Робітники, що знаходяться поблизу залізничних колій, по яких рухається склад, повинні бути відведені в безпечні місця.
Їздити на лафетах чавуновозів забороняється.
11.1.2. Місця перетину залізничних колій для подачі рухомим складом ковшів з рідким чавуном з коліями для подачі шихтових матеріалів повинні бути обладнані автоматичною або напіавтоматичною світловою сигналізацією.
11.1.3. Чавуновози повинні бути обладнані зчіпними пристроями, що виключають знаходження робітників між чавуновозами під час зчеплення чі розчеплення складів. Здійснювати розчеплення чавуновозів під час руху забороняється.
11.1.4. Транспортування краном ковшів з рідким чавуном вздовж цеху допускається тільки в цехах, де не має залізничних колій вздовж фронту печей.
11.1.5. Конструкція стендів повинна забезпечувати сталість жолобів.
Для обслуговування стаціонарних жолобів повинні бути влаштовані майданчики з огородженням.
При застосуванні підвісних жолобів перед заливкою чавуну в піч повинні бути ретельно перевірені стан гаків для підвіски жолобів і надійність їх кріплення.
11.1.6. Не допускається теча в трубках водоохолоджуваних жолобів. У випадку появи течі, вона повинна бути негайно ліквідована.
11.1.7. Перед заливкою чавуну в піч футеровка жолоба повинна бути справною і сухою.
11.1.8. Заливка чавуну в піч з ковшів із застиглою кіркою забороняється. Пропалювання кірки киснем повинне здійснюватися з додержанням вимог п. 8.18 цих Правил.
11.1.9. Заливка чавуну в піч повинна здійснюватися тільки після повного закриття сталевипускного отводу, встановлення сталевипускного жолоба і шлакових ковшів.
11.1.10. Для запобігання бурхливих реакцій в печі заливку чавуну необхідно здійснювати до розплавлення шихти та утворення шлаку.
Під час заливки чавуну в піч, машиніст крана повинен нахиляти ківш повільно, без поштовхів і коливань, підводити його до жолоба таким чином, щоб висота падіння струменя була мінімальною, а потужність не приводила до переповнення жолоба.
У випадку заливу чавуну в розплавлену ванну, для запобігання викидів шлаку і металу на робочий майданчик, злив повинен здійснюватися невеликими порціями і з перервами під керівництвом сталевара або майстра печі.
11.1.11. Під час заливки чавуну в піч знаходження людей поблизу жолобів і завалочних вікон забороняється. При заливці чавуну з боку розливного прольоту забороняється знаходження людей також під жолобом і в зоні падіння бризок чавуну.
Робочий майданчик під жолобами повинен бути сухим.
11.1.12. По закінченні заливки чавуну в мартенівську піч проводити роботи на склепінні печі дозволяється тільки після повного розплавлення ванни.
11.1.13. Заливка чавуну в одну з ванн двованної сталеплавильної печі повинна бути закінчена до початку випуску плавки із сусідньої ванни.
Під час заливки чавуну в одну з ванн печі проводити заправлення сусідньої ванни забороняється.
11.1.14. Заміна кисневих фурм і виконання інших робіт на склепінні двованної сталеплавильної печі допускається тільки в періоди прогріву металошихти і доводки плавки. Якщо на сусідній ванні йде період плавлення, інтенсивність продувки і теплове навантаження її повинні бути знижені до границь, передбачених інструкцією підприємства. Проводити роботи на склепінні в період завалки шихти на сусідній ванні забороняється.
11.2. Доставка і заливка чавуну в конвертори.
11.2.1. Подача рідкого чавуну до конверторів повинна здійснюватися в ковшах, що переміщуються електрифікованими візками, контактно-акумуляторними електровозами з дистанційним керуванням, а також тепловозами.
11.2.2. В кожному конверторному цеху повинні бути встановлені безпечні зони стоянки локомотивів на час зливу чавуну в конвертор.
11.2.3. Під час в'їзду складу чавуновозних ковшів в конверторне відділення і при пересуванні його по майданчику конверторів, повинен подаватися звуковий сигнал.
11.2.4. Кабіна зливального крана повинна бути обладнана спеціальним екраном для захисту машиніста від викидів металу з конвертора під час заливки чавуну.
11.2.5. Зчеплення і розчеплення чавуновозних візків повинні здійснюватися з додержанням вимог п. 11.1.3 цих Правил.
Проводити зчеплення і розчеплення візків під час руху, а також їздити на візках забороняється.
11.2.6. Правильність встановлення електрифікованого візка проти горловини конвертора при заливці чавуну повинна фіксуватися автоматично.
11.2.7. Тролеї для живлення електродвигунів чавуновозних візків повинні бути захищені від попадання іскор і бризок металу.
Якщо для живлення електродвигунів застосовуються гнучкі кабелі, то вони повинні бути надійно захищені від бризок металу і механічних пошкоджень.
