8.44 Проектування індивідуальних пологових палат в пологовому фізіологічному і обсерваційному відділеннях визначається завданням на проектування,
8.45 В післяпологових фізіологічному та обсерваційному відділеннях слід передбачати спільне перебування новонароджених в палатах з породіллями.
8.46В фізіологічному і обсерваційному післяпологових відділеннях організуються структурні підрозділи неонатального догляду та лікування новонароджених (з окремим утриманням породіль і новонароджених).
8.47 В обласних (міських) пологових будинках, а також в акушерських стаціонарах за наявності не менше 80 ліжок новонароджених слід організовувати структурні відділення інтенсивної терапії новонароджених.
8.48 Для проведення санітарної обробки приміщень кількість ліжок у відділенні інтенсивної терапії мусить бути на 50 % більше від розрахункової.
8.49 Відділення неонатального догляду та лікування новонароджених та відділення інтенсивної терапії новонароджених мусять бути ізольованими від інших відділень та служб акушерського стаціонару.
8.50Обсерваційне відділення необхідно розміщувати ізольовано від решти відділень.
8.51 Планувальні вирішення пологових і післяпологових відділень мають забезпечувати циклічність їх роботи для можливості проведення санітарної обробки.
8.52Планувальні вирішення акушерського відділення мають передбачати можливість:
а)суворої ізоляції шляхів руху вагітних, породіль та родильниць фізіологічного відділення і відділення патології вагітності від шляхів руху породіль обсерваційного відділення;
б)транспортування вагітних із відділення патології вагітності в пологове фізіологічне чи в обсерваційне відділення, виходи в паркову зону, а родильниць із фізіологічного в обсерваційне відділення через його приймальне відділення.
8.53 В разі розміщення породіль і новонароджених в наближених палатах в перегородках між палатами обладнуються засклені прорізи.
8.54 Кількість ліжок у відсіках для новонароджених у відділеннях неонатального догляду та лікування визначається завданням на проектування. У відсіку перед входами до палат передбачається приміщення заширшки 2 м з постами чергових медичних сестер.
8.55 В перегородках між палатами для новонароджених і постом чергової медичної сестри необхідно передбачати засклені прорізи.
8.56 Площу приміщень пологових, післяпологових та відділень патології вагітності, відділень неонатального догляду і лікування новонароджених приймати за додатком K, таблиці К.4 та К.5.
Операційні блоки
8.57 Операційні блоки проектують ізольованими від усіх груп приміщень лікарні такими, що мають зручні зв'язки з приміщеннями відділень анестезіології - реанімації, палатними відділеннями хірургічного профілю, приймальним відділенням.
8.58 В операційному блоці має бути два ізольованих непрохідних відділення: асептичне і септичне з самостійним набором допоміжних приміщень.
В спеціалізованих оперблоках (нейрохірургія, кардіологія та ін.) можуть бути тільки асептичні відділення.
8.59 Кількість операційних в оперблоці залежить від структури, величини та профілю хірургічних відділень і визначається у кожному конкретному випадку завданням на проектування. У загальнопрофільних оперблоках кількість операційних рекомендується приймати: 1 операційна на 30 ліжок хірургічного профілю і на 25 ліжок в лікарнях швидкої медичної допомоги.
8.60 Операційні необхідно проектувати на 1 операційний стіл.
Кількість операційних столів і типи операційних в спеціалізованому операційному блоці залежать від типу і потужності структурних підрозділів лікарняних закладів і визначаються завданням на проектування.
Кількість операційних в септичному відділенні операційного блока необхідно приймати в залежності від місцевих умов. В операційних блоках загальнопрофільних лікарень орієнтовне співвідношення септичних і асептичних операційних має бути 1:3, але не менше однієї септичної операційної на оперблок.
8.61 Для створення умов асептики під час проведення операцій в операційному блоці необхідно забезпечувати чітке зонування з виділенням зон: стерильної, жорсткого режиму, обмеженого режиму, загальнолікарняного режиму.
На вході до операційного блока необхідно передбачати шлюз для надходження хворого і санітарний пропускник для персоналу. Прохід персоналу із операційного блока та вхід до вбиральні необхідно передбачати тільки через роздягальню санітарного пропускника.
8.62Кількість ліжок в післяопераційних палатах необхідно передбачати за нормою - два ліжка на одну операційну.
8.63Площу приміщень операційного блока приймати за додатком K, таблиця К.6.
