2.11 До будинків закладів охорони здоров'я необхідно передбачати проїзди чи смуги, придатні для проїзду пожежних автомобілів відповідно до ДБН 360, ДБН В.2.2-9.
2.12 Відстань між корпусами закладів охорони здоров'я і житловими, громадськими будинками, а також червоними лініями необхідно приймати:
а)між корпусами з палатними відділеннями і житловими чи громадськими будинками, а також червоними лініями - не менше 30м;
б)між житловими корпусами і житловими чи громадськими будинками, а також червоними лініями - не менше ЗО м у випадку розміщення будинків вздовж внутрішньокурортних доріг та вулиць; 10 м - у інших випадках;
в)за наявності на сусідніх ділянках господарського двору розрив між спальними корпусами, їдальнею та господарськими будинками та спорудами повинен бути не менше 100 м;
г)від житлових корпусів до їдальні, службово-побутових приміщень господарської зони, відкритих кіномайданчиків, танцювальних майданчиків та спортивних споруд - не менше 50м;
д)від житлових корпусів до відкритих стоянок для автомобілів на ЗО місць - 50 м; від 30 до 100 місць - 80 м; більше 100 місць -100 м;
е)від житлових корпусів до надвірних вбиралень - не менше 25 м і не більше 50м;
ж) між лікувально-діагностичними корпусами, будинками амбулаторно-поліклінічних зак ладів і житловими, громадськими будинками, а також червоними лініями - не менше 15м;
з)між віварієм і житловими, громадськими будинками - не менше 50 м;
и) між печами для спалювання відходів і палатними корпусами, житловими і громадськими будинками - згідно з розрахунком викиду шкідливих речовин в атмосферу, але не менше 30м.
Піч для спалювання відходів необхідно розміщувати на генеральному плані з урахуванням рози вітрів;
к) між киснево-газифікаційною станцією чи централізованим пунктом зберігання і розподілу лікувальних газів (за умови зберігання більше 10 балонів місткістю 40 л кожен) і будинками з постійним перебуванням хворих - не менше 25 м;
л) між корпусами з палатами, лікувально-діагностичними корпусами і майданчиками для сміттєзбірників - не менше 25 м.
м) між корпусами з палатами і відкритими спортивними спорудами - не менше 25 м;
н) між корпусами з палатами та трансформаторною підстанцією - не менше 25 м.
При визначенні відстаней між будинками необхідно враховувати вимоги розрахунків інсоляції, освітленості та шумозахисту, а також протипожежні вимоги згідно з ДБН 360.
2.13 В умовах реконструкції допускається розміщення корпусів без відступу від червоних ліній за умови виконання вимог до інсоляції, природної освітленості і шумозахисту приміщень.
2.14 Територія ділянки лікувального закладу зі стаціонаром повинна мати благоустрій, озеленення, внутрішні проїзди та пішохідні доріжки з твердим покриттям. Площа садово-паркової зони повинна складати не менше 25 м2 на ліжко; кількість зелених насаджень має бути не менше 60% площі земельної ділянки санаторію (комплексу санаторіїв).
2.15 На ділянках закладів охорони здоров'я необхідно передбачати стоянки для автотранспорту співробітників і відвідувачів на відстані не менше 25 м від корпусів з палатами і не менше 15 м від інших корпусів. Розрахункову кількість машиномісць на автостоянках біля лікувально-профілактичних закладів необхідно приймати згідно з ДБН 360.
На території медичних закладів і в підвалах будинків, крім лікувальних закладів зі стаціонаром, допускається влаштування підземних автомобільних стоянок тільки для автомобілів персоналу, відвідувачів і автомобілів спеціального призначення (швидкої медичної допомоги і ін.) згідно з вимогами BCHOlта ДБН В.2.2-9.
2.16 Санаторно-курортні заклади для відпочинку сімей з дітьми в обов'язковому порядку обладнуються ігровими майданчиками для дітей з розрахунку 5 м2 на одну дитину з одночасним перебуванням 30% від загальної кількості дітей з дотриманням норм інсоляції; ігровий майданчик повинен бути розрахований на групу 25-30 дітей. Майданчик обладнується тіньовими навісами.
2.17 Склад і кількість відкритих споруд для спорту, культури та дозвілля у санаторно- курортних закладах слід приймати згідно з таблицею 1.
Таблиця 1
Примітка 1. Склад і кількість спортивних майданчиків і майданчиків для відпочинку в кожному окремому випадку слід уточнювати в залежності від місцевих природно-кліматичних умов і профілю санаторію, при цьому загальна кількість не повинна перевищувати кількості, яка наведена в таблиці.
Примітка 2. Склад і кількість спортивних майданчиків в комплексах санаторіїв слід приймати в залежності від кількості місць в комплексі санаторіїв, наведених для санаторіїв на 1000 місць.
