1. Конструкція та надійність теплообмінних елементів технологічного обладнання повинні виключати можливість взаємного проникнення теплоносія і реакційної маси, що нагрівається.
    1. Не допускається розташування технологічного обладнання:

під естакадами технологічних трубопроводів із сульфатною кислотою;

над майданчиками незахищених насосних та компресорних установок, крім випадків використання герметичних безсальникових насосів або в разі встановлення піддонів, що унеможливлює потрапляння їдких та вибухопожежонебезпечних речовин на обладнання, встановлене нижче.

  1. Для запобігання проривам трубопроводів для транспортування сульфатної кислоти необхідно проводити технічне діагностування відповідно до ДСТУ 4223-2003 «Котли, посудини під тиском і трубопроводи. Технічне діагностування. Загальні вимоги», затвердженого наказом Дерспоживстандарту України від 15 вересня 2003 року № 155, або систематичний операційний контроль, механічні випробування зразків, вирізаних із пробних стиків, перевірку суцільності стиків з виявленням внутрішніх дефектів одним із неруйнівних методів контролю, а також гідравлічні або пневматичні випробування.
    1. Теплові апарати, паропроводи, устаткування, що випромінюють тепло, повинні мати ефективну та надійну теплову ізоляцію і відповідати вимогам ДСТУ EN 563-2001.
    2. Для кожного виробничого приміщення повинна бути складена схема розташування та взаємозв’язку технологічного обладнання і трубопроводів із зазначенням запірної та регулювальної арматури, контрольно-вимірювальних приладів та протиаварійної системи. Запірна арматура трубопроводів повинна бути нанесена на схему і пронумерована, а напрямок переміщення реакційної маси указаний стрілкою.

Номер запірної арматури та інші позначки в схемі мають збігатися з номерами, зазначеними в технологічних регламентах, технологічних інструкціях, інструкціях на виконання ремонтних робіт і очищення устаткування.

  1. Розміщення засобів вибухо- і пожежозахисту у виробничих приміщеннях та на відкритих майданчиках повинно забезпечувати зручну і безпечну їх експлуатацію, можливість проведення ремонтних робіт та організацію оперативних заходів із запобігання аварійним ситуаціям або локалізації аварій.
    1. Періодичне очищення технологічного обладнання необхідно здійснювати засобами гідравлічного, механічного або хімічного очищення, і тільки в окремих випадках дозволяється використання ручної праці.
    2. Очищення трубопроводів від осаду необхідно проводити в міру потреби, але не рідше одного разу на рік. Промивну рідину з продуктами промивання необхідно збирати в окрему посудину і направляти в систему очищення стічних вод.

Забороняється зливати в каналізацію робочу і промивну рідини.

