Страница 9: ДСТУ Б В.2.5-30:2006. ТРУБОПРОВОДИ СТАЛЕВІ ПІДЗЕМНІ СИСТЕМ ХОЛОДНОГО І ГАРЯЧОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ (29616)

9.3 Лінії передачі енергії постійного струму системи "провід-земля"

При проектуванні робочих заземлень ліній передач енергії постійного струму системи "провід-земля" повинні бути передбачені заходи, що виключають їх небезпечний вплив на підземні споруди.

9.4 Промислові підприємства, що споживають постійний електричний струм у технологічних процесах

9.4.1Джерела блукаючих струмів промислових об'єктів – шинопроводи постійного струму, електролізери, металеві трубопроводи, приєднані до електролізерів, повинні бути електрично ізольовані від будівельних конструкцій.

9.4.2В якості ізоляторів слід використовувати базальт, порцеляну, діабаз, скло, пластмаси й інші матеріали з питомим об'ємним опором не менше 1012 Ом.м.

Не допускається застосування пористих матеріалів, що мають властивість всмоктувати вологу (бетон, неглазурована порцеляна, кераміка) без спеціальної обробки водовідштовхувальними й електроізолюючими речовинами.

1. Для обмеження витоку струму слід передбачати секціонування за допомогою електроізолюючих швів залізобетонних перекриттів, залізобетонних площадок для обслуговування електролізерів у підземних залізобетонних конструкціях. Перекриття, на якому встановлюються електролізери, повинне бути відділено електроізоляційним швом від залізобетонних стін, що примикають до нього, колон, перекриттів інших відділень.
2. Електроізоляційні шви виконують у вигляді повітряних зазорів з мастикових чи рулонних матеріалів з питомим електроопором не менше 1012 Ом.м.

9.4.5В відділеннях електролізу водяних розчинів для обмеження струмів витоку слід передбачати застосування полімербетона для конструкцій, що примикають до електронесучого устаткування (опори, балки, фундаменти під електролізери, опорні стовпи під шинопроводи, опорні балки і фундаменти під устаткування, з'єднане з електролізерами).

9.4.6Трубопроводи, що транспортують електроліт і продукти електролізу, повинні бути виконані з неелектропровідних матеріалів (фаоліт, скло, поліетилен і т. ін.) з метою обмеження струмів витоку з них.

9.4.7Для запобігання стіканню блукаючих струмів з арматури залізобетонних фундаментів відділень електролізу необхідно передбачити електроізоляцію фундаментів згідно з НД.

9.5 Контроль за виконанням заходів щодо обмеження струмів витоку електрифікованого рейкового транспорту

1. Власники електрифікованого рейкового транспорту повинні постійно вживати заходи по обмеженню шкідливого впливу блукаючих струмів на підземні металеві комунікації.
2. Експлуатаційний контроль за виконанням вимог по обмеженню струмів витоку з рейкової мережі проводять підрозділи (служби) конкретного виду транспорту. Перелік контрольованих параметрів, терміни і методи їхнього виконання визначаються відповідними НД.
3. Контроль за виконанням вимог по обмеженню струмів витоку при будівництві ліній електрифікованого рейкового транспорту здійснюють будівельна організація та власник споруд. Результати контролю пред'являють при прийманні ліній в експлуатацію.
4. Перевірку відповідності підключення засобів активного захисту (поляризованих і посилених дренажів) до рейкової мережі джерела блукаючих струмів вимогам даного стандарту виконують спільно представники рейкового транспорту і зацікавленої організації при першому дослідному включенні захисту, а надалі – організація, в підпорядкуванні якої вона знаходиться.

9.5.5Відомості про зміну в режимах роботи споруд, що є джерелами блукаючих струмів, здатних привести до збільшення небезпеки корозії підземних споруд, що знаходяться в зоні дії блукаючих струмів цих джерел, повинні повідомлятися власниками джерел блукаючих струмів організаціям, що здійснюють координацію і контроль протикорозійного захисту підземних споруд, не пізніше ніж за один місяць до переходу на новий режим роботи.

10 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

1. Всі роботи з захисту ТПХВ і ТПГВ від корозії повинні виконуватися відповідно до вимог ГОСТ 12.1.004, ГОСТ 12.2.003, ГОСТ 12.2.004, ГОСТ 12.2.007, ГОСТ 12.3.005, ГОСТ 12.3.008, ГОСТ 12.3.016, СНиП ІІІ-4, а також чинних НД.
2. До виконання робіт з комплексного захисту ТПХВ і ТПГВ від корозії допускаються особи, що досягли 18 років, які пройшли спеціальне навчання та інструктаж згідно з ГОСТ 12.0.004 і мають посвідчення на право виконання такого виду робіт.

