Поліклініки для дітей
8.171 Поліклініка для дітей може бути самостійною чи поєднаною з дитячою лікарнею.
8.172 Потужність, структура та склад приміщень поліклініки для дітей визначаються завданням на проектування.
8.173 При вестибюльній групі дитячого амбулаторно-поліклінічного закладу (відділення) організовують приймально-оглядові бокси для прийому дітей, підозрюваних на гострі інфекційні захворювання.
8.174 Площу приміщень поліклініки для дітей приймати за додатком M, таблиця М.4.
Жіночі консультації
8.175Жіночі консультації можуть розміщуватися в окремому будинку, в складі поліклініки чи бути зблокованими з пологовим будинком ( пологовим стаціонаром).
В разі організації жіночих консультацій, вбудованих в житлові будинки, входи до них проектують відокремленими від входів у житлову частину будинку.
8.176 Жіноча консультація, що входить до складу пологового будинку чи поліклініки, може мати єдині: рентгенівський кабінет, клініко-діагностичну лабораторію, фізіотерапевтичний кабінет, кабінети функціональної діагностики.
8.177 При розміщенні жіночої консультації в поліклініці вестибюль-гардеробна, довідкова, аптечний кіоск та реєстратура можуть бути спільними.
8.178 До складу жіночої консультації може бути включений денний стаціонар.
8.179 Кабінет для дітей та підлітків організовують окремо від інших кабінетів спеціалізованого акушерсько-гінекологічного прийому в ізольованій непрохідній зоні.
8.180Потужність, склад та площа приміщень жіночих консультацій визначаються завданням на проектування.
8.181 Розрахунок площі чекалень і вестибюлів-гардеробних здійснюють з урахуванням таблиці 13.
Таблиця 13
8.182Площі приміщень жіночої консультації приймати за додатком M, таблиця М.5.
Спеціалізовані амбулаторно-поліклінічні заклади
8.183 Спеціалізовані амбулаторно-поліклінічні заклади (консультативні поліклініки, диспансери, стоматологічні поліклініки, поліклініки нетрадиційних методів лікування та ін.) передбачаються завданням на проектування.
8.184 Поліклініки нетрадиційних методів лікування можуть проектуватись як самостійні заклади, так і у вигляді відділень в складі амбулаторно-профілактичних закладів.
8.185Склад приміщень спеціалізованих закладів (вестибюльна група і спільні приміщення, кабінети лікарського прийому, лікувально-діагностичні відділення-кабінети) приймається за відповідними розділами цих норм.
Амбулаторії
8.186 Амбулаторії можуть бути розташовані окремо чи розміщуватись в одному будинку з лікарнею. В останньому випадку відділення відновлювального лікування, відділення функціональної діагностики, лабораторія, стерилізаційна, службово-побутові приміщення можуть бути спільними для двох підрозділів. Не допускається перетинання потоків хворих стаціонару і відвідувачів амбулаторії.
8.187 Діагностичні підрозділи, відділення відновлювального лікування, кабінети стоматолога та хірурга можуть бути спільними для дорослого і дитячого відділень за умови організації їх роботи з почерговим використанням.
8.188 Площу амбулаторій приймати за додатком M, таблиця М.6.
Фельдшерсько-акушерські пункти
8.189 До складу фельдшерсько-акушерських (фельдшерських) пунктів можуть включатися палати для надання невідкладної медичної допомоги.
8.190 При фельдшерсько-акушерському пункті (далі - ФАП) необхідно передбачати кімнату термінового приймання пологів з кімнатою тимчасового перебування породіллі з новонародженим і кімнату тимчасового перебування хворого (при кабінеті фельдшера).
8.191 При ФАПах розміщують аптечний пункт з продажу готових лікувальних форм і предметів санітарії та гігієни.
8.192 В кімнату тимчасового перебування хворого та ізолятор необхідно передбачати окремі входи.
8.193 Площу приміщень фельдшерсько-акушерських пунктів приймати за додатком M, таблиця М.7.
Здоровпункти
8.194Лікарські та фельдшерські здоровпункти необхідно проектувати у складі промислових підприємств та громадських закладів згідно з вимогами СНІП 2.09.04 з набором приміщень відповідно до завдання на проектування.
СТАНЦІЇ (ПІДСТАНЦІЇ) ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ
8.195 У великих містах та районних центрах у складі станції швидкої медичної допомоги організуються підстанції з розрахунком забезпечення 15-хвилинної транспортної доступності.
8.196 Кількість виїздів на станції (підстанції) швидкої медичної допомоги слід приймати з розрахунку 4 тис. на рік на 10 тисяч проживаючого в місті населення.
8.197 Кількість автомашин, що обслуговують станцію (підстанцію) швидкої медичної допомоги, визначається у відповідності з ДБН 360.
