20.3.4. Троси, що утримують рами з електродами, повинні мати шестикратний запас міцності. Огляд тросів повинен здійснюватися щозмінно.

Електричні лебідки і контроваги рам повинні бути обладнані відповідними огородженнями. Для переходу через рами повинні бути влаштовані спеціальні містки.

20.3.5. Для забезпечення безпеки обслуговування і ремонту установки в схемі її керування повинна бути передбачена автоматична блокувальна система (ключ-бирка).

20.3.6. Для захисту працюючих від осліплюючої дії дуги повинні застосовуватися екрани.

20.3.7. Підсипання у виливниці шлаку повинно бути механізовано.

20.4. Позапічна обробка рідкого металу

20.4.1. Загальні вимоги безпеки

20.4.1.1. На установки позапічної обробки рідкої сталі розповсюджуються вимоги п.п. 3.2; 4.18 і розділу 12 цих Правил.

20.4.1.2. Керування установками позапічної обробки рідкого металу і візуальні спостереження за технологічними процесами повинні здійснюватися з пульта поста керування, який відповідає вимогам розділу 5.3 Загальних правил безпеки для підприємств і організацій металургійної промисловості.

20.4.1.3. Засоби автоматизації, виробничої сигналізації та зв'язку, блокуючі пристрої повинні відповідати проекту інструкції на монтаж і експлуатацію, а також відповідати вимогам розділу 5.4 Загальних правил безпеки для підприємств і організацій металургійної промисловості і п. 4.7 цих Правил.

20.4.1.4. При проектуванні установок повинні бути передбачені засоби механізованого ремонту обладнання.

Профілактичні огляди і ремонти установок повинні провадитися у відповідності до вимог п.п. 25.1.1 — 25.1.14 цих Правил.

20.4.1.5. Порядок підготовки, проведення і закінчення роботи на установках, заходи безпеки під час проведення технологічних операцій зважаючи на можливі аварійні ситуації і дії при цьому обслуговуючого персоналу, а також заходи безпеки при прибиранні шлаку, скрапу і відходів виробництва повинні регламентуватися інструкціями, що розроблені на підприємстві.

20.4.1.6. Улаштування, виготовлення, монтаж, ремонт технологічних трубопроводів і колектора пароежекторного насоса повинні відповідати вимогам розділу 5.6 Загальних правил безпеки для підприємств і організацій металургійної промисловості.

20.4.1.7. При відсутності на підприємстві виробництва аргону і цехових магістралей аргону допускається застосування газоподібного аргону в балонах.

Для централізованого подавання аргону повинен бути влаштований розподільний пристрій (рампа), звідкіля аргон повинен подаватися до місць його споживання.

Засоби безпечного транспортування і експлуатації балонів повинні відповідати вимогам Правил влаштування і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском.

При наявності на ділянках споживання ям, приямків, ємкостей порядок допуску людей у них повинен бути визначений інструкцією з безпеки праці (аргон важчий за повітря), що розроблена на підприємстві.

20.4.1.8. Відбір проб і вимірювання температури рідкого металу повинні здійснюватися спеціальним пристроєм з дистанційним керуванням. При тимчасовій несправності пристрою допускається проведення цих операцій ручним способом у відповідності до інструкції з безпеки праці.

20.4.1.9. На гідросистемах, в яких робочій газ контактує з мастилом, повинен бути встановлений максимально допустимий вміст кисню в робочому газі.

20.4.1.10. Феросплави та інші порошкоподібні матеріали, що завантажуються у саморозвантажувальний пневмонагнітач і ті, що вводяться в рідкий метал, повинні бути просушеними.

20.4.1.11. Висота наповнення ковша і загальна кількість присадок повинні включати можливість виплескування шлаку і металу при позапічній обробці.

20.4.2. Продувка рідкого металуаргоном (азотом)

20.4.2.1. Загальні положення

20.4.2.1.1. Установки продувки рідкого металу аргоном повинні бути обладнані: пускозапірною арматурою трубопроводів аргону, приладами контролю, травлення і витрат аргону, засобами сигналізації та зв'язку.

20.4.2.1.2. Тиск аргону в аргонопроводах до початку продувки повинен бути не нижче ніж мінімально допустимий проектом.

20.4.2.1.3. Фурми для продувки рідкого металу аргоном повинні бути просушені і підігріті в спеціальній печі до температури, що регламентована технологічними інструкціями підприємства.

20.4.2.1.4. Доставка розкислювачів та легуючих на ділянку продувки рідкого металу повинна здійснюватися конвеєрним транспортом або у контейнерах.

20.4.2.1.5. Режим продувки рідкого металу, при присаджування розкислювачів, легуючих, ввод охолоджуючого елемента (сляба, тощо), засоби безпечної заміни фурм і охолоджуючого елемента повинні передбачатися інструкціями підприємства.

