4.2.12. Кожний працівник , який виявив порушення цих Правил або несправність обладнання, нестачу захисних засобів, що може бути небезпекою для людей, повинен негайно особисто вжити посильних заходів щодо усунення небезпеки.
У випадку , якщо працівник самостійно не в змозі прийняти дійових заходів по усуненню виявлених ним порушень Правил, він зобов’язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника, а у випадку його відсутності - керівника вищого рівня.
4.2.13. В разі нещасного випадку необхідно негайно вжити заходів щодо надання першої медичної допомоги потерпілому (стаття 20 Закону України про охорону праці [1]), обов'язково викликати лікаря і повідомити про нещасний випадок свого безпосереднього керівника або іншу посадову особу.
В разі нещасних випадків з людьми зняття напруги для звільнення потерпілого від дії електричного струму має бути виконано негайно , без попереднього дозволу. Звільнення потерпілого від електричного струму здійснюється згідно з вимогами, викладеними у додатку 2 цих Правил.
4.3. Перелік небезпечних виробничих факторів
Основними небезпечними виробничими факторами під час робіт на станціях проводового мовлення є :
- наявність електричної напруги (в обладнанні, освітлювальній мережі, під час роботи з електроінструментом , переносними електри-чними світильниками, під час роботи на електростанціях), замикання якої може бути через тіло людини;
- розміщення робочого місця на значній висоті відносно поверхні землі ( підлоги);
- наявність піднятого вантажу під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт.
4.4. Вимоги до виробничих приміщень
4.4.1. Приміщення станцій проводового мовлення повинні задовольняти вимоги СНиП 2.09.02-85. “Производственные здания" [29], ПВЕ [34] , ПТЕ [35], ПБЕ [4], "Инструкции по санитарному содержанию предприятий связи № 21531" [37], протипожежним вимогам Правила пожежної безпеки в Україні [10] та Правила пожежної безпеки в галузі зв’язку [18].
4.4.2. Проектування, утримання та експлуатація освітлювальних установок повинні провадитися відповідно до вимог СНиП ІІ-4-79. “Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования" [29] и ВСН 45.172-77. “Инструкция по проектированию искусственного освещения предприятий связи" [27].
Для усунення надмірного опромінювання прямими сонячними променями необхідно застосовувати сонцезахисні пристрої: штори, ширми, жалюзі, плівки тощо.
4.4.3. Температура, відносна вологість та швидкість руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень повинні задовольняти вимоги ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ. “Воздух рабочей зоны. Общие санитарно-гигиенические требования" [24].
4.4.4. Виробничі приміщення необхідно обладнувати, припливно-витяжною вентиляцією згідно СНиП 2.04.05-86. “Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха" [30].
Систему вентиляції і кондиціонування повітря необхідно обслуговувати згідно з "Инструкцией по эксплуатации систем вентиляции и кондиционирования воздуха на предприятиях связи" [38].
Усі вентиляційні агрегати з автоматичним або дистанційним вмиканням повинні мати місцеві вимикачі, розташовані у доступних місцях біля агрегатів.
4.4.5. Рівні виробничого шуму не повинні перевищувати норм, встановлених ВСН 601- Нормы допустимого шума на предприятиях связи" [26] та "Санитарными нормами допустимого шума на рабочих местах" [40].
Для зменшення шуму двигуни і вентилятори необхідно ретельно регулювати і встановлювати на амортизатори, повітропроводи покривати звукопоглинаючими матеріалами, з'єднування виконувати за допомогою брезентових або гумових рукавів. В разі необхідності вентиляційні агрегати розміщуються в ізольованих камерах.
4.4.6. Керівник (власник) підприємства зобов??язаний організувати проведення вимірів параметрів шуму, вібрації, освітлення, мікроклімату, загазованості, запиленості у виробничих приміщеннях згідно вимогам чинної нормативної документації.
Вимірювання виконуються вимірювальними (випробувальними) лабораторіями, які акредитовані на право проведення таких вимірювань.
Результати вимірів заносять до санітарно-технічних паспортів підприємства, цехів та карт робочих місць.
4.4.7. Перевірка стану освітлювальної мережі провадиться:
- справності аварійного освітлювання - 1 раз в квартал;
- вимірювання опору ізоляції проводів і кабелів - 1 раз на 1 рік; опір ізоляції має бути не менш 0,5 МОм; роботи виконуються працівниками, які мають кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижче ІІІ.
4.4.8. Прибирання виробничих приміщень на СПМ, ЦСПМ, ОПС провадять прибиральники, які мають кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижче ІІ, пройшли інструктаж з питань охорони праці, під наглядом одного з працівників, що обслуговують встановлене в цих приміщеннях обладнання.
4.4.9. Генеральне прибирання виробничих, адміністративних та побутових приміщень необхідно провадити не рідше 1 разу на місяць в дні, встановлені керівником (власником) підприємства, під наглядом працівника, що має кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижче ІІІ.
4.4.10. Очищення світильників провадити не рідше 1 разу у півріччя під наглядом працівника, що має кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижче ІІІ.
4.4.11. Люмінісцентні лампи та інші джерела світла, що містять ртуть, до їх застосування необхідно зберігати запакованими у спеціальному приміщенні; ті, що вийшли з ладу, необхідно зберігати також у спеціальному приміщенні і після збору у встановленій кількості здавати на спеціалізовані підприємства для утилізації.