Відділення анестезіології і реанімації, реанімації і інтенсивної терапії
8.64Відділення анестезіології і реанімації, реанімації і інтенсивної терапії необхідно передбачати відповідно до завдання на проектування в багатопрофільних лікарнях, лікарнях швидкої медичної допомоги.
Відділення інтенсивної терапії новонароджених слід передбачати відповідно до завдання на проектування в акушерських стаціонарах (пологових будинках) та обласних (міських) дитячих лікарнях.
До складу відділення інтенсивної терапії новонароджених обласної (міської) дитячої лікарні включаються приміщення виїзної неонатальної бригади невідкладної допомоги та інтенсивної терапії.
8.65Кількість ліжок у відділенні загального профілю має бути не більше 15, вузько- спеціалізованого - 6.
8.66Відділення анестезіології і реанімації, реанімації і інтенсивної терапії мають складатись із двох підрозділів: для хворих, що поступають із палатних відділень лікарні і для хворих, що поступають в лікарню поза приймальним відділенням (швидкою допомогою). Останнє передба чається в складі приймального відділення.
8.67Відділення не мають бути прохідними. Вхід персоналу в зону лікувальних і допоміжних приміщень повинен передбачатися тільки через санітарний пропускник.
8.68Місткість палат інтенсивної терапії для дітей не повинно перевищувати трьох ліжок.
8.69 При проектуванні відділення анестезіології, реанімації і інтенсивної терапії післяопераційні палати необхідно включати до складу відділення.
8.70Площу приміщень відділення анестезіології і реанімації, реанімації і інтенсивної терапії, також площу приміщень регіональних (обласних, міських) відділень інтенсивної терапії новонароджених приймати за додатком K, таблиця К.7.
Дезінфекційні відділення
8.71Дезінфекційне відділення є обов'язковим структурним елементом лікарні.
8.72Дезінфекційне відділення необхідно розміщувати в стаціонарі чи в господарчій зоні лікувально-профілактичного закладу.
8.73Відділення має бути непрохідним. Всі приміщення дезінфекційного відділення мають бути розділені на дві зони: "брудну", де працюють з інфікованими речами, і "чисту", де проводяться роботи з дезінфікованими речами. Вхід в чисту зону можливий тільки через санітарний пропускник.
8.74Кількість встановлюваних дезінфекційних камер визначається розрахунком.
8.75Площу приміщень дезінфекційного відділення приймати за додатком K, таблиця К.8.
Пральня
8.76 Прання білизни лікувально-профілактичних закладів повинно проводитись у пральнях поселень. В лікувально-профілактичних закладах, що мають акушерські , інфекційні і педіатричні (для дітей до 1 року) ліжка, необхідно передбачати лікарняні пральні.
8.77 Потужність пральні необхідно приймати із розрахунку прання: 2,3 кг сухої білизни за добу на 1 ліжко в стаціонарі; 0,4 кг сухого білизни на 1 відвідування за добу в амбулаторно- поліклінічному закладі; 1 кг сухої білизни за добу на кожного проживаючого в пансіонаті, відвідувача денного стаціонару, а також матір, яка перебуває разом з дитиною; 4 кг сухої білизни за добу на 1 новонародженого чи дитину до 1 року.
8.78 За наявності в складі лікувально-профілактичного закладу інфекційних ліжок необхідно передбачати самостійні входи для прийому інфікованої і неінфікованої білизни і цех для дезінфекції білизни із інфекційного відділення.
8.79 В пральнях багатопрофільних лікарень необхідно організовувати технологічні лінії для обробки білизни інфекційних відділень і відділень новонароджених і грудних дітей.
8.80 Лікарняні пральні необхідно проектувати згідно з вимогами даних норм з урахуванням норм на проектування підприємств побутового обслуговування населення.
8.81 Площу приміщень пралень і приміщень приймання і дезінфекції інфікованої білизни приймати за додатком K(таблиці К.9 та K.10) відповідно.
Служба приготування їжі
8.82 Службу приготування їжі в лікувально-профілактичному закладі не допускається блокувати з інфекційними, патолого-анатомічними і дезінфекційними відділеннями.
8.83 Приміщення видачі їжі необхідно проектувати єдиним для всіх відділень лікувально- профілактичного закладу, крім інфекційних, для яких необхідно передбачати самостійне приміщення видачі з окремим зовнішнім виходом.
8.84 При службах приготування їжі допускається проектування їдалень, буфетів, кафе для персоналу і додаткового платного харчування хворих.
8.85 їдальні санаторно-курортних закладів слід проектувати в складі кожного санаторію з розрахунку забезпечення їжею хворих в одну зміну.
