Кінець таблиці 2
Тип дренажу |
Умови живлення |
Розташування дрен |
Орієнтовна глибина закладання дрен |
Застійний |
Ґрунтове живлення із нагірного боку |
Уздовж тильного боку підпірних стін, біля опори на відстані (0,5–1,0) м |
На рівні висоти стін |
Перехоплюючий: укісний (похилий) |
Ґрунтове живлення із верхових ділянок |
Уздовж основ укосів (схилів) |
Нижче глибини промерзання ґрунту |
Тип дренажу |
Умови живлення |
Розташування дрен |
Орієнтовна глибина закладання дрен |
каптажний |
Ґрунтове живлення із верхових ділянок |
У місцях виходу на поверхню ґрунтових вод |
Нижче глибини промерзання ґрунту |
Сполучений із водостоками |
Ґрунтове живлення струмків, балок, ярів |
Уздовж водостоків, за вертикальною віссю вище шелиги (для зменшення кількості колодязів) |
У відповідность з глибиною закладання комунікацій |
Супутній |
Витоки господарсько-побутових вод або компенсація баражного ефекту |
Уздовж водонесучих комунікацій, теплових мереж, транспортних та інших тунелів |
На вимощенні лотоків комунікацій |
Дренаж підпірних стінок |
Накопичення вологи у товщі карманів котловин |
Рядки горизонтальних свердловин діаметром (50-80) мм |
На глибину (2–5) м у товщу грунтів із інтервалом (5–10) м по горизонталі |
* На підставі гідрогеологічних розрахунків |
Таблиця 3 – Мінімальні уклони горизонтальних дренажів
Типи дренажів |
Діаметри дрен, мм |
Рекомендовані мінімальні ухили |
Відкриті: - канави |
– |
0,005 |
- лотоки |
– |
0,003 |
Закриті: із суцільним заповненням |
– |
0,01 |
лінійні трубчасті: - осушувачі |
До 200 |
0,002 (глинисті ґрунти) 0,003 (піщані ґрунти) |
- колектори |
200-300 |
0,0015 |
кільцеві, неповнокільцеві, трубчаста дрена пластового дренажу, пристінні |
100* |
0,002 (глинисті ґрунти) 0,003 (піщані ґрунти) |
пластові |
|
0,01 (для ширини споруд більше 10 м) 0 (для ширини споруди до 10 м включно) |
укісні, застійні, каптажні, дорожні |
100* |
0,003 |
сполучені із водостоками |
200 |
По уклону водостоку |
* У залежності від витрат та ступеня заповнення трубопроводів |
6.9 Окремі лінійні горизонтальні дренажі застосовуються для захисту територій і об'єктів, які мають значні лінійні розміри за малої ширини. Супутні дренажі, що є різновидом лінійних, застосовують переважно для захисту від ґрунтових вод трубопроводів і інших інженерних мереж та для перехоплення витоків із них.
6.10 Системи горизонтальних дрен доцільно застосовувати для площинного захисту від підтоплення, а саме:
6.11 Оглядові колодязі по трасах горизонтальних дренажів встановлюються з інтервалом не більше 50 м, у тому числі на початку дренажу, в кінці дренажу, в місцях з'єднань та перетинів.
6.12 Пластові дренажі застосовуються для захисту підошов окремих будівель та комунікацій за умов, коли дно котловану не досягає водотривкого шару. Цей тип дренажів улаштовується вздовж підошов фундаментів, підвалів або підземних споруд незалежно від їх глибини закладання. Бокові поверхні стін захищають від вологи за допомогою гідроізоляції у комбінації з пристінним дренажем.
Пластові дренажі рекомендуються:
Ширина пластового дренажу в кожний бік від дрени не повинна перевищувати 30 м.
У конструкціях пластових дренажів при довжині дрени менше 10 м допускається на початку траси не встановлювати оглядового колодязя, вільний отвір труби закривається заглушкою.
6.13 Пристінні дренажі, які є різновидом горизонтальних, закладають безпосередньо на зовнішньому боці споруд, які вони захищають. Рекомендується застосовувати пристінні дренажі для захисту окремих будинків та споруд, якщо підошви фундаментів або підвалини розташовуються на водотривких ґрунтах.
6.17 За допомогою вакуумних дренажів ведозниження здійснюється під дією вакууму, який створюється в ґрунті. Найдоцільнішим є застосування вакуумних дренажів під час осушення ґрунтів із низькими фільтраційними властивостями.
