7.57 У приміщеннях з припливно-витяжною механічною вентиляцією та кратністю повітрообміну припливного повітря більш ніж 2 за годину необхідно подавати повітря безпосередньо до приміщення. В інших випадках допускається подача повітря з коридорів через нещільності примикання дверей.
7.58 Рециркуляція повітря та утилізація теплоти витяжних установок в закладах охорони здоров'я не допускається. Для допоміжних будівель нелікарняного профілю (пральні, служба приготування їжі та ін.) рециркуляцію повітря та утилізацію теплоти витяжних установок слід виконувати згідно з діючими нормами.
7.59 Повітря подається до верхньої зони та видаляється з верхньої зони приміщення.
З операційних, наркозних, реанімаційних, пологових, рентгенкабінетів та радіологічних процедурних видалення повітря слід здійснювати з двох зон: 40% - з верхньої зони та 60% з нижньої зони.
7.60 Вентиляція блоків мікробіологічних, біохімічних лабораторій та аптек повинна забезпечувати по відношенню до прилеглих приміщень:
а)для стерильних боксів з непатогенними матеріалами та аптек - підпір повітря;
б)для боксів з патогенними матеріалами - розрідження повітря.
7.61В інфекційних лікарнях (відділеннях) для кожного поверху, палатної секції та інших прилеглих приміщень подачу повітря слід здійснювати самостійними системами припливної вентиляції з механічним спонуканням.
Подавання припливного повітря до секцій, що складаються з боксів та напівбоксів, повинна здійснюватись тільки до коридорів цих секцій.
Для відділення однойменних інфекцій, яке складається з кількох секцій, допускається передбачати одну припливну установку.
7.62Від кожного боксу, напівбоксу та палати слід передбачати витяжну вентиляцію самостійними каналами та шахтами.
Газопостачання
7.63 Системи газопостачання закладів охорони здоров'я слід проектувати згідно з вимогами СНІП 2.04.08.
7.64 Установка газового обладнання -для лікувальних установ та закладів охорони здоров'я передбачається для наступних служб, розташованих в окремих будівлях (спорудах): приготування їжі, центральних заготівельних, молочних кухонь, аптек, зуботехнічних лабораторій, клініко- діагностичних та патолого-анатомічних лабораторій, а також для котельних та печей для спалювання специфічних відходів.
Для потреб теплопостачання приміщень аптек, амбулаторій, стоматологічних кабінетів, фельдшерсько-акушерських пунктів, молочних кухонь, що вбудовані в житлові будинки чи прибудовані до них, дозволяється установка газового опалювального обладнання за умови розміщення його у відокремленому приміщенні.
7.65 Не допускається установка газового обладнання безпосередньо у лікарнях чи лікувально- поліклінічних приміщеннях.
7.66 Для забезпечення газом полуменевого фотометра, побутових газових плит в закладах охорони здоров'я, розташованих в житлових будинках, дозволяється влаштування зовнішніх пристінних шафових установок на 2 балони зрідженого газу місткістю 50 л або використання балонів зрідженого газу місткістю не більше 5 л.
7.67 Приміщення, в яких встановлюється газове обладнання (в тому числі і для опалення), повинні відповідати вимогам СНІП 2.04.08.
Електропостачання та електрообладнання
7.68 Електропостачання та епектрообладнання закладів охорони здоров'я слід проектувати згідно з ПУЕ, ДБН В.2.2-9, ДЕН 360, СНІП ІІ-4, BCH 59 і з урахуванням додаткових вимог даного розділу.
7.69 За ступенем забезпечення надійності електропостачання до першої категорії відносяться електроприймачі:
а)операційного блока, пологового відділення, відділення анестезіології і реанімації, інтенсивної терапії, кабінетів лапароскопії, бронхоскопії та ангіографії, відділень гемодіалізу, артеріовенографії;
б)приміщень оперативної частини (диспетчерських прийому викликів та направлення бригад, радіопостів, довідкових), станцій (підстанцій) швидкої і невідкладної медичної допомоги;
в)протипожежних приладів та охоронної сигналізації, евакуаційного освітлення і лікарняних ліфтів.
Інші електроприймачі відносяться до другої і третьої категорії згідно з ПУЕ. Категорія надійності електропостачання може бути уточнена завданням на проектування.
7.70 Розміщення вбудованих і прибудованих трансформаторних підстанцій (ТП) в лікувально-діагностичних та палатних корпусах не допускається.
