дрібносортовий метал - у стелажі заввишки до 1,5 м;

великогабаритне і важке обладнання та його частини - в 1 ряд на підкладках;

чорні прокатні метали (швелери, двотаврові балки, сортова сталь) - у штабелі заввишки до 1,5 м з підкладками і прокладками;

листовий метал - у штабелі заввишки до 1 м. Установлювати металеві листи на ребро заборонено;

труби діаметром до 300 мм - у штабелі заввишки до 3 м на підкладках і прокладках з кінцевими упорами;

труби діаметром понад 300 мм - у штабелі заввишки до 3 м. Складування здійснюється у сідло без прокладок.

Нижній ряд труб необхідно укладати на підкладки, закріплювати інвентарними металевими башмаками або кінцевими упорами, надійно закріпленими на підкладках.

5.16. Вантажі (крім баласту, що розвантажується для шляхових робіт) необхідно розміщувати на відстані не менше 2 м від зовнішньої грані найближчої до вантажу залізничної рейки - для штабелів заввишки до 1,2 м, а у разі більшої висоти штабелів - на відстані не менше 2,5 м.

Укладені вантажі не повинні мати частин, що стирчать (дроти, ломи, шпали тощо).

6. Ручне навантажування, розвантажування та переміщування вантажів

6.1. Під час піднімання і переміщування вантажів вручну необхідно дотримуватися норм перенесення вантажів, установлених чинним законодавством.

6.2. Дороги, якими переміщують вантажі, потрібно підтримувати у чистоті, не допускається їх захаращування.

6.3. Під час застосування такелажних пристосувань (котків, сходів, тачок, канатів тощо), а також ломів, лопат тощо необхідно перевіряти їх справність перед початком проведення робіт.

6.4. Під час навантажування труб, бочок і розвантажування їх з автомашин і платформ необхідно використовувати похилі площадки або лати з утриманням вантажів канатами.

6.5. Стояти потрібно збоку від вантажу, який піднімають або опускають по похилій площині.

6.6. Канат, що застосовується для навантажування і розвантажування, необхідно підбирати з урахуванням маси вантажу.

Швидкість опускання вантажу повинні регулювати працівники, які перебувають у кузові автомашини (на платформі).

6.7. Не дозволяється одночасне розвантажування автомашини або платформи і прибирання (перенесення в інше місце) раніше спущених вантажів.

6.8. Наповнений бутель повинні переносити двоє працівників. Бутель разом з корзиною (латами) розміщувати у спеціальному дерев'яному ящику з ручками або переносити на спеціальних ношах з отвором посередині і латами, в які бутель повинен входити разом з корзиною на 2/3 висоти.

На короткі відстані і сходами дозволяється переносити бутлі у корзинах двом працівникам тільки після попередньої перевірки дна корзини і ручок на міцність.

Допускається перевозити бутлі на спеціальних візках.

6.9. Під час перекочування дерев’яних бочок по землі підштовхувати їх необхідно біля обручів, тягнути за краї бочки не дозволяється.

Важкі бочки необхідно переміщувати на роликах або котках.

6.10. У виробничих приміщеннях переносити вручну довгомірні вантажі дозволяється лише у разі незначного обсягу робіт.

Довгомірні вантажі необхідно переносити за допомогою спеціальних захоплювальних пристосувань у вигляді кліщів.

Дозволяється переносити довгомірні вантажі на плечах кількома працівниками однакового зросту. Під час перенесення і скидання таких вантажів працівники, які їх переносять, повинні стояти з одного боку вантажу.

Переносити вантаж на держаках лопат, ломах тощо заборонено.

6.11. Під час проведення навантажувально-розвантажувальних робіт уночі всі робочі місця повинні бути освітлені.

7. Зварювальні та інші вогневі роботи

7.1. Електрозварювальні, газополум’яні та інші вогневі роботи необхідно проводити з дотриманням вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19 жовтня 2004 року № 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 листопада 2004 року за № 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004).

7.2. Вогневі роботи на обладнанні, розміщеному в зоні діючого устаткування і у виробничих приміщеннях, необхідно проводити за нарядом-допуском (далі - наряд), форма якого наведена в додатку 3 до цих Правил.

У рядку «Виконати заходи щодо підготовки робочих місць» наряду зазначаються, крім заходів щодо підготовки робочих місць і заходів безпеки, також заходи щодо забезпечення робочого місця первинними засобами пожежогасіння відповідно до вимог чинного законодавства.

