---

3.9.11 технічний експерт (technical expert)

<Аудит> особа, яка володіє спеціальними знаннями чи досвідом щодо предмета аудиту

Примітка 1. Спеціальні знання чи досвід включають знання чи досвід стосовно організації (3.3.1), процесу (3.4.1) або діяльності, що піддають аудиту, а також знання мови та культури країни, де провадиться аудит.

Примітка 2. Технічний експерт не має повноважень аудитора (3.9.9) в групі з аудиту (3.9.10).

3.9.12 компетентність (competence)

Доведена спроможність застосовувати знання та вміння

3.10 Терміни стосовно забезпечення якості вимірювання

Примітка. Терміни та визначення, подані в пункті 3.10, були розроблені в очікуванні публікації ISO 10012. Можливо, що в зазначеному стандарті вони будуть модифіковані.

3.10.1 система контролю вимірювання (measurement control system)

Сукупність взаємопов’язаних або взаемодійних елементів, необхідних для метрологічного підтвердження (3.10.3) та постійного контролю вимірювання (3.10.2)

3.10.2 вимірювання (measurement process)

Сукупність операцій, які дають змогу визначити значення величини

3.10.3 метрологічне підтвердження (metrological confirmation)

Сукупність операцій, необхідних для забезпечення відповідності засобу вимірювальної техніки (3.10.4) вимогам (3.1.2) з метою його передбаченого використання.

Примітка 1. Метрологічне підтвердження, як правило включає калібрування або перевірку (3.8.4) будь-яке необхідне юстування або ремонт (3.6.9) і подальше повторне калібрування, порівняння з метрологічними вимогами до передбаченого використання засобів вимірювальної техніки, а також будь-які потрібні пломбування та етикетування.

Примітка 2. Метрологічне підтвердження не вважають виконаним доти, доки придатність засобу вимірювальної техніки для передбаченого використання не буде доведена та задокументована.

Примітка 3. Вимоги до передбаченого використання включають такі характеристики, як діапазон, роздільна здатність максимально допустимі похибки тощо.

Примітка 4. Вимоги стосовно метрологічного підтвердження звичайно відрізняються від вимог до продукції і не зазначаються в них.

3.10.4 засіб вимірювальної техніки (measuring equipment)

Засіб вимірювання, програмний засіб, еталон, стандартний зразок або допоміжний пристрій чи їх комбінація, необхідні для виконання вимірювання (3.10.2)

3.10.5 метрологічна характеристика (metrological characteristic)

Відмітна властивість яка може впливати на результати вимірювання

Примітка 1. Засіб вимірювальної техніки (3.10.4) звичайно має декілька метрологічних характеристик.

Примітка 2. Метрологічні характеристики можуть бути предметом калібрування.

3.10.6 метрологічна служба (metrological function)

Організаційна структура, що несе відповідальність за визначення та впровадження системи контролю вимірювання (3.10.1).

 

ДОДАТОК А

(довідковий)

 

МЕТОДОЛОГІЯ, ВИКОРИСТАНА ДЛЯ РОЗРОБЛЕННЯ СЛОВНИКА

 

 

А.1 Вступ

Універсальність застосування стандартів серії ISO 9000 вимагає використання:

–          технічних описів, але не технічною мовою;

–          узгодженого та гармонізованого словника, легко зрозумілого для всіх потенційних користувачів стандартів на системи управління якістю.

Поняття не е незалежними одне від одного, і аналіз відношень між поняттями в галузі систем управління якістю та їх упорядкування в системи є передумовою узгодженого словника Такий аналіз було використано для розроблення словника, установленого в цьому державному стандарті. Оскільки схеми понять, використані в процесі розроблення, можуть бути корисними з точки зору інформації, вони відтворені в А. 4.

А.2 Зміст словникової статті і правило заміщення

Поняття становить одиницю переходу від однієї мови до іншої (включаючи варіанти однієї мови, наприклад американську англійську та британську англійську мови). У кожній мові робиться вибір терміна, який найточніше відображає поняття цією мовою, що означає підхід небуквального перекладу.

Визначення будується описуванням лише тих характеристик, які є суттєвими для ідентифікування поняття. Інформація, важлива стосовно поняття, але не суттєва для його опису, наводиться в одній чи декількох примітках до визначення.

Якщо термін заміщується його визначенням із незначними синтаксичними змінами, то при цьому не повинен змінюватися зміст тексту Таке заміщення забезпечує простий метод перевірки точності визначення. Проте, якщо визначення є складним і містить декілька термінів, заміщення краще проводити, беручи одне або щонайбільше два визначення за один раз. Заміщення всіх термінів одночасно буде створювати синтаксичні труднощі і не сприятиме передаванню значення.

А.3 Відношення між поняттями та їх графічне подання

А.3.1 Загальні положення

У термінологічній роботі відношення між поняттями ґрунтуються на ієрархічній структурі ознак певного видового поняття таким чином, щоб найекономніший опис поняття утворювався зазначенням його видового поняття і описуванням ознак, які відрізняють його від понять вищого або нижчого рівня.

У цьому додатку подано три основні типи відношень між поняттями: родовидові (А.3.2), частинні (А 3.3) і асоціативні (А.3.4).

