8.105 Пропускну спроможність відділень необхідно приймати із розрахунку 1 хворий на діалізне місце за 1 зміну.
8.106 У відділеннях хронічного гемодіалізу необхідно передбачати палати з розрахунку 2 ліжка на 1 діалізне місце.
8.107 Відділення гемодіалізу має бути непрохідним. У відділеннях для хронічного гемодіалізу необхідно розділяти потоки надходження стаціонарних і амбулаторних хворих.
8.108 Приміщення для гострого гемодіалізу необхідно розміщувати безпосередньо біля відділення анестезіології - реанімації або в його складі.
8.109 В лікарнях швидкої медичної допомоги приміщення для гострого гемодіалізу розміщуються в складі приймального відділення або в складі відділення реанімації та інтенсивної терапії для хворих, що поступають поза приймальним відділенням поруч.
Приміщення гострого гемодіалізу можуть входити до складу токсикологічних відділень лікарень швидкої медичної допомоги.
8.110 Приміщення для проведення гемодіалізу в інфекційних лікарнях необхідно проектувати суміжно з реанімаційними боксами для хворих.
8.111 Площі приміщень відділення гемодіалізу приймати за додатком Л, таблиця Л.3.
Відділення функціональної діагностики і ендоскопії
8.112 Відділення функціональної діагностики і ендоскопії (кабінети) організуються в багатопрофільних і спеціалізованих лікарнях, диспансерах, поліклініках, спеціалізованих лікувально- діагностичних корпусах.
8.113 Склад приміщень відділення функціональної діагностики і ендоскопії визначається завданням на проектування.
8.114 В разі розміщення поліклініки (диспансеру) в окремому від стаціонару будинку необхідно передбачати окремі відділення функціональної діагностики і ендоскопії для поліклініки і для стаціонару.
8.115 В поліклініці ендоскопічне відділення повинне мати в своїй структурі повний набір кабінетів і приміщень за винятком ендоскопічної операційної.
8.116 В залежності від апаратури, яка використовується, необхідно в кожному конкретному випадку передбачати заходи щодо екранування діагностичних кабінетів.
8.117 Площі приміщень відділення функціональної діагностики та ендоскопічних кабінетів приймати за додатком Л, таблиці Л.4, Л.5.
Відділення гіпербаричної оксигенації
8.118 Включення відділень гіпербаричної оксигенації до складу лікарень, поліклінік і диспансерів визначається завданням на проектування.
8.119 Відділення гіпербаричної оксигенації необхідно організовувати не менше ніж на дві одномісні барокамери і не більше ніж на 8. Максимальна кількість барозалів у відділенні -чотири.
8.120 Допускається часткова децентралізація відділення з включенням приміщень для проведення гіпербаричної оксигенації до складу відділень анестезіології і реанімації, а також дитячих, акушерських, інфекційних відділень. При цьому необхідно передбачати тільки барозали (заходи з підготовки хворих до сеансу проводяться в палатах).
8.121 Необхідно забезпечувати зручний зв'язок відділення з палатними відділеннями, операційним блоком, відділенням анестезіології і реанімації.
8.122 В одному барозалі необхідно встановлювати не більше двох одномісних барокамер для дорослих. В барозалах для дітей допускається розміщення 4-х барокамер.
8.123 При проектуванні приміщень для гіпербаричної оксигенації необхідно дотримуватись вимог, викладених в ОСТ 42-21-2.
8.124 Площу приміщень відділення гіпербаричної оксигенації приймати за додатком Л, таблиця Л.6.
Радіологічні відділення
8.125 Радіологічні відділення (відділення променевої терапії і лабораторії радіоізотопної діагностики) необхідно розміщувати в окремому будинку чи ізольованій частині лікувально-профілактичного закладу.
8.126 Радіологічні відділення не повинні розміщуватися в житлових будинках і дитячих закладах.
8.127 При проектуванні радіологічних відділень необхідно враховувати вимоги НРБУ і ОСП 72/87.
8.128Площу приміщень радіологічних відділень та лабораторій радіоізотопної діагностики приймати за додатком Л, таблиці Л.7, Л.8.
Рентгенівські відділення
8.129Кількість рентгенодіагностичних кабінетів у рентгенівському відділенні необхідно визначати розрахунком у відповідності з профілем, потужністю і штатами лікувально- профілактичного закладу.
8.130 Допускається поєднувати в одному відділенні рентгенодіагностичні кабінети стаціонару і поліклініки, за винятком кабінетів інфекційних, туберкульозних відділень, а також акушерських стаціонарів з числом ліжок більше 100. Розміщувати відділення слід на стику стаціонару і поліклініки. При цьому входи в рентгенівське відділення для хворих стаціонару і поліклініки мають бути окремими. Рентгенівське відділення не повинно бути прохідним.