11.2.8. Колеса чавуновозних візків повинні мати відбійні щити, що не доходять до головки рейок на 10 мм.
11.2.9. Влаштування носка чавуновозного ковша повинне виключати проливання чавуну при зливі його в конвертор. Носок ковша до зливу чавуну повинен бути очищений від скрапу, обмазаний і висушений.
11.2.10. Перед заливкою чавуну в конвертор машиніст заливного крана повинен подавати звуковий сигнал.
Нахил ковша повинен здійснюватися повільно, без поштовхів.
Під час зливу чавуну виконання робіт і знаходження людей в небезпечній зоні забороняється.
11.2.11. При пересуванні ковшів по робочому майданчику конверторів за допомогою спеціальної лебідки розетки для підключення кантувального механізму повинні встановлюватися в обох торцях лафету чавуновозного візка.
11.2.12. Перед заливкою чавуну в конвертор під робочий майданчик повинен подаватися світло-звуковий сигнал.
11.2.13. Злив чавуну в конвертор при наявності в ньому рідкого шлаку забороняється. Швидкість заливки чавуну в конвертор регулюється в залежності від інтенсивності газовиділення. При сильному газовиділенні і загрозі викиду металу і шлаку заливка чавуну повинна бути припинена, а ківш відведено від горловини конвертора.
12. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ КИСНЮ, АЗОТУТА АРГОНУ У СТАЛЕПЛАВИЛЬНОМУ ВИРОБНИЦТВІ
12.1. Використання кисню
12.1.1. Подавання кисню до сталеплавильних печей і конверторів повинно бути централізоване.
12.1.2. Проектування трубопроводів газоподібного кисню повинно проводитися згідно з Інструкцією по проектуванню трубопроводів газоподібного кисню, що затверджена в установленому порядку, а також з дотриманням Правил безпеки при виробництві та споживанні продуктів розділення повітря (ПБПРВ-88).
12.1.3. Для ущілення кисневої арматури повинні застосовуватися матеріали згідно міждержавного стандарту ГОСТ 12.2.052-81.
Забороняється застосування на киснепроводах арматури на основі титану.
12.1.4. Місця, де розташована запірна та регульована арматура, повинні бути освітлені.
12.1.5. Киснепроводи, що прокладені в зоні підвищеної температури або інтенсивного випромінювання, повинні бути теплоізольовані.
12.1.6. Киснепроводи та кисневі пристрої повинні бути захищені від попадання на них мастила.
12.1.7. Розморожування замерзлого конденсату води у киснепроводі та кисневих пристроях повинне проводитися парою або гарячою водою.
12.1.8. У випадку появи витоку кисню, скрізь нещільності в арматурі або з інших причин, подавання кисню повинне бути припинене до усунення несправностей.
12.1.9. Перевірка щільності киснепроводів (рукавів) і арматури повинна проводитися мильним розчином не рідше, ніж один раз на півроку з записом результатів перевірки до журналу.
Перевірка нещільності за допомогою вогню або тліючих предметів забороняється.
12.1.10. Киснепроводи необхідно заземляти при вводі у будівлі сталеплавильних цехів та при виводі з них на контур заземлення цехових електроустановок.
12.1.11. Проводити ремонт киснепроводів, що знаходяться під тиском, забороняється.
12.1.12. Киснепровід, який підлягає ремонту, повинен бути відключений від діючих киснепроводів і продутий повітрям, азотом або парою до зниження вмісту кисню в ньому не більше як 23% (об'ємних), що повинно контролюватися дворазовим аналізом.
Проводити продувку киснепроводів повітрям від поршневих компресорів забороняється.
12.1.13. Вогневі роботи на киснепроводах повинні проводитися за нарядом-допуском і безперервним наглядом спеціалістів.
12.1.14. В приміщеннях, де розташовані кисневі пристрої, палити і користуватися відкритим вогнем забороняється.
12.1.15. Всі роботи з ремонту киснепроводів і кисневих пристроїв повинні проводитися не менше, як двома особами.
В приміщеннях для персоналу, який обслуговує кисневе господарство, повинні бути умивальник, мило і рушник.
12.1.16. Інструмент, що застосовується для обслуговування киснепроводів і кисневих пристроїв повинен бути обмідненим і обезжиреним.
12.1.17. Руки, спецодяг, спецвзуття і рукавиці персоналу не повинні бути забруднені мастилом. Палити і підходити до відкритого вогню після закінчення роботи дозволяється лише після провітрювання одягу. Вішати одяг на фланці або вентилі киснепроводів забороняється.
12.1.18. У випадку займання киснепроводу або виникнення пожежі в районі його розташування, киснепровід повинен бути негайно відключений.
12.1.19. При вмиканні і вимиканні киснепроводів тиск кисню в них потрібно змінювати повільно і плавно.
