ДНАОП 0.00-1.08-94. Правила будови і безпечної експлуатації парових та водогрійних котлів (зі змінами та доповненнями)


Продовження табл. 6 дод.4

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

20Х12ВНМФ (ЭП428)

ГОСТ 20700-75

ГОСТ

18068-73

560

не обмежено

560

не обмежено

+

+

+

+

+

+

+

18Х12ВМБФР

(ЭИ993)

ГОСТ 20700-75

ГОСТ 5632-72

560

також

560

також

+

+

+

+

+

+

+

08Х16Н13М2Б (ЭИ680)

ГОСТ 20700-758

ГОСТ 5632-72

625

також

625

також

+

+

+

+

+

+

+

31Х19Н9МВБТ (ЭИ572)

ГОСТ 20700-758

ГОСТ 5632-72

625

також

625

також

+

+

+

+

+

+

+

ХН35ВТ (ЭИ612)

ГОСТ 20700-758

ГОСТ 5632-72

650

також

650

також

+

+

+

+

+

+

+

________________________________________________

1 Нормовані показники і обсяг контролю повинні відповідати вказаним у стандартах і НД. Категорія групи якості і додаткові випробування, передбачені стандартами і НД, вибираються конструкторською організацією. Передбачені таблицею вимоги (позначені знаком +), але відсутні в діючих НД, повинні бути включені в НД при їх перегляді, після чого вони стають обов’язковими.

2 Використання болтів допускається згідно з ГОСТ 20700-75 до тиску 3 МПа (30 кгс/см2) і температури 300°С. В решті випадків повинні використовуватись шпильки.

3 Використання шпильок згідно з ГОСТ 1759.0-87 допускається до температури 300°С.

4 Контроль механічних властивостей при випробуванні на розтяг проводиться відповідно до статей 4.2.3 і 4.2.8 і при випробуваннях на ударну в’язкість – відповідно до ст. 4.2.4–4.2.7.

5 Матеріал шпильок, болтів із вуглецевих сталей згідно з ГОСТ 380-88, що призначені для роботи при температурі, вищій за 200°С, повинен бути випробуваний на ударну в’язкість після механічного старіння.

6 Матеріал для гайок повинен піддаватись контролю тільки на твердість.

7 Гайки із напівспокійної і киплячої сталі допускається використовувати, якщо устаткування встановлено в приміщенні з температурою більше 0°С. Згідно з ГОСТ 1759.4-87 і ГОСТ 1759.5-87 слід використовувати болти і шпильки із сталі 20 класів міцності 4 або 5, із сталей 30 і 35 – класу міцності 5.

8 Для шпильок, болтів із аустенітних сталей накатування різьби допускається при температурі середовища до 500°С.

Таблиця 7

Чавунні виливки

Марка

чавуну

НД

Назва елемента

Граничні параметри

Обов’язкові випробування1

Dу, мм

t,°C

р, МПа (кгс/

см2)

механічні випробування

σB

σт

δ

Н

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

7.1. Чавунні виливки для елементів котлів, які не огріваються

Сч105, Сч15

ГОСТ 1412-85

-

80

300

200

130

3(30)

0,8(8)

+

-

-

+

Сч20, Сч25,

Сч30, Сч35

ГОСТ 1412-85

-

100

200

300

300

3(30)

1,3(13)

0,8(8)

+

-

-

+

Сч20, Сч25,

Сч30, Сч35

ГОСТ 1412-85

-

600

1000

130

0,64

(6,4)

0,25

(2,5)

+

-

-

+

Кч33-8,

Кч35-10,

Кч37-12

ГОСТ 1215-79

-

200

300

1,6(6)

+

-

+

+

Вч35, Вч40,

Вч45

ГОСТ 7293-85

-

200

600

350

130

4(40)

0,8(8)

+

+

+

+

Продовження табл. 7 дод.4

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

7.2. Чавунні виливки для елементів котлів, які огріваються2

Сч105, Сч15,

Сч20, Сч25

ГОСТ 1412-853

Чавунні котли: секційні з ребристими трубами

60

130

1,5(15)

+

-

-

+

Сч105, Сч15,

Сч20, Сч25,

Сч30, Сч35

ГОСТ 1412-853

Конвективні економайзери: ребристі труби4, фасонні деталі (коліна, дуги, колектори та ін.)

