ДБН В.2.2-16-2005. Будинки і споруди культурно-видовищні та дозвіллєві заклади (29873)

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Будинки і споруди

КУЛЬТУРНО-ВИДОВИЩНІ

ТА ДОЗВІЛЛЄВІ

ЗАКЛАДИ

ДБН В.2.2-16-2005

Видання офіційне

Держбуд України Київ 2005

РОЗРОБЛЕНО:

ВАТ КиївЗНДІЕП

(д-р архіт. В.В. Куцевич – керівник; архітектори: І.І. Чернядьєва, О.М. Сахно, Н.М. Кир'янова, Б.М. Губов,

кіноінженер Й.Л. Верник)

Діпромісто

(архіт. Г.Д. Андреев, інженери:

А.Т. Лук'янчук , Е.М. Биков, Л.О. Чуйченко,

П.Т. Персухов, О.М. Ізраїлєв, А.Г. Павлов)

За участі:

УкрНДІПроцивільсільбуду

(кандидати архіт.: О.П. Чижевський, Г.І. Болотов; архіт. В.В. Жога)

УкрНДІ пожежної безпеки МНС України

(канд.техн.наук О.О. Сізіков,

інженери С.С. Солодка, В.Г. Сокол)

Головного санітарно-епідеміологічного управління МОЗ України

(інспектор-лікар А.П. Скрипник)

Інституту гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України

(д-р мед. наук В.Я. Акіменко, канд. біолог, наук О.В. Яригін)

ВНЕСЕНО ТА ПІДГОТОВЛЕНО ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ:

Управлінням архітектурно-конструктивних та інженерних систем будинків і споруд житлово-цивільного призначення Держбуду України

ЗАТВЕРДЖЕНО:

Наказом Держбуду України від 27.09.05 № 171 і надано чинності з 01.04.2006 р. Введено: «ИМЦ» ( г. Киев, ул. М. Кривоноса, 2а; т/ф. 249-34-04 )

Право власності на цей документ належить державі. Відтворювати, тиражувати і розповсюджувати цей документ повністю чи частково на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу Державного комітету України з будівництва та архітектури заборонено. Стосовно врегулювання прав власності звертатись до Державного комітету України з будівництва та архітектури

Офіційний видавець нормативних документі в у галузі будівництва

і промисловості будівельних матеріалів Держбуду України

Державне підприємство "Укрархбудінформ"

© Держбуд України, 2005

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Чинні від 2006-04-01

Ці Норми поширюються на проектування нових і реконструкцію існуючих однозальних і багатозальних будинків та споруд культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів:

• кінотеатрів цілорічної та сезонної дії з кіно– та відеозалами, а також відеокомплексів;
• театрів драматичних, музично-драматичних, музичної комедії, опери та балету;
• клубів, центрів дозвілля.

Вимоги цих Норм є обов'язковими для фізичних і юридичних осіб – суб'єктів інвестиційної діяльності на території України незалежно від форм власності і відомчої належності.

Ці Норми не поширюються на культурно-видовищні та дозвіллєві заклади місткістю понад 1500 місць для глядачів, цирки, казино, спеціалізовані театри і кінотеатри.

Перелік нормативних документів, на які є посилання в цих Нормах, наведений у додатку А. Терміни та визначення понять, які використовуються у цих Нормах, наведені в додатку Б.

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Містобудівні показники місткості будинків культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів ікількість місць у залах для глядачів слід приймати за розрахунком згідно з чинними містобудівниминормами ДБН 360 з уточненням містобудівних показників у завданні на проектування. Рекомендований перелік будинків культурно-видовищного та дозвіллєвого призначення, що розміщуютьсяу міських і сільських поселеннях, їх місткість наведені у додатку В.
2. Місткість будинків кінотеатрів і театрів визначається кількістю місць у залах для глядачів, амісткість будинків клубів, центрів дозвілля визначається двома показниками: кількістю місць узалах для глядачів і кількістю відвідувачів клубної частини.
3. Проектування будинків і споруд культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів місткістюзалів більше 1500 місць (відвідувачів), спеціалізованих типів будинків та приміщень у складі багатофункціональних комплексів або громадсько-культурних центрів, а також реконструкція зазначенихзакладів здійснюється за завданням на проектування з урахуванням вимог цих Норм.
4. При проектуванні нового будівництва та реконструкції будинків культурно-видовищних ідозвіллєвих закладів необхідно враховувати вимоги щодо забезпечення пересування інвалідів, щокористуються кріслами-колясками, а також інших маломобільних груп населення і доступностідля них усіх приміщень згідно з ВСН 62 та додатком Г цих Норм.
5. Меблі та обладнання (електротехнічне, світлотехнічне, лазерне тощо), а також матеріали, щозастосовуються для опорядження приміщень, повинні мати позитивний висновок санітарно-епідеміологічної служби відповідно до вимог чинного законодавства.

