ДСТУ Б В.2.7-246:2010 сторінка 2 з 5
ГОСТ 26598-85 Контейнеры и средства пакетирования в строительстве. Общие технические условия (Контейнери та засоби пакетування у будівництві. Загальні технічні умови)
ГОСТ 27574-87 Костюмы женские для защиты от общих производственных загрязнений и механических воздействий. Технические условия (Костюми жіночі для захисту від загальних виробничих забруднень та механічних впливів. Технічні умови)
ГОСТ 27575-87 Костюмы мужские для защиты от общих производственных загрязнений и ме-ханических воздействий. Технические условия (Костюми чоловічі для захисту від загальних виробничих забруднень та механічних впливів. Технічні умови)
СНиП 2.04.01-85 Внутренний водопровод и канализация зданий (Внутрішній водопровід та каналізація будівель)
СНиП 2.04.05-91 Отопление, вентиляция и кондиционирование (Опалення, вентиляція та кон-диціонування)
СНиП 2.09.02-85 Производственные здания (Виробничі будинки)
СНиП 2.09.04-87 Административные и бытовые здания (Адміністративні та побутові будівлі)
СНиП ІІІ-4-80 Техника безопасности в строительстве (Техніка безпеки в будівництві)
ДСН 3.3.6.037-99 Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку
ДСН 3.3.6.039-99 Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації
ДСН 3.3.6.042-99 Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень
ДСП 201-97 Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць від забруднення хімічними та біологічними речовинами
ДСанПіН 2.2.7.029-99 Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров'я населення
СП 1042-73 Санитарные правила организации технологических процессов и гигиенические требования к производственному оборудованию (Санітарні правила організації технологічних процесів та гігієнічні вимоги до виробничого обладнання)
ПУЭ-86 Правила устройства электроустановок (Правила улаштування електроустановок)
3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ
3.1 камені бортові з гірських порід
Оброблені вироби з гірських порід підвищеної міцності, що застосовуються в дорожньому будівництві
3.2 камені стінові з гірських порід
Оброблені вироби з гірських порід, що застосовуються в будівництві будівель і споруд
3.3 гірська порода
Мінеральна маса, що складається переважно з одного (мономінеральна порода) чи декількох (полімінеральна порода) мінералів
4 ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ
-
Бортові і стінові камені потрібно виготовляти відповідно до вимог цього стандарту за технологічними картами, затвердженими в установленому порядку. Крім того, лзиоцдьчоивйі стінові камені повинні відповідати зразкам-еталонам, затвердженим підприємством-виробником.
-
Бортові і стінові камені потрібно виготовляти з гірських порід, які не порушені вивітрюванням і які не мають відкритих тріщин.
-
Вимоги до фізико-механічних властивостей окремих порід визначені згідно з ДСТУ Б В.2.7-59.
-
Вивержені гірські породи з водопоглинанням менше ніж 0,5 % на морозостійкість не випробовуються.
4.5 Камені в залежності від значень сумарної питомої активності природних радіонуклідів (Асум.) підрозділяються на класи і застосовуються:
- І клас при Асум. до 370 Бк х кг -1 включно -для всіх видів будівництва без обмеження;
- ІІ клас при Асум. понад 370 Бк х кг -1 до 740 Бк х кг -1 включно - для дорожнього та промислового будівництва;
- IІІ клас при Асум. понад 740 Бк х кг -1 до 1350 Бк х кг -1 включно - для дорожнього будівництва поза населеними пунктами; для промислового будівництва, де виключається перебування людей.
4.6 За вимогою споживача підприємство-виробник (постачальник) повинно на підставі даних геологічної розвідки надавати мінералого-петрографічний, хімічний склади і фізико-механічні властивості вихідної гірської породи, що була використана для виробництва продукції.
5 ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ ДО БОРТОВИХ КАМЕНІВ
5.1 Параметри і розміри бортових каменів
-
Бортові камені залежно від форми можуть бути прямолінійними і криволінійними.
-
Марки бортових каменів залежно від форми і розмірів повинні відповідати даним, наведеним у таблиці А.1 (додаток А).
-
В умовній познаці марки каменів букви визначають:
Г - матеріал з якого виготовлений бортовий камінь - гірська порода;
П - прямолінійний бортовий камінь;
В - прямолінійний в'їзний бортовий камінь;
К - криволінійний бортовий камінь.
Цифри в маркуванні криволінійних каменів визначають радіус кривизни в метрах.
