18 УЛАШТУВАННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЯ СИСТЕМ ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ І ТЕПЛОТЕХНІЧНИХ УСТАНОВОК 18.1 Загальні вимоги
- Улаштування та експлуатація систем теплопостачання, теплотехнічних установок і об’ єктів газового господарства повинні відповідати вимогам НПАОП 0.00-1.07-94, НПАОП 0.00-1.08-94, НПАОП 0.00-1.11-98, НАПБ А.01.001-2004, ДБН В.2.5-20-2001 „Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди. Г азопостачання”, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 23.04.2001 № 101, СНиП ІІ-35-76 „Котельные установки”, затверджених постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР у справах будівництва від 31.12.76№ 229 (із змінами та
доповненнями), СНиП 2.04.07-86„Тепловые сети”, затверджених
постановою Державного будівельного комітету СРСР від 30.12.86№ 75
(із змінами та доповненнями), СНиП 2.04.14-88, СНиП ІІ-89-80.
- Устаткування, посудини та трубопроводи, що працюють під тиском і з гарячою водою, повинні оснащуватися необхідними контрольно- вимірювальними приладами, запірною та регулювальною арматурою і пристроями, засобами захисту, автоматики і сигналізації.
- Перед випробуванням трубні лінії необхідно продувати стисненим повітрям. Трубопроводи для пари та води допускається продувати робочим агентом.
- Перевірку трубних ліній та посудин на міцність і щільність (герметичність) слід виконувати гідравлічними або пневматичними випробуваннями за умови відключеного устаткування.
- Не дозволяється проводити ремонтні роботи на трубопроводах і обладнанні, що знаходяться під тиском рідин, пари і газів.
- Траси, способи прокладання та конструкція теплових мереж повинні відповідати вимогам СНиП ІІ-89-80 і СНиП 2.04.07-86.
- Камери для обслуговування підземних трубопроводів повинні мати не менше двох люків із драбинами або скобами.
- Для прокладання теплових мереж над землею застосування горючих теплоізоляційних матеріалів не допускається.
- Кількість і розміщення арматури, засобів вимірювання, автоматики і захисту повинні бути передбачені з урахуванням умов безпечного обслуговування і ремонту.
- Трубопровід, розрахунковий тиск якого нижчий від тиску джерела, що живить його, повинен мати редукційний пристрій з манометром і запобіжним клапаном, які встановлюються з боку меншого тиску.
- Редукційні і редукційно-охолоджувальні пристрої повинні мати автоматичне регулювання тиску і температури пари.
- Манометри повинні встановлюватись так, щоб їхні показання було чітко видно обслуговуючому персоналу.
- Запобіжні клапани повинні мати відвідні трубопроводи, що захищають персонал від опіків у разі їх спрацювання.
- Перед ремонтом трубопроводів повинно бути проведено відключення дільниці трубопроводу, що ремонтується (спуск у ній тиску і видалення води, пари, повітря тощо). На вентилях і засувках, що роз’єднують відповідні ділянки трубопроводів, повинні бути вивішені плакати „Не включати - працюють люди”.
- На гарячих трубопроводах під час роз’єднання фланців для запобігання можливим опікам парою або гарячою водою слід стежити за тим, щоб дренажі на ділянках трубопроводу, що ремонтується, були відкриті; у разі закритих дренажів проводити ремонт на трубопроводах не дозволяється.
- Трубопроводи, на яких сталися розриви або порушення герметичності, слід негайно відключити від теплової мережі.
- Під час тривалого ремонту, а також у разі недостатньої щільності арматури, ділянка, що ремонтується, повинна відокремлюватися заглушками.
- Вирви з гарячою водою після розривів трубопроводів повинні своєчасно обгороджуватися.
19 УЛАШТУВАННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЯ СИСТЕМ ВОДОПОСТАЧАННЯ І КАНАЛІЗАЦІЇ
- Будівництво та експлуатація систем водопостачання і каналізації морських рибних портів повинно виконуватись з урахуванням вимог СНиП 2.04.01-85„Внутренний водопровод и канализация зданий”,
затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 10.04.85№ 169 (із змінами та доповненнями), СНиП 2.04.02-84
„Водоснабжение. Наружные сети и сооружения”, затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 27.07.84№123
(із змінами та доповненнями), СНиП 2.04.03-85 „Канализация. Наружные сети и сооружения”, затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 21.05.85№ 71 (із змінами та доповненнями),
СНиП 3.05.04-85* „Наружные сети и сооружения водоснабжения и канализации”, затверджених постановою Державного будівельного комітету СРСР від 31.05.85№ 73 (вид. 1990 р., із змінами та доповненнями),
СанПиН 4631-89, НАПБ А.01.001-2004.