7.71 Освітлення приміщень закладів охорони здоров'я слід виконувати люмінесцентними лампами та лампами розжарювання. При проектуванні люмінесцентного освітлення в приміщеннях операційних, процедурних, перев'язочних, післяопераційних, наркозних, реанімаційних, препараторських, дослідних біопсійного матеріалу, в кабінетах лікарів-лаборантів, хірургів, стоматологів, травматологів, педіатрів, дерматовенерологів, інфекціоністів, терапевтів, гінекологів, оглядових, фільтрів, в кабінетах функціональної діагностики, в палатах для дорослих, палатах для новонароджених, дитячого відділення, боксів, напівбоксів, палатах інтенсивної терапії слід передбачати тільки світильники і джерела світла, види і типи яких погоджені з Міністерством охорони здоров'я України для використання в цих приміщеннях.
Люмінесцентні світильники, які передбачаються для установки, повинні бути укомплектовані пускорегулюючими апаратами з особливо пониженим рівнем шуму.
7.72Світильники загального освітлення приміщень, що розміщуються на стелі, повинні бути із суцільними (закритими) розсіювачами.
7.73Для місцевого освітлення біля кожного ліжка (крім палат дитячих і психіатричних відділень, післяопераційних, реанімаційних, палат інтенсивної терапії), а також у кабінетах лікарів біля кушеток повинна бути передбачена установка настінного світильника.
7.74У кожній палаті слід передбачати установку світильника нічного освітлення на висоті 0,3 м від підлоги. У палатах дитячих та психоневрологічних відділень такі світильники повинні встановлюватися над дверним прорізом.
7.75Світильники нічного освітлення повинні бути приєднані до мережі аварійного освітлення напругою 220 В.
Керування нічним освітленням всіх палат секції слід передбачати одним вимикачем з поста чергової медичної сестри.
7.76 Вимикачі загального та нічного освітлення палат для психічних хворих передбачаються в приміщеннях для обслуговуючого персоналу або в коридорах в спеціальних нішах, обладнаних дверцями, що замикаються.
7.77 Аварійне освітлення для продовження роботи передбачається в перев'язочних, маніпуляційних, процедурних, на постах чергових медсестер, в приймальних відділеннях, лабораторіях термінового аналізу, в операційних блоках, реанімаційних, пологових, асистентських, аптеках, на пожпостах; в приміщеннях оперативної частини, в приміщенні комплектації та зберігання валіз виїзних бригад, аптекарських кімнатах станцій (відділень) швидкої (невідкладної) медичної допомоги.
7.78Евакуаційне освітлення повинно бути передбачене в коридорах, по основних проходах, сходових клітках.
Світлові покажчики "Вихід" слід передбачити біля входів на сходові клітки, виходів з першого поверху та підвалів, які використовуються під службові приміщення.
7.79Вимикачі неекранованих бактерицидних ламп встановлюються перед входом до приміщення, що опромінюється, і повинні бути зблоковані із світловим сигналом "Не заходити".
7.80Живлення електромедичної апаратури операційних, пологових, палат інтенсивної терапії та реанімації, кабінетів ангіографії повинно виконуватись через швидкодіючі прилади захисту від аварійного струму витікання.
7.81У приміщеннях операційних, реанімаційних, пологових повинно бути передбачено по два електрощитки (з двох сторін) на кожний операційний стіл (з комплектом двополюсних і триполюсних розеток з заземлюючим контактом).
В післяопераційних палатах та палатах інтенсивної терапії для кожного ліжка встановлюється по одному електрощитку.
7.82У кожному приміщенні для електросвітлолікування або в групі таких приміщень, що обслуговуються одним постом медичної сестри, необхідно передбачати розподільний груповий щиток (з апаратом керування на вводі і контролем напруги на кожній фазі).
У кожному процедурному кабінеті повинен бути встановлений кабінний (процедурний) щиток.
7.83У палатах (крім дитячих та психіатричних відділень) слід передбачити встановлення по одній штепсельній розетці мережі освітлення і розетці з заземлюючим контактом на кожне ліжко.
У дитячих відділеннях вказані розетки встановлюються у захищеному виконанні, в психіатричних - в спеціальних нішах, що замикаються.
7.84 Лінії живлення до силових розподільчих щитів, від яких живиться електромедична апаратура, повинні бути п'ятипровідні.
7.85 Живлення кожного стаціонарного рентгенівського апарату, томографа, розподільних щитів елсктросвітлолікування повинно бути самостійним, починаючи від ввідно-розподільного пристрою будинку.
7.86 В лікувально-діагностичних і палатних корпусах необхідно передбачати три види заземлення (занулення):
а)захисне занулення для всього електрообладнання;
б)повторне заземлення нульового провідника на вводі в будинок;
в)робоче заземлення для високочутливої медичної апаратури.
