрахунком, щоб у разі евакуації потерпілого з ємкості

за допомогою рятувальної линви положення його тіла було б вертикаль-

ним - головою догори.

Вільний кінець линви повинен бути виведений назовні та надійно

закріплений. Вузли на линві роблять на відстані 0.5 м між собою.

7.2.2.21. У випадку роботи з застосуванням ПШ-2 на кожного

працюючого, окрім дублера, повинен бути призначений працівник, який

спостерігає за роботою повітродувки.

7.2.2.22. Дублер зобов'язаний бути в тому ж спорядженні, що і

працюючий усередині ємкості.

7.2.2.23. При виявленні будь-яких несправностей (прокол шлан-

гу, зупинка повітродувки, обрив рятувальної линви тощо), а також при

спробі працюючого зняти шолом-маску протигаза робота усередині ємкос-