Труби всіх видів допускається виготовляти більшої номінальної довжини, зазначеної в таблиці 1.
4.1.2 Труби розподіляються на три групи за несучою здатністю: першу - при розрахунковій висоті засипки ґрунтом 2 м; другу - при розрахунковій висоті засипки ґрунтом 4 м; третю - при розрахунковій висоті засипки ґрунтом 6 м.
Допускається для конкретних умов будівництва застосовувати труби при іншій розрахунковій висоті засипки ґрунтом.
4.1.2.1 Несуча здатність труб повинна забезпечувати їх експлуатацію при розрахунковій засипці ґрунтом в усереднених умовах, яким відповідають:
- основа під трубою плоска ґрунтова для труб діаметром умовного проходу до 500 мм включно і профільована ґрунтова з кутом обхвату 90° для труб діаметром умовного проходу більше 500 мм;
- засипка ґрунтом щільністю 1800 кг/м3 з нормальним ущільненням для труб діаметром умовного проходу до 800 мм включно і підвищеним ущільненням (95 % оптимальної щільності) для труб діаметром умовного проходу більше 800 мм;
- тимчасове навантаження на поверхні землі НГ-60.
4.1.3 Труби позначають марками відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.6-97. Марка труби складається з групи літер і цифр, розділених крапкою та дефісом. Марка має літери, що позначають тип труби (ТС або ТФ), та цифри, що позначають діаметр умовного проходу труби в сантиметрах і через крапку номінальну довжину труби в дециметрах. Через дефіс арабською цифрою позначається група труби за несучою здатністю.
Приклад умовної познаки (марки) труби типу ТС діаметром умовного проходу 400 мм, номінальної довжини 2,5 м, третьої групи за несучою здатністю:
ТС 40.25-3
Те саме, труби типу ТФ діаметром умовного проходу 1800 мм, номінальної довжини 2,0 м, першої групи за несучою здатністю:
ТФ 180.20-1
4.2.1 Труби повинні виготовлятись відповідно до вимог даного стандарту, за робочими кресленнями і технологічним регламентом, затвердженими у встановленому порядку.
4.2.2 Вимоги до міцності та тріщиностійкості
4.2.2.1 Труби повинні бути міцними та тріщиностійкими і при випробуваннях навантаженням витримувати величини контрольних навантажень, указані в таблиці 2.
Таблиця 2
|
Dy, мм |
Контрольне рівномірно розподілене навантаження на метр довжини труби, кН/м (тс/м) |
|||||
|
з перевірки міцності |
з перевірки тріщиностійкості |
|||||
|
Група за несучою спроможністю |
||||||
|
перша |
друга |
третя |
перша |
друга |
третя |
|
|
400 |
— |
32,4 (3,3) |
47,1 (4,8) |
— |
17,8 (1,8) |
25,9 (2,6) |
|
500 |
— |
41,2 (4,2) |
53,0 (5,4) |
— |
22,7 (2,3) |
29,2 (3,0) |
|
600 |
— |
42,2 (4,3) |
53,9 (5,5) |
— |
23,2 (2,4) |
29,6 (3,0) |
|
800 |
— |
62,8 (6,4) |
78,5 (8,0) |
— |
34,5 (3,5) |
43,2 (4,4) |
|
1000 |
— |
66,7 (6,8) |
92,2 (9,4) |
— |
36,7 (3,7) |
50,7 (5,2) |
|
1200 |
51,0 (5,2) |
80,4 (8,2) |
127,5 (13,0) |
28,0 (2,9) |
44,2 (4,5) |
70,1 (7,1) |
|
1400 |
61,8 (6,3) |
93,2 (9,5) |
133,4 (13,6) |
34,0 (3,5) |
51,3 (5,2) |
73,4 (7,5) |
|
1600 |
74,5 (7,6) |
104,0 (10,6) |
159,6 (16,0) |
41,0 (4,2) |
57,2 (5,8) |
86,3 (8,8) |
|
1800 |
86,3 (8,8) |
117,6 (12,0) |
— |
47,5 (4,8) |
65,0 (6,6) |
— |
|
2000 |
99,0 (10,1) |
132,4 (13,5) |
— |
54,5 (5,6) |
72,8 (7,4) |
— |
|
2400 |
127,5 (13) |
159,6 (16,0) |
— |
70,1 (7,1) |
86,3 (8,8) |
— |
4.2.2.2 Тріщини на поверхні труб не допускаються за винятком усадочних шириною не більше 0,05 мм.