2.18 Площу пляжу, солярію і аерарію слід приймати згідно з таблицею 2. Кількість місць на лікувальному пляжі приймається на 35-40% від кількості місць в санаторії (комплексі санаторіїв). Кількість місць в солярії і аерарії, що розміщені на пляжі, - відповідно до завдання на проектування. Кількість місць в солярії і аерарії встановлюється в залежності від місцевих умов, але не більше 50% від кількості місць в санаторії (комплексі санаторіїв).
Місця в солярії і аерарії, що розміщуються на лікувальному пляжі, включаються до загальної норми кількості місць. Таблиця 2
Назва |
Одиниця виміру |
Площа (не менше), м2 |
Лікувальні пляжі (в тому числі солярії і аерарії) |
1 місце на пляжі |
5 |
Солярії |
1 місце |
4,5 |
Аерарії |
1 місце |
3,5 |
2.19 Пляжі повинні бути обладнані фонтанчиками з питною водою (1 на 100 чоловік), вбиральнями (унітаз на 75 чоловік) і кабінами для перевдягання (1 на 50 чоловік) розміром 1,4x1,4 м.
2.20 Ділянки лікувально-профілактичних закладів зі стаціонарами і спальними корпусами, санітарно-епідеміологічних і дезінфекційних станцій повинні бути обгороджені. Висота огорожі для закладів зі стаціонарами і санітарно-епідеміологічних станцій - 1,6 м, для психіатричних лікарень - не менше 2,5 м.
2.21 Влаштування прохідної на в'їзді-виїзді з території закладів охорони здоров'я з відповідним інженерно-технічним оснащенням визначається завданням на проектування.
2.22 Перед головним входом в стаціонар, поліклініку, диспансер і пологовий будинок необхідно передбачати майданчики для відвідувачів із розрахунку 0,2 м2 на одне ліжко чи відвідування за зміну, але не менше 50 м2.
2.23 Перед головним входом в поліклініки для дітей і роздавальні молочних кухонь необхідно передбачати майданчики для дитячих колясок із розрахунку 10 м2 на 100 відвідувань за зміну або 1000 порцій, але не менше 20 м2.
2.24 Необхідність влаштування технологічних підземних тунелей між лікувальними корпусами та господарсько-допоміжними будинками визначається завданням на проектування.
З ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ І КОНСТРУКТИВНІ ВИРІШЕННЯ
3.1Склад приміщень закладів охорони здоров'я визначається завданням на проектування і доповненнями до нього (медичне завдання і медична програма) згідно з призначенням, профілем, потужністю закладу і у відповідності зі штатними нормативами.
З появою нових методів лікування і діагностики, а також нового медичного обладнання набір і площі приміщень мають прийматись відповідно до вимог паспортних даних обладнання.
3.2 Перелік приміщень закладів охорони здоров'я, які допускається розміщувати в цокольних і підвальних поверхах, наведені в ДБН В.2.2-9.
3.3 Розміщення майстерень, комор та інших приміщень, призначених для зберігання чи переробки горючих матеріалів, у підвальних і цокольних поверхах будинків стаціонарів лікувальних закладів, а також під глядацькими і актовими залами не допускається.
3.4 Шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери, насосні, машинні відділення холодильних установок та інші приміщення з обладнанням, що є джерелом шуму і вібрацій, не повинні примикати до приміщень з постійним перебуванням людей.
В лікувальних і амбулаторно-поліклінічних закладах шахти і машинні приміщення ліфтів необхідно розміщувати на відстані не менше 6 м від палат і лікувально-діагностичних кабінетів. Відстань може бути зменшено в разі передбачення відповідних шумозахисних заходів.
3.5 Процедурні рентгенівських кабінетів, приміщень і кабінетів і відділень променевої терапії, в яких знаходяться джерела іонізуючих випромінювань, приміщення лабораторій радіоізотопної діагностики, де ведуться роботи І і IIкласу, не допускається розміщувати суміжно (по горизонталі і вертикалі) з палатами для вагітних і дітей.
3.6Ширина коридорів має бути не менше:
а)палатних відділень - 2,4 м;
б)амбулаторно-поліклінічних закладів -2м;
в)амбулаторно-поліклінічних закладів в разі використання їх під чекальні для відвідувачів та односторонньому розміщенні кабінетів, в операційних блоках, реанімаційних і пологових відділеннях - 2,8 м;
г) амбулаторно-поліклінічних закладів в разі використання їх під чекальні для відвідувачів і двосторонньому розміщенні кабінетів, лікарень відновлювального лікування і ортопедичного профілю-3,2 м;
д)коридорів складських приміщень та житлових приміщень санаторно-курортних закладів - 1,8м;
е)коридорів інших груп приміщень санаторно-курортних закладів при загальній довжині більше 10 м - 1,5 м, при довжині менше 10 м - 1,25 м;
ж) всіх інших типів закладів охорони здоров'я і їх структурних підрозділів - згідно зі СНІП 2.01.02 та ДБН В.2.2-9.
