Кінець таблиці 2

Тип дренажу

Умови живлення

Розташування дрен

Орієнтовна глибина закладання дрен

Застійний

Ґрунтове живлення із нагірного боку

Уздовж тильного боку підпірних стін, біля опори на відстані (0,5–1,0) м

На рівні висоти стін

Перехоплюючий:

укісний (похилий)

Ґрунтове живлення із верхових ділянок

Уздовж основ укосів (схилів)

Нижче глибини промерзання ґрунту

Тип дренажу

Умови живлення

Розташування дрен

Орієнтовна глибина закладання дрен

каптажний

Ґрунтове живлення із верхових ділянок

У місцях виходу на поверхню ґрунтових вод

Нижче глибини

промерзання ґрунту

Сполучений із водостоками

Ґрунтове живлення струмків, балок, ярів

Уздовж водостоків, за вертикальною віссю вище шелиги (для зменшення кількості колодязів)

У відповідность з глибиною закладання комунікацій

Супутній

Витоки господарсько-побутових вод або компенсація баражного ефекту

Уздовж водонесучих комунікацій, теплових мереж, транспортних та інших тунелів

На вимощенні лотоків комунікацій

Дренаж підпірних стінок

Накопичення вологи у товщі карманів котловин

Рядки горизонтальних свердловин діаметром (50-80) мм

На глибину (2–5) м у товщу грунтів із інтервалом (5–10) м по горизонталі

* На підставі гідрогеологічних розрахунків

Таблиця 3 – Мінімальні уклони горизонтальних дренажів

Типи дренажів

Діаметри дрен,

мм

Рекомендовані мінімальні ухили

Відкриті:

- канави

0,005

- лотоки

0,003

Закриті: із суцільним заповненням

0,01

лінійні трубчасті:

- осушувачі

До 200

0,002 (глинисті ґрунти)

0,003 (піщані ґрунти)

- колектори

200-300

0,0015

кільцеві, неповнокільцеві, трубчаста дрена пластового дренажу, пристінні

100*

0,002 (глинисті ґрунти)

0,003 (піщані ґрунти)

пластові

0,01 (для ширини споруд більше 10 м) 0 (для ширини споруди до 10 м включно)

укісні, застійні, каптажні, дорожні

100*

0,003

сполучені із водостоками

200

По уклону водостоку

* У залежності від витрат та ступеня заповнення трубопроводів

6.9 Окремі лінійні горизонтальні дренажі застосовуються для захисту територій і об'єктів, які мають значні лінійні розміри за малої ширини. Супутні дренажі, що є різновидом лінійних, застосовують переважно для захисту від ґрунтових вод трубопроводів і інших інженерних мереж та для перехоплення витоків із них.

6.10 Системи горизонтальних дрен доцільно застосовувати для площинного захисту від підтоплення, а саме:

  • підтримки рівня підземних вод на заданій відмітці;
  • захисту окремих об'єктів, великих за розмірами у плані.

6.11 Оглядові колодязі по трасах горизонтальних дренажів встановлюються з інтервалом не більше 50 м, у тому числі на початку дренажу, в кінці дренажу, в місцях з'єднань та перетинів.

6.12 Пластові дренажі застосовуються для захисту підошов окремих будівель та комунікацій за умов, коли дно котловану не досягає водотривкого шару. Цей тип дренажів улаштовується вздовж підошов фундаментів, підвалів або підземних споруд незалежно від їх глибини закладання. Бокові поверхні стін захищають від вологи за допомогою гідроізоляції у комбінації з пристінним дренажем.

Пластові дренажі рекомендуються:

  • для захисту відповідальних споруд – як найбільш довговічні та надійні в експлуатації у по рівнянні з горизонтальним трубчастим дренажем;
  • для захисту підземних споруд глибокого закладання (багатоярусні паркінги та інші), коли улаштування трубчастого дренажу з оглядовими колодязями уздовж зовнішнього контуру є економічно недоцільним;
  • у випадках, коли за прогнозом вірогідний значний підйом рівня ґрунтових вод і це може зашкодити споруді;
  • у комбінації з гідроізоляцією – для захисту заглиблених споруд, коли пред'являються високі вимоги щодо вологості у приміщеннях;
  • для захисту підземних споруд, які експлуатуються у режимі підвищених температур, через що не може бути використана обклеювальна гідроізоляція.