Оформлений наряд є одночасно дозволом на проведення вогневих робіт.

Вогневі роботи, що проводяться у спеціально відведених і обладнаних місцях у цехах, майстернях і на відкритих площадках, виконуються без оформлення наряду. Місця проведення таких робіт повинні бути обгороджені і мати відповідні написи.

7.3. Під час проведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечному обладнанні (мазутних резервуарах, газопроводах, газорозподільних пунктах, мастилопроводах, бункерах з пилом тощо) наряд повинен погоджувати головний інженер підприємства, а заходи пожежної безпеки, зазначені в наряді, - посадова особа, відповідальна за пожежну безпеку підприємства.

7.4. У разі виникнення аварій зварювальні та інші вогневі роботи дозволяється виконувати без оформлення наряду, але обов'язково під безпосереднім наглядом начальника цеху (підрозділу) або за його вказівкою під наглядом іншого відповідального інженерно-технічного працівника цього цеху (підрозділу).

8. Радіографічна дефектоскопія обладнання

8.1. Використання у складі виробничого обладнання радіоізотопних приладів має здійснюватись за умови наявності ліцензії на провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, з дотриманням Вимог та умов безпеки (ліцензійних умов) під час провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання у радіоізотопній дефектоскопії, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 21 вересня 2010 року № 121, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2010 року за № 950/18245, та Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02 лютого 2005 року № 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 травня 2005 року за № 552/10832 (ДСП 6.177-2005-09-02).

8.2. Норми радіаційної безпеки, порядок проведення робіт, облік, зберігання і видавання дефектоскопів, утримання приміщень, заходи особистої профілактики, система організації, обсяг і порядок проведення радіаційного контролю, включаючи розроблення заходів щодо попередження і ліквідації аварій, повинні відповідати вимогам Державних гігієнічних нормативів «Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)», затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14 липня 1997 року № 208 (ДГН 6.6.1-6.5.001-98), та Норм радіаційної безпеки України (доповнення: Радіаційний захист від джерел потенційного опромінення) (далі - НРБУ-97/Д-2000), затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 12 липня 2000 року № 116.

9. Проведення робіт у резервуарах та підземних спорудах. Газонебезпечні роботи.

9.1. Організація і проведення газонебезпечних робіт у резервуарах та підземних спорудах повинні відповідати вимогам розділів 1, 4, 6, 7 НПАОП 0.00-1.20-98 та (або) інших чинних нормативно-правових актів, що застосовуються у відповідній галузі.

9.2. Безпосередньо перед спусканням у резервуар, підземну споруду, перед тим, як увійти до газонебезпечного приміщення, необхідно перевірити в них вміст небезпечних і шкідливих речовин у повітрі робочої зони і достатність кисню (вміст кисню повинен бути понад 20% від об’єму).

Аналіз повітряного середовища необхідно проводити щодня перед початком проведення робіт.

Необхідність контролю повітря робочої зони у газонебезпечному приміщенні або газонебезпечній підземній споруді в період проведення робіт повинен визначати керівник робіт.

Газонебезпечні роботи необхідно проводити під безпосереднім наглядом керівника робіт.

Також перед спусканням у резервуар, підземну споруду необхідно провести у них вимірювання температури повітря та за наявності - води.

9.3. Характеристики вибухонебезпечних і шкідливих газів, що найчастіше утворюються в підземних спорудах, наведено в додатку 4 до цих Правил.

9.4. Працівники цеху (району, дільниці) повинні знати перелік газонебезпечних підземних споруд, зазначений у пункті 1.26 цього розділу.

Ці споруди необхідно зазначати на технологічній схемі і маршрутній карті. Вони повинні мати пофарбовані люки (рекомендується другу кришку люка або його циліндричну частину фарбувати у жовтий колір).

9.5. Для визначення стану повітряного середовища у резервуарі, підземній споруді, газонебезпечному приміщенні допускаються працівники, які пройшли навчання, вміють користуватись засобами вимірювань для контролю небезпечних і шкідливих речовин.

9.6. Відбирати проби для аналізу повітряного середовища необхідно за допомогою шланга, який опускається в отвір люка резервуара, підземної споруди або встановлюється у напіввідчинених дверях газонебезпечного приміщення.

