Страница 2: ДСТУ Б В.2.2-35:2013. Намогильні споруди та склепи. Загальні технічні вимоги (60530)

6.1.10 На місцях подвійного чи родинного поховання може встановлюватися одна суцільна намогильна споруда або окремі намогильні споруди для кожної могили.

6.2 Типові види склепів, їх основні параметри та розміри

6.2.1 Основними видами склепів є:

• із верхнім розміщенням входу для занесення померлого;

• із переднім (чи боковим) розміщенням входу для занесення померлого.

6.2.2 Основними елементами склепів (рисунок 5) є:

• надземна частина;

• вхід;

• підземна частина;

• підлога;

• бокові стіни;

• верхнє перекриття.

6.2.3 Основні конструктивні рішення склепів (для родинного поховання) наведено на рисунку 6.

4. Загальний вигляд та приклад архітектурного вирішення і художнього оформлення та оздоблення склепу наведений в додатку Б.

5. Склепи споруджують монолітними залізобетонними або збірними із залізобетонних стінових плит та верхнього перекриття. Розміщення склепів може бути підземним або частково заглибленим із надземною частиною. При цьому перевищення відмітки нижньої частини склепу над максимальним рівнем ґрунтових вод не повинно бути меншим ніж 0,5 м. Якщо умова не виконується, то споруджувати склепи забороняється. ИСС «З о д ч и й»

6. Максимально допустимі розміри склепів наведені в таблиці 3.

Таблиця 3 - Максимально допустимі розміри склепів, мм

6.2.7 Загальна площа споруди склепу (підземна та наземна частини) не може перевищувати площу земельної ділянки, відведеної під поховання у встановленому порядку.

6.2.8 Висота склепів над рівнем поверхні ґрунту - не більше, мм: - при верхньому вході - 1200; - при передньому (чи боковому) вході - 1550.

6.3 Вимоги до виготовлення і спорудження намогильних споруд та склепів

6.3.1 Окремі складові елементи та елементи оздоблення, які використовують під час спорудження намогильних споруд та склепів, треба виготовляти згідно з вимогами цього стандарту або з чинною нормативно-технічною документацією.

6.3.2 Виготовлення намогильних споруд із природного каменю.

Намогильні споруди із природного каменю відповідно до 6.1.4 цього стандарту виготовляють із:

вулканічних порід:

граніту - Г;

сієніту - С;

діориту - Д;

лабрадориту - Л;

андезиту - А;

метаморфічних порід:

мармуру білого - МБ;

мармуру сірого - МС;

мармуру чорного - МЧ;

мармуру червоного - МЧН;

мармуру кольорового - МК;

осадових порід:

піщанику - ПС;

вапняку-черепашнику - ВЧ;

базальту - Б.

3. Показники якості природного каменю - згідно з ДСТУ Б EN 1467 та ДСТУ Б EN 1468.

4. Основні методи оброблення та вимоги до показників якості лицьових поверхонь намогильних споруд і показників зовнішнього виду наведені в таблиці 4.

Таблиця 4 - Методи та якість оброблення лицьових поверхонь із природного каменю

5. Природний камінь для виготовлення намогильних споруд не повинен мати суцільних тріщин, які погіршують його міцність.

6. На лицьовій поверхні природного каменю для виготовлення намогильних споруд допускають наявність локальних прожилок, смуг і включень різного кольору. Допустимі відхилення якості обробки каменю наведені в таблиці 5.

Таблиця 5 - Допустимі відхилення в якості оброблення лицьових поверхонь природного каменю для виготовлення намогильних споруд

7. Лицьова поверхня намогильної споруди може обрамлятись фаскою шириною (10-15) мм з кожної сторони, або закруглятись радіусом (10-15) мм чи фігурним вирізом.

8. Дозволено не обробляти лицьові поверхні намогильних споруд.

9. Виготовлення залізобетонних намогильних споруд

Намогильні споруди залізобетонні (відповідно до 6.1.4) виготовляють із важкого залізобетону класу С 16/20 згідно з ДСТУ Б В.2.7-43 у двох виконаннях:

• мозаїчні з оброблюваним шаром та лицьовою поверхнею;

• із кольорового чи звичайного бетону без оброблюваного шару.