2 ВИМОГИ ДО ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК

2.1 Розміщення, розмір та склад земельних ділянок кінотеатрів, відеокомплексів, театрів, клубів, центрів дозвілля визначаються згідно з вимогами ДБН 360; ДБН Б.2.4-1; ДБН В.2.2-9 з урахуванням ДержСанПіН 173, СанПиН 2605, НРБУ і вимог цього розділу.

С. 2 ДБН В.2.2-16-2005

Розміри ділянок для будівництва рекомендується приймати з розрахунку:

• для кінотеатрів і відеокомплексів – 3-5 м на одне місце у залі для глядачів;
• для клубів, центрів дозвілля – 7-12 м2 на одного відвідувача.

Вибір земельної ділянки для будівництва театру та визначення його розмірів рекомендується здійснювати на основі передпроектних досліджень згідно з вимогами ДБН А.2.2-3.

2.2На земельній ділянці кінотеатру, відеокомплексу, театру, клубу, центру дозвілля слід передбачати:

• майданчики перед входами і виходами (із розрахунку на одне місце в залі – 0,2 м2, длясезонних кінотеатрів і театрів – 0,3 м2);
• місце для реклами та малі архітектурні форми;
• зелені насадження, майданчики для стоянок автомобілів, господарське подвір'я згідно звимогами ДБН 360.

Залежно від профілю закладу можливе розміщення сезонних споруд для клубної роботи і рекреації, майданчиків для спортивних ігор, дитячих майданчиків і відкритих майданчиків музейної експозиції.

2.3На ділянці будинків і споруд культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів, що проектуються та реконструюються, повинні бути передбачені індивідуальні автостоянки для інвалідівза розрахунком, але не менше одного машино-місця і спеціальні пристрої (пандуси, підйомники,поручні) для використання інвалідами всієї території і будинку згідно з вимогами ВСН 62.

3 ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ РІШЕННЯ БУДИНКІВ І ПРИМІЩЕНЬ

Загальні вимоги

3.1Приміщення будинків кінотеатрів, відеокомплексів, театрів, клубів, центрів дозвілля поділяються на комплекси і групи:

• приміщення комплексу для глядачів;
• приміщення демонстраційного комплексу: зал для глядачів, сцена (естрада), приміщення технологічного забезпечення сцени (естради), приміщення технологічного забезпечення кіно-показу;
• приміщення, що обслуговують сцену (естраду): приміщення для творчого і технічного персоналу, склади;
• адміністративно-господарські приміщення;
• виробничі приміщення;
• приміщення клубного комплексу: для відпочинку і розваг, лекційно-інформаційні, гуртково-студійні, фізкультурно-оздоровчого призначення.

Склад комплексів і груп приміщень театрів приймається відповідно до додатка Д цих Норм. Склад і місткість груп приміщень клубів і центрів дозвілля приймаються відповідно до додатка Е цих Норм.

Приміщення комплексу для глядачів

3.2Площі приміщень комплексу для глядачів кінотеатрів, відеокомплексів, театрів, клубів,центрів дозвілля визначаються відповідно до функціонального призначення кожного закладу (див.кінотеатри і відеокомплекси – 4.1-4.3 та таблицю 3, театри – 5.2-5.4 та таблицю 6, клуби, центридозвілля – таблицю 13).

При проектуванні вестибюлів і гардеробних будинків і споруд культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів повинні бути передбачені місця для людей, що супроводжують інвалідів, із розрахунку 0,5 м на інваліда. Кількість місць для інвалідів на кріслах-колясках слід визначати з розрахунку 1-1,5 % від загальної місткості, але не менше 2 місць у залах до 200 місць.

ДБН В.2.2-16-2005 С. 3

Приміщення демонстраційного комплексу

Зал для глядачів

3.3Площі залів для глядачів слід приймати, м2 на одне місце, не менше, для:

• кінотеатрів цілорічної дії1,0-1,2
• кінотеатрів сезонної дії0,9
• об'єктів відеопоказу:

загального призначення1,5

індивідуального призначення (відеокабіни) .2,0-2,5

• театрів0,7-0,85
• клубів, центрів дозвілля:

з театрально-концертними залами0,65– 0,8

з універсальними концертно-танцювальними залами1,0-1,6

з кіноконцертними залами1,0-1,2

Площу залу для глядачів (включаючи балкони, ложі і яруси) слід визначати в межах огороджувальних конструкцій: для кінотеатрів – включаючи естраду; для театрів, клубів, центрів дозвілля – до передньої межі естради (сцени, авансцени або бар'єра оркестрової ями).

1. Розташування місць у залах для глядачів кінотеатрів, театрів, клубів, центрів дозвілля слідпроектувати згідно з додатком Ж.
2. Вимоги до параметрів кіноекрана та залу для глядачів, обладнаного кіноустановкою, слідприймати згідно з додатком К.
3. Висота залу для глядачів, а також лекційного залу (аудиторії), обладнаних кіноустановками,визначається розрахунком залежно від призначення залу (аудиторії) і відповідних технологічних вимог.