8.198 Станції (підстанції) швидкої медичної допомоги необхідно розміщувати в окремому будинку.
Допускається влаштування підземної стоянки для автомашин швидкої допомоги.
8.199Потужність та структура станції (підстанції) швидкої медичної допомоги визначається завданням на проектування.
8.200 Площу приміщень станції (підстанції) швидкої медичної допомоги приймати за додатком H.
СТАНЦІЇ ПЕРЕЛИВАННЯ КРОВІ
8.201Станції переливання крові (далі СПК) необхідно розміщувати в окремому будинку.
8.202 Забороняється використовувати при реконструкції під станції переливання крові корпуси інфекційних лікарень, CEC, судово-медичних та патолого-анатомічних відділень і розміщувати в приміщенні СПК заклади, функціонально не пов'язані з її роботою.
8.203 Номенклатура виготовлюваних препаратів, потужність та структура станції переливання крові визначаються завданням на проектування.
8.204 Приміщення станції переливання крові за функціональним призначенням треба розділяти на дві групи: лабораторну і фракціонування крові. Приміщення групи фракціонування крові слід розміщувати в ізольованій частині будинку і проектувати за нормами промислових підприємств.
8.205 Віварій необхідно розміщувати в окремому будинку або ізолювати у його торці.
8.206 Площу станцій переливання крові приймати за додатком П.
МОЛОЧНІ КУХНІ ТА РОЗДАВАЛЬНІ ПУНКТИ МОЛОЧНИХ КУХОНЬ
8.207 Потужність і структура молочних кухонь та їх роздавальних пунктів визначаються завданням на проектування з врахуванням потреби в дитячому харчуванні та кількості дитячого населення, що обслуговується, та вимог ДБН 360.
8.208Молочні кухні розташовують в окремих будинках. Розміщення їх у житлових будинках та комплексах побутового обслуговування погоджується з органами санітарно-епідемічного нагляду.
Допускається об'єднання в одному будинку молочної кухні та роздавального пункту.
8.209Площу приміщень молочних кухонь та роздавальних пунктів приймати за додатком P.
САНАТОРНО-КУРОРТНІ ЗАКЛАДИ
8.210 Санаторно-курортні заклади слід проектувати згідно з ДБН 360, ДБН В.2.2-9, ДержСанПіН 172, ДержСанПін 173 з урахуванням додаткових вимог даного розділу.
8.211 Потужність і структура санаторно-курортних закладів, до яких відносяться санаторії, комплекси санаторіїв, профілакторії, визначаються завданням на проектування в залежності від місцевих природно-кліматичних умов та відповідних медико-санітарних та техніко-економічних обгрунтувань.
8.212 Приміщення будинків санаторіїв поділяються на такі функціональні групи:
а)приймально-вестибюльну;
б)житлові приміщення;
в)приміщення лікувально-діагностичного відділення;
г)приміщення культури та відпочинку;
д)приміщення їдальні;
є) адміністративні приміщення; ж) господарчі приміщення.
Всі приміщення санаторіїв слід блокувати. Група житлових приміщень повинна бути ізольована від приміщень інших груп.
8.213 Площа приміщень приймально-вестибюльної групи в санаторіях (комплексі) слід приймати згідно з додатком C.
8.214 Кількість житлових кімнат різної місткості встановлюється завданням на проектування. Житлові кімнати (палати) з необхідними допоміжними приміщеннями слід групувати в секції по 50 місць в кожній.
Всі приміщення, що входять до складу однієї секції, слід розміщувати на одному поверсі.
8.215 Житлові кімнати, призначені для відпочинку сімей з дітьми, необхідно розташовувати в окремих будинках або ізольованих частинах будинків.
8.216 В кожному санаторії місткістю до 500 місць слід передбачати в ізоляторі одну палату на одне ліжко і одну на два; місткістю до 1000 місць - дві палати на одне ліжко та дві на два.
8.217 Житлові кімнати в санаторіях для ІІІБ, ІІІВ та IVBкліматичних зон повинні мати лоджії або балкони; для ІІBкліматичної зони - відповідно до завдання на проектування.
8.218 При кожній палаті слід передбачити передпокій і санітарний вузол з умивальником, унітазом і душем, обладнані стаціонарною сіткою і сіткою на гнучкому шланзі.
Ширина передпокою повинна бути не менше 1,05 м.
8.219 Площу приміщень спальної секції слід приймати відповідно до додатка C.
8.220 Площа житлових кімнат в санаторіях, санаторіях-профілакторіях і закладах відпочинку на одне місце слід приймати за таблицею 14.
Площа житлової кімнати повинна бути не менше 9 м2.
