Вид спорту, розрахункова одиниця

Пропускна здатність, чол. / зміну

при учбово-тренувальних зайняттях в залі

при проведенні змагань, чол.

баскетбол

24

48

волейбол

24

48

настільний теніс, на три столи

4

(на кожен стіл)

8

(4 на кожен стіл)

групові зайняття з загальної фізичної підготовки

35

Таким чином, враховуючи обслуговуючий персонал кількість людей, що постійно перебувають на об’єкті становить:

  1. Визначаємо розрахункову кількість людей, що періодично перебувають на об’єкті, використовуючи нормативні значення пропускної здатності, наведені вище:

Кількість місць для глядачів відповідно до завдання на проектування – 100.

Кількість людей, що періодично перебувають на об’єкті:

  1. Кількість осіб, що перебувають поза об’єктом при висоті будівлі 15 м:

,

де – при розміщенні споруди у спальному районі великого міста.

Таким чином відповідно до таблиці 1 за критеріями можливої небезпеки для людей об’єкт будівництва відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС2.

  1. Збитки від руйнування та пошкодження основних фондів невиробничого призначення розраховуємо згідно п. 4.6 за формулою:

,

де – кількість основних фондів;

– коефіцієнт, що враховує відносну долю основних фондів, що повністю втрачається при відмові, прийняти відповідно до рекомендацій п. 4.6;

– встановлений термін експлуатації, прийнятий за табл. 2 ДБН В.1.2-14;

– коефіцієнт амортизаційних відрахувань;

– кошторисна вартість проекту-аналога, визначена з застосуванням порівняльного підходу оцінки майна.

Таким чином,

  1. Споруда не розташована в охоронній зоні об’єктів культурної спадщини і не є об’єктом культурної спадщини.

Висновок. За критеріями загальних вимог ДБН В.1.2-14-2009, а також наведених розрахунків споруда закритого спортивного залу з місцями для глядачів для навчального закладу відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС2.

За критеріями таблиці А1, враховуючи п. А.2, згідно з яким об’єкту будівництва присвоюється найвища категорія складності з визначених критеріїв, споруда закритого спортивного залу з місцями для глядачів для навчального закладу відноситься до IІІ категорії складності.

Приклад Б.7. Розрахунок класу наслідків (відповідальності) та категорії складності виробничої будівлі – сигаретного цеху тютюнової фабрики

  1. Загальна характеристика будівлі: сигаретний цех прямокутний в плані розмірами 24×144 м, поділений поперечним температурним швом на два температурних блоки довжиною . Висота до верху несучих конструкцій покриття , площа забудови . Конструктивна схема будівлі: одноповерхова, однопролітна каркасна споруда зі змішаним каркасом (колони залізобетонні, покриття – сталеві ферми з легкими огороджувальними конструкціями покрівлі та стін.
  2. Кількість робітників, постійно працюючих в цеху – N1 = 25 осіб.

Кількість робітників, що періодично перебувають на об’єкті – N2 = 10 осіб.

Кількість осіб, що знаходяться зовні об’єкта – =1,5·10 = 15 осіб (зважаючи на підвищену кількість працюючих на обмеженій заводській території, враховується в запас максимальний коефіцієнт із табл. 2 для будівель вище ).

Враховуючи ці показники, згідно табл. 1 об’єкт відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС1.

3. Можливі економічні збитки підраховуються, виходячи із найбільш імовірного прогнозу аварії будівлі, наведеного у пояснювальній записці до проекту. Цей прогноз передбачає руйнування покриття одного із температурних блоків під впливом надмірного постійного і снігового навантажень Внаслідок аварії може відбутися пошкодження технологічного обладнання і зупинка роботи цеху на термін Тзуп = 20 діб. Після виконання необхідних ремонтних робіт функціонування сигаретного цеху відновляється в повному обсязі.

4. Збитки від руйнування та пошкодження основних фондів виробничого призначення розраховуються згідно п. 4.6 за формулою:

,

де

– кількість основних фондів;

а= 0,5 – коефіцієнт, що враховує прогноз відмови, згідно з яким може зруйнуватися один температурний блок - половина будівлі;

– коефіцієнт, що враховує відносну долю основних фондів, що повністю втрачається при відмові, прийняти відповідно до рекомендацій п. 4.6;

років – встановлений термін експлуатації для виробничих будівель;

– коефіцієнт амортизаційних відрахувань;

100 млн. грн. – кошторисна вартість проекту-аналога.