7.87В операційних, реанімаційних, допологових, пологових, палатах інтенсивної терапії, післяопераційних палатах, кабінетах ангіографії, рентгенодіагностичних кабінетах і кабінетах функціональної діагностики, барокамерах повинна бути передбачена шина захисного заземлення (вирівнювання потенціалів).
Зв'язок та сигналізація
7.88 В закладах охорони здоров'я слід передбачати влаштування міського та місцевого (внутрішнього) телефонного зв'язку, проводового радіомовлення, телебачення, оперативного зв'язку, електрочасофікації, викличної і сповіщувальної сигналізації та інші прилади зв'язку і сигналізації згідно з завданням на проектування.
7.89 Апарати міського телефонного зв'язку слід передбачати в кабінетах адміністративного та медичного персоналу.
У вестибюлях, а також на поверхах палатних відділень (крім психіатричних та інфекційних) слід передбачати телефони-автомати.
В палатах, боксах і напівбоксах для інфекційних хворих, а також у післяпологових палатах передбачаються штепсельні розетки для переносних телефонних апаратів.
Необхідність і обсяг додаткових телефонних пристроїв визначається завданням на проектування.
7.90Місцевий телефонний зв'язок з встановленням власної ATCвизначається завданням на проектування.
7.91 Кабінети керівників медичних закладів та їх заступників повинні бути забезпечені прямим оперативним зв'язком з кабінетами керівників підлеглих їм служб.
7.92 Станції (підстанції) швидкої і невідкладної медичної допомоги повинні бути забезпечені прямим оперативним зв'язком з підстанціями швидкої і невідкладної медичної допомоги, лікарнями, пожежними частинами, службами охорони, міліцією, аварійною газу.
Диспетчери-евакуатори повинні бути забезпечені радіозв'язком з санітарними транспортними засобами, які знаходяться на лінії.
Приміщення оперативної частини, кімнати відпочинку персоналу виїзних бригад, кімнати виїзних лінійних та спеціалізованих бригад і кімнати шоферів станцій (підстанцій) швидкої та невідкладної медичної допомоги повинні бути забезпечені гучномовним зв'язком.
7.93 Прямий оперативний гучномовний зв'язок повинен передбачатися у рентгенівських відділеннях ( зв'язок між пультовою і хворим у процедурній), в лабораторії ізотопної діагностики (зв'язок з зонами); в операційних відділеннях (зв'язок з експрес-лабораторією, гістологом, диспетчерською операційного блока), на постах медичних сестер відділень інтенсивної терапії і реанімації.
7.94 Лікувальні і процедурні кабінети лікувально-діагностичних відділень стаціонарів і амбулаторно-поліклінічних закладів обладнуються світловою сигналізацією для сповіщення пацієнтів про звільнення кабінетів.
7.95 На станціях (підстанціях) швидкої і невідкладної медичної допомоги слід передбачати системи контролю за виїздом і в'їздом санітарного автотранспорту.
Вид контролю визначається завданням на проектування.
7.96 В палатних відділеннях (крім психіатричних, дитячих, реанімаційних і післяоперацій них) повинен передбачатися двосторонній сигнально-переговорний пристрій, який забезпечує виклик чергової медсестри до хворого. Тип системи (пристрою) визначається завданням на проектування.
7.97 В закладах охорони здоров'я слід передбачати прилади часу і систему внутрішньої часофікації.
Вторинні електрогодинники слід передбачати у вестибюлях, холах, коридорах, на постах чергових медсестер, операційних, передопераційних, перев'язочних, процедурних, а також в інших приміщеннях, де показання часу є функціонально необхідним.
7.98. В лікувально-профілактичних закладах слід передбачати розподільну мережу міського радіотрансляційного мовлення.
Індивідуальні приймачі (гучномовці) трьохпрограмного мовлення встановлюються в приміщеннях постійного перебування персоналу.
В палатах (крім відділень реанімації і інтенсивної терапії, дитячих і психіатричних) для кожного хворого рекомендується головний телефон і групову трьохпрограмну радіотрансляційну мережу.
7.99 В конференц-залах на 150 і більше місць передбачають звукопідсилювання.
7.100В лікарнях і пологових будинках передбачають систему внутрішнього радіомовлення для хворих згідно з завданням на проектування.
7.101 Системою оповіщення медичного персоналу про пожежу повинні бути обладнані споруди лікувально-профілактичних закладів. Оповіщення про пожежу слід передбачати в кабінетах та приміщеннях адміністративного і медичного персоналу. Централізована система оповіщення про пожежу повинна бути мовна, напівавтоматична. Обладнання оповіщення про пожежу слід встановлювати в приміщенні чергового технічного персоналу з цілодобовим чергуванням.