8.131 Огороджувальні конструкції процедурних рентгенодіагностичних кабінетів, комп'ютерної томографії і рентгенопераційних повинні мати стаціонарний захист від іонізуючого випромінювання. Розрахунок захисту необхідно виконувати у відповідності з діючими нормами.
8.132Площу приміщень рентгенівських відділень (кабінетів) приймати за додатком Л, таблиця Л.9.
Відділення відновлювального лікування .
8.133 Відділення відновлювального лікування передбачається спільним для хворих стаціонару і для відвідувачів поліклініки (поліклінічного відділення).
У відділенні відновлювального лікування за завданням на проектування можуть бути передбачені кабінети нетрадиційних методів лікування (кабінети штучного мікроклімату, мануальної терапії, фітотерапії та ін.).
8.134Розрахункову кількість процедур, необхідну для визначення площі приміщень у відділенні відновлювального лікування, рекомендується приймати:
а)для фізіотерапевтичних процедур (електросвітлолікування, теплолікування, водогрязеліку вання - виключаючи басейни і ванни для лікування рухом у воді) - 0,7 процедури на 1 ліжко стаціонару, для поліклініки (поліклінічного відділення) - 0,5 процедур на 1 відвідування кабінету лікаря;
б)для масажу, лікувальної фізкультури (в тому числі басейни і ванни для лікування рухом у воді), трудо- і механотерапія - 0,5 процедури на 1 ліжко стаціонару, 0,3 процедури на 1 відвіду вання кабінету лікаря поліклінічного відділення.
Розрахункова кількість процедур в спеціалізованих лікарнях і амбулаторних закладах, а також пологових будинках і клініках визначається завданням на проектування.
8.135Кількість процедур в санаторно-курортних закладах в кожному санаторії (комплексі) передбачаються в залежності від місцевих природно-кліматичних умов та за відповідного медико- санітарного та техніко-економічного обгрунтування.
8.136 Орієнтовний розподіл (у відсотках) розрахункової кількості процедур за видами лікування приймати за таблицею 9.
Таблиця 9
Закінчення таблиці 9
8.137 Орієнтовна кількість процедур у найбільшу зміну на 1 процедурне місце (кушетку, ванну і т.д.) приймати за таблицею 10.
Таблиця 10
8.138 Орієнтовну кількість відвідувачів, що одночасно знаходяться у відділенні відновлю-вального лікування, для визначення площі чекалень і вестибюлів приймати за таблицею 11.
Таблиця 11
8.139 Площа приміщень фізіотерапії і лікувальної фізкультури (ЛФК), трудотерапії, ліку вально-трудових майстерень і спеціальних цехів наведена в додатку Л, таблиці Л.10, Л.11, Л.12, Л.13.
8.140 Площу приміщень для кліматолікування (веранда, балкон, тераса) в санаторно- курортних закладах слід передбачати з розрахунку 0,6 м2 на 1 місце в санаторії.
Клініко-діагностичні лабораторії
8.141Клініко-діагностичні лабораторії мають бути непрохідними.
8.142В амбулаторно-поліклінічних закладах приміщення приймання аналізів і взяття проб крові розміщуються при вестибюльній групі приміщень.
8.143 Приміщення для мікробіологічних досліджень і лабораторія дослідження на СНІД мають бути ізольованими від решти приміщень лабораторії. Входи в мікробіологічну групу і лабораторію СНІД для відвідувачів та надходження матеріалу для дослідження повинні бути організовані ззовні.
8.144 Потужність і склад приміщень клініко-діагностичних лабораторій необхідно визначати завданням на проектування з урахуванням апаратури і обладнання, які використовуються.
8.145 Площу приміщень клініко-діагностичних лабораторій приймати за додатком Л, таблиця Л.14.
Відділення переливання крові
8.146Відділення переливання крові організовують в лікувально-профілактичному закладі за завданням на проектування.
8.147 Відділення переливання крові проектують непрохідним з самостійним транспортним вузлом.
8.148Площу приміщень відділення приймати за додатком Л, таблиця Л. 15.
Центральні стерилізаційні відділення
8.149Центральне стерилізаційне відділення є обов'язковим структурним елементом лікуваль но-профілактичного закладу і розміщується у місцях для забезпечення зручного зв'язку з операційним блоком і загальнолікарняними транспортними комунікаціями.