3.7Ширина приміщення має бути не менше:
а)кабінетів лікарів та житлові кімнати в санаторно-курортних закладах - 2,4 м;
б) одноліжкових палат - 2,9 м;
в) малих операційних, перев'язочних, процедурних з урологічним кріслом, кабінетів гінекологічних, ортопедичних - 3,2 м;
г)процедурних рентгенофлюорографічних, рентгенотерапевтичних, рентгенодіагностичних кабінетів зі столами для просвічування і знімків, кабінетів дистанційної і внутрішньопорожнинної апаратної променевої терапії встановлюється в залежності від розмірів обладнання і необхідної ширини проходів;
д)операційних, реанімаційних і пологових -5м.
3.8Глибина палат і лікувально-діагностичних приміщень при денному освітленні їх з одного боку має бути не більше 6 м.
Глибина приміщень гінекологічних і урологічних процедурних і кабінетів з гінекологічним кріслом, перев'язочних, офтальмологічних кабінетів, операційних - не менше 5 м, пологових палат -не менше 8 м, наркозних - не менше 3,5 м.
Відношення глибини до ширини палат і лікувально-діагностичних приміщень має бути не більше 2.
3.9Розміри палат на два і більше ліжок (крім палат радіологічних відділень) необхідно визначати виходячи із таких вимог:
а)розміщення ліжок паралельно стінам з вікнами;
б) відстань від ліжок до стін з вікнами має бути не менше 0,9 м;
в) відстань між торцями ліжок і між торцями ліжок і стіною відділень лікарень відновлювального лікування має бути не менше 1,6 м, а в палатах решти відділень - не менше 1,3 м;
г) відстань між довгими сторонами поруч розташованих ліжок має бути не менше 0,8 м, в палатах відновлювального лікування - не менше 1,2 м.
3.10 Розміри кабін вбиралень для хворих стаціонару і відвідувачів поліклінік мають бути 1,1x1,6 м при обов'язковому відчиненні дверей назовні. Розміри кабін вбиралень для хворих ортопедичних, нейрохірургічних відділень передбачаються згідно з BCH 62, а також ДБН В.2.2-9.
3.11 Розміри кабін вбиралень для персоналу і душових кабін необхідно передбачати відповідно до ДБН В.2.2-9.
3.12 Кількість санітарних приладів для хворих в стаціонарах необхідно приймати з розрахунку: один прилад на 15 осіб в чоловічих вбиральнях і на 10 осіб в жіночих, крім відділень з палатами, що мають наближені санітарні вузли.
Кількість санітарних приладів для пацієнтів амбулаторно-поліклінічних закладів необхідно приймати з розрахунку один прилад на 50 осіб в чоловічих вбиральнях і на 30 - в жіночих. Кількість пісуарів в чоловічих вбиральнях має дорівнювати кількості унітазів.
3.13 Кількість санітарних приладів - унітазів і пісуарів для персоналу має прийматися в залежності від кількості осіб, що користуються вбиральнею в найбільшій за чисельностю зміні з розрахунку 50 осіб на 1 санітарний прилад в чоловічій вбиральні і 30 осіб в жіночих.
В чоловічих вбиральнях кількість пісуарів має дорівнювати кількості унітазів (надпідлогових чаш), а за непарної сумарної кількості санітарних приладів - на один більше. Коли кількість чоловічого персоналу 15 і менше, пісуарів у вбиральні передбачати не потрібно.
3.14 Ширина дверей в палатах, ізоляторах, тамбурах і шлюзах боксів, напівбоксах, допологових, пологових, процедурних, перев'язочних, операційних, наркозних, а також в ванних кімнатах, вбиральнях для хворих і клізмових в лікарнях (відділеннях) відновлювального лікування має бути не менше 1,1 м; у вбиральнях і душах при палатах - не менше 0,7 м; у кабінетах лікарів, лабораторних приміщеннях, вбиральнях для хворих палатних відділень і решті приміщень - не менше 0,9 м; у процедурних рентгенодіагностичних кабінетів, кабінетах променевої терапії і радіоізотопної діагностики, на шляхах евакуації хворих - 1,2 м; барозалах - 1,4 м.
Кількість поверхів (висота) будинків, висота поверхів
3.15 Кількість поверхів будинків слід приймати:
а) лікувально-профілактичні заклади (за винатком санаторіїв) - висотою від рівня планувальної позначки землі до підлоги верхнього поверху не більше 26,5 м, в сейсмічних районах - згідно з вимогами ДБН 360;
б)санаторії - не більше дев'яти поверхів;
в)будинки таборів (літніх дитячих оздоровчих та оздоровчих для старшокласників) - не більше двох поверхів, будинки оздоровчих таборів цілорічного використання І і IIступенів вогнестійкості - не більше трьох поверхів;