  1. Технологічні трубопроводи повинні бути пофарбовані відповідно до вимог Технічного регламенту знаків безпеки та ГОСТ 14202-69 «Трубопроводы промышленных предприятий. Опознавательная окраска, предупреждающие знаки и маркировочные щитки», затвердженого постановою Комітету стандартів, мір та вимірювальних приладів при Раді Міністрів СРСР від 07 лютого 1969 року № 168.
    1. Технологічне і транспортне обладнання, на якому можуть накопичуватися заряди статичної електрики, повинно бути заземлене.
  2. Вимоги до охорони праці під час проведення робіт у посудинах, резервуарах та на трубопроводах
    1. Посудини та резервуари, в яких мають проводитися роботи, необхідно вивести з експлуатації, звільнити від продуктів (речовин), відключити від усіх комунікацій шляхом установлення заглушок, очистити, промити водою і, за потреби, пропарити та провітрити 5-6-кратною зміною повітря.
    2. Приводи всіх механізмів, робочі органи яких розташовані в посудинах і апаратах, повинні бути знеструмлені та відключені від електродвигунів шляхом зняття запобіжників або інших заходів із вивішуванням знаків безпеки «Не вмикати. Працюють люди» відповідно до вимог Технічного регламенту знаків безпеки.
    3. Проведення робіт усередині технологічних апаратів і посудин необхідно виконувати за нарядами-допусками вдень. У разі проведення робіт уночі розробляються додаткові заходи безпеки (освітлення території, встановлення знімних огорож).
    4. Спуск працівника до відкритої посудини повинен проводитися з використанням переносної драбини, що має зверху гаки для зачіплювання за край посудини.
    5. Роботи всередині посудин мають проводити бригади в складі не менше двох працівників (працюючий та спостерігаючий). При виконанні робіт у посудинах більше ніж одним працівником потрібно вживати додаткових заходів безпеки, що передбачають збільшення числа спостерігаючих (не менше одного спостерігаючого на одного працюючого в апараті), визначення відповідальним виконавцем робіт переліку робіт для кожного працівника, послідовності їх виконання та порядку евакуації працівників, розміщення обладнання на місці проведення робіт.
    6. Доступ працівників усередину посудин, що мають верхні та нижні люки, необхідно здійснювати тільки через нижній люк.
    7. Під час ремонту температура в посудинах не повинна перевищувати 400С. У разі проведення робіт у посудині за вищої температури необхідно передбачати додаткові заходи безпеки: проведення перед початком робіт аналізу повітря на вміст кисню та шкідливих домішок у посудині, безперервне обдування свіжим повітрям працівників, що виконують роботи всередині обладнання, забезпечення їх спеціальним одягом відповідно до ГОСТ 12.4.045-87 «ССБТ. Костюмы мужские для защиты от повышенных температур. Технические условия», затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 25 вересня 1987 року № 3675 (далі - ГОСТ 12.4.045-87), спеціальним взуттям відповідно до ДСТУ 2772-94 «Взуття спеціальне із шкіряним верхом для захисту від дії підвищених температур. Технічні умови (ГОСТ 12.4.032-95, IDT)», затвердженого наказом Держстандарту України від 30 вересня 1994 року № 240 (далі - ДСТУ 2772-94), переносними вибухобезпечними світильниками з напругою не вище 12 В, створення умов для відпочинку (після 24 хвилин роботи 30 хвилин відпочинку).

Швидкість руху повітря на робочому місці всередині посудини повинна становити від 0,3 до 1,5 м/с, температура повітря, що подається до резервуара, - не нижче 200С.

  1. Перед допуском до роботи в посудині працівника необхідно забезпечити додатково каскою, запобіжним поясом, страхувальним канатом (мотузкою), а в окремих випадках, якщо не відомий вміст кисню та шкідливих домішок у посудині, респіратором або протигазом відповідно до вимог Правил вибору та застосування засобів індивідуального захисту органів дихання, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 28 грудня 2007 року № 331, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 квітня 2008 року за № 285/14976.

Запобіжні пояси (мотузки) повинні бути випробувані, промарковані та мати бирку із зазначенням наступного терміну випробувань.

До складу бригади необхідно включати додатково спостерігача для слідкування за подачею повітря до працівника, що перебуває всередині апарата.

  1. Роботодавець повинен забезпечити виконання вогневих робіт усередині посудини відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004, ГОСТ 12.3.003-86 «ССБТ. Работы электросварочные. Требования безопасности», затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 19 грудня 1986 року № 4072, Інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об'єктах, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05 червня 2001 року № 255, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 червня 2001 року за № 541/5732.

Не допускається проведення зварювальних робіт усередині замкнутих просторів без вентиляції.

  1. Улаштування, обслуговування та експлуатацію електрозварювальних установок необхідно здійснювати відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98).

Підключення та відключення від електромережі електрозварювального обладнання, а також його ремонт повинен проводити електротехнічний персонал. Переміщення електрозварювальної установки дозволяється тільки після відключення її від електромережі.

Довжина проводу від електромережі до зварювальної установки не повинна перевищувати 10 м. Ізоляція проводів має бути захищеною від механічних пошкоджень.

  1. Виробничі приміщення, в яких проводяться електрозварювальні роботи, повинні бути оснащені загальнообмінною припливно-витяжною вентиляцією.

Забороняється виконувати зварні та інші вогневі роботи на посудинах, апаратах, трубопроводах, заповнених горючими або шкідливими речовинами, а також коли вони знаходяться під тиском або напругою.

Відрізок трубопроводу, на якому будуть проводитися зварювальні роботи, повинен бути з обох боків відокремлений від технологічної лінії, спорожнений від продукту, оброблений нейтралізуючим розчином (у разі трубопроводу із сульфатною кислотою), промитий водою, осушений повітрям та перевірений на відсутність шкідливих речовин.