5.1.4 За вимогою замовника, камені марок 1ГП, 2ГП, 3ГП можуть виготовлятися з фаскою, а камені марок 1ГП, 2ГП, ГПВ, ГК5, ГК8 - зі сколом на вертикальній лицьовій грані замість фаски (див. рисунок 1)
1, 2, 3 - оброблені поверхні; Н - висота бортового каменю; В - ширина бортового каменю; h1- висота сколу; h2 - висота зовнішньої обробленої поверхні, h2 = 20 мм; в - ширина сколу, в = 30 мм
Рисунок 1 - Вид бортового каменю зі сколом
-
Довжину криволінійних каменів вимірюють за верхнім краєм вертикальної зовнішньої грані.
-
Допускається виготовлення не більше ніж 10 % каменів у партії довжиною, меншою від вказаної в таблиці А.1 (додаток А), але не менше ніж 300 мм.
За згодою сторін допускається виготовлення каменів довжиною більше ніж 2000 мм.
5.1.7 За вимогою замовника допускається виготовлення бортових каменів з лицьовою стороною іншої форми.
5.2 Основні показники бортових каменів
-
Бортові камені потрібно виготовляти з гірських порід, фізико-механічні показники яких наведені в таблиці 1.
-
Придатність вивержених гірських порід для виготовлення бортових каменів необхідно випробовувати на витривалість при стикуванні з грунтом.
Таблиця 1
Показники |
Гірські породи |
||
|
Вивержені |
Метаморфічні |
Осадові |
|
|
Середня густина, кг/м3, не менше |
2100 |
2100 |
2100 |
|
Границя міцності при стиску, МПа (кгс/см2), не менше |
90 (900) |
60 (600) |
60 (600) |
|
Марка за. морозостійкістю при втраті міцності не більше 20 %, F, не нижче |
100 |
50 |
25 |
|
Коефіцієнт зниження міцності при насиченні водою, не менше |
0,8 |
0,8 |
0,8 |
|
Водопоглинання, % |
- |
||
5.2.3 Бортові камені всіх типів, за винятком каменів марки 5 ГП, повинні мати оброблені поверхні з точковою термообробкою або пиляною фактурою:
-
верхню горизонтальну грань на всій ширині;
-
видиму частину вертикальної грані h;
-
фаску по ребру лицьової грані, виконану під кутом 45° до горизонталі;
-
смужки по ребру задньої вертикальної грані і ребрах торцевих граней, завширшки 20 мм.
Усі інші поверхні фактурній обробці не підлягають.
-
Нерівності на торцевій грані бортових каменів не повинні виступати за площину обробленої смужки цієї грані.
-
Границі відхилів від номінальних розмірів бортових каменів, перелічених у таблиці А.1, наведені у таблиці 2.
-
Неплощинність горизонтальних і вертикальних оброблених поверхонь бортових каменів і відхили від проектної кривизни лицьової поверхні криволінійних бортових каменів не повинні перевищувати на 1 м довжини:
- пиляних 3,0 мм;
- тесаних 5,0 мм.
5.2.7 Відхили прямокутності на довжину оброблених поверхонь бортових каменів не повинні перевищувати:
- пиляних ........ 2,0 мм;
- тесаних 4,0 мм.
Таблиця 2
Показники бортових каменів |
Значення відхилів |
|
|
оброблених механічним способом (пиляних) |
оброблених ручним способом (тесаних) |
|
|
Відхили від розмірів, мм: |
||
|
- за висотою; |
±15 |
±30 |
|
- за шириною фаски; |
±3 |
±5 |
|
- за шириною горизонтальної грані |
±3 |
±5 |
|
Величина западини на торцевих гранях, мм, не більше |
5 |
5 |
|
Величина виступів і западин на необробленій частині бічних граней, мм: |
||
|
лицьова: |
||
|
- бортові камені марок 4ГП і 5 ГП; |
±20 |
±20 |
|
- бортові камені всіх інших марок; |
±30 |
±30 |
|
задня: |
||
|
- бортові камені марок 4ГП і 5ГП; |
+ 50; -10 |
+ 50; -10 |
|
- бортові камені всіх інших марок |
+ 70; -20 |
+ 70; -20 |
6 ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ ДО СТІНОВИХ КАМЕНІВ
6.1 Параметри і розміри стінових каменів
-
Стінові камені з гірських порід виготовляють у виді прямокутних паралелепіпедів.
-
Типи, об'єм і кількість стінових каменів у 1 м3, залежно від розмірів, повинні відповідати даним, наведеним у таблиці 3.
