4.9 Роботи з консервації пам'ятки можуть бути превентивними (запобіжними) або стабілізуючими, тобто визначатися наявністю такого технічного стану пам'ятки, коли з'являється загроза її збереженню, мають місце ознаки деформації і наслідки руйнівної дії, нерідко аварійного характеру.

Роботи з консервації дозволяється проводити одночасно на всій споруді або на окремих її частинах. Об'єктом консервації можуть бути окремі конструктивні частини (перекриття, стіни, фундаменти тощо), елементи декоративного опорядження і художні твори (скульптура, живопис та ін.).

4.10 При проведенні реставраційних робіт потрібно дотримуватися основного правила: очищати поверхні від забруднень і нашарувань, які не мають самостійної архітектурної та історичної цінності; відтворювати і поновлювати первинні елементи конструкції, деталі декору, що пошкоджені або втрачені за час існування пам'ятки.

4.11 Ремонтні роботи на пам'ятках визначаються завданням фізичного збереження пам'ятки в існуючому вигляді, забезпеченням її функцій та експлуатації і не повинні зачіпати історичної субстанції, конструктивних і декоративних елементів пам'ятки.

4.12 Проведення відбудовних робіт (відновлення мурувань) передбачає відтворення втрачених конструкцій чи архітектурних елементів, їх слід здійснювати з використанням історичної документації та матеріалів, сумісних з первинними, із дотриманням достовірних розмірів, масштабу та кольору.

4.13 Роботи на пам'ятках дозволяється виконувати за наявності дозволу, що видається державними органами охорони пам'яток відповідного рівня.

Дозвіл на проведення робіт на пам'ятці видається після розгляду і затвердження проектно-кошторисної документації.

4.14 Спеціальні види досліджень із вивчення пам'ятки, що можуть порушити її збережений вигляд (влаштування зондажів, шурфів, розкопів, інженерних фізико-хімічних та інших досліджень), допускається проводити за наявності відповідного рішення (дозволу) державного органу охорони пам'яток.

4.15 Для забезпечення ефективної організації і якості ведення реставраційних робіт на кожний об'єкт реставрації потрібно розробляти організаційно-технологічну доку-ментацію, дотримуючись встановленого порядку її розробки, узгодження та затвердження.

Основними складовими організаційно-технологічної документації повинні бути:

- проект організації робіт (ПОР);

- проект виконання робіт (ПВР);

- набір розроблених для даного конкретного об'єкта технологічних схем на виконання технологічних процесів;

- заходи із забезпечення якості робіт;

- заходи із забезпечення охорони праці та навколишнього середовища

- графіки виконання робіт.

4.16 Роботи з реставрації пам'ятки без розробки в повному обсязі проектної та організаційно-технологічної документації не дозволяються, за винятком протиаварійних робіт, для ведення яких розробляється тільки необхідна документація.

4.17 До початку реставраційних робіт на об'єкті та забезпечення їх якості потрібно проводити інструктаж з бригадами та окремими робітниками.

4.18 Всі роботи на пам'ятках повинні виконувати реставраційні майстерні та організації, котрі мають відповідні державні дозволи (ліцензії) та атестованих виконавців необхідної кваліфікації з дотриманням вимог всіх правил виконання робіт та технічної документації.

4.19 Інженерно-технічні працівники (майстри, виконроби), що безпосередньо керують роботами, повинні мати відповідний рівень підготовки та дозвіл і дотримуватись вимог та правил цих Норм. Вони повинні забезпечувати на об'єкті реставрації виконання повного обсягу робіт і всієї виконавчої документації: журналів ведення робіт, журналів спеціальних видів робіт, актів на приховані роботи, дотримуватись проектної документації з системи управління якістю тощо.

4.20 Робітники, зайняті на реставраційних роботах, повинні мати високий професійний рівень кваліфікації, досвід виконання реставраційних робіт та досконало володіти всіма навиками виконання технологічних процесів.

4.21 Забороняється проводити земляні роботи навколо споруд і в районі їх місцезнаходження без спеціального дозволу. Не допускається пошкодження невивченого археологічного матеріалу.

4.22 При виконанні кожного технологічного процесу слід користуватися технологічними картами-схемами, які визначають технологію, організацію й економіку складних ремонтно-реставраційних процесів і містять обов'язкові правила виконання того або іншого виду робіт і є невід'ємною складовою частиною проекту виконання робіт.

