3.3.3 Після камерального опрацювання обмірної фіксації об'єкта пам'ятки науковий керівник повинен розробити програму його досліджень. Для цього потрібно скласти графічний план досліджень, на який наносяться усі місця, що потребують вивчення. У міру отримання даних на план потрібно наносити відповідну інформацію.
3.3.4 Архітектурні дослідження об'єкта повинні включати:
- визначення характеру стиків мурування окремих частин об'єкта (з відповідним картографуванням на плані досліджень) з наступним визначенням домурованих у різні часи фрагментів;
- виготовлення (розробка) картограм типів мурування (розгортка фасадів та інтер'єрів);
- виконання зондажів з метою зняття пізніх нашарувань і виявлення давніх фрагментів та окремих характерних деталей об'єкта. Цей процес повинен супроводжуватись детальним описом у журналі кожного зондажу в процесі розкриття шарів, а також обміром відкритих елементів та обов'язковою фотофіксацією етапів розкриття. Місця постановки зондажів потрібно наносити на план досліджень. Роботи при постановці зондажів потрібно виконувати так, щоб не завдати об'єкту пошкоджень, знімаючи лише потрібну для дослідження частину нашарувань, не руйнуючи цінних автентичних елементів;
- дослідження типів мурування (дерев'яних або інших конструкцій); фіксація розмірів цегли (цегли-плінфи), розмірів та характеру швів, видів каменю тощо;
- відбір зразків будівельних розчинів мурувань із нанесенням маркованих спеціальними номерами місць відбору на план досліджень.
Архітектурні дослідження повинні супроводжуватися документами:
- кресленнями плану досліджень із позначенням характеру стиків мурування, місць постановки зондажів та відбору зразків будівельних розчинів (М1:50);
- картограмою плану з позначенням хронологічного розшарування об'єкта (М1:50);
- картограмою розгорток стін із позначенням різних типів мурування і будівельних розчинів (М1: 50);
- обмірами зондажів (М1:10), занесеними в журнал зондажів та фотофіксацією;
- таблицею типів будівельних та штукатурних розчинів (за візуальними характеристиками їх макроструктури та мікроскопічним хіміко-петрографічним аналізом);
- таблицею типів цегли, будівельної кераміки, дерев'яних конструкцій тощо.
3.3.5 У процесі обстеження пам'ятки потрібно зафіксувати:
- розміри об'єкта та його частин (архітектурний обмір);
- сучасне та історичне найменування об'єкта;
- орієнтовне датування;
- місце та схему його розташування з умовною орієнтацією;
- історичну функціональну типологію об'єкта;
- характер сучасного використання об'єкта;
- схематичний архітектурний вигляд об'єкта ( архітектурні обміри);
- загальну характеристику технічного стану (добрий, задовільний, незадовільний, аварійний, потребує дослідження);
- загальну розпланувально-просторову характеристику об'єкта;
- характеристику архітектурного рішення;
- стилістичні особливості;
- наявність декоративного оздоблення об'єкта;
- наявність археологічних знахідок;
- ступінь збереженості об'єкта;
- наявність візуальних слідів перебудов;
- наявність загрозливих (несприятливих) для існування об'єкта чинників;
- загальну характеристику будівельного матеріалу (матеріалів);
- загальну характеристику конструктивної схеми (стінова, каркасна тощо);
- стан конструктивних елементів (підмурки, стіни, штукатурка, віконні та дверні заповнення й обрамування, перекриття, підлоги, сходи, крокви, дах, покрівля);
- наявність інженерного обладнання (водогін, каналізація, типи опалення, освітлення, вентиляції, механічні системи).
3.3.6 Архітектурні обміри об'єкта включають:
- схематичний;
- архітектурний;
- архітектурно-археологічний;
- фотограмметричний.
3.3.7 Схематичний обмір об'єкта виконується на стадії його попереднього обстеження, коли детальніші обміри передбачено на наступних етапах робіт.
3.3.8 Архітектурний обмір об'єкта застосовується тоді, коли виготовляється проектно-кошторисна документація тільки на ремонт пам'ятки, стан збереженості якої задовільний за відсутності значних переробок. При таких обмірах усі кути об'єкта приймаються прямими, а розміри елементів, що повторюються, - однаковими.