10.3Персонал, зайнятий на електромонтажних, електровимірювальних і електроналагоджувальних роботах, повинен мати відповідну групу з електробезпеки, знати і виконувати вимоги ДНАОП 0.00-1.21 та ПУЭ [5].

1. При виконанні робіт з захисту ТПХВ і ТПГВ від корозії працюючий персонал повинен бути забезпечений спецодягом і засобами індивідуального захисту відповідно до вимог ГОСТ 12.4.011 і діючих правил безпеки.
2. При проведенні робіт повинні бути передбачені попереджувальні знаки за ГОСТ 12.4.026 і огородження захисні згідно з ГОСТ 12.2.062. Вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони не повинен перевищувати гранично допустимих концентрацій, установлених ГОСТ 12.1.005.
3. Всі роботи і вимірювання в межах проїжджої частини вулиць і доріг для автотранспорту, на рейкових шляхах трамвая і залізниць, джерелах електроживлення установок ЕХЗ повинні виконуватися бригадою у складі не менше двох чоловік.

10.7Підключення до відсмоктувальних пунктів електротранспорту чи шин тягових підстанцій повинні виконуватися тільки персоналом підстанції.

10.8При виконанні робіт з обстеження, наладки та експлуатації засобів ЕХЗ, що розташовані на тягових підстанціях і мережах трамваю, метрополітену, залізниці, персоналу забороняється:

• торкатися контактних проводів чи обладнання, що не має відношення до ЕХЗ трубопроводів;
• наближатися до контактної мережі або її частин ближче ніж на ;
• наближатися до обірваних проводів контактної мережі;
• виконувати будь-які переходи над проводами контактної мережі.

10.9Установка дослідного анодного заземлення в містах і населених пунктах допускається тільки в присутності представника кабельної мережі.

10.10На весь час роботи дослідної установки катодного захисту біля дослідного контуру анодного заземлення повинен знаходиться черговий, що забороняє доступ до нього сторонніх осіб.

1. Металеві корпуси електроустановок, що не знаходяться під напругою, повинні бути заземлені.
2. Перед початком робіт у колодязях, тунелях, глибоких траншеях та резервуарах необхідно перевірити спеціальними приладами наявність шкідливих і горючих газів. При цьому бригада повинна складатися не менше ніж з трьох осіб. Двоє з них повинні знаходитися вгорі і стежити за безпекою працюючого внизу.

Працювати в колодязях можна тільки при наявності наряда-допуска. При цьому використовують інструмент, що виключає виникнення іскор.

10.13Роботи в середині резервуарів необхідно виконувати згідно з ДНАОП 0.00-1.08 за наявності достатньої природної або примусової їх вентиляції і після перевірки якості повітря.

10.14Забороняється проводити будь-які вимірювання на ТПХВ і ТПГВ під час грози.

Додаток А

(довідковий)

Визначення питомого електричного опору ґрунту в польових та лабораторних умовах і опору розтіканню струму анодних та захисних заземлень

А.1 Визначення питомого електричного опору ґрунту в польових умовах

А.1.1 Сутність методу

Питомий електричний опір ґрунту визначають безпосередньо по трасі підземного трубопроводу без відбору проб.

А.1.2 Засоби контролю і допоміжні пристрої

Вимірювач опору типу М-416, Ф-416, Ф 4103-М1 "TELUROHM С.А.2" та інші з класом точності 2,5

Електроди сталеві довжиною від до і діаметром від до

А.1.3 Проведення вимірювань

А.1.3.1 Вимірювання електричного опору ґрунту виконується за чотирьохелектродною схемою (рисунок А.1). Електроди розміщують по одній лінії, яка для споруди, що проектується, повинна збігатися з віссю траси, а для покладеного в землю трубопроводу повинна проходити перпендикулярно або паралельно йому на відстані від до від осі споруди.

А.1.3.2 Електроди повинні розташовуватися на однаковій відстані один від одного. Глибина забивання електродів у ґрунт не повинна бути більше 1/20 відстані між електродами.

А.1.3.3 При визначенні корозійної агресивності ґрунту відстань між електродами приймається однаковою і рівною глибині прокладання сталевого трубопроводу.