Не слід розміщувати його над і під палатами.
8.150 Центральне стерилізаційне відділення проектують непрохідним.
8.151 Всі приміщення центрального стерилізаційного відділення мають бути розділені на дві зони: стерильну і нестерильну.
Вхід в приміщення стерильної зони допускається тільки через санітарний пропускник.
8.152Кількість автоклавів, що встановлюються в приміщенні стерилізаційної центрального стерилізаційного відділення, визначається розрахунком.
8.153 Набір і площі центральних стерилізаційних залежать від потужності лікувального закладу і визначаються завданням на проектування.
Площу приміщень центрального стерилізаційного відділення для лікарень, пологових будинків і амбулаторно-поліклінічних закладів приймати за додатком Л, таблиця Л.16.
Патолого-анатомічні відділення
8.154 Організація патолого-анатомічного відділення в лікувально-профілактичному закладі визначається завданням на проектування.
8.155 Патолого-анатомічні відділення розміщують ізольовано від інших відділень лікар няного комплексу. Проїзди до патолого-анатомічного відділення і стоянки похоронних машин не повинні бути видимі із вікон палатних відділень і паркової зони.
8.156 Приміщення для розтину інфікованих трупів мають бути ізольовані і мати окремий вхід ззовні. Вхід персоналу в інфекційну групу приміщень можливий тільки через санітарний пропускник.
8.157 Площа приміщень патолого-анатомічного відділення визначається кількістю штатних місць лікарів-патологоанатомів,
8.158 Завданням на проектування в складі патолого-анатомічного відділення може бути передбачена лабораторія консервації органів і тканин.
8.159 Площу патолого-анатомічного відділення приймати за додатком Л, таблиця Л.17.
АМБУЛАТОРНО-ПОЛІКЛІНГЧНІ ЗАКЛАДИ
8.160 Амбулаторно-поліклінічні заклади мають розміщуватись в окремих будинках, зблокованих з будинками стаціонарів, в одному об'ємі зі стаціонаром чи вбудованими у будинки громадського і житлового призначення. Лікувально-діагностичні приміщення, корпуси, блоки слід передбачати спільними, але з окремими входами для стаціонарних і амбулаторних хворих.
8.161 Кількість відвідувань амбулаторно-поліклінічного закладу в найбільшу зміну приймається 60% від загальної кількості відвідувань за день.
8.162 Потужність, структуру і склад амбулаторно-поліклінічних закладів необхідно визначати завданням на проектування і вимогами ДБН 360.
8.163 В структуру поліклініки можуть входити акушерсько-гікекологічні відділення, жіночі консультації, дитячі відділення, стоматологічні відділення та ін.
За наявності у складі поліклініки жіночої консультації і дитячого відділення їх приміщення проектують відокремленими від поліклініки, а дитяче відділення - із самостійним входом.
8.164 Відділення невідкладної допомоги, травматологічний пункт, інфекційний кабінет, відділення переливання крові передбачають з самостійними зовнішніми входами.
8.165 В разі включення в структуру поліклінік спеціалізованих відділень (дерматовенеро- логічного, фтизіатричного, акушерсько-гінекологічного, психіатричного, наркологічного, а також відділення профілактики, денного стаціонару, зубопротезної лабораторії) необхідно передбачати для кожного із цих відділень непрохідні ізольовані зони.
8.166 До складу поліклініки може бути включений денний стаціонар. В його складі необхідно організовувати: палати з постом чергової медсестри, кабінет лікаря, процедурну, санітарно-гігієнічні приміщення, приміщення денного перебування хворих і приймання їжі, комори для чистої і брудної білизни.
8.167 При обласних консультативних поліклініках та поліклінічних відділеннях респуб ліканських і обласних лікарень необхідно передбачати пансіонати. Приміщення пансіонатів необхідно розробляти за нормами проектування гуртожитків , до їх складу також включають приміщення медичного призначення (пост медсестри, процедурна, клізмова).
8.168 Розрахунок площі чекалень і вестибюлів-гардеробних здійснюють з урахуванням таблиці 12.
Таблиця 12
|
|
Поліклініки для дорослих
8.169 Площі приміщень поліклінік для дорослих і кабінету лікаря загальної практики (сімейного лікаря) наведені в додатку M, таблиці M. 1 та М.2.
8.170 Склад приміщень кабінетів, що функціонують за межами ЛПУ (кабінет лікаря загальної практики - сімейного лікаря та ін.), визначається завданням на проектування, а їх площі - за додатком M (табл. МЛ, М.2, М.4 та М.5) відповідно за призначенням кабінету.