60

300

3(30)

+

-

-

+

Кч33-8,

Кч35-10,

Кч37-12

ГОСТ 1215-793

60

350

5(50)

+

-

+

+

Кч33-8,

Кч35-10,

Кч37-12

ГОСТ 1215-793

Котли-утилізатори з ребристими трубами

60

350

5(50)

+

-

+

+

Вч35, Вч40, Вч45

ГОСТ 7293-85

60

350

2,5(25)

+

+

+

+

_________________________________________

1 Нормовані показники і обсяг контролю повинні відповідати вказаним в стандартах і НД.

2 Внутрішній діаметр чавунних виливків для елементів котлів, які огріваються, не повинен бути більше 60мм.

3 Температура гарячих газів для елементів із сірого чавуну (ГОСТ 1412-85), які огріваються, не повинна бути вище ніж 550°С і з ковкого чавуну (ГОСТ 1215-79) – 650°С.

4 Граничні параметри ребристих труб із залитими стальними трубами визначаються властивостями металу стальних труб, але не вище, ніж 9 МПа (90 кгс/см2) і 350°С.

5 Використання чавуну Сч10 допускається із тимчасовим опором не нижче 120 МПа (12 кгс/мм2).

Додаток 5

(довідковий)

Підрозділ сталей на типи і класи

п/п

Тип сталі

Марка сталі

1.

Вуглецеві

Ст2сп2, Ст2сп3, Ст3сп2, Ст3пс3, Ст3сп3, Ст3Гпс3, Ст3пс4, Ст3сп4, Ст3сп5, Ст3сп6, Ст3Гпс4, Ст4пс3, Ст4сп3, Ст5сп21

08, 10, 15, 20, 25, 301, 351, 401, 451, 15К, 16К, 18К, 20К, 22К, 15Л, 20Л, 25Л, 30Л, 35Л

2.

Низьколеговані марганцевисті і кремніймарганцевисті

10Г2, 15ГС, 16ГС, 17ГС, 17Г1С, 17Г1СУ, 09Г2С, 10Г2С1, 14ХГС, 10Г2С, 20ГСЛ

3.

Низьколеговані хромисті

35Х1, 40Х1

4.

Низьколеговані молібденові, хромомолібденові та хромомолібденованадієві

12МХ, 12ХМ, 15ХМ, 10Х2М, 12Х1МФ, 15Х1М1Ф, 12Х2МФСР,

20ХМЛ, 20ХМФЛ, 15Х1М1ФЛ, 25Х1МФ1, 25Х1М1Ф1ТР1, 30ХМА1,

30ХМ1, 20Х1М1Ф1БР1, 20Х1М1Ф1ТР

5.

Низьколеговані марганцевонікельмолібденові та хромонікельмолібденованадієві

16ГНМА, 14ГНМА,

38ХН3МФА1

6.

Мартенситні хромисті

20Х13, 12Х11В2МФ1,

13Х11Н2В2МФ1,

20Х12ВНМФ1,

18Х12ВМБФР1

7.

Аустенітні хромонікелеві

08Х18Н10Т, 12Х18Н9Т, 12Х18Н10Т, 12Х18Н12Т,

08Х16Н9М2, 12Х18Н9ТЛ,

12Х18Н12МЗТЛ,

08Х16Н13М2Б1,

31Х19Н9МВБТ1, ХН35ВТ1

____________________________

1 Матеріали не підлягають зварюванню – деталі кріплення.

Додаток 6

Визначення понять однотипних і контрольних зварних з’єднань

Однотипними зварними з’єднаннями є група зварних з’єднань, що мають такі загальні ознаки:

а) спосіб зварювання;

б) марка (сполучення марок) основного металу. В одну групу допускається об’єднувати зварні з’єднання деталей із сталей різних марок, для зварювання яких, згідно з технологією, передбачено використання зварювальних матеріалів тих самих марок (сполучення марок);

в) марка (сполучення марок) зварювальних матеріалів. В одну групу допускається об’єднувати зварні з’єднання, виконані з використанням різних зварювальних матеріалів, марки (сполучення марок) яких, згідно з технологією, можуть використовуватись для зварювання деталей із однієї і тієї ж сталі; електроди повинні мати однаковий вид покриття згідно з ГОСТ 9466-75 (основний, рутиловий, целюлозний, кислий);

г) номінальна товщина деталей, що зварюються в зоні зварки. В одну групу допускається об’єднувати з’єднання з номінальною товщиною деталей в зоні зварювання, в межах одного з таких діапазонів:

до 3 мм включно;

більше 3 до 10 мм включно;

більше 10 до 50 мм включно;

більше 50 мм.