Кінець шланга необхідно опускати на відстань від рівня підлоги (дна резервуара) не більше 1 м - у разі відбирання проби з нижньої частини підземної споруди або резервуара, в якому може бути виявлена шкідлива речовина, важча за повітря, та на 20 - 30 см - у разі відбирання проби з його верхньої частини, у якій може бути виявлена шкідлива речовина з меншою щільністю, ніж повітря.

9.7. Спускатись у резервуари та підземні споруди і входити до газонебезпечних приміщень для відбирання проб повітря заборонено.

9.8. До початку і під час проведення робіт у резервуарі, підземній споруді, газонебезпечному приміщенні необхідно забезпечити природну або примусову їх вентиляцію.

Природну вентиляцію камер і каналів необхідно створювати відкриванням не менше двох люків з установленням біля них спеціальних козирків, що спрямовують повітряні потоки.

Примусова вентиляція проводиться за наявності у повітрі резервуара, підземної споруди або іншого газонебезпечного приміщення шкідливих речовин або за температури повітря у них понад + 30°C.

Для створення примусової вентиляції можна використовувати вентилятори або компресори, які повністю замінюють повітря у підземній споруді або резервуарі протягом 10-15 хв. Шланг вентилятора, опущений у підземну споруду, не повинен доходити до рівня підлоги на 20-25 см.

Якщо природна або примусова вентиляція не забезпечує повного видалення небезпечних або шкідливих речовин, спускатись у резервуар, підземну споруду, входити до газонебезпечного приміщення дозволяється тільки у шланговому або киснеізолювальному протигазі, рятувальному поясі з прикріпленою до нього рятувальною мотузкою, другий кінець якої має тримати наглядач.

9.9. Проводити вентиляцію резервуарів, підземних споруд, газонебезпечних приміщень за допомогою кисню заборонено.

9.10. В обох напрямках руху транспорту на відстані 10-15 м від відкритих люків підземних споруд, розміщених на проїзній частині дороги, необхідно установити застережний дорожній знак. За населеними пунктами на відстані понад 50 м від місця проведення робіт з боку руху транспорту додатково необхідно установити попереджувальний дорожній знак. Місце проведення робіт потрібно обгородити. Обгороджену зону взимку необхідно очищувати від снігу, льоду і посипати піском.

Уночі й у разі недостатньої видимості застережні дорожні знаки та огородження біля місця проведення робіт мають бути освітлені лампами напругою до 42 В.

Під час перерви в роботі, після закінчення робочого дня або після закінчення роботи залишати огородження і відкриті люки на проїзній частині дороги заборонено.

Під час проведення робіт у підземній споруді, розташованій поза проїзною частиною дороги, як огородження, які повинні стояти протягом усього часу проведення робіт в цій споруді, необхідно використовувати переносні триноги, які установлюють біля кожного відкритого люка.

9.11. Перед допуском працівників до проведення робіт усередині резервуарів, підземних споруд необхідно вивести з роботи і відділити заглушками трубопроводи, через які можливе потрапляння вибухонебезпечних, пожежонебезпечних, агресивних та отруйних речовин. Вимикальну арматуру необхідно закривати. Вентилі відкритих дренажів, з’єднаних з атмосферою, повинні бути відкриті. З електроприводів арматури та електричних кіл їх керування необхідно зняти напругу. Штурвали (маховики) арматури необхідно заблокувати ланцюгами або іншими пристосуваннями і замкнути на замок. На перекритій запірній арматурі необхідно вивісити заборонні знаки безпеки «Не відкривати! Працюють люди».

9.12. Під час відкривання люка резервуара, підземної споруди потрібно стояти з підвітряного боку (спиною або боком до вітру).

9.13. Тривалість перебування працівників у резервуарі, підземній споруді, газонебезпечному приміщенні, а також тривалість відпочинку (з виходом із цих об'єктів) залежно від умов і характеру роботи повинен визначати керівник робіт.

9.14. Працювати в резервуарі чи підземній споруді за температури повітря вище зазначеної у пункті 4.18 цього розділу допускається тільки у разі виникнення аварії (якщо вона загрожує життю працівників, може спричинити руйнування обладнання тощо) з дозволу керівника робіт і під його безпосереднім керівництвом. Таку роботу дозволяється виконувати лише за умови обов'язкового вжиття необхідних заходів щодо захисту працівників від можливого перегрівання та опіків: робота повинна виконуватись в теплому спецодязі, а за наявності в підземній споруді або резервуарі рідкого середовища - також з використанням гумового взуття. Режим роботи і відпочинку в цьому разі визначає керівник робіт.