20.4.2.2. Продувка металу в ковші аргоном

20.4.2.2.1. Аргоном дозволяється продувати всі марки сталі. Для продувки використовується аргон марок А, Б або В згідно ГОСТ 10157-79.

20.4.2.2.2. Для запобігання стікання шлаку необхідно провадити підбивки носика ковша магнезитом, доломітом або іншими подібними їм матеріалами.

20.4.2.2.3. Ківш з металом перед продувкою аргоном повинен установлюватися на спеціальному стенді.

20.4.2.2.4. Подача аргону в фурму повинна проводитися після виведення фурми над ковшем. Втрати аргону повинні забезпечувати інтенсивне, а не бурхливе перемішування металу по всьому об'єму ковша, яке виключає оголення дзеркала металу.

Глибина занурення фурми в метал повинна складати 300-400 мм від днища ковша.

20.4.2.2.5. Тиск аргону в мережі газопроводу повинен бути не менше, ніж 1 МПа (10 кгс/кв.см), а перед фурмою не менше, як 0,4 МПа (4 кгс/кв.см).

20.4.2.2.6. Тиск і витрати аргону повинні контролюватися електронними приладами з межами вимірювання, відповідно, 0-16 кгс/кв.см і 0-100 Н*куб.м з класом точності 1,5%.

20.4.2.2.7. Заміна фурми на установці повинна провадитися за допомогою крана.

20.4.2.2.8. При аварійних ситуаціях продувка металу в ковші аргоном припиняється, фурма виймається з металу і ківш подається на розливку.

20.4.3. Установки порційного вакуумування

20.4.3.1. Установки порційного вакуумування повинні бути обладнані системою керування, що забезпечує функціонування механізмів в безпечних режимах з реєстрацією їх стану на мнемосхемі, і автоматичне відключення їх роботи при відхиленні контролюємих параметрів від проектних (заданих) значень.

20.4.3.2. Механізми пересування сталевоза і пересувної платформи вакуумної камери повинні мати блокування, яке виключає можливість вимикання механізму переміщення сталевоза при знаходженні торця всмоктуючого патрубка вакуумної камери на рівні або нижче верхньої кромки сталерозливного ковша, що встановлений на сталевозі.

20.4.3.3. Механізм переміщення пересувної платформи повинен бути обладнаний системою блокувань, яка виключає вихід всмоктуючого патрубка з рідкого металу при тиску у вакуумній камері нижче за атмосферний.

20.4.3.4. У схемі джерела живлення механізмів установок повинні бути передбачені блокування, що виключають можливість ввімкнення установок при: зниженні витрат (протікання) води крізь газоохолоджувач нижче мінімально допустимого проектом; несправності резервного насоса в системі охолодження газу; появи води у газоохолоджувачі.

20.4.3.5. Відключення газоохолоджувача повинне здійснюватися після охолодження вакуумної камери. Температура охолодження повинна бути нижче температури спалаху конденсату, що утворюється.

20.4.3.6. Очистка газоохолоджувача від пилу повинна провадитися після закінчення вакуумування і заповнення вакуумної камери азотом.

20.4.3.7. Система охолоджування повинна бути обладнана датчиками протікання і температури води з автоматичним подаванням світлового і звукового сигналів про порушення заданих параметрів охолодження і відключення джерел живлення механізмів установок.

При аварійному зупиненні подачі води в системі охолодження повинне бути передбачене резервне водопостачання.

20.4.3.8. Наново відфутерований патрубок вакуумної камери повинен бути просушений і розігрітий до робочої температури, яка встановлена технологічною інструкцією.

Швидкість опускання патрубка вакуумної камери повинна бути оптимальною і достатньою для проходження шлаковідділювача (без його розплавлення) крізь шар шлаку і без порушення вакууму.

20.4.3.9. Подача феросплавів на дільницю порційного вакуумування повинна здійснюватися в контейнерах або конвеєрним транспортом.

20.4.3.10. Провадження робіт з герметизації вакуумної камери повинне здійснюватися: після установки патрубка на пісковий затвор і заповнення вакуумної камери азотом або аргоном до атмосферного тиску; після розбирання електричної схеми керування механізмами пересування і повертання вакуумної камери, а також при находженні ключа-бирки у особи, яка відповідає за безпечну експлуатацію установки.

20.4.3.11. В електричній схемі керування пароежекторним насосом, повинна бути передбачена система блокувань, яка забезпечує його зупинення при: підвищенні тиску і температури пари вище, ніж встановлено проектом; припиненні подавання електроенергії; порушенні цілісності трубопроводів і арматури пари або води.

20.4.3.12. Влаштування і експлуатація електричної системи електроопалювання вакуумної камери повинні відповідати Правилам влаштування електроустановок, Правилам технічної експлуатації електроустановок споживачів, Правилам техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів, ГОСТ 12.2.007.0-75 та ГОСТ 12.2.007.9-88.

