Страница 3: НПАОП 00.0-1.36-04. Правила будови і безпечної експлуатації підйомників 1. галузь застосування (32438)

розрив гідропроводів і їх з’єднань, а також пошкодження їх від стикання з елементами конструкцій.

1. Конструкція гідроприводу має забезпечувати: заміну його складових частин без зливання робочої рідини; повне видалення робочої рідини (за необхідності);

автоматичну зупинку та фіксацію механізмів у разі відключення приводу насоса, розриву трубопроводів і втрати тиску;

можливість зручного і безпечного заправлення та зливання робочої рідини і видалення повітря з гідроприводу; контроль забруднення фільтра.

1. З’єднання складових частин гідроприводу мають бути герметичними.
2. 1. Гідропривід має забезпечувати пуск завантаженої робочої платформи з будь-якого положення й опускання її з усталеною швидкістю.
   2. 1. Гідропривід має бути оснащений запобіжними клапанами, що захищають його від підвищення тиску вище значень, зазначених в експлуатаційних документах підйомника. Відрегульовані запобіжні клапани опломбовуються виробником на період гарантійного строку експлуатації підйомника, а надалі - працівником, який здійснює нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією підйомників. Зливання рідини від запобіжних клапанів має проводитися безпосередньо в гідробак.
      2. Фільтрування робочої рідини має бути безперервним, окрім випадку спрацьовування запобіжного клапана. Тонкість фільтрації встановлюється у відповідності до вимог експлуатаційних документів на гідропристрої.
      3. Основні характеристики гідропристроїв необхідно вибирати таким чином, щоб під час роботи не виникали перевантаження конструкцій підйомника.
      4. Гідропривід має бути оснащений манометрами чи іншими пристроями для контролю тиску, або мають бути передбачені місця для їх підключення.
      5. Між насосом і запобіжним клапаном не допускається встановлювати запірну арматуру.
      6. Фільтр, установлений на зливному гідропроводі, оснащується запобіжним клапаном для захисту від підвищення тиску в разі його забруднення. Тиск відкривання клапана має бути не більше за 0,4 МПа. Мають бути передбачені пристрої, що дають змогу контролювати забрудненість фільтра.
      7. Конструкція гідробака повинна забезпечувати безпечний контроль рівня робочої рідини за допомогою прозорого покажчика або іншого пристрою, на яких позначаються максимальний і мінімальний рівні робочої рідини. Застосування жезлових покажчиків (щупів) не допускається.

За наявності декількох баків для робочої рідини вони повинні мати різне маркування.

1. Труби і рукави гідроприводу необхідно випробовувати на міцність відповідно до вимог технічних умов на підйомник.
2. 1. Рукави, що розміщені в безпосередній близькості від робочого місця машиніста підйомника, мають бути закриті запобіжним кожухом або екраном.
   2. 1. Труби гідроприводу мають бути надійно закріплені для усунення небезпечних коливань (вібрації) і попередження порушення герметичності їх з’єднань.
      2. Подовження напірних трубопроводів зварюванням не допускається (крім приварювання штуцерів, ніпелів, трійників тощо).
      3. Елементи керування, що не ввімкнені постійно, після припинення на них дії мають повертатися в нульову позицію і вимикати чи зупиняти механізми підйомника.
      4. Гідропривід підйомника, має передбачати роздільне керування:

рухами робочої платформи;

виносними опорами;

механізмом пересування підйомника.

У разі відмови гідроприводу має бути забезпечене аварійне опускання робочої платформи зі швидкістю не більше 0,2 м/с, а також можливість керування стрілою до положення, у якому підйомник буде знаходитися в безпечному стані.

1. Електрообладнання
2. 1. Електрообладнання підйомників, його монтаж, струмопроводи та заземлення мають відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.32-01.
   2. 1. Електропостачання підйомників від зовнішньої електричної мережі може здійснюватися від стаціонарних або пересувних джерел

електроенергії з глухозаземленою чи ізольованою нейтраллю з номінальною напругою 380 В змінного струму і 220 В постійного струму.

1. Електропостачання підйомників від зовнішньої мережі має здійснюватися через увідний пристрій (рубильник, автоматичний вимикач тощо) з ручним або дистанційним приводом.

Увідний пристрій підйомників повинен замикатися у вимкненому стані й мати покажчик ВИМКНЕНО, УВІМКНЕНО.