- Об’єднання мереж господарсько-питного водопроводу з мережами водопроводів, що подають воду непитної якості, не допускається.
- Каналізація для відведення побутових і промислових стоків по всій довжині повинна бути закритою і виконаною з вогнетривких матеріалів.
- Для управління розташованими в оглядових колодязях засувками слід користуватися штангою-вилкою або встановлювати виносні штурвали, дистанційні приводи та інші пристрої, що виключають необхідність спускання обслуговуючого персоналу до колодязю.
- Відігрівання замерзлих ділянок трубопроводів повинно проводитися гарячою водою, парою, гарячим піском з додержанням заходів проти опіків.
20 УЛАШТУВАННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЯ СИСТЕМ ОПАЛЕННЯ, ВЕНТИЛЯЦІЇ ТА КОНДИЦІОНУВАННЯ
- Виробничі та допоміжні приміщення морських рибних портів повинні бути обладнані системами опалення, вентиляції та кондиціонування повітря, влаштування й експлуатація яких повинні відповідати вимогам СНиП 2.04.05-91„Отопление, вентиляция и кондиционирование”, затверджених постановою Державного комітету СРСР з будівництва та інвестицій від 28.11.91 (із змінами та доповненнями), СНиП 2.04.14-88 та НАПБ А.01.001-2004.
- Рами, кватирки, фрамуги, світлові ліхтарі, двері, тамбури, тенти і обладнання теплових завіс повинні бути у справному стані.
- Для відкривання і регулювання фрамуг, вікон, стулок ліхтарів, отворів шахт слід мати зручні пристосування, що обслуговуються з підлоги, або відкривання їх повинно бути механізованим.
- Усі металеві повітроводи, трубопроводи та інше обладнання систем опалення та вентиляції приміщень категорій А і Б, а також систем місцевих відсмоктувачів вибухопожежонебезпечних сумішей (речовин) повинні бути заземлені та захищені від статичної електрики.
- Місце для забору припливного повітря повинно вибиратися в зоні найменшого забруднення від навколишніх виробничих та вентиляційних викидів. У разі неможливості за місцевими умовами забезпечити забирання повітря з незабрудненої зони припливне повітря повинно попередньо очищатися з тим, щоб після його надходження сумарна кількість газів і пари в робочій зоні не перевищувала допустимих концентрацій.
- Припливне повітря слід подавати у виробничі приміщення з постійним перебуванням людей так, щоб повітря не надходило через зони з великим забрудненням та не порушувало роботу місцевих відсмоктувачів.
- Припливно-витяжна вентиляція виробничих приміщень, сполучених між собою, повинна улаштовуватися таким чином, щоб була виключена можливість надходження шкідливих речовин і неприємних запахів з одних приміщень в інші, де виділення шкідливих речовин відсутнє.
- Видалення повітря необхідно передбачати безпосередньо від місць виділення шкідливостей або зон найбільшого забруднення повітря у приміщеннях.
- В одну загальну витяжну вентиляційну установку не дозволяється об’ єднання відсмоктувачів легкоконденсаційних випарів та пилу, а також відсмоктувачів речовин, що можуть під час змішування утворити вибухонебезпечну або отруйну суміш (пари аміаку та інші).
- Не допускається встановлювати у вентиляційних камерах разом з обладнанням припливних систем обладнання витяжних систем загальнообмінної вентиляції, що видаляють повітря з різким або неприємним запахом.
- Вентилятори необхідно з’єднувати з повітропроводами за допомогою м’яких вставок.
- Вентиляційні установки повинні розміщуватись у вентиляційних камерах і місцях, доступних для обслуговування.
- Не дозволяється перетинання повітроводів газопроводами, кабелями, електропроводкою і каналізаційними трубопроводами.