4.2.2.3 Труби повинні бути водонепроникними і витримувати внутрішній випробувальний гідростатичний тиск, який дорівнює 0,05 МПа (0,5 кгс/см2).
4.2.3 Вимоги до геометричної точності
4.2.3.1 Фактичні відхили розмірів труб від проектних не повинні бути більше величин, наведених у таблиці 3.
|
Найменування параметра труби |
Граничне значення відхилу |
|
Внутрішній діаметр |
±4 |
|
Товщина стінки |
±4 |
|
Довжина |
±10 |
|
Зовнішній діаметр втулкового кінця |
±2 |
|
Внутрішній діаметр розтруба |
±2 |
|
Глибина розтруба |
±5 |
|
Діаметр конусної частини фальців |
±2 |
|
Глибина фальців |
±2 |
Відхили від перпендикулярності (неперпендикулярність) торцевих поверхонь до поздовжньої осі труби не повинні бути більше 1 % умовного проходу труби.
Відхили від прямолінійності профілю поздовжнього перерізу труби не повинні бути більше 3 мм при довжині до 2,5 м і 5 мм при довжині більше 2,5 м.
Номінальна товщина захисного шару бетону повинна відповідати наведеній у робочих кресленнях. Відхили від номінальної товщини захисного шару бетону не повинні бути більше +2 мм.
Фактичні відхили розмірів арматурних каркасів від проектних не повинні бути більше величин, наведених у таблиці 4.
Таблиця 4
|
Найменування розміру (елементу) арматурного каркаса |
Величина максимального фактичного відхилу |
|
Довжина |
+5 |
|
Діаметр |
+2 |
|
Крок спіральної арматури |
±3 |
|
Кількість кроків спіральної арматури |
+1 |
4.2.3.6 Розміри місцевих напливів, западин і раковин на поверхнях труби не повинні перевищувати наведених у таблиці 5.
Таблиця 5
Найменування елементу труби |
Величина |
|
|
напливів і западин |
раковин |
|
|
Зовнішня і внутрішня поверхня |
5 |
15 |
Зовнішня поверхня втулкового кінця івнутрішня поверхня розтруба |
2 |
10 |
|
Примітка. Раковини, розміри яких перевищують величини, наведені в таблиці 5, ліквідують шляхом заповнення цементно-піщаним розчином складом за масою 1:2 (цемент:пісок). |
||
4.2.4 Вимоги до захисних покриттів
4.2.4.1 Корозійну стійкість труб, якщо вони мають застосовуватись у агресивному середовищі, слід забезпечувати шляхом захисту поверхні труб відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.6-145 та шляхом застосування облицювання полімерними матеріалами для труб діаметром більше 800 мм або іншими способами, які встановлені в проекті трубопроводу.
4.3.1 Бетон
Труби повинні виготовлятись з важкого бетону згідно з ДСТУ Б В.2.7-43 з середньою густиною (2200-2500) кг/м3, класу за міцністю на стиск С25/30, марки за водонепроникністю не нижче W 6, марки за морозостійкістю не нижче F 100.
Поставка труб замовнику повинна здійснюватись після досягнення міцності бетону не менше 90 % класу бетону за міцністю на стиск у зимовий період року і 70 % у літній період року.
Водопоглинання бетону труб не повинно бути більше 6 % за масою.
Стираність бетону не повинна перевищувати 0,5 г/см2.
Категорія внутрішньої та зовнішньої бетонної поверхні КПЗ.
Для виготовлення бетону слід використовувати:
цемент згідно з ДСТУ Б В.2.7-46;
пісок згідно з ДСТУ Б В.2.7-32; ДСТУ Б В.2.7-33; ДСТУ Б В.2.7-76;
добавки згідно з ДСТУ Б В.2.7-171;
воду згідно з ДСТУ Б В.2.7-273.
Примітка. Особливі вимоги до заповнювачів бетону труб згідно з ДСТУ Б В.2.7-43:
а) у крупних заповнювачах (щебінь, гравій, щебінь з гравію) вміст пилоподібних і глинистих часток не повинен перевищувати 1% за масою, вміст зерен пластинчастої (лещадної) і голчастої форми - 25 % за масою. Марка щебеню із вивержених порід повинна бути не нижче 600; марка щебеню із гравію і марка гравію повинні бути не нижче Dp 12;
б) у дрібних заповнювачах (пісок природний або з відсіву подрібнення) вміст пилоподібних і глинистих часток не повинен перевищувати 3 % за масою. Пісок з відсіву подрібнення повинен мати марку за міцністю вихідної гірської породи або гравію не нижче 600. Використання таких пісків із порід афанітової або склоподібної структури не допускається.