12.1.20. Підведення кисню до сталеплавильних печей повинні бути розташовані в місцях, що виключають попадання на них бризок металу або шлаку.
12.1.21. Фурми, що подають кисень у сталеплавильні печі і конвертори, повинні бути обладнані мідними наконечниками.
12.1.22. Водоохолоджувані елементи фурм, що застосовуються для подачі кисню до ванн сталеплавильних печей. а також до конверторів після виготовлення і ремонту повинні підлягати гідравлічному випробуванню на щільність тиском 1,25 Р, де Р — величина робочого тиску води у магістралі перед фурмою.
12.1.23. Рукава (шланги), що застосовуються для подачі кисню в сталеплавильні печі і конвертори, повинні відповідати параметрам кисню і вимогам, які пред'являються до устаткування що працює в середовищі кисню.
Рукава (шланги) не повинні мати тріщин і розривів.
12.1.24. Закріплення рукавів (шлангів) до штуцерів, а також металевих трубопроводів до рукавів (шлангів) повинно виключати можливість їх зриву, а також витікання кисню.
12.1.25. Фурми перед встановлюванням, а також рукави (шланги) перед застосуванням повинні бути обезжирені.
12.1.26. При застосуванні кисню для інших виробничих потреб, необхідно дотримуватися вимог п.п. 12.1.1, 12.1.19, 12.1.22, 12.1.24 цих Правил.
12.1.27. При відсутності на підприємстві кисневих станцій допускається застосування газоподібного кисню в балонах.
12.1.28. Киснева рампа повинна бути розташована на нульовій відмітці в окремому вогнестійкому приміщенні.
Приміщення рампи повинно мати вентиляцію, опалення та освітлення. Палити і користуватися відкритим вогнем в приміщенні рампи забороняється.
12.1.29. Кисневі балони в приміщенні рампи повинні встановлюватися в спеціальні стояки, що виключають можливість їх падіння.
12.1.30. Періодично необхідно розбирати і прочищати редуктор.
12.1.31. Поточний запас кисневих балонів повинен зберігатися на складі. Влаштування і тримання складу, а також способи безпечного транспортування балонів повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском.
12.1.32. При зберіганні, транспортуванні і поводженні з кисневими балонами повинна бути виключена можливість забруднення їх маслом.
Використання кисню з балонів з несправним редуктором або манометром забороняється.
12.1.33. Пристрій для приєднання кисневих рукавів (шлангів) при ремонтних роботах повинен бути розташований у зручних і безпечних місцях.
12.2. Застосування азоту і аргону
12.2.1. До роботи на устаткуванні, яке використовується в технологічному процесі, в якому застосовуються азот чи аргон або ж проходять трубопроводи, заповнені цими газами, можуть бути допущені особи не молодше 18 років, що пройшли медичний огляд, навчання за фахом і ті у яких є посвідчення на право експлуатації цього устаткування.
12.2.2. У кожному цеху, де встановлено устаткування, споживаюче аргон або азот, повинна бути призначена особа, відповідальна за безпечну експлуатацію систем аргоно і азотопостачання.
Особи, відповідальні за безпечну експлуатацію, а також резерв кадрів на їх заміщення, повинні пройти перевірку знань спеціальних Правил безпеки при роботі з азотом і аргоном.
12.2.3. Газонебезпечними вважаються дільниці, на яких розташоване устаткування, де здійснюється технологічний процес з використанням азоту чи аргону, або проходять трубопроводи, заповнені цими газами.
Азот чи аргон до устаткування повинен подаватися по відгалуженню від магістральних трубопроводів, сполучених безпосередньо з цехами виробництва продуктів розділення повітря, а також від газофікаторів або реципієнтів з сумарною гідравлічної ємкістю більше 50 куб.м.
12.2.4. Монтаж і експлуатація об'єктів споживання і трубопроводів азоту і аргону повинні здійснюватися у суворій відповідності до проекту.
Не допускаються зміни в технологічних схемах, конструкції та режимі роботи зазначеного устаткування і трубопроводів без погодження з автором проекту і відділом головного енергетика.
12.2.5. На всі діючі і знов запроваджені до експлуатації об'єкти споживання азоту чи аргону повинні бути складені інструкції з безпечної експлуатації всіх видів устаткування та їх взаємодії, затверджені у встановленому порядку. Інструкції повинні знаходитися на робочих місцях і бути видані обслуговуючому персоналу під розписку.
12.2.6. Приміщення, в яких проводяться роботи з азотом чи аргоном і концентрація кисню в повітрі яких може знижуватися нижче 19% за обсягом, повинні бути обладнані припливно- витяжною вентиляцією. Необхідність влаштування вентиляції та кратність обміну повітря визначаються проектною організацією.
12.2.7. В цехах, споживаючих азот чи аргон, повинні бути складені плани ліквідації аварій.