6.3.10 Мозаїчні намогильні споруди виготовляють суцільними одношаровими або пошаровими. При цьому для суцільної одношарової намогильної споруди, а також верхнього лицьового шару пошарової намогильної споруди використовують крупнозернистий та дрібнозернистий наповнювачі з крихти цінних (щільних та твердих) порід каменю (карбонатних) з подальшим шліфуванням та поліруванням лицьової поверхні.

11. Внутрішній шар пошарової мозаїчної намогильної споруди виготовляють із звичайного бетону з використанням щебеню та піску згідно з ДСТУ Б В.2.7-75; ДСТУ Б В.2.7-71; ДСТУ Б В.2.7-32.

12. Намогильні споруди із кольорового чи звичайного бетону без оброблюваного шару можуть шліфувати, оздоблювати та прикрашати, зокрема, на місці встановлення в індивідуальному порядку.

13. Фізико-механічні показники якості бетону повинні відповідати наступним вимогам:

• міцність під час стискання, не менше, МПа (кг/см²) - ЗО (300);

• водопоглинання, не більше 6 %;

• морозостійкість, не менше F 100.

6.3.14 Для виготовлення залізобетонних намогильних споруд використовують наступні матеріали:

• портландцемент і шлакопортландцемент згідно з ДСТУ Б В.2.7-46;

• портландцемент білий згідно з ДСТУ Б В.2.7-257;

• портландцемент кольоровий згідно з ДСТУ Б В.2.7-268;

• щебінь та пісок декоративні згідно з ДСТУ Б В.2.7-138;

• пісок (для нижчого прошарку двошарових елементів) згідно з ДСТУ Б В.2.7-32;

• відходи від виробництва виробів із природного каменю;

• вода згідно з ДСТУ Б В.2.7-273;

• породи подрібнені щільні карбонатні з зернами розміром менше 0,14 мм;

• пігменти кольоровостійкі, які не знижують фізико-механічних показників бетону.

Використовують портландцемент не нижче марки М400.

Для приготування бетону можна використовувати місцеві матеріали не нижчої якості ніж ті, які наведені у цьому стандарті.

Під час приготування бетону можна використовувати інші наповнювачі та в'яжучі (зокрема, смоли, клеї тощо), які не знижують міцності, довговічності, декоративності та інших показників якості виробів.

15. Лицьова поверхня залізобетонних намогильних споруд повинна бути рівною, без тріщин, випуклостей та впадин, відколювань та сторонніх включень.

16. Лицьова поверхня мозаїчних залізобетонних намогильних споруд повинна бути шліфованою та полірованою відповідно до вимог таблиць 4 і 5.

17. Коефіцієнт камененасиченості лицьових поверхонь згідно з ДСТУ Б В.2.7-161.

18. Найбільший розмір крупнозернистого наповнювача бетону не повинен перевищувати 1/3 найменшого розміру виробу.

19. Наповнювачі повинні рівномірно розподілятись в об'ємі бетону та на лицьовій поверхні.

20. Допускають нерівномірність розподілу наповнювача на лицьовій поверхні:

• під час використання наповнювача із величиною зерен до 7 мм - не більше двох місць без зерен, площею до 2 см² кожне;

• під час використання наповнювача із величиною зерен більше 7 мм - не більше двох місць без зерен, площею до 3 см² кожне;

• смуги без зерен довжиною не більше 50 мм та шириною не більше 3 мм.

21. У залізобетонні намогильні споруди можуть бути вмонтовані плити-вставки із природного каменю, пластику, металу. Площа вставок не повинна перевищувати 0,25 % лицьової поверхні. Обробка вставок із природного каменю - відповідно до таблиць 4 і 5.

22. Несучі елементи намогильних споруд мають бути армовані зварними каркасами із гарячекатаної сталі діаметром до 16 мм згідно з ДСТУ 4484/ГОСТ 535 та ГОСТ 5781, а також холоднотягнутої сталі діаметром до 5 мм згідно з ГОСТ 6727. Зварювана арматура повинна відповідати вимогам ДСТУ Б В.2.6-168; ГОСТ 3242.

21. Арматура перед використанням повинна бути очищена від забруднень та іржі і вирівняна.

