Якщо застосовуються компоненти, характеристики яких виробник компонентів вже визначив на основі відповідності з іншими стандартами на вироби (наприклад, виробництво з використанням складових виробів, для яких декларовано відповідність Європейським технічним умовам), немає потреби в оцінці таких характеристик, за умови, якщо у процесі виробництва задекларовані характеристики складових виробів та компонентів зберігаються. Можна припустити, що складові вироби та компоненти, які отримали СЄ-маркування згідно з належними гармонізованими європейськими технічними умовами, мають показники, зазначені разом з СЄ-маркуванням.

  1. Характеристики

Всі характеристики, які декларує виробник, необхідно визначити, використовуючи початкові випробування типу, з наступними винятками:

  1. реакція компоненту на вогонь, яка може бути оцінена побічним шляхом, контролюючи складові вироби компоненту;

  2. викид небезпечних речовин, що може бути оцінений побічним шляхом, контролюючи зміст складових виробів компоненту;

  3. довговічність всіх характеристик, яку забезпечено коректними технічними умовами, щоб попередити корозію або обмежити її вплив за допомогою приписаних вимог щодо захисту компонентів від корозії.

  1. Використання попередніх даних

Можна брати до уваги оцінки, виконані раніше згідно з положеннями цього стандарту (той же самий тип компоненту, однакова (-і) характеристика (-и), той же метод випробування, однакова процедура відбору зразків, та ж сама система підтвердження відповідності тощо).

  1. Використання розрахунків конструкції для оцінки відповідності

Якщо для визначення характеристичних або розрахункових значень, що мають бути задекларовані, використовуються розрахунки конструкції (ITC), оцінка відповідност

іДСТУ Б EN 1090-1-201Х цих характеристик повинна базуватися на людських ресурсах виробника (найнятих безпосередньо або від субпідрядника), устаткуванні та процедурах, використаних при виконанні розрахунків конструкції для низки компонентів, які будуть виготовлені.

Процедури для процесу проектування конструкції повинні бути задокументовані і охоплювати обробку проектних припущень, методи проектування, проектні розрахунки, включаючи будь-яке використання комп’ютерних програм, і результати таких розрахунків, також мають бути продемонстровані процедури щодо корегувальних дій, що необхідно вжити у випадку наявності невідповідностей.

У випадках, коли виробник виготовляє компоненти відповідно до розрахунків та технічних умов, наданих покупцем, під час оцінки відповідності необхідно перевірити, що компоненти або комплекти задовольняють технічним умовам на компонент.

  1. Початкові розрахунки типу

Початкові розрахунки типу, проведені для компоненту, можуть бути використані у документації на наступні виготовлені компоненти з тими ж самими показниками за характеристиками. Нові або відкориговані розрахунки необхідно проводити там, де відбулися зміни одного або декількох показників за характеристиками, викликані змінами в завданні на проектування компоненту.

  1. Відбір зразків, оцінка та критерії відповідності

Необхідна кількість зразків для оцінки, що представляють компонент або сімейство компонентів, зазначена в табл. 1.

  1. Декларування показників за характеристиками

Всі показники за характеристиками, зазначені в табл. 1, повинні бути задекларовані виробником компоненту. В декларації може бути зазначено NPD, якщо це відповідає методу декларування або якщо відсутні вимоги для показників за характеристиками, там, де цей компонент має бути застосовано.

  1. Запис результатів оцінок

Виробник повинен занотувати результати всіх початкових оцінок типу та зберігати їх протягом не менш, ніж п’яти років.

Примітка. В національних положеннях можуть міститися більш жорстокі вимоги щодо збереження результатів початкових оцінок типу.

  1. Корегуючі дії

Якщо для задоволення вимог цього стандарту необхідно вжити корегуючі дії, такі корегуючі дії повинні проводитися згідно з вимогами у EN 1090-2 для сталевих компонентів та у EN 1090-3 для алюмінієвих.