Таблиця 14
8.221 Приміщення лікувально-діагностичного відділення санаторію повинні бути зблоковані з корпусом, де розміщені житлові приміщення, або з'єднані з ним теплим переходом. Набір приміщень цієї групи слід приймати відповідно до завдання на проектування в залежності від профілю санаторію та згідно з додатком Л.
8.222 Площу приміщень культури та відпочинку в санаторіях слід приймати відповідно до додатка C.
8.223 Склад і площа котельних, пральних, гаражів, а також овочесховищ, теплиць і складських приміщень, які обслуговують санаторій, визначаються відповідно до додатка Л та завдання на проектування.
9 САНІТАРНО-ПРОФІЛАКТИЧНІ ЗАКЛАДИ Санітарно-епідеміологічні станції
9.1 Потужність та структура санітарно-епідеміологічних станцій встановлюється завданням на проектування та ДБН 360 відповідно до функціонального призначення закладу, кількості населення, яке обслуговується, централізації лабораторної і дезінфекційної служб.
9.2 Приміщення радіологічних підрозділів слід проектувати згідно з санітарними нормами і правилами роботи з радіоактивними речовинами і іншими джерелами іонізуючих випромінювань.
9.3 В бактеріологічних, вірусологічних лабораторіях та лабораторіях особливо небезпечних інфекцій повинен виконуватись особливий режим роботи із забезпечення вимог гігієни і епідеміології при роботі з патогенною мікрофлорою.
Дослідження щодо особливо небезпечних інфекцій, вірусології, санітарної бактеріології, капельних інфекцій проводяться у боксах з передбоксами. ·
9.4Відділи особливо небезпечних інфекцій слід розміщувати ізольовано, з окремим транс портним вузлом.
9.5 У лабораторії відділу особливо небезпечних інфекцій повинні передбачатись відокремлено одна від другої "чиста" і "заразна" зони. У "заразній" зоні слід передбачати "заразний" блок, який повинен мати сполучення з рештою приміщень "заразної" зони тільки через кабіни для переодягання спецодягу.
У складі "заразної" зони слід передбачати автоклавну.
9.6 Вхід персоналу в "чисту" зону лабораторії відділу особливо небезпечних інфекцій (загальний із входом в приміщення оперативної групи) повинен виконуватись тільки через санітарний пропускник.
9.7 "Заразний" блок лабораторії особливо небезпечних інфекцій повинен мати відокремлені входи в кімнати приймання матеріалу, видалення відпрацьованого матеріалу і спецодягу персоналу.
9.8 Вбиральні для співробітників оперативного відділення відділу особливо небезпечних інфекцій і для співробітників його лабораторії повинні передбачатись окремими.
9.9 Вхід до бактеріологічних (вірусологічних) відділень бактеріологічних лабораторій слід передбачати тільки через санпропускник. Приймання матеріалу для дослідження необхідно організовувати через окремий вхід.
9.10 Термальні кімнати, холодильні камери, бокси для зараження ембріонів, бокси для дослідження на стерильність не повинні мати вікон.
9.11В разі необхідності термальні і холодильні камери можуть бути замінені приміщеннями, в яких будуть розміщені термостати і холодильники.
9.12 Приміщення камер для зберігання біологічних, лікувально-профілактичних та діагностичних препаратів з регульованим температурним режимом слід розділяти на відсіки з обладнанням спільного тамбура.
9.13 Дезінфекційні відділи чи відділення санітарно-епідеміологічних станцій слід розміщувати в окремих будинках чи прибудовах.
9.14.Приміщення дезвідділення для приймання інфікованих речей і білизни, видачі білизни, речей, а також приміщення відділів (відділень) профілактичної дезинфекції для виготовлення дератизаційних приманок повинні мати окремі входи ззовні.
9.15 Завантажувальні приміщення дезінфекційних камер ("брудні") повинні мати сполучення з розвантажувальними приміщеннями камер ("чисті") через санпропускники.
9.16 Склади дезінфекційних матеріалів не допускається розміщувати в основних будинках санітарно-епідеміологічних станцій.
9.17 У структуру санітарно-епідеміологічної станції за завданням на проектування може бути включений гараж-стоянка для спеціального автотранспорту, складські приміщення, віварій.
9.18 Площі приміщень санітарно-епідеміологічних станцій приймати за додатком T. Площі дезінфекційних відділів і відділень санітарно-епідеміологічних станцій, якщо вони входять до складу закладу, приймати за додатком T, розділ "Дезінфекційні станції".
Дезінфекційні станції
9.19 При проектуванні дезінфекційних станцій слід керуватись вимогами цих норм, включаючи вимоги до дезінфекційних відділень лікувально-профілактичних закладів та санітарно- епідеміологічних станцій, а також вимогами ДБНВ.2.2-9.