22. Оголення арматури в залізобетоні не допускається. Товщина захисного шару бетону (від поверхні виробу до арматури) - не менше 30 мм.

23. Поверхні стикування елементів намогильних споруд із природного каменю чи залізобетону повинні мати отвори під штирі діаметром від 20 мм до 50 мм, глибиною не менше 120 мм.

24. З'єднання елементів намогильних споруд повинне здійснюватись металевими штирями діаметром (10-25) мм, які повинні заходити в отвори стикованих елементів на глибину не менше 100 мм і замащуватись бетоном.

25. Щілини між стикованими поверхнями намогильних споруд не повинні перевищувати для полірованих поверхонь - 3 мм, для інших - 6 мм. Щілини зашпакльовують.

28. Елементи повинні бути з'єднані без видимих щілин, а місця з'єднань мають бути зашпакльовані.

29. Дозволено інші способи з'єднання елементів намогильних споруд, які забезпечують стійкість та міцність з'єднання.

30. Спорудження склепів.

Склепи споруджують у двох виконаннях відповідно до 6.2.5:

• монолітними залізобетонними;

• збірними із залізобетонних стінових плит та верхнього перекриття.

31. Монолітні залізобетонні склепи споруджують із звичайного бетону класу В 22.5 із звареним (згідно з ДСТУ Б В.2.6-168) чи зв'язаним в'язальним дротом арматурним каркасом із гарячекатаної сталі (діаметром до 20 мм) згідно з ДСТУ 4484/ГОСТ 535, ГОСТ 5781, а також холоднотягнутої сталі (діаметром до 5 мм) згідно з ГОСТ 6727.

32. Щебінь, пісок, портландцемент - згідно з ДСТУ Б В.2.7-75; ДСТУ Б В.2.7-71; ДСТУ Б В.2.7-32; ДСТУ Б В.2.7-46; ДСТУ Б В.2.7-257; ДСТУ Б В.2.7-268.

33. Товщина стін - від 200 мм до 250 мм.

34. Збірні залізобетонні склепи споруджують:

• стіни - із залізобетонних стінових плит (товщиною 200 мм);

• стелю та дах - із залізобетонних перекриттів (товщиною 200 мм - 300 мм);

• підлогу - із дорожніх залізобетонних плит або бетонують з арматурною решіткою (товщина бетону від 100 мм до 200 мм).

Допускається укладання підлоги із бетонних елементів замощення, укладених на подушку із щебеню та суміші піску з цементом.

35. Збірні залізобетонні вироби (плити, перекриття) повинні мати випуски арматури та закладні деталі і бути звареними на стиках в єдиний арматурний каркас. Стикові шви повинні бути замощені бетоном з товщиною шару поверх арматури не менше 25 мм - 50 мм. Оголення арматури не допускається.

36. Перед зварюванням арматура має бути очищена від забруднень та іржі і вирівняна. Зварні з'єднання арматурних каркасів повинні відповідати вимогам ДСТУ Б В.2.6-168; ГОСТ 3242.

37. Використовувані збірні залізобетонні вироби мають відповідати вимогам чинних нормативних документів.

6.3.38 Бетон монолітних та збірних залізобетонних склепів повинен бути класу не нижче С12/15.

6.4 Вимоги до зовнішнього оздоблення та художнього оформлення намогильних споруд та склепів

1. Конфігурація намогильних споруд та склепів довільна.

2. Для зовнішнього оздоблення та художнього оформлення намогильних споруд та склепів використовують різноманітні облицювальні матеріали, зокрема і оброблені плити та вставки із природного каменю та мозаїчних декоративних залізобетонних плит, виготовлені згідно з вимогами цього стандарту, які зазначено в таблицях 4 і 5 (додатки А і Б).

3. На лицьових поверхнях намогильних споруд та зовнішніх елементах склепів згідно із замовленням гравіюють написи та зображення, що увічнюють пам'ять про померлого (померлих); прикріплюють або вставляють різноманітні декоративні елементи - фотографії, барельєфи, текстові або цифрові написи, прикраси тощо.

4. Нанесені написи та зображення повинні бути добре видимими, з чіткими контурами без ламаних та розсічених чи вибитих крайок, відколи на контурах написів на допускають.