Таким чином,

5. Сигаретний цех випускає щодоби продукцію, що оцінюється за середньооптовими цінами в розмірі С = 3,0 млн. грн. Отже, збитки від втрат готової продукції в результаті зупинки цеху визначаються як:

= 3,0·20 = 60000 тис.грн. = 60000/0,95 = .р.з.п.

6. Загальні збитки від відмови споруди визначаються згідно із п. 4.5:

16578,9 + 63157,9 = .р.з.п.

Враховуючи розміри економічних збитків, згідно із табл. 1, будівля сигаретного цеху відноситься до класу наслідків відмови (відповідальності) СС2.

Висновок. За критеріями таблиці 1, враховуючи п.4.1, згідно із яким споруді в цілому присвоюється найвищий з одержаних клас, будівля сигаретного цеху тютюнової фабрики відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС2.

За критеріями таблиці А1, враховуючи п. А.2, згідно яким об’єкту будівництва присвоюється найвища категорія складності з визначених критеріїв, будівля сигаретного цеху тютюнової фабрики відноситься до IV категорії складності.

Додаток В

(довідковий)

Орієнтовний перелік споруд інженерної та транспортної інфраструктури, які можуть бути віднесені до загальнодержавного, регіонального або місцевого рівня (перше наближення).

В.1 До об’єктів (споруд) транспортної мережі загальнодержавного рівня можливо відносити:

- лінійні споруди залізниць, а також транспортні споруди на них (мости, тунелі, дорожні труби, підпірні стінки, протилавинні галереї, залізничні переїзди в одному рівні), за винятком лінійних споруд внутрішніх та під’їзних залізничних колій промислових підприємств, включаючи всі допоміжні споруди на них;

- лінійні споруди окремих ділянок міжнародних автомобільних доріг державного значення, які вимагають індивідуального проектування земляного полотна (згідно п.6.1.4 ДБН В.2.3-4:2007);

- споруди великих та позакласних автодорожніх мостів (згідно ДБН В.2.3-22:2009);

- споруди автодорожніх тунелів незалежно від категорії дороги;

- споруди підпірних стінок, протилавинні та селезахисні споруди на міжнародних та національних дорогах державного значення;

- споруди пішохідних мостів, з прольотом і більше, в обласних містах та інших з населенням понад 600 тис. жителів.

- лінійні споруди автомобільних доріг І-а і І-б категорій за класифікацією ДБН В.2.3-4 та дорожні труби і підпорні стінки на них;

- споруди автодорожніх мостів на дорогах І-а і І-б категорій, а також мости з прольотами понад , або такі, що мають протяжність понад ;

В.2 До об’єктів (споруд) транспортної мережі регіонального рівня можливо відносити:

- лінійні споруди внутрішніх та під’їзних залізничних колій промислових підприємств, включаючи всі допоміжні споруди на них;

- лінійні споруди окремих ділянок національних, регіональних автомобільних доріг та територіальних автомобільних доріг державного значення, які вимагають індивідуального проектування земляного полотна (згідно п.6.1.4 ДБН В.2.3-4:2007);

- лінійні споруди автомобільних доріг ІІ і ІІІ категорій за класифікацією ДБН В.2.3-4 та дорожні труби і підпорні стінки на них;

- споруди середніх автодорожніх мостів (згідно ДБН В.2.3-22:2009);

- споруди автодорожніх мостів на дорогах ІІ, ІІІ категорій за класифікацією ДБН В.2.3-4;

- споруди розв'язок в різних рівнях на автомобільних дорогах загального користування незалежно від категорії дороги;

- всі споруди пішохідних мостів в населених пунктах, які не віднесено до загальнодержавного рівня;

- споруди канатних доріг громадського використання.