Для кутових, таврових з’єднань і з’єднань внапуск вказані діапазони відносяться до деталей, що приварюються; товщину основних деталей дозволяється не враховувати;

д) радіус кривизни деталей в зоні зварювання. В одну групу допускається об’єднувати зварні з’єднання деталей з радіусом кривизни в зоні зварювання (для труб – з половиною зовнішнього номінального діаметру) в межах із таких діапазонів:

до 12,5 мм включно;

більше 12,5 до 50 мм включно;

більше 50 до 250 мм включно;

більше 250 мм (включаючи плоскі деталі).

Для кутових, таврових з’єднань і з’єднань внапуск вказані діапазони відносяться до деталей, що приварюються; радіуси кривизни основних деталей дозволяється не враховувати;

е) вид зварного з’єднання (стикове, кутове, таврове, внапуск). В одну групу можуть бути об’єднані кутові, таврові з’єднання і з’єднання внапуск, крім кутових зварних з’єднань, приварювання штуцерів (труб) до елементів котла;

ж) форма підготовки кромок. В одну групу допускається об’єднувати зварні з’єднання з однією із таких форм підготовки кромок:

з односторонньою обробкою кромок і кутом їх скосу більше 8°;

з односторонньою обробкою кромок і кутом їх скосу до 8° включно (вузька обробка);

з двосторонньою обробкою кромок;

без обробки кромок;

з) спосіб зварювання корінного шару: на підкладці, що залишається (підкладне кільце), на підкладці, що розплавлюється, без підкладки (вільне формування зворотного валка), з підварювання кореня шва;

і) термічний режим зварювання: із попереднім і супровідним підігріванням, без підігрівання, з охолодженням кожного шару;

к) режим термічної обробки зварного з’єднання.

Контрольним зварним з’єднанням є з’єднання, що вирізане із числа виробничих зварних з’єднань або зварене окремо, але є ідентичним або однотипним по відношенню до виробничих зварних з’єднань і призначене для проведення руйнівного контролю при атестації технологій зварювання або перевірки якості і властивостей виробничих зварних з’єднань.

Додаток 7 (довідковий)

Коротка таблиця співвідношень між одиницями Міжнародної системи (СІ)

та іншими одиницями фізичних величин, які прийняті в даних Правилах

1 т (тонна) = 1·10З кг

1 т/год = 0,278 кг/с

1 кг/год = 278·10–6 кг/с

1 м3/год = 278·10–6 м3/с

1 кгс = 10 Н

1 кгс/см2=0,1 МПа

1 МПа = 10 кгс/см2

1 мм вод.ст. = 10 Па

1 мм рт.ст.=1,33·102 Па

1 кгс/см2 = 760 мм рт.ст.

1 ккал = 4,19 кДж (кілоджоуля)

1 кДж = 0,24 ккал

1 Мкал = 4,19 МДж1 (мегаджоуля)

1 Гкал= 4,19 ГДж1 (гігаджоуля)

1 МДж = 0,24 Мкал (мегакалорій)

1 ГДж = 0,24 Гкал (гігакалорій)

1 к.с. = 0,736 кВт

1 кВт = 1,36 к.с.

1 Гкал/год = 1,163 МВт (мегават)

1 МВт = 0,86 Гкал/год (гігакалорій в годину)

1 Н/мм2 = 0,1 кгс/мм2

1 ккал/кг = 4,19 кДж/кг

1 кДж/кг = 0,24 ккал/кг

1 МДж/кг = 0,24 Мкал/кг

______________________________

1 Мега – мільйон (106), гіга – мільярд (109).

Додаток 8

Умовні позначення та одиниці виміру

р – робочий тиск котла, МПа (кгс/см2);

рп – значення пробного тиску при гідравлічному випробуванні, МПа (кгс/см2);

t – температура стінки, °С;