20.4.3.13. Заміна графітових електродів електрообігріву повинна здійснюватися: після закінчення вакуумування, продувки вакуумної камери азотом або аргоном і встановлення патрубка на пісочний затвор; після розбирання електричних схем керування механізмами переміщення і електрообігріву вакуумної камери і при знаходженні ключа-бирки у особи, відповідальної за безпечну експлуатацію установки.

20.4.3.14. Установки порційного вакуумування повинні бути обладнані пристроєм для допалювання відходячих газів, в тому числі, окису вуглецю.

20.4.4. Установки вакуумного зневуглецюванняі ковшового вакуумування

20.4.4.1. На установки вакуумного зневуглецювання і ковшового вакуумування поширюються вимоги п.п. 14.3.2 — 14.3.4; 14.6.8 цих Правил.

20.4.4.2. Установки вакуумного зневуглецювання і ковшового вакуумування повинні бути обладнані системою керування, що забезпечує функціонування механізмів у безпечних режимах з реєстрацією їх стану на мнемосхемі і автоматичне вимикання їх роботи при відхиленні параметрів, що контролюються, від проектних (заданих) значень.

20.4.4.3. На механізми переміщення кисневої фурми розповсюджуються вимоги п.п. 14.1.16; 14.10.1; 14.10.2 цих Правил.

20.4.4.4. Порядок розгерметизації вакуумної камери повинен встановлюватися інструкціями, опрацьованими на підприємствах.

20.4.4.5. Введення розкислювачів і легуючих матеріалів в ківш з рідким металом під вакуумом повинне здійснюватися через вакуумний шлюз, конструкція якого повинна забезпечувати збереження вакууму в системі.

20.4.4.6. На електричну схему керування пароежекторним насосом поширюються вимоги п. 4.7 цих Правил.

20.4.4.7. Кришки вакуумних камер при відкритті повинні відводитися вбік.

Кришки відкидного типу при наявності їх на вакуумних камерах повинні бути забезпечені пристроями, що виключають самочинне їх закриття.

Кришки камер повинні бути теплоізольовані.

20.4.4.8. На дно вакуумної камери під ківш повинен встановлюватися металевий піддон.

20.4.4.9. Вакуумний затвор при вакуумуванні повинен відчинятися поступово.

20.4.4.10. При вакуумуванні струменя сталі, що переливається з ковша в ківш, майданчик для розливальника збоку ковша повинен бути обладнаний суцільним теплоізоляційним огородженням на висоту поручнів. З обох боків майданчик повинен мати сходи з кутом нахилу 45 градусів.

20.4.4.11. Приміщення вакуумних насосів повинне бути обладнане припливно-витяжною вентиляцією.

Розташування в приміщенні насосної устаткування, що не має відношення до вакуумування, забороняється.

20.4.4.12. Витяжна труба вакуумних насосів повинна бути виведена на висоту, передбачену Правилами безпеки в газовому господарстві підприємств чорної металургії.

20.4.5. Установки вдування порошкоподібнихматеріалів в рідкий метал

20.4.5.1. Установки вдування порошкоподібних матеріалів в рідкий метал повинні бути обладнані пускозапірною арматурою трубопроводів аргону, приладами контролю тиску і витрат аргону, порошкоподібного матеріалу, а також засобами сигналізації і зв'язку.

20.4.5.2. Влаштування, виготовлення, монтаж, ремонт і експлуатація пневмонагнітачів повинні відповідати Правилам будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском.

20.4.5.3. Доставка матеріалів до установки повинна здійснюватися в саморозвантажувальних контейнерах, що повинні бути герметичні і вологонепроникні.

20.4.5.4. Завантаження вибухонебезпечних порошкоподібних матеріалів в контейнер повинне бути механізоване і провадитися в інертній атмосфері.

20.4.5.5. Пневмонагнітач перед завантаженням порошкоподібними матеріалами повинен продуватися аргоном.

20.4.5.6. Забороняється робота на установці при порушенні герметичності системи подачі порошкоподібних матеріалів; підйомі тиску в пневмонагнітачі вище максимально встановленого проектом; заварюванні або зруйнуванні сопла фурми; припиненні подачі аргону під час вдування порошкоподібних матеріалів; виході з ладу діючих механізмів підйому і опускання фурми; непрацюючій системі вловлювання пилу і газу.

20.4.5.7. Видувати порошкоподібний матеріал з пневмонагнітача і тракту подачі в атмосферу цеху забороняється.

20.4.5.8. Конструкція з'єднання завантажувального контейнера і пневмонагнітача повинна забезпечувати герметичність.

20.4.6. Роздягання і прибирання зливків

20.4.6.1. Роздягання зливків повинне провадитися згідно з вимогами інструкцій підприємств, опрацьованих у відповідності до застосованих на них технологій.

Для роздягання зливків повинні застосовуватися стриперні крани або наземні машини. В діючих цехах, де стриперні крани відсутні, витягання зливків з виливниць допускається провадити за допомогою кранів.