3.3.9 Архітектурно-археологічний обмір- специфічний вид дослідницької фіксації пам'ятки архітектури, який виконується з метою розробки проекту її реставрації. Цей вид обміру потрібно застосовувати лише при фіксації споруд до XVIII ст. включно, іноді його дозволяється застосовувати і для пізніших за часом будівництва споруд, але складних за абрисом та архітектурними формами. Він має велике значення для дослідження пам'ятки, оскільки, попри трудомісткість, дозволяє в процесі виконання аналітичне осмислити особливості об'єкта і виконати в процесі фіксації частину досліджень. Цей, вид обміру слід вважати невід'ємною частиною досліджень. Він виконується з обноскою, в одному рівні, з застосуванням методу тріангуляції і є найдосконалішим видом професійної фіксації пам'ятки архітектури, оскільки дає можливість зафіксувати усі відхилення від ідеальної геометричної схеми незалежно від причин цих відхилень.
3.3.10 Архітектурно-археологічний обмір повинен фіксувати усі особливості розпланування об'єкта та його деталі з точним дотриманням відхилень контурів плану від геометричної схеми, фіксувати непрямі кути, потовщення, відхилення від вертикалі, зміщення осей тощо.
При виконанні обмірів на потрібних рівнях слід користуватися умовними відмітками з наступною прив'язкою їх до абсолютних відміток від єдиних державних реперів. У процесі архітектурно-археологічного обміру підлягають фіксації характер мурування (або інші типи стінових конструкцій), типи та стан збереженості склепінь, типи розпалубок, точний рисунок декоративних елементів, різноманітні сліди переробок, візуально прочитувані межі стиків різночасових частин споруди, саморозкриті зондажі, характер примикання мурів (наявність або відсутність перев'язей), гнізда від втрачених елементів та зрубаних деталей, штраби, відбитки раніше примикаючих конструкцій, замурування з обов'язковими замірами їх меж та габаритів.
Обміри архітектурних деталей, що мають профілювання або складний різьблений декорта інскрипції, слід проводити методом знімання шаблонів. Повний архітектурно-ар- хеологічний обмір може бути виконаний лише за наявності на об'єкті риштувань. У разі, якщо архітектурно-археологічний обмір потрібно виконувати одночасно з дослідженням об'єкта, в ньому необхідно фіксувати результати досліджень.
3.3.11 Архітектурно-археологічний обмір потрібно документувати з розробкою крес-лень: генплану (М1:500; М1:200); плану підвалів (М1:50), планів поверхів (М1:50), планів перекриттів або їх залишків (М1:50), плану конструкцій даху (М1:50), плану даху (М1:50), усіх фасадів (М1:50), перекроїв (не менше двох, М1:50), фрагментів (М1:20), деталей (М1:10; М1:5), шаблонів (М1:1).
3.3.12 Фотограмметричний обмір- дистанційна фіксація об'єкта інструментальним способом. Цей обмір потрібно виконувати за умови, коли проведення архітектурно-археологічних обмірів споруди або її окремих частин зробити неможливо через важкодоступність об'єкта та складність влаштування риштувань для проведення ручних обмірів. Фотограмметричний обмір потрібно документувати аналогічними кресленнями, як і при архітектурно-археологічному обмірі.
3.3.13 Даними нормами встановлюється, що результатами архітектурних досліджень повинні бути:
- архітектурно-археологічний обмір, креслення, плани, графічні зображення;
- науковий звіт із фотофіксацією;
- креслення обмірної фіксації зондажів з описаннями;
- креслення обмірної фіксації шурфів з описаннями.
3.4 Інженерні дослідження
3.4.1 Інженерні дослідження об'єкта пам'ятки потрібно проводити для визначення стану споруди та прийняття рішення про її консервацію або реставрацію.
3.4.2 Об'єкти пам'яток незалежно від їх використання (за призначенням або не за призначенням), форми власності, віку, капітальності, показників юридичного статусу, економічного стану власника або технічних особливостей підлягають періодичним інженерним обстеженням з метою оцінки їх технічного стану, а також підготовки обґрунтованих заходів із забезпечення надійності та безпеки при подальшій експлуатації (консервації).
3.4.3 Обстеження пам'ятки потрібно проводити регулярно (планове обстеження) з періодичністю, яка встановлюється у відомчих правилах (інструкціях) з реставрації та експлуатації пам'яток. Цю роботу виконує проектна організація (автор проекту). Термін обстежень для кожного об'єкта пам'ятки визначається спеціалізованою реставраційною організацією, комісією або управлінням органів державного нагляду.
3.4.4 За відсутності матеріалів першого планового обстеження ці терміни дозволяється визначати з урахуванням таких основних чинників:
- класу капітальності пам'ятки архітектури (відповідно до нормативних документів);
- рівня відповідальності, який характеризується економічними, соціальними та екологічними наслідками;
- потенційної небезпеки, яка може виникнути внаслідок недотримання вимог експлуатації і виходу з ладу будівельних систем або окремих конструкцій.