У технологічних схемах повинні бути вказані: методи виконання робіт; розбивка об'єкта реставрації по висоті на яруси, в плані - на захватки; розміщення машин, механізмів і шлях руху транспорту; послідовність і тривалість процесів; особливості виконання реставраційних робіт у зимових умовах та правила техніки безпеки.

Технологічна послідовність виконання робіт залежить від конструктивних особливостей пам'ятки і прийнятих методів їх проведення і повинна встановлюватись ПВР.

4.23 Розробка ПОР і ПВР покладається на підрядну організацію і узгоджується з замовником, технологічні схеми - на проектні, науково-дослідні установи та науково-технологічні підрозділи реставраційної галузі.

При розробці ПВР для реставрації пам'яток слід враховувати організаційні і технологічні процеси: розбирання та знесення різного роду прибудов і окремих частин, що не мають історичної цінності; проведення бурових та вибухових робіт; улаштування нових, замість зруйнованих, фундаментів або їх підсилення на окремих ділянках; заміна конструктивних елементів стін, перекриттів, даху, покрівлі тощо, які втратили експлуатаційні якості; прокладка комунікацій і трубопроводів під дорогами та спорудами, тощо.

4.24 Поставку матеріалів, виробів і деталей на об'єкт пам'ятки слід здійснювати відповідно до календарного плану-графіка виконання робіт, узгодженим із усіма субпідрядними організаціями, що беруть участь у реставраційних роботах на пам'ятці.

4.25 До початку основних робіт із реставрації пам'ятки слід здійснити необхідні заходи з підготовки: організувати ремонтно-реставраційний майданчик; розмістити замовлення на матеріали, вироби і деталі; укомплектувати відповідно до ПВР і технологічною схемою необхідний для виконання робіт професійний робочий колектив і штат відповідальних інженерно-технічних працівників; залучити до участі в роботі спеціалістів з науково-технологічних підрозділів реставраційної сфери.

4.26 Перед початком робіт з реставрації або знесення прибудов, що не мають історичної цінності, слід перенести всі геодезичні знаки, частини пам'ятки, що знаходяться в аварійному стані, закріпити захисними огороджувальними конструкціями та підготувати необхідні засоби механізації і транспорту. Повітряні мережі необхідно встановлювати так, щоб вони не заважали руху транспорту.

4.27 Заходи щодо організації ремонтно-реставраційного майданчика необхідно здійснювати відповідно до ПОР. Проект повинен включати: будівельний генеральний план об'єкта реставрації із зазначенням основних і допоміжних споруд, шляху транспортування матеріалів і виробів; розміщення складів зберігання матеріалів і деталей, місць монтажу риштування і встановлення засобів механізації (крани, підіймачі, розчинні вузли тощо); схеми розташування тимчасових мереж електро- та водопостачання і використання існуючих мереж. Будгенплан повинен бути затверджений власником пам'ятки, що реставрується.

За необхідності будгенпланом може передбачатися найбільш раціональне розміщення мінімальної кількості збірно-розбірних або пересувних споруд: контора начальника дільниці, виконавця робіт, тимчасові ремонтні майстерні з виготовлення окремих деталей для проведення реставраційних робіт; пересувні ремонтно-реставраційні майстерні тощо.

4.28 Освітлення території робочих місць повинно відповідати вимогам охорони праці.

Для електропостачання необхідно використовувати існуючі мережі і постійні споруди електричного господарства. Тимчасові мережі високої та низької напруги на майданчику слід влаштовувати з повітряним прокладанням проводів з трансформаторами на стовпах або використовувати інвентарні пересувні трансформатори.

4.29 Роботи з улаштування вводів санітарно-технічних комунікацій на пам'ятках необхідно завершувати після відтворення або реставрації фундаментів. Усі труби необхідно укласти до початку влаштування підлоги підвалу. Внутрішні санітарно-технічні і електромонтажні роботи слід виконувати у два етапи:

- прокладання труб та електропроводки, навішування радіаторів і встановлення електроізоляторів;

- встановлення санітарно-технічних і електротехнічних приладів (роботи виконуються після побілки стель і облицювальних робіт, але до фарбування стін і виконання альфрейних робіт).

4.30 3 метою недопущення руйнування відкритого ґрунту земельного полотна навколо пам'ятки на реставраційно-ремонтному майданчику слід улаштовувати тимчасові під'їзні дороги із захисного покриття, яке в подальшому розбирається. Рух автотранспорту по відкритому грунту навколо пам'ятки при проведенні реставраційно-ремонтних робіт забороняється.