Ширина пластового дренажу в кожний бік від дрени не повинна перевищувати 30 м.

У конструкціях пластових дренажів при довжині дрени менше 10 м допускається на початку траси не встановлювати оглядового колодязя, вільний отвір труби закривається заглушкою.

6.13 Пристінні дренажі, які є різновидом горизонтальних, закладають безпосередньо на зовнішньому боці споруд, які вони захищають. Рекомендується застосовувати пристінні дренажі для захисту окремих будинків та споруд, якщо підошви фундаментів або підвалини розташовуються на водотривких ґрунтах.

  1. Вертикальні дренажі застосовують як для осушення безнапірних водоносних горизонтів, так і для зниження напорів у напірних шарах ґрунту. У двошарових пластах водознижувальні свердловини можуть використовуватися, коли нижній шар більш водопроникний за верхній та є безнапірним. Застосування свердловин із примусовим відкачуванням для дренування слабкопроникних ґрунтів недоцільне.
  2. Водопоглинаючі свердловини застосовують у випадках, коли для прийому дренажних вод є поглинальний горизонт, водопровідність якого вища за водопровідність горизонту, який дренується. При цьому вимагається детальне обґрунтування захищеності підземних вод з урахуванням додаткового обводнення та можливого забруднення поглинального горизонту.
  3. Променеві дренажі являють собою комбінований тип дренажу. Вони складаються з водозбірного колодязя та водоприймальних променів-свердловин, пробурених горизонтально або похило в напрямку об'єкта, який захищається. Промені обладнують трубчастими дренами або трубофільтрами. Ці дренажі застосовуються переважно в умовах щільної забудови. Типізацію умов застосування променевих дренажів наведено в таблиці 4.

6.17 За допомогою вакуумних дренажів ведозниження здійснюється під дією вакууму, який створюється в ґрунті. Найдоцільнішим є застосування вакуумних дренажів під час осушення ґрунтів із низькими фільтраційними властивостями.

Вакуумні водознижувальні установки із голкофільтрами застосовуються для тимчасового водозниження під час будівельних робіт. Голкофільтри встановлюють по периметру майбутнього котловану або по довжині траншеї.

Таблиця 4 – Типізація умов застосування променевих дренажів на підтоплюваних територіях

Умови застос-ування проме-невих дрена-жів

Наймену-вання обводне-них ґрунтів

Кіль-кість шарів у розрізі

Коеф-іцієнт фільт-рації ґрунту, м/добу

Шири-на підтоп-люва-ного будин-ку, спо-руди, м

Конст-рукція фунда-менту

Різни-ця у ві-дмітках закладення під-ошви фунда-менту, м

Відстань від підошви фундаме-нту до во-дотривко-го шару, м

Загли-блення проме-невих дрен під рівень ґрунто-вих вод, м

Сприят-ливіі

Піски, супіски, лесоподібні суглинки, леси

1 або 2 (нижній більш прони-кний)

Більше 0,3

150

Стрічко-вий, су-цільний

Відсут-ній

1,5-2,0

Більше 2

Менш сприят-ливі

Леси, лесоподібні суглинки різної щільності

2

Менше 0,3

150-200

Стовп-частий

Менше 1,0

Менше 1,5

1,5-2

Неспри-ятливі

Піски, суглинки, леси, перешару-вання добре проникних та водотри-вких шарів; ґрунти із галечнико-вими вклю-ченнями