  1. До виконання зварювальних робіт необхідно допускати працівників, які пройшли спеціальне навчання з безпечних методів і прийомів ведення зварювальних робіт, мають відповідну кваліфікаційну групу з електробезпеки та свідоцтво. Зварювальні роботи необхідно виконувати за нарядом-допуском.

Зварник, який має працювати всередині резервуара, повинен бути забезпечений рятувальним лямковим поясом із страхувальною мотузкою.

Забороняється використовувати пояси без наплічних ременів.

  1. Дільниці, на яких систематично проводиться зварювання виробів масою понад 20 кг, повинні бути обладнані підйомно-транспортними механізмами.
    1. Під час експлуатації та технічного обслуговування електротехнічних систем автоматизації та контрольно-вимірювальних приладів необхідно дотримуватись вимог НПАОП 40.1-1.21-98, ГОСТ
  2. 75 «ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности», ГОСТ 12.2.007.1-75 «ССБТ. Машины электрические вращающиеся. Требования безопасности» та ГОСТ 12.2.007.14-75 «ССБТ. Кабели и кабельная арматура. Требования безопасности», затверджених постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 10 вересня 1975 року № 2368.
    1. Система протиаварійного захисту повинна забезпечувати переведення технологічного процесу в безаварійний режим роботи або зупинення його в разі припинення електропостачання або подавання стисненого повітря для живлення приладів контролю та управління. Захисні пристрої, що здійснюють аварійне відключення, повинні блокуватися від автоматичного пуску.

Застосування систем автоматизації та дистанційного управління машинами забороняється за відсутності блокування подачі електроенергії в разі несправності цих систем.

  1. Повітря для компресорів, контрольно-вимірювальних приладів та систем автоматизації необхідно використовувати очищене від мастила, вологи, пилу. Якість стисненого повітря має відповідати ДСТУ 4169-2003 «Стиснене повітря. Частина 1. Забрудники та класи чистоти (ISO 8573-1:2001, MOD)», затвердженому наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 10 червня 2003 року № 100.
    1. Не допускається використовувати обладнання з вимкнутими або несправними системами контролю, керування та протиаварійного захисту, а також несправні засоби вимірювальної техніки або засоби з простроченим терміном повіряння та калібрування.
    2. Засоби автоматизації, які передбачено використовувати під час виконання ПЛАС, повинні бути виділені та позначені за їх місцезнаходженням.
    3. Для вимірювання і регулювання технологічних параметрів необхідно використовувати засоби вимірювальної техніки і регулятори встановленого класу точності та виконання, які пройшли атестацію відповідно до ДСТУ 3215-95 «Метрологія. Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення», затвердженого наказом Держстандарту України від 29 вересня 1993 року № 326, калібрування відповідно до ДСТУ 3989-2000 «Метрологія. Калібрування засобів вимірювальної техніки. Основні положення, організація, порядок проведення та оформлення результатів», затвердженого наказом Держстандарту України від 25 вересня 2000 року № 574, та повірку відповідно до ДСТУ 2708:2006 «Метрологія. Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 03 лютого 2006 року № 18 (далі - ДСТУ 2708:2006).
    4. Ремонт засобів вимірювальної техніки необхідно виконувати відповідно до вимог Інструкції щодо умов і правил проведення ремонту засобів вимірювальної техніки, затвердженої наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 04 травня 2005 року № 108, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 травня 2005 року за № 560/10840.
    5. Усі встановлені манометри повинні відповідати метрологічним і технічним вимогам, визначеним у нормативних чи експлуатаційних документах, бути опломбованими та мати червону стрілку навпроти поділки, яка відповідає допустимому робочому тиску. Позитивні результати їх повірки повинні бути засвідчені відбитком повірочного тавра, нанесеного на пломбу, відповідно до ДСТУ 2708:2006. Манометри необхідно перевіряти один раз на рік.
    6. Для живлення контрольно-вимірювальних приладів і автоматів необхідно використовувати розподільні щити, до яких не підключене енергоємне виробниче устаткування (електродвигуни, млини, електропечі).
  2. ВИМОГИ ДО ОХОРОНИ ПРАЦІ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