А.3.2 Родовидове відношення

Підрядні поняття в межах ієрархії успадковують всі ознаки надрядного поняття і містять описи тих ознак, які відрізняють їх від надрядних (вищого рівня) і сурядних (нижчого рівня) понять, наприклад, відношення весни, літа, осені та зими до пори року.

 

 

 

Родовидові відношення зображують віялоподібними чи деревоподібними схемами без стрілок (рисунок A.1).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок А.1 – Графічне подання родовидового відношення

 

А.3.3 Частинне відношення

Підрядні поняття в межах однієї ієрархічної структури є складовими частинами надрядного поняття, наприклад, весна, літо, осінь та зима можуть бути визначені як частини поняття «рік». Для порівняння, недоречно визначати сонячну погоду (одна з можливих характеристик літа) як частину року.

Частинне відношення зображують у вигляді граблів (рисунок А.2). Одиничні частини зображують однією лінією, а множинні – подвійною.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок А.2 – Графічне подання частинного відношення

А.3.4 Асоціативне відношення

Асоціативні відношення не забезпечують утворення такого економного опису, як родовидові та частинні відношення, проте вони допомагають визначити природу взаємовідношень між двома поняттями в межах понятійної системи, наприклад, причина та наслідок, діяльність та місце, діяльність та результат, інструмент та функція, матеріал та продукція.

Асоціативні відношення зображують лінією зі стрілками з обох кінців (рисунок А.3).

 

 

 

 

Рисунок А.3 – Графічне подання асоціативного відношення

 

А.4 Схеми понять

На рисунках А.4 – А.13 показані схеми понять, на яких ґрунтуються тематичні угруповання розділу 3 цього державного стандарту.

Відтворення визначень термінів роблять без наведення відповідних приміток. Тому для ознайомлення з цими примітками слід звертатися до розділу 3.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок А.4 – Поняття стосовно якості (3.1)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок А.5 – Поняття стосовно управління (3.2)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок А.6 – Поняття стосовно організації (3.3)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок А.7 – Поняття стосовно продукції та процесу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок А.8 – Поняття стосовно характеристик (3.5)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок А.9 – Поняття стосовно відповідності (3.6)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок А.10 – Поняття стосовно документів (3.7)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок А.11 – Поняття стосовно перевірки (3.8)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок А.12 – Поняття стосовно аудиту(3.9)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок А.13 – Поняття стосовно забезпечення якості процесів вимірювання (3.10)

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК Б

(довідковий)

 

ПЕРЕЛІК ДЕРЖАВНИХ СТАНДАРТІВ УКРАЇНИ, ГАРМОНІЗОВАНИХ З МІЖНАРОДНИМИ СТАНДАРТАМИ

 

 

1.      ДСТУ ІSО 9001-2001 Системи управління якістю. Вимоги.

2.      ДСТУ ІSО 9004-2001 Системи управління якістю. Настанови щодо поліпшення діяльності.

3.      ДСТУ ІSО 14001-97 Системи управління навколишнім середовищем. Склад та опис елементів і настанови щодо їх застосування.

4.      ДСТУ 1.1-2001 Державна система стандартизації. Стандартизація та суміжні види діяльності. Терміни та визначення основних понять.

 

 

 

БІБЛІОГРАФЯ

 

1.      ISO/IEC Guide 2 Standardization and related activities – General vocabulary

2.      ISO 704 Terminology work – Principles and methods

3.      ISO 1087-1 Terminology work – Vocabulary – Part 1: Theory and application

4.      ISO 3534-2 Statistics – Vocabulary and symbols – Part 2: Statistical quality control

5.      ISO 9000-1:1994 Quality management and quality assurance standards – Part 1: Guidelines for selection and use

6.      ISO 9001:2000 Quality management systems – Requirements

7.      ISO 9004:2000 Quality management systems – Guidelines for performance improvements

8.      ISO 10006:1997 Quality management – Guidelines to quality in project management

9.      ISO 10012: –1) Quality assurance requirements for measuring equipment

10. ISO 10013:1995 Guidelines for developing quality manuals

11. ISO/TR 10017 Guidance on statistical techniques for ISO 9301:1994

12. ISO 10241 International terminology standards – Preparation and layout

13. ISO/TR 13425 Guide for the selection of statistical, methods in standardization and specification

14. ISO 14001:1996 Environmental management systems – Specification with guidance for use

15. ISO 19011: –2) Guidelines on quality and/or environmental management systems auditing

16. IEC 60050-191:1990 International Electrotechnical Vocabulary – Chapter 191: Dependability and quality of service

17. VIM: 1993 International vocabulary of basic and general terms in metrology. BIPM/IEC/IFCC/ISO/ OIML/IUPAC/IUPAP

18. Quality Management Principles Brochure 3)

19. ISO 9000 + ISO 14000 News (a bimonthly publication which provides comprehensive coverage of international developments relating to ISO’s management system standards, including news of their implementation by diverse organizations around the world) 4)

 

 

 

 

 

1) Готується до опублікування (Перегляд ISO 10012-1:1992 та ISO 10012-2:1997)

2) Готується до опублікування

3) Доступна на веб-сайті: http://www.iso.ch

4) Доступна в Центральному секретаріаті ISO ([email protected].)

АБЕТКОВИЙ ПОКАЖЧИК УКРАЇНСЬКИХ ТЕРМІНІВ