Таблиця 3
|
Тип каменю |
Довжина, мм |
Ширина, мм |
Висота, мм |
Об'єм одного каменю, м3 |
Кількість каменів у 1 м3, шт. |
|
Повномірні стінові камені |
|||||
|
І |
390 |
190 |
188 |
0,0139 |
72 |
|
II |
490 |
240 |
188 |
0,0221 |
45 |
III |
390 |
190 |
288 |
0,0213 |
47 |
|
Неповномірні стінові камені |
|||||
|
¾ І |
292 |
190 |
188 |
0,0104 |
96 |
|
¾ ІІ |
367 |
240 |
188 |
0,0165 |
61 |
|
¾ ІІІ |
292 |
190 |
288 |
0,0160 |
62 |
|
½ І |
195 |
190 |
188 |
0,0070 |
143 |
|
½ ІІ |
245 |
240 |
188 |
0,0111 |
90 |
|
½ ІІІ |
195 |
190 |
288 |
0,0107 |
93 |
-
За вимогою замовника допускається виготовлення стінових каменів за спеціальним замовленням з іншими розмірами ніж наведені в таблиці 3.
-
За призначенням стінові камені підрозділяють на рядові і лицьові:
Р - рядові, застосовуються для мурування стін будівель і споруд з наступним оштукатурюванням;
Л -лицьові, застосовуються для місцевого мурування стін будинків і споруд без наступного облицювання і оштукатурювання;
В - рядові або лицьові з середньою густиною більше ніж 2100 кг/м3 - для влаштування зовнішніх стін неопалювальних приміщень і внутрішніх стін будинків.
6.1.5 Стінові камені потрібно виготовляти з гірських порід, фізико-механічні показники яких наведені в таблиці 4.
Таблиця 4
Показники |
Гірські породи |
||
|
Вивержені |
Метаморфічні |
Осадові |
|
|
Середня густина, кг/м3, не більше |
2100 |
2100 |
2100 |
|
Границя міцності при стиску, МПа (кгс/см2), не більше |
40 (400) |
35 (350) |
30 (300) |
|
Марка за морозостійкістю при втраті міцності не більше 25 %, F, не нижче |
25 |
25 |
15 |
|
Коефіцієнт зниження міцності при насиченні водою, не менше |
0,6 |
0,6 |
0,6 |
|
Водопоглинання, %, не більше |
50 |
30 |
30 |
|
Примітка 1. Вивержені гірські породи, міцністю при стиску до 20 МПа, можна використовувати як теплоізоляційний матеріал (пемза, вулканічний туф). Примітка 2. У весняно-літній період за згодою замовника допускається випуск стінових каменів з коефіцієнтом зниження міцності при насиченні водою не менше ніж 0,5. Примітка 3. Для мурування зовнішніх стін неопалюваних приміщень і внутрішніх стін будинків, допускається виготовлення стінових каменів.з гірських порід з середньою густиною більше ніж 2100 кг/м3. |
|||
6.1.6 Стінові камені, залежно від міцності при стиску, поділяються на марки, вказані в таблиці 5.
Таблиця 5
|
Марки стінових каменів за міцністю при стиску |
Міцність при стиску, МПа (кгс/см2), не менше |
|
|
Середня (з п'яти зразків) |
Найменша для окремого зразка |
|
|
4 |
0,4 (4) |
0,3 (3) |
|
7 |
0,7 (7) |
0,4 (4) |
|
10 |
1,0(10) |
0,7 (7) |
|
15 |
1,5 (15) |
1,0 (10) |
|
25 |
2,5 (25) |
1,5 (15) |
|
35 |
3,5 (35) |
2,5 (25) |
|
50 |
5,0 (50) |
3,5 (35) |
|
75 |
7,5 (75) |
5,0 (50) |
|
100 |
10,0 (100) |
7,5 (75) |
|
125 |
12,5 (125) |
10,0 (100) |
|
150 |
15,0 (150) |
12,5 (125) |
|
200 |
20,0 (200) |
15,0 (150) |
|
250 |
25,0 (250) |
20,0 (200) |
|
300 |
30,0 (300) |
25,0 (250) |
|
350 |
35,0 (350) |
30,0 (300) |
|
400 |
40,0 (400) |
35,0 (350) |
Побачили розбіжність з офіційним текстом?
Дивіться також
Сборник ГОСТ ЕСКД
Збірник із 154 стандартів