Страница 4: ДСТУ EN 54-5:2003. Системи пожежної сигналізації (62690)

* 3 метою спрощення процедури випробовування дозволено використовувати той самий зразок для декількох випро­бовувань за EMC. У такому випадку проміжне(-і) функційне(-і) випробовування на зразках, використовуваних для більше ніж одного випробовування, можна вилучити, та функційне випробовування треба проводити наприкінці такої серії випро­бовувань. Однак, варто відмітити, що у випадку відмови може не бути можливості визначити, яке саме випробовування викликало цю невідповідність (див. розділ 4 EN 50l30-4:1995+A1:1998).

Впевнитися, що час спрацьовування сповіщувача істотно не залежить від напрямку повітря­ного потоку навколо сповіщувача.

Зразок(-зки) треба випробовувати відповідно до 5.1.5 за швидкості підвищення температури повітря 10 К/хв. Необхідно виконати вісім таких випробовувань, при цьому зразок треба поверта­ти відносно вертикальної осі на 45^о для кожного подальшого випробовування так, щоб випробо­вування були зроблені у восьми положеннях. Перед кожним випробовуванням зразок треба ста­білізувати за нормальної температури використовування, зазначеної в таблиці 1, відповідно до кла­су, зазначеного на зразку. Час спрацьовування для восьми положень повинен бути зареєстрова­ний. Положення, за яких було виміряно максимальний та мінімальний часи спрацьовування, по­винні бути позначені.

Сповіщувачі класу А1 повинні спрацьовувати у межах часу від 1 хв 0 с до 4 хв 20 с у всіх вось­ми положеннях.

Сповіщувачі класів А2, B, C, D, E, F і G повинні спрацьовувати у межах часу від 2 хв 0 с до 5 хв 30 с у всіх восьми положеннях.

Довести здатність сповіщувача правильно реагувати на малу швидкість підвищення темпе­ратури повітря.

Зразок(-зки) треба випробувати відповідно до 5.1.5 за швидкості підвищення температури по­вітря 1 К/хв поки відповідний максимум температури використовування не буде досягнуто, як заз­начено у таблиці 1 відповідно до класу, зазначеного на зразку. Після цього, випробовування по­винно бути продовжено за максимальної швидкості підвищення температури повітря 0,2 К/хв. Один зразок треба випробовувати в положенні, в якому було отримано максимальний час спрацьову­вання, а інший — в положенні, в якому було отримано мінімальний час спрацьовування під час випробовування відповідно до 5.2. Перед кожним випробовуванням зразок треба стабілізувати за нормальної температури використовування, зазначеної в таблиці 1 відповідно до класу, зазначе­ного на зразку. Температура, за якої спрацьовують зразки повинна бути зареєстрована.

Температура спрацьовування випробних сповіщувачів повинна знаходитися в діапазоні між мінімальною і максимальною статичними температурами спрацьовування, які зазначені в таб­лиці 1, відповідно до класу сповіщувача.

Підтвердити здатність сповіщувача, який стабілізовано за його нормальної температури використовування, правильно спрацьовувати в діапазоні швидкостей підвищення температури повітря.

Зразок(-зки) треба випробовувати відповідно до 5.1.5 за швидкостей підвищення температу­ри повітря з такого ряду: 1; 3; 5; 10; 20; 30 К/хв. Один зразок треба випробовувати в положенні, в якому було отримано максимальний час спрацьовування, а інший — в положенні, в якому було от­римано мінімальний час спрацьовування під час випробовування відповідно до 5.2. Перед кожним випробовуванням зразок треба стабілізувати за нормальної температури використовування, зазначе­ної в таблиці 1 відповідно до класу, зазначеного на зразку. Температура спрацьовування на кожній швидкості підвищення температури повітря повинна бути зареєстрована для кожного зразка.

Часи спрацьовування сповіщувачів повинні знаходитися між нижньою та верхньою межами часу спрацьовування, зазначеними в таблиці 4 для відповідного класу сповіщувача.

Таблиця 4 — Межі часу спрацьовування

Примітка. Інформацію щодо походження меж, наведених у таблиці 4, наведено в додатку С.

Підтвердити, що сповіщувачі класів із нормальною температурою використовування більше 25 ^оС (див. таблицю 1) не демонструють занадто швидке спрацьовування за нормального підви­щення температури. Тому це випробовування не застосовують до сповіщувачів класів А1 чи А2.

Зразок(-зки) треба випробовувати відповідно до 5.1.5 за швидкостей підвищення температу­ри повітря 3 К/хв та 20 К/хв. Зразок треба випробовувати в положенні, в якому було отримано мінімальний час спрацьовування під час випробовування відповідно до 5.2. Перед кожним випро­бовуванням зразок повинен бути стабілізований за температури 25 ^оС. Часи спрацьовування зраз­ка повинні бути зареєстровані.