Таблиця 1 - Відбір зразків, оцінка та критерії відповідності для початкових випробувань типу і початкових розрахунків типу

Характеристика

Пункт вимоги

Метод оцінки

Кількість зразків

Критерії відповідності

Допустимі відхилення від розмірів та форми

4.2

Інспекція та випробовування згідно з EN 1090-2 або EN 1090-3

1

5.3

Зварюваність

4.3

Перевірка інспекційної документації на відповідність встановленим вимогам до складових виробів

1

5.4

Ударна в’язкість/ крихка міцність (лише сталеві компоненти)

4.4

Перевірка інспекційної документації на відповідність встановленим вимогам до складових виробів

1

5.5

Несуча спроможність

4.5, 4.5.2

Розрахунок згідно з належною частиною EN 1993, EN 1994, EN 1999 або випробовування конструкції згідно з

Європейськими технічними умовами b

Виробництво згідно з технічними умовами на компонент та EN 1090-2 або EN 1090-3 c

1 a

5.6

Межа витривалості

4.5, 4.5.3

Розрахунок згідно з належною частиною EN 1993, EN 1994 або EN 1999 b

Виробництво згідно з технічними умовами на

компонент та EN 1090-2 або EN 1090-3 c

1 a

5.6

Ю Деформації у граничному стані за придатністю до _ _ b

використання

4.5.5

Розрахунок згідно з належною частиною EN 1990, EN 1993, EN 1994, EN 1999 або випробовування конструкції згідно з Європейськими технічними

b

умовами

Виробництво згідно з технічними умовами на компонент та EN 1090-2 або EN 1090-3 c

1 a

5.6

Вогнестійкість

4.5, 4.5.4

Розрахунок згідно з EN 1993, EN 1994 або EN 1999 для визначення показника за характеристикою R або випробування та класифікація згідно з EN 13501-2 для показників за характеристиками R, E, I та/ або M b Виробництво згідно з технічними умовами на компонент та EN 1090-2 або EN 1090-3 c

1 a

5.7

Реакція на вогонь

4.6

Перевірка покриттів згідно з EN 13501-1

1

5.8

Небезпечні речовини

4.7

Перевірка відповідності складових виробів Європейським стандартам

1

5.9

Ударостійкість

4.8

Оцінка передбачається ударною в’язкістю

1

5.10

Довговічність

4.9

Виконання підготовки поверхні згідно з технічними умовами на компонент, EN 1090-2 або EN 1090-3

1

5.11

a Одиничного розрахунку має бути достатньо для оцінки відповідності. Якщо характеристика визначається шляхом проведення випробувань, кількість випробувальних зразків має відповідати вимогам EN 1990, EN 1993, EN 1994 та EN 1999, як потрібно для оцінки результатів випробувань.

b Якщо виробник повинен задекларувати характеристики, визначені під час розробки проекту конструкції.

c Згідно з класом виконання, що підлягає початковим випробуванням типу.



  1. Контроль виробництва на підприємстві

    1. Загальні положення

Виробник має організувати, оформити документально та підтримувати систему контролю виробництва на підприємстві (FPC), аби забезпечити відповідність представлених на ринку виробів їх задекларованим показникам за характеристиками.Система FPC має складатися із письмових процедур, регулярних перевірок і випробувань та/ або оцінки і використання результатів для контролю складових виробів компоненту, обладнання, виробничих процесів та готових компонентів.

Для задоволення вищезазначених вимог необхідно розглядати систему FPC, що відповідає вимогам EN ISO 9001 та конкретним вимогам цього стандарту.

Примітка. Система якості не обов'язково повинна відповідати EN ISO 9001, щоб задовольнити вимоги до FPC, наведені у цьому стандарті.

Необхідно записувати результати перевірок, випробувань і оцінок, зазначених в системі FPC. Заходи, які потрібно вжити, якщо контрольні значення або критерії не виконуються, повинні бути записані і повинні зберігатися протягом строку, зазначеного в процедурах FPC виробника.

Оцінка FPC має бути згідно з Додатком В.