4.31 При проведенні робіт на пам'ятках складаються акти стану окремих конструкцій, виробів, елементів, живопису, фресок, позолоти тощо, які є основою для розробки технології виконання робіт.

4.32 Виконання всіх видів робіт повинно супроводжуватись інспекційним наглядом з боку місцевих (а в особливих випадках - державних) органів охорони пам'яток, що забезпечують контроль за виконанням умов, передбачених цими Нормами і вимог високоякісного виконання реставраційного завдання згідно з проектом.

4.33 При виконанні особливо відповідальних робіт, що вимагають спеціального нагляду і керівництва з боку досвідчених вчених і спеціалістів, органи охорони пам'яток та директивні органи зобов'язують організації, що виконують реставраційні роботи, забезпечувати постійний контроль за їх якістю.

4.34 Роботи на пам'ятках повинні здійснюватись при обов'язковому виконанні усіх положень затвердженої науково-проектної і кошторисної документації та з суворим дотриманням прийнятої технології.

4.35 Для якісного виконання всіх видів робіт на пам'ятках, дотримання конструкторських рішень та технології спеціалізовані проектні організації повинні здійснювати наукове керівництво і авторський нагляд .

4.36 Нагляд за виконанням робіт на пам'ятці потрібно фіксувати актами обстеження, записами у відповідних журналах у присутності представників організацій, що виконують роботи, та організації, в користуванні якої перебуває пам'ятка.

4.37 При порушенні умов чи технології виконання робіт орган нагляду або відповідна інспекція мають право частково або повністю забракувати неякісне виконані роботи відповідно до чинного законодавства.

4.38 В організації, яка здійснює реставраційні, консерваційні, відновлювальні, ремонтні та роботи, пов'язані з пристосуванням пам'яток для іншого використання, в обов'язковому порядку повинна бути розроблена система управління якістю.

4.39 Система розроблюється відповідно до стандартів з управління якістю:

-ДСТУ ISO-9000-1-95;

-ДСТУ ISO-9001-2001;

- ДСТУ ISO-9004-2001.

4.40 Відповідальність за якісне виконання реставраційних робіт покладається на лінійних працівників (майстрів, виконробів) та головного інженера підрядної організації.

4.41 Закінчення робіт на пам'ятках здійснюється прийманням-здаванням робіт комісією під головуванням представника органу охорони пам'яток за участю представників замовника і виконавця, головного архітектора проекту, органів охорони пам'яток, а за

необхідності - із залученням спеціалістів-експертів. Це оформляється відповідним актом згідно з розділом 7 цих Норм.

5 ВИМОГИ ДО МАТЕРІАЛІВ

5.1 Основні вимоги до матеріалів, для реставрації і консервації пам'яток:

- їх сумісність (механічна, фізична, хімічна тощо) із стародавніми будівельними матеріалами;

- реверсивність (зворотність), здатність до видалення;

- відсутність шкідливої післядії (наслідків застосування) на пам'ятку.

5.2 Матеріали для реставраційних робіт на пам'ятці за своєю природою повинні бути подібними до автентичних матеріалів, їх фізико-технологічні характеристики визначаються технологічною частиною проекту на реставрацію.

Заміна цих матеріалів іншими допускається тільки за письмового погодження з замовником та розробником технологічної частини проекту і головним архітектором проекту.

5.3 Матеріали для реставрації необхідно підбирати на основі досліджень автентичних (історичних) матеріалів пам'ятки, їх фізико-технологічних характеристик та вивчення можливих негативних наслідків при застосуванні нових матеріалів.

5.4 При розробці проекту та виконанні реставраційних робіт потрібно віддавати перевагу традиційним (історичним) матеріалам та технологіям.

5.5 Не допускається заміна природи елементів пам'ятки, крім тих випадків, коли це єдиний шлях збереження пам'ятки і така заміна повинна бути науково обгрунтованою та погодженою з пам'яткоохоронними органами.

5.6 Забороняється застосування матеріалів, які можуть призвести до руйнування пам'ятки або її окремих елементів, появи небажаних побічних ефектів (засоленість, збільшення вологості, зміна зовнішнього вигляду тощо). Не допускається:

- застосування портландцементу та цементних розчинів на пам'ятках, де він не був застосований при первісному (історичному) будівництві;

- контакт виробів із різних металів, які можуть утворювати гальванічну пару (залізо - мідь, свинець - мідь тощо);