Вакуумні водознижувальні установки із голкофільтрами застосовуються для тимчасового водозниження під час будівельних робіт. Голкофільтри встановлюють по периметру майбутнього котловану або по довжині траншеї.
Таблиця 4 – Типізація умов застосування променевих дренажів на підтоплюваних територіях
Умови застос-ування проме-невих дрена-жів |
Наймену-вання обводне-них ґрунтів |
Кіль-кість шарів у розрізі |
Коеф-іцієнт фільт-рації ґрунту, м/добу |
Шири-на підтоп-люва-ного будин-ку, спо-руди, м |
Конст-рукція фунда-менту |
Різни-ця у ві-дмітках закладення під-ошви фунда-менту, м |
Відстань від підошви фундаме-нту до во-дотривко-го шару, м |
Загли-блення проме-невих дрен під рівень ґрунто-вих вод, м |
Сприят-ливіі |
Піски, супіски, лесоподібні суглинки, леси |
1 або 2 (нижній більш прони-кний) |
Більше 0,3 |
150 |
Стрічко-вий, су-цільний |
Відсут-ній |
1,5-2,0 |
Більше 2 |
Менш сприят-ливі |
Леси, лесоподібні суглинки різної щільності |
2 |
Менше 0,3 |
150-200 |
Стовп-частий |
Менше 1,0 |
Менше 1,5 |
1,5-2 |
Неспри-ятливі |
Піски, суглинки, леси, перешару-вання добре проникних та водотри-вких шарів; ґрунти із галечнико-вими вклю-ченнями |
Більше 2 |
Від низьких до високих значень
|
Не обм-ежена |
Стрічко-вий, су-цільний, стовпча-стий |
Не обмежений |
Фундамент розташова-но на водо-тривкому шарі |
Не обмежене
|
|
|
|
|
|
Палі-стояки |
|
Основа паль знахо-диться на водотрив-кому шарі |
|
|
|
|
|
|
Висячі палі |
|
Не обмежена |
|
Захист територій та споруд від затоплення
Дамби обвалування
6.22 Для захисту територій від затоплення застосовуються два типи дамб обвалування – незатоплювані і затоплювані.
Незатоплювані дамби належить застосовувати для постійного захисту від затоплення міських і промислових територій, прилеглих до водосховищ, річок та інших водних об'єктів.
Затоплювані дамби допускається застосовувати для тимчасового захисту від затоплення сільськогосподарських земель у період вирощування на них сільськогосподарських культур за умови підтримування у водосховищі нормального підпірного рівня (НПР), для формування та стабілізації русел і берегів річок, регулювання та перерозподілу водних потоків і поверхневого стоку.
6.23 На ділянках річок із меандрувальним типом руслового процесу у складі заходів інженерного захисту територій від затоплення слід передбачати наступні споруди для регулювання русел:
6.24 У разі значної довжини дамб у вздовж водотоку або в зоні виклинювання водосховища відмітку гребеня слід знижувати в напрямку течії у відповідності з поздовжнім уклоном вільної поверхні води за розрахункового рівня.
Застосовуються конструкції ґрунтових дамб двох типів: обтиснутого та розпластаного профілю.
Профіль дамби (розпластаний чи обтиснутий) обирається з урахуванням наявності місцевих будівельних матеріалів, технології виконання робіт, параметрів вітрових хвиль на верховому укосі та виходу фільтраційного потоку на низовому укосі. Перевагу належить віддавати дамбам розпластаного профілю з біологічним кріпленням укосів.
6.25 Типи огороджувальних дамб обираються з урахуванням природних умов: топографічних, інженерно-геологічних, гідрологічних, кліматичних, сейсмічних, а також за наявності місцевих будівельних матеріалів та умов експлуатації, природоохоронних вимог.
Проектування дамб обвалування належить виконувати відповідно до вимог будівельних норм (СНиП 3.02.01, СНиП 3.07.01).
Якщо траса дамби проходить через зсувну або потенційно зсувну ділянку, належить розробляти протизсувні заходи.
6.26 Траси дамб слід обирати в залежності від топографічних та інженерно-геологічних умов будівництва за умови мінімальної зміни гідрологічного режиму водотоку і максимального використання обвалованої території.
У разі тимчасового бокового припливу доцільно застосовувати неперервне трасування дамб увздовж урізу води водойми або водотоку. У разі постійного бокового припливу обвалування належить, як правило, виконувати на ділянках між притоками у складі дамб обвалування берегів основного водотоку та його приток.