З метою уникнення несанкціонованого керування підйомниками, що не обладнані кабіною, їх захисна панель (пульт керування) має бути обладнана індивідуальним контактним замком із ключем (ключем-маркою), що унеможливлює подачу напруги на підйомник. У разі встановлення захисної панелі поза кабіною ключ-марка може дублюватися на панелі керування в кабіні. У підйомників, керованих з дистанційного пульта, ключем-маркою обладнується дистанційний пульт. Захисна панель має бути опломбована.

1. На підйомниках застосовуються гнучкі кабелі і проводи з мідними жилами.

Переріз жил проводів і кабелів електричних кіл має бути не менше 1,5 мм2.

Для кіл з напругою до 42 В допускається застосування проводів і кабе- • • • 0 лів з мідними багатодротовими жилами перерізом не менше 0,5 мм2 за умов,

що приєднання жил до наконечників виконане паянням або обтисканням і

проводи не несуть механічного навантаження.

Використання металоконструкцій підйомника як струмопроводу для живлення кіл напругою більше 25 В не дозволяється.

1. У місцях, де ізоляція та оболонка проводів і кабелів можуть зазнавати дії мастила, потрібно застосовувати проводи та кабелі з мастилостій- кою ізоляцією і оболонкою. Допускається застосування немастилостійких проводів і кабелів за умови їх прокладання в герметичних трубах.
2. 1. У місцях можливих механічних пошкоджень електропроводки має бути передбачений її захист.
   2. 1. Жили проводів і кабелів електричних кіл необхідно маркувати.
      2. Напруга системи керування підйомником має бути не більше

42 В.

1. Напруга ремонтного освітлення підйомників має бути не більше

25 В.

1. У разі встановлення на підйомнику світильників (прожекторів) для освітлення робочої зони вони мають вмикатися самостійними вимикачами на шасі і на робочій платформі.
2. 1. У підйомниках, що мають напругу живлення понад 42 В змінного струму та 110 В постійного струму, для захисту працівників від ураження електричним струмом унаслідок пошкодження ізоляції необхідно виконувати заземлення або занулення електрообладнання у відповідності до вимог ДНАОП 0.00-1.32-01.
   2. 1. Занулення підйомника, що живиться від пересувних або стаціонарних джерел електроенергії з глухозаземленою нейтраллю, здійснюється через нульовий робочий провідник шляхом його приєднання до болта з гайкою, привареного до зачищеної металевої частини підйомника. Місце з’ єднання має бути доступне для огляду.
      2. Корпус пульта дистанційного керування має бути виготовлений з ізоляційного матеріалу або заземлений не менше ніж двома РЕ провідниками.
      3. Захисне заземлення чи занулення електроприймачів підйомника не потрібно додатково виконувати, якщо електроприймачі мають надійний електричний контакт із заземленою або зануленою металоконструкцією підйомника.
3. ВИМОГИ ДО ВИГОТОВЛЕННЯ, РЕКОНСТРУКЦІЇ ТА РЕМОНТУ
4. 1. Загальні вимоги
   2. 1. Виготовлення, налагодження, реконструкцію підйомників і їх складових частин, а також ремонт несучих металоконструкцій підйомників мають виконувати спеціалізовані організації у відповідності до вимог цих Правил, НД і технічних умов, затверджених у встановленому порядку.
      2. За умов виготовлення підйомників із складових частин, що постачаються кількома виробниками, за якість виготовлення підйомника в цілому, за відповідність вимогам даних Правил і НД, а також за оформлення експлуатаційних документів відповідає виробник, що випускає підйомник у складеному вигляді.

Паспорт підйомника складається за даними документів на окремі складові частини, що виготовлені іншими підприємствами. Документи цих підприємств виробник зберігає протягом строку служби підйомника.

1. Технічні умови на виготовлення, реконструкцію та ремонт підйомників або їх окремих складових частин мають бути узгоджені з Держна- глядохоронпраці України.
2. 1. Технічні умови повинні містити вимоги, показники і норми, яким мають відповідати складові частини і підйомник у цілому, вимоги щодо контролю якості зварювання і бракувальні показники з урахуванням вимог цих Правил та НД, вимоги безпеки, порядок приймання складових частин і підйомника в цілому, а також відомості про метали та зварювальні матеріали, що мають застосовуватися під час виготовлення, реконструкції чи ремонту.
   2. 1. Кожний виготовлений підйомник має бути споряджений: паспортом;

настановою з експлуатації;

іншою документацією, передбаченою технічними умовами на підйомник; комплектом запасних частин, інструмента та приладдя (далі - ЗІП). Виготовлені окремо і призначені для самостійного постачання механізми, металоконструкції (стріли, виносні опори тощо), пристрої безпеки супроводжують відповідними документами виробника про їх якість.