3.4.5 Відповідальність за виконання своєчасних обстежень та паспортизації покладається на власника пам'ятки.
3.4.6 Необхідність в обстеженні як самостійному виді робіт (позачергове обстеження) повинна визначатись власником будівлі (споруди) або на вимогу органів державного нагляду за охороною пам'яток. Обстеження позачергові, як правило, потрібно проводити додатково до планових у таких випадках:
- після відновлення пам'яток і прийняття в експлуатацію;
- при виявленні ознак аварійного стану окремих конструкцій або частин;
- при суттєвих змінах навантажень на конструкції і змінах стану навколишнього середовища (транспорт тощо);
- при плануванні ремонтно-реставраційних робіт;
- за відповідними постановами або розпорядженнями Кабінету Міністрів України;
- після виникнення надзвичайних ситуацій (стихійні лиха, техногенні аварії, пожежі тощо);
- на вимогу представників органів державного нагляду.
Обсяг позачергових обстежень рекомендується визначати у кожному конкретному випадку з урахуванням задач, які розв'язуються, конструктивних властивостей пам'ятки, наявності інформації про її технічний стан та інших чинників.
3.4.7 На власника будівлі (споруди) покладається забезпечення проведення підготовчих та допоміжних робіт, що пов'язані з виконанням обстежень стану пам'ятки.
3.4.8 Роботи з обстеження пам'ятки потрібно виконувати з дотриманням правил охорони праці, викладених у цих Нормах та інших чинних нормативно-правових актах.
3.4.9 Власник пам'ятки у випадках, зазначених у 3.4.6-3.4.8, зобов'язаний забезпечити її обстеження шляхом залучення спеціалізованої реставраційної організації.
Результати обстежень і оцінку технічного стану пам'ятки слід подавати у вигляді "Науково-реставраційного звіту про інженерні обстеження".
3.4.10 Документами інженерних досліджень повинні бути:
- акт огляду в натурі всіх конструкцій із визначенням технічного стану пам'ятки;
- акти визначення стану будівельних матеріалів і акти проведених випробувань та лабораторних досліджень;
- акти та висновки проведення статичних та динамічних випробувань несучої спроможності конструкцій або ступені їх аварійності;
- фотофіксація;
- схеми місць улаштування зондажів, шурфів, розкриттів, місць відбору проб з чіткою їх прив'язкою, які повинні бути узгоджені з замовником;
- акти відбору всіх проб;
- акти, обміри, схеми з прив'язками та фотографії, що фіксують всі розкриття;
- картограми з описом всіх тріщин, деформацій, пошкоджень конструкцій пам'ятки та опорядження фасадів і інтер'єрів з визначенням їх технічного стану;
- загальні висновки за результатами інженерних досліджень із пропозиціями щодо подальшого збереження або реставрації, оцінки ступеня збереженості, а також прийняття рішень відносно виведення з аварійного стану.
3.4.11 Інженерні обстеження пам'ятки повинні включати спеціальні обстеження всіх конструкцій, будівельних та опоряджувальних матеріалів, грунтів, основ, водостоків, кліматичних та особливих умов пам'ятки:
- ознайомлення з конструкціями пам'ятки, будівельними прийомами регіону;
- проведення статичних та динамічних розрахунків конструкцій;
- огляд у натурі всіх конструкцій і визначення стану будівельних матеріалів, проведення лабораторних досліджень;
- визначення несучої здатності конструкцій або ступеня аварійності з фіксацією всіх деформацій;
- стан основ та фундаментів;
- стан покриття та покрівлі;
- стан мурування, металевих і дерев'яних конструкцій, підлог, зовнішнього та внутрішнього опорядження, архітектурного та художнього оформлення;
- наявність і стан теплотехнічних, сантехнічних та вентиляційних систем та обладнання;
- наявність ізоляційних покриттів;
- отримання даних про стан прихованих конструкцій та їх основ;
- визначення технічного стану опорядження фасадів та інтер'єрів;
- інші елементи будівель (споруд) та їх систем, проектування та влаштування яких регламентується відповідними державними будівельними нормами України.
3.4.12 Спеціальні обстеження території, прилеглої до пам'ятки, рекомендується призначати у тих випадках, коли даних попередніх та інструментальних обстежень недостатньо для прийняття обгрунтованого рішення про технічний стан, функціональну придатність та безпеку подальшої експлуатації пам'ятки.