Дозволяється використовувати інші подібні складові бетону за чинною в Україні нормативною документацією, якщо вони забезпечують вимоги 4.3.1.1 та дозволені до застосування МОЗ України.
4.3.2 Арматура
Для армування труб необхідно використовувати гарячекатану арматурну сталь класів А240С і А400С згідно з ДСТУ 3760 та дріт класу Вр І згідно з ГОСТ 6727.
Форма і розміри арматурних виробів та їх розташування в трубах повинні відповідати наведеним у робочих кресленнях.
Виготовлення арматурних каркасів необхідно проводити на спеціальній зварювальній машині контактно-точковим зварюванням у кожному перетині поздовжньої і спіральної арматури.
Зварні арматурні каркаси повинні задовольняти вимоги ДСТУ Б В.2.6-168 та цього стандарту.
4.3.3 Комплектуючі вироби
4.3.3.1 Гумові ущільнювальні кільця для стикових з'єднань повинні виготовлятись згідно з робочими кресленнями, затвердженими у встановленому порядку, та відповідати вимогам ГОСТ 6467 або ГОСТ 18829.
Труби слід поставляти споживачу комплектно. Кількість комплектуючих виробів (гумові ущільнювальні кільця) повинна відповідати специфікації замовника.
У комплект поставки входять:
партія труб;
комплектуючі вироби за специфікацією замовника (гумові ущільнювальні кільця);
документ про якість.
Труби безпечні для здоров'я людей під час виробництва, транспортування, зберігання, застосування і під час експлуатації за умови виконання вимог даного стандарту до безпеки виробництва та охорони праці.
5.2 Пожежовибухобезпека
Загальні вказівки з дотримання протипожежного режиму та оснащення виробничих і складських приміщень первинними засобами пожежогасіння - згідно з НАПБ А.01.001, НАПБ Б.03.001, ГОСТ 12.1.004, ГОСТ 12.1.018.
Категорія виробничих приміщень визначається згідно з НАПБ Б.03.002, а клас зони - відповідно до НПАОП 40.1-1.32.
Оснащення виробничих і складських приміщень пожежною сигналізацією і стаціонарними системами пожежогасіння повинне відповідати вимогам НАПБ Б.06.004 і ДБН В.2.5-56.
Навчання і перевірка знань з питань пожежної безпеки - згідно з НАПБ Б.02.005 та НАПБ Б.06.001.
За ступенем впливу на організм людини труби та їх складові відносяться до малонебезпечних речовин і відповідають четвертому класу небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.007.
Ефективна сумарна питома активність природних радіонуклідів у вихідних матеріалах для виготовлення труби відповідно до ДБН В.1.4-1.01 не повинна перевищувати 740 Бк/кг, контроль згідно з ДБН В.1.4-2.01.
Приміщення, у яких ведуться роботи з виготовлення труб, повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією згідно з ДСТУ Б А.3.2-12 і СНиП 2.04.05, освітленням згідно з ДБН В.2.5-28, опаленням згідно зі СНиП 2.04.05, питною водою згідно з ДСанПіН 2.2.4-171.
Вміст шкідливих речовин і пилу у повітрі робочої зони не повинен перевищувати встановлених граничнодопустимих концентрацій, зазначених у ГОСТ 12.1.005.
Періодичність контрольних вимірів вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони встановлюється відповідно до ГОСТ 12.1.005 і проводиться згідно з чинними методиками, затвердженими у встановленому порядку.
Експлуатація електроприладів і електроустановок повинна відповідати вимогам ПУЭ і ДСТУ 7237.
Устаткування, комунікації і місткості повинні бути заземлені від статичної електрики відповідно до вимог ГОСТ 12.1.018.
Виконуючи вантажно-розвантажувальні роботи, необхідно керуватися вимогами ГОСТ 12.3.009 і ДБН А.3.2-2.
Рівень шуму в робочій зоні не повинен перевищувати допустимих значень, установлених ГОСТ 12.1.003 і ДСН 3.3.6.037.
Контроль рівня шуму - відповідно до вимог ГОСТ 12.1.050 і ДСТУ 2867.
5.11 Рівень вібрації на робочих місцях не повинен перевищувати допустимих значень, установлених ДСТУ ГОСТ 12.1.012 і ДСН 3.3.6.039.
Контроль рівня вібрації - відповідно до вимог ГОСТ 12.4.012.
5.12 При виготовленні труб слід дотримуватись санітарних правил організації технологічних процесів і гігієнічних вимог до виробничого устаткування відповідно до ГОСТ 12.3.002 і СП 1042.