21 ВИМОГИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ВИКОНАННЯ ОКРЕМИХ ВИДІВ РОБІТ 21.1 Загальні вимоги безпеки
- На кожному виробництві морського рибного порту, виходячи зі специфіки та виду виконуваних робіт, необхідно складати та затверджувати перелік робіт із підвищеною небезпекою, що виконуються за нарядами-допусками, і списки працівників, які мають право на видачу нарядів-допусків.
- На роботи з підвищеною небезпекою необхідно розробити технологічні карти та забезпечити їх виконання.
- Роботи з огляду, очищення і ремонту всередині технологічних ємностей, резервуарів, трубопроводів, камер, колодязів і шахт, в яких за умовами виробництва можуть бути шкідливі, отруйні та вибухонебезпечні речовини, повинні проводитися тільки за нарядами-допусками.
- Адміністрацією порту видається завдання працівнику, відповідальному за виконання робіт усередині ємностей, резервуарів, трубопроводів, камер, колодязів, шахт.
- Перед початком робіт працівник, відповідальний за їх проведення, повинен:
особисто оглянути місце роботи, визначити умови, в яких вона буде виконуватися, та забезпечити підготовку до роботи;
перевірити надійність відключення від діючих комунікацій ємностей, резервуарів, трубопроводів, камер та наявність заходів, що унеможливлюють їх підключення під час перебування в них працівників;
виконати відповідними приладами аналіз повітря всередині ємностей, резервуарів, камер, колодязів, шахт і переконатися, що вміст вибухонебезпечних і токсичних речовин не перевищує дозволених нормами величин;
перевірити наявність та технічний стан необхідних засобів індивідуального захисту, рятувального спорядження, а також пристроїв і механізмів для підняття та спуску людей;
докладно проінструктувати працівників про характер робіт і заходи безпеки на об’ єкті, де вони будуть виконуватися.
- Роботи повинні виконуватися:
усередині ємностей, резервуарів - бригадою не менше 3 чоловік;
у силосах, шахтах - бригадою не менше 4 чоловік;
у каналізаційних камерах і колодязях - бригадою не менше 3 чоловік.
- У випадку великих розмірів трубопроводів, значної кількості опадів, інтенсивності руху на проїздах тощо склад бригади повинен бути збільшений.
- Спуск працівника в ємність, резервуар, камеру, колодязь, шахту повинен виконуватися в запобіжному поясі з рятувальною вірьовкою з обов’язковою присутністю працівника, відповідального за ведення робіт, та спостерігача, що страхує.
- Доручати спостерігачеві виконання іншої роботи до виходу працівника з ємності, резервуара, шахти, камери, колодязя на поверхню не дозволяється.
- Під час перебування працівника всередині ємності, резервуара, камери, колодязя, шахти вільний кінець рятувальної вірьовки повинен тримати один із спостерігачів.
- Якщо працівник, що спустився в колодязь, шахту, резервуар або іншу ємність, відчув погіршення здоров’я, спостерігачі повинні терміново підняти його наверх із використанням необхідних пристосувань і засобів захисту та надати потерпілому необхідну допомогу.
- Під час роботи в ємностях із недостатнім обміном повітря та за наявності в них шкідливих речовин працівник перед спуском повинен надіти шланговий протигаз. Гофрований шланг протигаза повинен виходити назовні ємності не менше ніж на 2 м. Забірний патрубок шланга повинен закріплюватися в зоні чистого повітря без перегинань, скручувань або затискань якимось предметом.
- Робота в резервуарах, котлах та інших теплових апаратах, що мають температуру повітря вище +50 °С, а в колодязях вище +40 °С не дозволяється.
- Для освітлення під час роботи всередині ємностей повинні застосовуватися переносні світильники напругою не вище 12 В. В ємностях, де за умовами виробництва знаходилися або можуть знаходитися вибухонебезпечні речовини (випари, гази, рідини), а також у каналізаційних камерах, колодязях повинні використовуватися переносні світильники тільки у вибухобезпечному виконанні.
- Під час виконання робіт, пов’язаних з подачею зверху деталей, матеріалів та інших предметів, що можуть нанести у разі їх падіння травму, працівники, які перебувають усередині ємностей, колодязів, шахт, повинні забезпечуватися захисними касками, а в окремих випадках - тимчасово виводитися з них.