Більше 2

Від низьких до високих значень

Не обм-ежена

Стрічко-вий, су-цільний, стовпча-стий

Не обмежений

Фундамент розташова-но на водо-тривкому шарі

Не обмежене

Палі-стояки

Основа паль знахо-диться на водотрив-кому шарі

Висячі

палі

Не обмежена

  1. Електродренажі являють собою пристрої, які осушують ґрунт під дією електричного струму. Електродренажі слід застосовувати для тимчасового осушення слабкопроникних ґрунтів із коефіцієнтами фільтрації менше 0,01 м/добу
  2. Проектами доцільно передбачати самопливний рух дренажних вод по уклону колекторів та дрен до водоскиду. Тільки за відсутності умов самопливного водовідводу передбачають насосні станції для перекачування дренажних вод.
  3. Відмітка дна водоскиду дренажних вод у місці примикання його до водоприймача повинна прийматися не менше, ніж на 0,5 м вище горизонту високих вод у водоприймачі при розрахунковому рівні води повторюваністю один раз на 5 років.
  4. Укладання дрен у траншею при будівництві дренажів належить виконувати на осушений ґрунт для збереження завданих уклонів. Заходи з будівельного водозниження мають передбачатися проектами та бути детально викладеними у розділі "Організація будівництва".

Захист територій та споруд від затоплення

Дамби обвалування

6.22 Для захисту територій від затоплення застосовуються два типи дамб обвалування – незатоплювані і затоплювані.

Незатоплювані дамби належить застосовувати для постійного захисту від затоплення міських і промислових територій, прилеглих до водосховищ, річок та інших водних об'єктів.

Затоплювані дамби допускається застосовувати для тимчасового захисту від затоплення сільськогосподарських земель у період вирощування на них сільськогосподарських культур за умови підтримування у водосховищі нормального підпірного рівня (НПР), для формування та стабілізації русел і берегів річок, регулювання та перерозподілу водних потоків і поверхневого стоку.

6.23 На ділянках річок із меандрувальним типом руслового процесу у складі заходів інженерного захисту територій від затоплення слід передбачати наступні споруди для регулювання русел:

  • поздовжні дамби, що обмежують ширину водного потоку річки до розрахункової величини;
  • струмененапрямні дамби – поздовжні, прямолінійні або криволінійні, що забезпечують плавний підхід потоку до отворів мосту, греблі, водоприймача та інших гідротехнічних споруд;
  • загати, які перекривають русло від берега до берега, призначені для перегородження потоку води в рукавах та протоках;
  • напівзагати – поперечні споруди у руслах річок та на заплавах, які забезпечують виправлення русел та захист берегів, а також утворення судноплавних глибин;
  • шпори (короткі напівзагати), що встановлюються під деяким кутом до напрямку течії для забезпечення захисту берегів від розмивання;
  • берегові й дамбові кріплення, які забезпечують захист берегів і дамб від розмивання течією та хвилями;
  • наскрізні споруди, які будуються для регулювання русла та стоку наносів через перерозподіл витрат води по ширині русла і створення біля берегів сповільненої (нерозмивної) швидкості течії.

6.24 У разі значної довжини дамб у вздовж водотоку або в зоні виклинювання водосховища відмітку гребеня слід знижувати в напрямку течії у відповідності з поздовжнім уклоном вільної поверхні води за розрахункового рівня.

Застосовуються конструкції ґрунтових дамб двох типів: обтиснутого та розпластаного профілю.

Профіль дамби (розпластаний чи обтиснутий) обирається з урахуванням наявності місцевих будівельних матеріалів, технології виконання робіт, параметрів вітрових хвиль на верховому укосі та виходу фільтраційного потоку на низовому укосі. Перевагу належить віддавати дамбам розпластаного профілю з біологічним кріпленням укосів.

6.25 Типи огороджувальних дамб обираються з урахуванням природних умов: топографічних, інженерно-геологічних, гідрологічних, кліматичних, сейсмічних, а також за наявності місцевих будівельних матеріалів та умов експлуатації, природоохоронних вимог.

Проектування дамб обвалування належить виконувати відповідно до вимог будівельних норм (СНиП 3.02.01, СНиП 3.07.01).

Якщо траса дамби проходить через зсувну або потенційно зсувну ділянку, належить розробляти протизсувні заходи.

6.26 Траси дамб слід обирати в залежності від топографічних та інженерно-геологічних умов будівництва за умови мінімальної зміни гідрологічного режиму водотоку і максимального використання обвалованої території.

У разі тимчасового бокового припливу доцільно застосовувати неперервне трасування дамб увздовж урізу води водойми або водотоку. У разі постійного бокового припливу обвалування належить, як правило, виконувати на ділянках між притоками у складі дамб обвалування берегів основного водотоку та його приток.