Обідні зали слід приймати потужністю не більше 250 місць.
8.86Площа обіднього залу (без роздаточної) приймати за таблицею 8.
Таблиця 8
|
Назва закладу |
Площа (не менше), м2, на 1 місце |
|
Площа обіднього залу: |
|
|
в дитячих оздоровчих таборах (літніх) і оздоровчих таборах старшокласників |
1,0 |
|
в санаторних і дитячих оздоровчих таборах |
1,4 |
|
в санаторіях, санаторіях-профілакторіях: - при самообслуговуванні - при обслуговуванні офіціантами |
1,8 (включаючи роздаточну лінію) 1,4 |
|
Примітка. Площа залів спеціалізованих підприємств громадського харчування приймається відповідно до завдання на проектування |
8.87Службу приготування їжі необхідно проектувати з урахуванням норм на проектування підприємств громадського харчування.
8.88 Склад і площі приміщень служб приготування їжі визначаються завданням на проектування і залежать від кількості ліжок, що обслуговуються, та форми виробництва (на 'сировині чи напівфабрикатах).
8.89 Площу приміщень служби приготування їжі на сировині приймати за додатком K, таблиця К.11.
Приміщення клінічних кафедр
8.90 При проектуванні клінічних закладів у складі лікувально-профілактичних закладів необхідно включати приміщення для організації роботи клінічних кафедр.
Площу приміщень для всіх клінічних кафедр приймати по за додатком K, таблиця K-12.
8.91 Склад і набір приміщень для кожної конкретної кафедри необхідно визначати завданням на проектування в залежності від профілю кафедри і факультету, кількості студентів і викладачів, навчальних навантажень, методів викладання та напрямів наукових досліджень.
8.92 При проектуванні навчальних приміщень клінічних кафедр необхідно керуватись ДБНВ.2.2-3.
8.93 Основну частину приміщень кафедри необхідно планувально поєднувати в кафедральному блоці, наближеному до профільних відділень стаціонару.
Приміщення, пов'язані з діяльністю викладачів і студентів в лікувальному процесі, необхідно розміщувати у відповідних підрозділах лікувального закладу.
Службові і побутові приміщення
8.94 Перелік і площа службових та побутових приміщень лікарень визначається завданням на проектування.
8.95 Чисельність відвідувачів стаціонару має дорівнювати 70% від кількості ліжок.
8.96 Кількість місць у гардеробній вуличного одягу персоналу приймається рівною 60% списочного складу.
8.97 Кількість шаф у гардеробній для домашнього та робочого одягу необхідно приймати рівною 100% списочного складу персоналу.
8.98 Кількість душових кабін необхідно приймати із розрахунку 1 душова кабіна на 10 осіб в інфекційних і туберкульозних відділеннях, в решті відділень - 1 душова кабіна на 15 осіб, що працюють в найбільшій зміні.
8.99 Вестибюль-гардеробну для виходу хворих у парк необхідно передбачати на 80% хворих в туберкульозних лікарнях і на 30% хворих в решті лікарень.
8.100 В складі службово-побутових приміщень при вестибюлі відвідувачів рекомендується передбачати торгові кіоски, пункти міжміського телефонного зв'язку, кафетерій для відвідувачів, хворих і персоналу.
8.101 Площу службових і побутових приміщень приймати за додатком K, таблиця K. 13.
ЛІКУВАЛЬНО-ДІАГНОСТИЧНІ І ДОПОМІЖНІ ПІДРОЗДІЛИ СТАЦІОНАРНИХ ІАМБУЛАТОРНО-ПОЛПСЛШІЧНИХ ЗАКЛАДІВ
Спеціалізовані лікувально-діагностичні підрозділи (приміщення)
8.102Спеціалізовані приміщення, що використовуються для хворих стаціонару, а також для консультативного прийому хворих поліклінічного відділення, необхідно проектувати централізовано.
Окремі кабінети і лікувальні приміщення (див. 8.18) можуть бути включені до складу палатних відділень стаціонару, що визначається завданням на проектування.
8.103Площа спеціалізованих кабінетів лікарів - спеціалістів, процедурних, перев'язочних і малих операційних, а також спеціалізованих лікувально-діагностичних приміщень приймати за додатком Л, таблиці Л.1, Л.2.
Відділення гемодіалізу
8.104 Відділення гемодіалізу (штучної нирки) необхідно передбачати для надання медичної допомоги стаціонарним та амбулаторним хворим з хронічною нирковою недостатністю і стаціонарним хворим з гострим порушенням функцій нирок у відповідності з завданням на проектування.