- Роботи всередині ємностей, резервуарів, у камерах, колодязях, де є вірогідність появи легкозаймистих та вибухонебезпечних речовин (випарів, газів, рідин), повинні проводитися інструментом, що виключає іскроутворення. Різальний інструмент повинен густо змащуватися консистентними мастилами.
- Відкритий колодязь, заглиблений резервуар, шахта, інші тимчасові отвори повинні бути обов’язково огороджені бар’єром або перилами по всьому периметру, а також позначені: вдень - переносною триногою з відповідним знаком, а вночі, крім того, ще й червоним ліхтарем. Робота біля відчинених колодязів, заглиблених резервуарів, шахт, що не мають огорожі, не дозволяється.
- Після закінчення робіт усередині ємності, резервуару, трубопроводу, камери, колодязя, шахти працівник, відповідальний за проведення робіт, особисто перевіряє відсутність там людей, а також інвентарю та інструментів, крім того у письмовій формі дозволяє зняття заглушок, установлених на комунікаціях, закриття люків та включення об’єкта в роботу.
- Вимоги безпеки під час проведення робіт в ємностях, резервуарах, трубопроводах
- Ємності, резервуари, камери, в яких будуть проводитися роботи, повинні бути виведені з експлуатації, звільнені від продуктів, речовин, відключені від усіх комунікацій шляхом встановлення заглушок, очищені, промиті водою і, за необхідності, пропарені, охолоджені, провентильовані.
- Приводи всіх механізмів, робочі органи яких знаходяться в ємностях, апаратах, повинні бути знеструмлені та відключені від електродвигунів шляхом зняття запобіжників із вивішуванням попереджувальних плакатів.
- Роботи всередині технологічних апаратів і ємностей повинні виконуватися переважно вдень. У разі необхідності проведення робіт уночі повинні розроблятися додаткові заходи безпеки та одержано спеціальний дозвіл.
- Спуск працівника у відкриту ємність повинен проводитися по переносній драбині, що має зверху гаки для зачіплювання за край ємності.
- Доступ працівників усередину ємностей, що мають верхні та нижні люки, має здійснюватися тільки через нижній люк.
- Тривалість перебування працівника всередині ємності та тривалість його відпочинку встановлюється інструкцією з виконання робіт усередині ємності залежно від умов виконуваних робіт. Під час роботи з застосуванням протигаза тривалість одноразового перебування працівника в ємності не повинна перевищувати 20 хвилин із наступним 20 хвилинним відпочинком на свіжому повітрі.
- Приготування мийних і дезінфекційних розчинів та захисних покрить повинно виконуватися в окремих приміщеннях із дотриманням правил охорони праці та пожежної безпеки.
- Нанесення дезінфекційних розчинів на поверхню ємності повинно виконуватися обережно за допомогою волосяних або капронових щіток.
- Приміщення і резервуари, де виконуються роботи з нанесення захисних покрить, повинні безперервно вентилюватися. Використовуваний для видалення вибухонебезпечних випарів вентилятор повинен бути вибухозахищеного виконання.
- За необхідності, виконання робіт усередині ємності в разі температури вище +30 °С (під час ліквідації аварії) повинні прийматися додаткові заходи безпеки - безперервне обдування свіжим повітрям, використання теплоізолюючих костюмів і взуття, перерви в роботі.
- У разі температур від +40 °С до +50 °С час перебування одного працівника в ємності не повинен перевищувати 20 хвилин з наступним відпочинком понад 20 хвилин.
- Проводити очищення ємностей, резервуарів і трубопроводів від мастил їх випалюванням не дозволяється.
- Вимоги безпеки під час проведення робіт у каналізаційних камерах і колодязях
- Роботи всередині каналізаційних камер і колодязів повинні вестися відповідно до СНиП 2.04.01-85 та СНиП 2.04.03-85.
- У каналізаційних камерах і колодязях роботи повинні проводитися тільки за нарядом-допуском, який узгоджений під розпис з начальниками дільниць, що технологічно пов’язані з камерою, колодязем, в яких будуть виконуватися роботи.
- Бригада для роботи в каналізаційних колодязях, камерах і колекторах повинна бути забезпечена таким інвентарем: