За підсумками 2007
р. у м. Суми зареєстровано 121
профзахворювання. Причому 98
випадків припадає на ВАТ «Сумське
машинобудівне науково-виробниче
об’єднання (СМНВО) імені Фрунзе»
(зростання порівняно з попереднім
роком — 75%).
В управлінні виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві
та профзахворювань у Сумській
області — структури, покликаної
здійснювати профілактичну роботу
щодо запобігання
профзахворюваності, вживалися
певні заходи, спрямовані на
зниження показників шкідливих
виробничих факторів, у тому числі й
у ВАТ «СМНВО імені Фрунзе». Про те,
чому ніякого прогресу в цій роботі
на даному підприємстві не
відбувається, нашому власному
кореспондентові Вадиму КОБЦЮ
розповідає начальник відділу
організації профілактики нещасних
випадків на виробництві та
профзахворювань управління
виконавчої дирекції Фонду В.
Єрмоленко.
Аналіз професійної захворюваності
в 2007 р. у ВАТ «СМНВО імені Фрунзе»
показав, що більше всього (23
випадки) профзахворювань
зареєстровано у ливарному цеху № 1.
Ще 11 випадків виявлено в
котельно-зварювальному цеху № 16,
по 5 випадків — у цехах № 7, № 18, № 410.
Решта випадків припадає на інші
цехи.
Серед професій працівників, у яких
найчастіше реєструються
професійно зумовлені захворювання,
«лідирують» котельники — 35
випадків, електро- і газозварники
— 10, машиністи кранів — 6, ковалі —
5, обрубувачі та стрижневики — по 4
випадки. Ще 32 випадки
профзахворювань (по одному-два)
виявлено у робітників інших
професій.
Що стосується розподілу профхворих
за віком, то найбільше їх припадає
на вік 50—59 років (55 випадків); 40—49
років (18 випадків); 30—39 років (5
випадків). 20 випадків
профзахворювань виявлено у
працівників пенсійного віку.
Розподіл профхворих за стажем
роботи у несприятливих умовах
праці виглядає таким чином: 10—20
років — 39 уперше виявлених
випадків, 21—29 років — 37, 30 і більше
років шкідливого стажу — 22
випадки.
З аналізу видно, що багато
працівників, які давно
відпрацювали «шкідливий» стаж за
Списками № 1 і № 2 пільгового
пенсійного забезпечення,
продовжують працювати у шкідливих
умовах праці, погіршуючи й без того
підірване здоров’я. Із 98
зареєстрованих у 2007 р. на
підприємстві профзахворювань 29
припадають на тих працівників, у
кого вже є одне, а то й два
профзахворювання. Наприклад, до
пилового бронхіту додається
вібраційна хвороба у обрубувачів, в
інших випадках до них додається й
приглухуватість.
Зазначені працівники перебувають
на обліку, проходять відповідне
лікування в Харківському НДІ
гігієни праці та профзахворювань. З
приводу всіх їх адміністрацією
інституту, а також міського
відділення Фонду на адресу
керівника підприємства
направлялися рекомендації —
вивести цих працівників зі
шкідливих і важких умов праці.
Проте, як бачимо, дієвих заходів
стосовно цього на підприємстві не
вживали.
Навпаки, страховими експертами з
охорони праці встановлено, що
становище, яке склалося, є
результатом формального ставлення
адміністрації підприємства до
вимог медиків щодо виведення цих
хворих зі шкідливих умов праці.
Формалізм нерідко виражається в
тому, що документально (за даними
відділу кадрів) працівника
виведено з несприятливих умов
праці, проте фактично він продовжує
працювати на тому самому робочому
місці. Змінено тільки назву його
професії у трудовій книжці.
Наслідком такого окозамилювання є
те, що лікарі-гігієністи змушені,
розглядаючи звернення працівників
підприємства, направляти до його
адміністрації все нові й нові
запити стосовно дійсних умов праці
на робочих місцях. Адже якщо людина
продовжує працювати у тих самих
шкідливих і важких умовах праці, то
стан її здоров’я з кожним роком
погіршується, а ті захворювання, що
мали слабко виражені форми,
набувають необоротного
характеру.
Вкрай незадовільним є стан справ з
використанням працівниками
підприємства засобів
індивідуального захисту органів
дихання і слуху, а також захисних
дерматологічних засобів.
Безвідповідальне ставлення
адміністрації, керівників
структурних підрозділів
підприємства до контролю за
застосуванням працівниками ЗІЗ, на
думку страхових експертів, є однією
з головних причин того, чому
відбувається збільшення кількості
випадків профзахворювань.
З іншого боку, високий рівень
профзахворюваності — це прямий
результат застосування на
підприємстві застарілих
технологічних процесів,
конструктивні недоліки
устаткування та інструментів (тих
самих ручних пневматичних
рубальних молотків, шліфувальних
машин, пневмотрамбівок тощо).
