2.9 "Науково-реставраційний звіт" про проведені науково-проектні і виробничі роботи складається науковим керівником за участю спеціалістів, що здійснюють авторський нагляд за проведенням робіт, і включає дані відносно проведених комплексних наукових досліджень, прийнятих проектних рішень, виконавчу проектно- кошторисну документацію, акт приймання робіт із реставрації пам'ятки в цілому або її черги, матеріали фотофіксацій, що характеризують пам'ятку до початку, в процесі і після завершення робіт із реставрації. У науково-реставраційному звіті повинні бути надані наукові висновки за результатами реставрації та рекомендації з подальшого функціонального використання пам'ятки, технічного утримання і експлуатації пам'ятки і прилеглої території.
2.10 Креслення для проектної документації потрібно розробляти за єдиними правилами, визначеними комплексом нормативних документів Б А.2.4. "Система правил виконання проектної документації з будівництва (СПДБ)" та "Єдина система конструкторської документації (ЄСКД)" (СТ СЭВ 4409-83, СТ СЭВ 4937-84).
2.11 Проектна документація на виконання реставраційних, консерваційних та ремонтних робіт на пам'ятках повинна включати обгрунтування розробки санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів при виконанні робіт у зоні санітарної охорони.
2.12 При проектуванні різних видів протизсувних та протиобвальних споруд заходи захисту потрібно вибирати на основі розрахунків загальної і місцевої стійкості схилів (відкосів).
2.13 При проектуванні споруд інженерного захисту потрібно прораховувати можливість баражування підземного стоку і передбачати відповідні технічні рішення щодо відведення дощової води.
2.14 При проектуванні підсилення для кожної будівлі або споруди необхідно визначити розрахунковий тиск на грунт до підсилення та після нього, виходячи з величин очікуваних абсолютних осідань та різниці їх в різних точках споруди в плані, які залежать від:
- інженерно-геологічних та гідрогеологічних умов розташування об'єкта, який реставрується;
- інтенсивності навантажень в різних його частинах;
- фізико-механічних характеристик грунтів основи, що залягають на різних глибинах;
- здатності споруди рухатись за осіданнями грунту, її загальної жорсткості або жорсткості її окремих конструктивних елементів.
2.15 Проектна документація на реставрацію чи консервацію фундаментів повинна містити:
- результати обстеження з визначенням стану збереженості мурувань;
- картограми фундаментів з позначками пошкоджень, тріщин тощо;
- прийняті методи підсилення, реставрації, консервації чи відновлення.
2.16 При підсиленні фундаментів, що знаходяться під навантаженням існуючих споруд пам'ятки в робочій документації повинно бути обумовлено граничне навантаження на підсилювану конструкцію, а за необхідності - значення розвантажувального зусилля, при якому забезпечується необхідне співвідношення граничного навантаження до діючого. Значення розвантажувального зусилля необхідно контролювати за допомогою контрольно-вимірювальних приладів і пристроїв.
2.17 У робочій документації потрібно передбачати такі методи обробки поверхонь при їх підготовці до підсилення:
- видалення забруднень;
- створення шорсткості з оголеною поверхнею;
- створення шпонок різного обрису.
Поверхні ділянок, що підлягають обробці, повинні бути вказані в робочій документації.
2.18 При розробці проекту підсилення основ та фундаментів потрібно обгрунтовано вибрати спосіб підсилення, визначити і розробити креслення на окремі його елементи.
2.19 У проекті повинна бути встановлена необхідність влаштування тимчасового кріплення вертикальних стінок траншей залежно від глибини, виду і стану грунту, гідрогеологічних умов, навантажень на брівці та інших місцевих умов. Максимальну глибину траншей із незакріпленими вертикальними стінками слід приймати відповідно до СНиП ІІІ-4-80. При влаштуванні траншей з ухилами їх ухил визначається проектом.
2.20 У проекті повинні бути вказані типи та фізико-механічні характеристики грунтів для засипки пазух фундаментів.
2.21 Методи та способи укріплення матеріалів фундаментів визначаються проектом.
З КОМПЛЕКСНІ НАУКОВО-РЕСТАВРАЦІЙНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
При проведенні науково-реставраційних досліджень та обстеженні пам'яток слід керуватись вимогами цих Норм, нормативними документами України, які регламентують склад та порядок розроблення науково-проектної документації на проведення науково-реставраційних робіт та інших нормативних документів України, які не суперечать вимогам згаданих норм.
Роботи з архітектурно-археологічних, архітектурних, інженерних та науково-технологічних досліджень (натурні дослідження) пам'ятки повинні виконуватися спеціалізованими організаціями, які мають відповідну державну ліцензію на здійснення зазначеного виду господарської діяльності.
3.1 Історико-архівні і бібліографічні дослідження
3.1.1 Історико-архівні і бібліографічні дослідження здійснюються для виявлення, збору, систематизації та вивчення письмових та ілюстративних матеріалів і документів, які містять відомості про пам'ятку, її опис та зображення, що дає можливість визначити коло історичних причин і подій, внаслідок яких виникла та змінювалася пам'ятка, її роль у навколишньому середовищі, історичне та художнє значення.
3.1.2 Історико-архівні дослідження виконуються з метою збору і вивчення нео-публікованих писемних, картографічних та інших джерел, що стосуються об'єкта.
3.1.3 Бібліографічні дослідження виконуються з метою збору і вивчення опублікованих даних стосовно об'єкта.
3.1.4 Одержані результати досліджень аналізують, узагальнюють та оформляють у вигляді звіту (історичної довідки), який повинен містити історичну хронологію об'єкта, список всіх вивчених бібліографічних і архівних джерел та можливі ілюстрації (копії документів, викопірування, репродукції, фотофіксацію фрагментів інскрипцій (історичних написів, графіті тощо).
3.1.5 Важливі виписки з історико-архівних джерел необхідно подати у звіті (історичній довідці) мовою оригіналу з обов'язковим перекладом українською мовою.
3.2 Архітектурно-археологічні дослідження
3.2.1 Розробка будь-якого проекту реставрації пам'ятки повинна передбачати збереження культурного археологічного шару, пов'язаного з цією пам'яткою.
3.2.2 Основним завданням проведення архітектурно-археологічних досліджень на пам'ятках під час проектних і натурних досліджень та при здійсненні будівельно-реставраційних робіт є найбільш повне вивчення культурного шару для відтворення історії пам'ятки і навколишньої території, її архітектурного вигляду на певних історичних етапах, а також збір документальних даних для обгрунтування і розробки рішень щодо реставраційних робіт на пам'ятці.
3.2.3 Основними напрямами архітектурно-археологічних досліджень пам'ятки повинні бути:
- фіксація стратиграфії - послідовності та порядку відкладення всіх елементів культурних шарів (шар будівництва споруди, шар функціонування будівлі, шар руйнування або розбирання будівлі), їх взаємного співвідношення та залежності;
- виділення рівнів будівельних періодів пам'ятки та інших денних поверхонь і встановлення її хронології - часу зведення будівлі, основних перебудов, ремонтів, руйнувань або припинення використання;
- вивчення конструкцій фундаментів, цоколів та нижніх частин стін, недоступних для вивчення без археологічних розкопок;
- вивчення структури і збереженості підстильних грунтів;
- виявлення в підземній частині пам'ятки і біля неї елементі в декору та конструкцій, які втрачені або спотворені у її верхній частині;
- виявлення профілів порталів та пілястр, баз колон, декоративного різьблення, розписів тощо;
- виявлення та вивчення втрачених частин будівель - ґанків, сіней, переходів, прибудов, притулів, флігелів;
- обстеження інтер'єру будівлі - підлог, підсипань під ними, систем опалення, малих форм, внутрішнього декору, оформлення прорізів, а також усяких можливих змін перепланування;
- вивчення давніх підземних інженерних та господарських споруд - дренажів, відстійників, підпілля, погребів;
- пошук та обстеження втрачених елементів ансамблю - колодязів, основних та господарських будівель, стін, огорож, воріт, альтанок, мостів;
- вивчення вертикального планування та оформлення поверхні, що оточує пам'ятку, - вимощення, стежок, яток, постаментів та інших малих форм;
- вивчення можливості відновлення історичної рослинності та ландшафту на певні періоди історії пам'ятки.
3.2.4 Архітектурно-археологічні дослідження слід планувати як самостійну частину загальних науково-дослідних робіт, що проводяться як під час попередніх натурних обстежень, так і в процесі реставрації.
3.2.5 Загальні архітектурно-археологічні дослідження і більшу частину розкопок слід проводити до закінчення розробки ескізного проекту, оскільки результати досліджень можуть суттєво вплинути на проектування і докорінно змінити початкові рішення архітектора-реставратора.