  1. Персонал

Слід визначити відповідальність, повноваження та зв’язки між персоналом, який керує, виконує або перевіряє роботи, що впливають на відповідність продукції. Зокрема, це стосується персоналу, якому потрібно ініціювати дії, що перешкоджають появі невідповідностей виробів, дії у разі невідповідностей, а також якому слід виявляти і реєструвати будь-які проблеми відповідності.

Система FPC повинна містити опис заходів для забезпечення того, що персонал, який бере участь у діях, які впливають на відповідність цих компонентів, має достатній рівень кваліфікації та пройшов підготовку щодо номенклатури компонентів і класів виконання, що мають здійснюватися виробником.

  1. Обладнання

Обладнання для проведення зважувань, вимірів та випробувань, яке впливає на відповідність компонентів, повинно бути відкаліброване та має регулярно перевірятися згідно з документально оформленими процедурами, для яких зазначено частоту та критерії перевірки.

Мають проводитися регулярні перевірки та технічне обслуговування обладнання, що використовується в процесі виробництва, аби його використання, зношуваність і відмова не викликали значних невідповідностей у виробничому процесі.

Огляд і технічне обслуговування повинні проводитися і записуватися згідно з задокументованими процедурами виробника. Записи мають зберігатися протягом періоду, визначеного в процедурах FPC виробника.

  1. Процес проектування конструкцій

Якщо виробник здійснює проектування конструкції, система FPC має забезпечити відповідність проекту до завдання на проектування, визначити процедури перевірки розрахунків та осіб, які відповідають за розробку такого проекту.

Записи повинні бути досить докладними й точними, щоб продемонструвати, що обов’язки виробника, пов’язані з проектуванням, були виконані задовільно. Архів документації має зберігатися протягом певного періоду, зазначеного в процедурах FPC виробника.

  1. Складові вироби, що використовуються у виробництві

Виробник повинен виконувати письмову процедуру контролю стосовно перевірки та ведення записів відповідності складових виробів вимогам, зазначеним у технічних умовах, а також для простежуваності належного використання складових виробів у виробництві компонентів. Необхідно дотримуватися вимог до простежуваності складових виробів, які наведені в EN 1090-2 та EN 1090-3.

Технічні умови на складові вироби, що використовуються в процесі виробництва, мають зберігатися згідно з процедурами FPC виробника.

Примітка. Вимоги до простежуваності в EN 1090-2 та EN 1090-3 залежать від класу виконання.

  1. Технічні умови на компонент

Виробництво компонентів повинно контролюватися за допомогою технічних умов на компонент, де в докладному вигляді надається вся необхідна інформація про компонент, аби уможливити його виробництво та забезпечити оцінку його відповідності.

Клас виконання, який слід застосувати, повинен бути наведений в технічних умовах на компонент, див. EN 1090-2 та EN 1090-3.

Виробник має розробити в письмовому вигляді план інспекцій та випробувань для перевірки і ведення записів того, що виготовлені компоненти відповідають технічним умовам на ці компоненти.

Технічні умови на компонент слід підготувати, використавши проектні дані. В залежності від обсягу, в якому виробник зобов’язується підготувати технічні умови на компонент за даними у проекті, застосовується 6.3.4.

В додатку А містяться рекомендації з підготовки технічних умов на компонент.

Примітка. У багатьох випадках відповідальність за підготовку технічних умов на компонент буде розділено між виробником і покупцем (або між проектувальниками, що діють від їхнього імені). Заява виробника про те, що компонент відповідає власним технічним умовам на компонент, не поширюється на ті аспекти проекту, які не здійснювалися виробником, а також не гарантує, що вони були правильно внесені до технічних умов на компонент.

  1. Оцінка виробу

Виробник повинен встановити процедури для забезпечення того, що декларовані значення і класи до всіх характеристик зберігаються. Засоби для проведення виробничого контролю характеристик і методи відбору зразків для компоненту або сімейства, які підлягають оцінці, повинні відповідати вимогам, що наведені в табл. 2.

Якщо технічні умови на компонент включають в себе встановлений план інспекцій та випробувань щодо властивостей компоненту, то необхідно дотримуватися таких вимог на додаток до вимог, наведених у табл. 2