Суттєве значення для профілактики
професійних захворювань має
проходження медичних оглядів. На
жаль, доводиться констатувати, що
їх якість у ВАТ «СМНВО імені
Фрунзе» перебуває на вкрай
низькому рівні, що не дає змоги
вчасно виявляти зміни у здоров’ї
працівників ні на початкових, ні на
більш пізніх стадіях професійно
зумовлених захворювань. Як не
сумно, боротьба з недугою
починається лише тоді, коли в
організмі працівників сталися
необоротні патологічні зміни.
Судячи з даних аналізу
профзахворюваності на
підприємстві, найбільшу небезпеку
становить віброгенеруюче
устаткування, зокрема,
пневмоінструменти, які широко
застосовуються на багатьох стадіях
технологічного процесу. Страхові
експерти неодноразово вказували на
незадовільну організацію вхідного
контролю під час надходження на
виробництво цього устаткування.
Під час обстеження цехів
виявлялось устаткування, що не мало
паспортів з його
віброхарактеристиками. Не
налагоджено в цехах і належного
контролю віброхарактеристик
ручного пневмоінструменту після
ремонту. Безліч порушень подібного
роду виявлено в цехах № 8, № 14, №
16.
Обурливим є й такий факт. В
об’єднанні розроблено інструкцію
№ 144 з охорони праці для роботи з
віброінструментами. У ній чітко
визначено режими та тривалість
безперервної роботи з
віброінструментом, які не можна
порушувати. Але на робочих місцях
цих інструкцій немає. У цехах не
додержуються режими праці для тих
працівників, які працюють в умовах
підвищених рівнів вібрації й шуму і
найбільше наражаються на ризик
формування профпатології.
Не проводяться в цехах зі
шкідливими та важкими умовами
праці лікувально-профілактичні
заходи: вітамінопрофілактика,
фізіопроцедури, масаж, що є грубим
порушенням державних санітарних
норм. Але за це ніхто, по суті, не
відповідає.
У ливарному цеху № 1, де
реєструється більшість
профзахворювань, багато років
порушуються санітарні норми
стосовно кабін машиніста кранів.
Усупереч цим вимогам у цехах
експлуатуються тільки кабіни
відкритого типу. І це незважаючи на
те, що рівні запиленості й
загазованості повітря під час
розливання розплавленого металу
спочатку в ковші, а потім у форми
перевищують ГДК у десятки й сотні
разів. Жінки, які працюють
машиністами кранів, часто змушені
як ЗІЗ використовувати свої хустки,
інші підручні засоби. Їм не
видаються ЗІЗ органів дихання,
оскільки це, мовляв, не передбачено
галузевими нормами. Але ж це
питання давно можна було б
вирішити, обладнавши крани
пилонепроникними кабінами, а також
запровадивши систему подачі
сигналів і вказівок кранівникам за
допомогою радіозв’язку,
забезпечивши кранівниць
навушниками.
У ВАТ «СМНВО імені Фрунзе»
експлуатується понад 1000
вентиляційних установок. Органами
санепіднагляду, нашими страховими
експертами встановлено, що в цехах
підприємства не додержується
періодичність контролю за роботою
вентсистем — в управлінні
головного енергетика не
організовано бюро з нагляду за їх
роботою, є тільки один інженер.
Серйозну занепокоєність
викликають й інші фактори, що
впливають на здоров’я працівників.
В об’єднанні використовуються
лакофарбові матеріали іноземного
виробництва, склад яких не завжди
відомий. Тому часом неможливо
встановити рівні ГДК шкідливих
речовин під час їх застосування.
Контроль за параметрами шкідливих
виробничих факторів в об’єднанні
провадить виробничо-санітарна
лабораторія. Проте результати
досліджень, що проводяться нею, в
цехи не направляються. Не
направляються результати подібних
досліджень і до облСЕС. На
неодноразові вимоги з боку облСЕС і
управління Фонду адміністрація
підприємства не реагує.
Усе перераховане свідчить про те,
що на підприємстві не здійснюється
належний контроль за додержанням
норм санітарного законодавства, не
вживаються ефективні заходи щодо
запобігання професійним
захворюванням. Більше того,
підприємство продовжує вирішувати
свої проблеми за рахунок Фонду
соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві. У
2007 р. воно перерахувало до Фонду
близько 7 млн. грн., а Фонд на
відшкодування шкоди, одноразові
виплати, лікування, реабілітацію та
на інші потреби працівників, які
втратили здоров’я на цьому
підприємстві, витратив понад 10 млн.
грн.
Тому всім зацікавленим сторонам
необхідно вжити таких дієвих
заходів, які б дали змогу ефективно
боротися з першопричинами
виникнення професійних
захворювань.
На знімку:
начальник відділу управління
виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування
від нещасних випадків на
виробництві та профзахворювань у
Сумській області В. Єрмоленко.
Фото автора