4.4.12. За можливості одночасного дотику працівників до металевих корпусів електроустановок та до арматури систем опалювання, водопостачання, каналізації, останні необхідно огороджувати струмонепровідними решітками.
4.4.13. Арматура опалювання з температурою нагріву поверхні 45??С та більше, що розміщена поблизу робочих місць та у проходах, має бути огородженою, щоб уникнути випадкових опіків.
4.4.14. Підлоги виробничих приміщень повинні бути без щілин, вибоїн, з рівною неслизькою поверхнею.
Технологічні заглиблення у підлозі виробничих приміщень необхідно закривати закріпленими кришками на рівні підлоги.
4.4.15. У відкритих металевих сходах, що призначені для проходу до поодиноких робочих місць, уклін маршу повинен бути не більше 1:1, ширина проступа не менше 0,7м. Сходи необхідно обладнувати гладкими однобічними перилами заввишки не менше 1м.
4.4.16. Приміщення, де розміщене електрощитове, компресорне, вентиляційне та інші види обладнання підвищеної небезпеки, необхідно утримувати постійно зачиненими. Зберігання в цих приміщеннях сторонніх предметів забороняється.
4.4.17. В разі входу до виробничого приміщення необхідно вивішувати табличку із зазначенням категорії приміщення стосовно ступеню небезпеки ураження електричним струмом, що визначається згідно ПВЕ [34] (див. додаток 3).
4.4.18. На елементи будівельних конструкцій, які можуть стати причиною виробничого травматизму (низькі за балки, малопомітні східці, виступи та перепади в площині підлоги, звуження проходів, ма-
лопомітні розпірки, стояки, опори тощо) необхідно наносити застережувальне пофарбування відповідно до вимог ГОСТ 12.04.026-76. “Цвета сигнальные и знаки безопасности" [22]. Місця розташування цих елементів будівельних конструкцій повинні мати робоче та аварійне освітлення.
4.4.19. Відстані між одиницями виробничого обладнання, встановленого в приміщеннях, а також між обладнанням та стінами повинні відповідати значенням, що наведені у додатку 4.
4.4.20. Настінні шафи або стійки необхідно розміщувати в один ряд так, щоб природне світло з вікон падало прямо або під невеликим кутом на лицеві панелі в тих приміщеннях, які мають вікна
Щити з приладами і оперативними органами управління навісної конструкції, або які будуть вбудовані у стіну, необхідно розміщувати на ділянках стін, не зайнятих другим устаткуванням і так, щоб вони вільно розглядалися з робочого місця чергового.
Під щитами забороняється ставити обладнання чи інвентар, який буде перешкоджати доступу до щитів.
4.4.21. Підходи до електрощитів, силових шаф та збірок, до засобів пожежогасіння повинні бути вільними.
4.4.22. Розміщення обладнання в приміщеннях, де встановлені ЕОМ та інша електронно-обчислювальна техніка, слід виконувати згідно вимогам ВСН-4559-88 "Временные санитарные нормы и правила для работников вычислительных центров " [28].
4.4.23. В виробничих приміщеннях станцій проводового мовлення необхідно обладнувати окреме місце для зберігання захисних засобів.
4.4.24. В кожному виробничому приміщенні станції проводового мовлення необхідно мати аптечку першої допомоги.
4.4.25. Робочі місця повинні бути атестовані відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці [2].
4.5. Вимоги до устаткування
4.5.1. Устаткування СПМ повинно задовольняти вимоги ДСТУ, ГОСТ, ТУ та інших нормативних документів на конкретні види устаткування.
4.5.2. Устаткування СПМ повинно бути сертифікованим.
4.5.3. Устаткування СПМ, у якого сумарний час експлуатації перевищує призначений термін служби або наробіток якого перевищує призначений ресурс, підлягає у встановленому порядку обов??язковому кваліфікованому обстеженню щодо можливості його подальшого застосування.
4.5.4. Устаткування станцій проводового мовлення повинно бути заземленим. Улаштування заземлень та їх утримання необхідно виконувати відповідно до вимог ГОСТ 464-79. “Заземления для стационарных установок проводной связи, радиорелейных станций, радиотрансляционных узлов и антенн систем коллективного приема телевидения. Нормы сопротивления" [21] та ПТЕ [35] .
4.5.4.1. Захисне заземлення або занулення повинно забезпечувати захист людей від ураження електричним струмом в
разі дотику до металевих неструмоведучих частин, які можуть бути під напругою у результаті пошкодження ізоляції.
4.5.4.2. Захисне заземлення необхідно виконувати наперед обумовленої планіровки електричним з’єднанням металевих частин електроустановок із землею (заземлювальним пристроєм).
4.5.4.3. Занулення належить виконувати електричним з’єднанням металевих частин електроустановок із зануленою точкою джерела живлення електроенергією за допомогою нульового захисного провідника.
4.5.4.4. До заземлювального пристрою повинні приєднуватись усі металеві частини обладнання, які можуть опинитися під напругою:
- корпуси електричних машин, трансформаторів, світильників, підсилювачів, передавачів, стативів вихідної комутації, ін. обладнання;
- каркаси силових розподільчих щитів, щитів керування та щитків;
- металеві оболонки та броня контро