В.3 До об’єктів (споруд) транспортної мережі місцевого рівня можливо відносити:

- лінійні споруди окремих ділянок автомобільних доріг місцевого значення, які вимагають індивідуального проектування земляного полотна (згідно п.6.1.4 ДБН В.2.3-4:2007);

- лінійні споруди автомобільних доріг ІV і V категорій за класифікацією ДБН В.2.3-4 та дорожні труби і підпорні стінки на них;

- споруди малих автодорожніх мостів (згідно ДБН В.2.3-22:2009) незалежно від категорії дороги;

- споруди автодорожніх мостів на дорогах ІV і V категорій за класифікацією ДБН В.2.3-4;

- споруди розв'язок в одному рівні з перехідно-швидкісними смугами незалежно від категорії дороги;

- споруди пішохідних переходів в різних рівнях на автомобільних дорогах, що не відносяться до загальнодержавного та національного рівня;

В.4 До об’єктів (споруд) мережі енергопостачання:

- загальнодержавного рівня слід відносити споруди повітряних ліній електропередавання напругою 330 кВ і вище (1-й и 2-й клас безвідмовності відповідно ПУЕ:2006);

- регіонального і місцевого рівня слід відносити споруди повітряних ліній електропередавання нижче 330 кВ (3-й и 4-й клас безвідмовності відповідно ПУЕ:2006).

Додаток Г

(довідковий)

Визначення класу наслідків (відповідальності) опор зв’язку (перше наближення)

Г.1 Клас наслідків (відповідальності) опор зв’язку залежить від категорії місцевості (таблиця Г.1), де опора розташована, та категорії опори (таблиця Г.2).

При цьому для визначення класу наслідків (відповідальності) у першому наближенні може бути використана таблиця Г.3.

Таблиця Г.1

Категорія

місцевості

Опис місцевості

А1

Сільські території без забудов

А2

Промислові підприємства із кількістю працюючих менше ніж 200 чол.

А3

Промислові підприємства із кількістю працюючих більше ніж 200 чол.

А4

Крупні населені пункти (крупні села, селища міського типу і т.п.)

А5

Житлові райони, менше ніж 50% території яких зайнято

будинками із кількістю поверхів більше п’яти

А6

Житлові райони, більше ніж 50% території яких зайнято

будинками із кількістю поверхів менше п’яти

А7

Міські території із нещільною забудовою

А8

Міська забудова із близько розташованими будівлями

Таблиця Г.2

Категорія

опори

Опис опори

В1

Окремо розташована опора, радіус огородження якої

дорівнює або більше висоти опори (висота опори до )

В2

Окремо розташована опора, радіус огородження якої більше ніж

половина її висоти, але менше ніж її висота (висота опори до )

В3

Окремо розташована опора, радіус огородження якої менше ніж

(висота опори до )

В4

І

Опора на покрівлі будівлі, аварія якої не може призвести до

руйнації несучих конструкцій покрівлі або інших несучих систем будівлі

(висота опори до )

ІІ

В5

І

Опора на покрівлі будівлі, аварія якої може призвести до

повної або часткової руйнації несучих конструкцій покрівлі або

інших конструктивних елементів (висота опори до )

ІІ

В6

Окремо розташована опора висотою більше ніж

або опора на покрівлі будівлі висотою більше ніж

В7

Опори будь-якої висоти та конструктивного вирішення, зведення яких передбачається у безпосередній близькості із об’єктами класу відповідальності СС3

Примітка. До категорії І відносяться опори, руйнація яких призводить до локалізації уламків опори та елементів будівлі в межах покрівлі, на якій розташована опора. Категорія ІІ призначається опорам, при аварії яких можливе падіння уламків за межі покрівлі, на якій розташована опора.

Таблиця Г.3

Категорія опори

Категорія місцевості

А1

А2

А3

А4

А5

А6

А7

А8

В1

СС1

СС1

СС1

СС1

СС1

СС1

СС1

СС1

В2

СС1

СС1

СС1

СС1

СС1

СС2

СС2

СС2

В3

СС1

СС1

СС2

СС2

СС2

СС2

СС2

СС2

В4-І

х

СС1

СС1

СС1

СС1

СС1

СС2

СС1

В4-ІІ

х

СС1

СС1

СС1

СС1

СС2

СС2

СС2

В5-І

х

СС1

СС2

СС1

СС1

СС1

СС2

СС2

В5-ІІ

х

СС2

СС2

СС2

СС2

СС2

СС2

СС2

В6

СС1

СС1

СС2

СС2

СС2

СС2

СС2

СС3

В7

х

СС3

СС3

СС3

СС3

СС3

СС3

СС3