3.2.6 Архітектурно-археологічні дослідження повинні відповідати сучасним методикам проведення розкопів, чинним нормативним документам у даній сфері та положенням про "Відкритий лист" на право проведення археологічних досліджень на території України".
3.2.7 Архітектурно-археологічні дослідження повністю зруйнованих пам'яток можуть проводитись як незалежний варіант археологічних досліджень і, крім загальних археологічних завдань, повинні досліджувати частини завалів зі збором автентичних матеріалів та деталей, які пізніше можуть бути використані методом анастелозу в пам'ятці, що реставрується або відтворюється, чи служити аналогами, а також детально фіксувати розриті мурування. Розриті залишки споруди одночасно з археологами повинні досліджуватися фахівцями різного профілю (технологами, фізиками, хіміками тощо).
3.2.8 Археологічні розвідки, розкопки, інші земляні роботи на території пам'ятки проводяться з дозволу державного органу охорони культурної спадщини, у віданні якого знаходиться пам'ятка.
Дозволи на проведення археологічних розвідок, розкопок надаються за умови дотримання виконавцем робіт вимог охорони культурної спадщини та наявності у нього необхідного кваліфікаційного документа ("Відкритого листа"), виданого Інститутом археології Національної академії наук (ІА НАН) України, відповідної форми.
Дозволи на проведення археологічних робіт у зонах санітарної охорони погоджуються з санітарно-епідеміологічною службою.
3.2.9 Фінансування архітектурно-археологічних досліджень та розвідок здійснюється за рахунок замовника робіт на пам'ятці. На нього покладається відповідальність за стан пам'ятки та можливі руйнування виконавцями будівельних робіт.
3.2.10 Якщо під час проведення будь-яких земляних робіт виявлено знахідку археологічного або історичного характеру, виконавець робіт (будівельна чи інша організація) зобов'язаний зупинити їх подальше ведення і протягом однієї доби повідомити про це відповідний орган охорони культурної спадщини та орган місцевого самоврядування, на території якого проводяться земляні роботи.
Земляні роботи можуть бути відновлені лише згідно з письмовим дозволом відповідного органу охорони культурної спадщини після завершення археологічних досліджень відповідної території.
3.2.11 Виконавець археологічних розвідок і розкопок зобов'язаний забезпечити:
збереженість виявлених об'єктів культурної спадщини та передачу рухомих предметів визначеній у дозволі установі; ведення наукової документації, передачу її органам, які видали дозвіл і необхідний кваліфікаційний документ ("Відкритий лист"); належну консервацію об'єкта культурної спадщини; упорядкування території після завершення робіт. Останні роботи неодмінно повинні включатися до кошторису досліджень.
3.2.12 Державні органи охорони пам'яток при реєстрації "Відкритого листа", за необхідності, визначають особливі умови ведення археологічних робіт:
- збереження окремих ділянок пам'яток нерозкопаними у якості еталонів;
- погодження плану археологічних розкопок пам'ятки, в якому можуть бути розкриті нерухомі об'єкти, що підлягають консервації та збереженню, з планами робіт науково-реставраційних організацій;
- відтворення зовнішнього вигляду археологічних пам'яток (вали, кургани тощо), які є елементами містобудівного і природного середовища, що історично склалося;
- першочергові дослідження пам'яток археології у районах, де планується проведення будівельних робіт.
3.2.13 Керівник організації, яка проводить архітектурно-археологічні дослідження на пам'ятці, зобов'язаний призначити (наказом) відповідальну особу, яка отримала "Відкритий лист" у Польовому комітеті ІА НАН України на цю пам'ятку та склад виконавців, і окреслити поставлені перед ними завдання.
3.2.14 Дослідник, який очолює архітектурно-археологічні розкопки, несе особисту відповідальність за якість виконання робіт, що вказані у "Відкритому листі", за дотримання усіх норм і вимог методики польових наукових досліджень та повноту наукової документації. Ця відповідальність покладається також на установу, яка зробила запит на "Відкритий лист" на свого співробітника.
3.2.15 Замовник робіт на пам'ятці разом з організаціями і спеціалістами, які здійснюють архітектурно-археологічні дослідження, зобов'язані забезпечувати збереження пам'ятки в процесі проведення робіт і після їх завершення та згідно з завданням і програмою досліджень привести пам'ятку до стану, найбільш придатного для її подальшого збереження.