Час спрацьовування за швидкості 3 К/хв повинен перевищувати 7 хв 13 с, а час спрацьову­вання за швидкості 20 К/хв повинен перевищувати 1 хв 0 с.

Довести здатність сповіщувача правильно функціювати за високих температур довкілля, що властиві очікуваним умовам експлуатування.

Зразок(-зки) треба випробовувати відповідно до 5.1.5 за швидкостей підвищення температу­ри повітря 3 К/хв та 20 К/хв. Зразок треба випробовувати в положенні, в якому було отримано мак­симальний час спрацьовування під час випробовування відповідно до 5.2. Перед кожним випро­бовуванням зразок треба стабілізувати протягом 2 год за максимальної температури використо­вування, зазначеної в таблиці 1, відповідно до класу, зазначеного на зразку. Швидкість підвищення температури повітря до температури стабілізування повинна бути <1 К/хв. Часи спрацьовування зразка повинні бути зареєстровані.

Не повинні видаватися ні сигнал тривоги, ні сигнал несправності протягом періоду підвищення температури до температури стабілізування або протягом періоду стабілізування.

Сповіщувачі повинні спрацьовувати відповідно до їх класу між нижньою та верхньою межа­ми часу спрацьовування, зазначеними в таблиці 5.

Таблиця 5 — Межі часу спрацьовування від максимальної температури використовування

Показати, що в межах зазначеного(-их) діапазону(-ів) параметрів електроживлення (наприк­лад, напруги), час спрацьовування сповіщувача істотно не залежить від цих параметрів.

Зразок(-зки) треба випробовувати відповідно до 5.1.5 за швидкостей підвищення температу­ри повітря 3 К/хв та 20 К/хв за верхньої і нижньої меж діапазону параметрів електроживлення (на­приклад, напруги), зазначених виробником. Зразок треба випробовувати в положенні, в якому було досягнуто максимального часу спрацьовування, та інший в положенні, в якому було досягнуто мінімального часу під час випробовування відповідно до 5.2. Перед кожним випробовуванням зра­зок треба стабілізувати за нормальної температури використовування, зазначеної в таблиці 1, відповідно до класу, зазначеного на зразку. Часи спрацьовування, для обох швидкостей підвищен­ня температури повітря для кожної межі параметра електроживлення, повинні бути зареєстровані.

Примітка. Параметр електроживлення для традиційних сповіщувачів — це постійна напруга, яку подають на сповіщу- вач. Для інших типів сповіщувачів (наприклад, аналоговий адресний) може знадобитися розглядання рівнів та часових інтер­валів сигналів. За потреби у виробника можна замовити відповідне устатковання електроживлення, щоб забезпечити необхід­ну зміну параметрів електроживлення.

Часи спрацьовування сповіщувачів повинні знаходитися між нижньою та верхньою межами часу спрацьовування, зазначеними в таблиці 4 для відповідного класу сповіщувача.

Показати, що часи спрацьовування сповіщувачів знаходяться в необхідних межах, та для відновлюваних сповіщувачів встановити базові дані часу спрацьовування для порівняння з часа­ми спрацьовування, виміряними після випробування на впливання довкілля.

Час спрацьовування зразків треба вимірювати відповідно до 5.1.5 за швидкостей підвищен­ня температури повітря 3 К/хв і 20 К/хв в положенні, в якому було отримано максимальний час спрацьовування під час випробовування відповідно до 5.2. Перед кожним вимірюванням зразок треба стабілізувати за нормальної температури використовування, зазначеної в таблиці 1 відпо­відно до класу, за-значеного на зразку.

Часи спрацьовування сповіщувачів повинні знаходитися між ніжньою та верхньою межами часу спрацьовування, зазначеними в таблиці 4 для відповідного класу сповіщувача.

Довести здатність сповіщувача правильно функціювати за низьких температур довкілля, які очікуються під час експлуатування.

Апаратура і методика випробовування повинні відповідати зазначеним у IEC 60068-2-1:1990 + + А1:1993 + A2:1994 Випробовування Ab та зазначеному нижче.

Зразок(-зки) треба встановлювати відповідно до 5.1.3, підмикати до устатковання електрожив­лення і контролювання як зазначено у 5.1.2.

Треба застосовувати такі умови впливання:

температура — (-10 ± 3) ^оС;

тривалість — 16 год.

Примітка. Випробовування Ab визначає швидкості зміни температури < 1 К/хв під час переходу до температури впли­вання і від неї.

Зразок(-зки) під час впливання треба контролювати на виявлення будь-яких сигналів триво­ги або несправності.

Час спрацьовування зразка(-ів) треба вимірювати відповідно до 5.1.5 за швидкостей підвищен­ня температури повітря 3 К/хв і 20 К/хв в положенні, в якому було отримано максимальний час спрацьовування під час випробовування відповідно до 5.2. Перед кожним вимірюванням зразок треба стабілізувати за нормальної температури використовування, яку зазначено в таблиці 1 відпо­відно до класу, зазначеного на зразку.