1. Паспорт підйомника може складатися за примірною формою, наведеною у додатку 3.
2. 1. У настанові з експлуатації підйомника поряд з іншими відомостями мають бути зазначені:

періодичність технічного обслуговування, ремонту та мащення складових частин підйомника;

періодичність і способи огляду металоконструкцій;

перелік і позначення деталей, що швидко спрацьовуються, і допуски на їх спрацювання;

способи та порядок регулювання гальм; періодичність та способи перевірки приладів безпеки; граничні норми бракування елементів підйомників згідно з додатком 4; найімовірніші механічні пошкодження металоконструкцій і способи їх усунення;

вимоги щодо безпечного обслуговування та експлуатації підйомника, складені з урахуванням специфіки його конструкції; порядок проведення технічних оглядів; вимоги безпеки в аварійних ситуаціях;

порядок евакуації працівників з робочої платформи під час її аварійного зупинення на висоті чи нижче рівня робочого майданчика;

критерії граничного стану підйомника для направлення його на капітальний ремонт.

1. Для перевірки якості виготовлення підйомників, відповідності їх вимогам даних Правил і технічних умов виробник проводить їх випробування.
2. 1. Програми і методики приймальних випробувань дослідних зразків і приймально-здавальних випробувань після виготовлення, капітального ремонту та реконструкції підйомника мають передбачати перевірку відповідності його паспортним даним і включати: візуальний огляд, випробування на холостому ходу, ходові випробування, статичне та динамічне випробування у відповідності до пунктів 6.3.9 - 6.3.11, а також перевірку дії приладів і пристроїв безпеки. Програма і методика приймальних випробувань має бути узгоджена з Держнаглядохоронпраці України.
   2. 1. Кожний виготовлений, капітально відремонтований чи реконструйований підйомник має бути підданий виробником приймально-здавальним випробуванням. Результати випробувань записуються у паспорт підйомника.
      2. Відомості про виготовлений підйомник, окремі складові частини, призначені для самостійного постачання, виробник заносить до книги обліку та споряджує табличкою, укріпленою на видному місці із зазначенням найменування виробника чи його товарного знака, вантажопідіймальності, дати виготовлення, порядкового номера, а також інших відомостей згідно з вимогами НД. Метод виконання написів на табличці має забезпечувати їх схоронність протягом усього строку служби підйомника.
      3. Після проведення ремонту чи реконструкції підйомника, в паспорті відображається характер виконаних робіт, усі зміни параметрів, характеристик і показників, відомості про застосовані матеріали із зазначенням номерів документів про їх якість.

Якщо ці дані неможливо відобразити в паспорті підйомника, оформлюється новий паспорт. У цьому разі старий паспорт зберігається на підприємстві, яке виконувало ремонт чи реконструкцію.

Документи, що підтверджують якість застосованих матеріалів і зварювання, зберігаються на підприємстві, яке виконувало роботи, а їх копії - у паспорті підйомника протягом його строку служби.

1. Роботодавець, який під час експлуатації підйомників виявив недоліки в їх конструкції або виготовленні, а також невідповідність вимогам даних Правил, надсилає виробнику рекламацію (претензію), а її копію - територіальному органу Держнаглядохоронпраці України, який здійснює нагляд за виготовленням підйомників.

Для підйомників, придбаних за кордоном, рекламація (претензія) надсилається виробнику, а її копія - у Держнаглядохоронпраці України.

1. Виробник веде облік рекламацій (претензій) і інших повідомлень про недоліки конструкції та виготовлення підйомників, що надійшли, із зазначенням:

їх пред’явника;

заводського номера та року виготовлення підйомника чи окремої складової частини;

короткого змісту рекламації (претензії);

ужитих заходів.

У тих випадках, коли виявлені недоліки можуть вплинути на безпечність користування підйомниками, виробник повинен повідомити всі організації, що експлуатують їх, про необхідність і методи усунення таких недоліків, а також надіслати технічну документацію і необхідні матеріали та складові частини, що підлягають заміні. Рекомендації щодо усунення недоліків мають бути узгоджені з територіальним органом Держнаглядохоронпраці України, який здійснює нагляд за виготовленням підйомників.

1. Підйомники, що відпрацювали строк служби, а також в інших випадках, визначених НД, піддаються експертному обстеженню в установленому порядку.
2. 1. Матеріали
   2. 1. Матеріали, що застосовуються для виготовлення, реконструкції та ремонту підйомників, мають відповідати вимогам НД щодо вибору матеріалів для вантажопідіймальних кранів і машин.
      2. Якість матеріалів має бути підтверджена документами виробника цих матеріалів і вхідним контролем.