У залі для глядачів за наявності ярусів чи балконів з кількістю рядів не більше трьох висоту від підлоги місць для глядачів до низу виступних конструкцій розташованих вище ярусів, балконів чи стелі залу для глядачів слід приймати не менше 2,5 м*), а при більшій кількості рядів – не менше 3 м. Висота бар'єрів балконів повинна бути не менше 0,9 м**) на бар'єрах слід передбачати пристосування, що запобігають падінню предметів з висоти.

3.7Зали для глядачів слід проектувати з урахуванням встановлення в них крісел з відкиднимисидіннями.

У сезонних кінотеатрах, клубах, центрах дозвілля із залами для глядачів місткістю не більше 200 місць, малих залах театрів, а також у ложах та на балконах глибиною не більше двох рядів допускається встановлювати стільці або лави зі спинками.

3.8Ширину крісел (між осями підлокітників) слід приймати не менше 0,52 м, ширину стільців ілав – не менше 0,45 м. Глибина крісел, стільців і лав повинна забезпечувати ширину проходів міжрядами не менше 0,45 м.

3.9Відстань між спинками крісел (глибину ряду) слід передбачати не менше 0,9 м, а міжспинками стільців чи лав – не менше 0,85 м, у кінотеатрах – не менше 1,0-1,1 м.

Кількість неперервно встановлених місць у ряду слід приймати: за одностороннього виходу із ряду не більше 26, за двостороннього – не більше 50.

У разі перепаду висот сусідніх рядів більше 0,25 м між рядами слід встановлювати огорожу. Висота огорожі визначається виходячи з побудови профілю залу, але не нижче 0,7 м.

3.10Відстань між передньою межею естради (сцени, авансцени чи бар'єра оркестрової ями) таспинками сидінь першого ряду місць для глядачів слід приймати не менше 1,5 м, а в залах дляглядачів місткістю до 300 місць – не менше 1,2 м.

*) За винятком лож та ярусів, які знаходяться в одному рівні з приміщенням фронтального освітлення сцени, висота яких визначається розрахунком та технологічними вимогами.

**) В разі додержання умов видимості.

С.4 ДБН В.2.2-16-2005

Висоту рівня планшета естради (сцени, авансцени) над рівнем підлоги першого ряду місць для глядачів слід передбачати не більше 1 м, а в залах для глядачів місткістю до 500 місць – не більше 0,8 м (з горизонтальною підлогою – не більше 1,1 м).

1. У залах для глядачів уклон підлоги (пандуса) допускається не більше 1:7. У разі влаштування в проходах східців висоту сходинок слід приймати не більше 0,2 м.
2. Крісла, стільці, лави чи їх ланки в залах для глядачів (крім балконів і лож місткістю до 12місць) слід передбачати з пристосуванням для кріплення до підлоги.

За місткості залів не більше 200 місць (за винятком залів для глядачів у кінотеатрах) допускається передбачати встановлення крісел, стільців і лав чи їх ланок без кріплення до підлоги, але з забезпеченням пристосувань, що запобігають їх перекиданню.

3.13У залах для глядачів і лекційних залах місткістю більше 50 осіб, обладнаних фіксованимисидячими місцями, необхідно передбачати не менше 4 % крісел із вмонтованими системами індивідуального прослуховування. Ці місця слід розташовувати в зоні гарної видимості.

Місця для інвалідів на кріслах-колясках слід передбачати в першому або останньому ряду партеру або ложі і розміщувати на плоскій ділянці підлоги. Розміри місць для інвалідів на кріслах-колясках – 0,9 х 1,5 м, ширина під'їзду до місць повинна бути не менше 0,9 м.

Сцена (естрада)

1. Види і розміри естрад та глибинних колосникових сцен слід приймати згідно з таблицею 1.Проектування інших видів естрад і сцен (тристороння, панорамна, центральна та ін.) слід виконувати на підставі завдання на проектування.
2. Колосниковий настил слід розташовувати перпендикулярно до порталу сцени із зазорамиміж колосниками 0,05 м.

Висоту над колосниковим настилом у просвіті слід приймати, м, не менше:

-для сцен:

С-1 ?? С-3, С-52,0

С-4, С-6 ?? С-92,4

-при похилому покритті в низькій частині сцен:С-1 ?? С-3, С-51,5

С-4, С-6 ?? С-91,8

-ар'єрсцени1,6

3.16Вздовж бічних і задньої стін сцени слід передбачати яруси робочих галерей. Нижнюгалерею рекомендується розташовувати на 1 м вище будівельного порталу, але не нижче верхупрорізу ар'єрсцени плюс 0,5 м.

Відстань між ярусами робочих галерей від підлоги до підлоги слід приймати від 2,5 м до 3 м за всією висотою сцени. Ширину (у просвіті) робочих галерей, розташованих на бічних стінах, слід приймати: при встановленні електроприводів підйомів на галереях – 2,8 м; при встановленні електроприводів за межами сценічної коробки, при ручному приводі підйомів і на освітлювальних галереях – 1,5-1,8 м. Ширину робочих галерей (обхідних містків) на задній стіні сцени слід приймати не менше 0,8 м.