При визначенні питомого електричного опору ґрунту при виборі місця розташування в землі (вертикально або горизонтально) анодних заземлювачів відстань між електродами повинна дорівнювати подвоєній глибині закопування анодів.

А.1.3.4 Питомий електричний опір ґрунтів по трасі визначають послідовним вимірюванням в окремих точках з кроком від до .

А.1.3.5 Для врахування сезонних коливань величини електроопору отримані під час вимірювання дані необхідно привести до періоду найменшого значення опору застосуванням сезонного коефіцієнта електроопору ґрунтів Кг (таблиця А.1).

Таблиця А.1 – Значення сезонного коефіцієнта електроопору ґрунтів Кг

A.1.4 Обробка результатів

Величину питомого електричного опору ґрунту , Ом.м, обчислюють за формулою:

(А.1)

де  – відстань між електродами, яка приймається однаковою і рівною глибині прокладання трубопроводу, м;

R – значення електричного опору, виміряне приладом, Ом.

1 – електрод; 2 – вимірювач опору

Рисунок А.1 – Схема визначення питомого електричного опору ґрунту

A.2 Визначення питомого електричного опору ґрунту в лабораторних умовах

А.2.1 Сутність методу

Питомий електричний опір ґрунту за цією методикою визначають на зразках, відібраних на трасі прокладання трубопроводу.

А.2.2 Вимоги до зразків

Зразками для визначення питомого електричного опору ґрунту є проби ґрунтів, які відбирають у шурфах, свердловинах і траншеях з шарів, які розташовані на глибині прокладання споруди з інтервалами від до на відстані від до від бокової стінки труби. Для проби беруть від до ґрунту, видаляють тверді включення розміром більше ніж . Відібрану пробу поміщають у поліетиленовий пакет і надають паспорт, в якому вказують номер об'єкту і проби, місце та глибину відбору проби.

Якщо рівень ґрунтових вод вище глибини відбору проб, слід відібрати ґрунтовий електроліт об'ємом від 200 см3 до 300 см3 і помістити в ємність, що герметично закривається, яку маркують і надають паспорт.

А.2.3 Засоби контролю і допоміжні пристрої

Джерело регульованого струму

Міліамперметр будь-якого типу з класом точності 1,5 або нижче з діапазонами 200 мА, 500 мА

Вольтметр з внутрішнім опором не менше 1 МОм

Комірка прямокутної форми з внутрішніми розмірами х х з матеріалу з діелектричними властивостями (скло, порцеляна, пластмаса тощо) або зі сталі з внутрішньою футеровкою ізоляційним матеріалом.

Електроди зовнішні у вигляді прямокутних пластин з вуглецевої або нержавіючої сталі висотою і шириною з ніжкою, до якої приєднують провідник-токопідвід. Одну сторону кожної пластини ізолюють. При збиранні комірки пластини повинні бути повернуті одна до одної неізольованими сторонами.

Електроди внутрішні з мідного дроту або стрижня діаметром від до і довжиною більше висоти комірки

Шкурка шліфувальна зернистістю 40 (або менше) згідно з ГОСТ 6456

Вода дистильована згідно з ГОСТ 6709

Ацетон згідно з ГОСТ 2769

А.2.4 Підготовка до вимірювань

А.2.4.1 Відібрану пробу піщаних ґрунтів змочують до повного вологонасичення, а глинистих – до досягнення м'якопластичного стану. Якщо рівень ґрунтових вод нижче рівня відбору проб, змочування проводять дистильованою водою, а якщо вище – ґрунтовою водою. Збирають установку згідно зі схемою, зображеною на рисунку А.2.

Електроди 5 зачищують шкуркою шліфувальною згідно з ГОСТ 6456 зернистістю 40 та менше, знежирюють ацетоном, промивають дистильованою водою і встановлюють упритул до торцевих поверхонь в середині комірки. У комірку укладають ґрунт шарами, трамбуючи його на висоту менше висоти комірки на .

А.2.4.2 Електроди 6 попередньо обробляють таким же чином, як електроди 5, і встановлюють в ґрунт вертикально, опускаючи їх до дна по центральній лінії комірки на відстані один від одного і від торцевих стінок комірки.

А.2.5 Проведення вимірювань

А.2.5.1 Вимірювання проводять за чотирьохелектродною схемою на постійному або низькочастотному змінному струмі.

А.2.5.2 Електроди 5 підключають до джерела струму. Встановлюють вибране значення сили струму (І) і вимірюють різницю потенціалів (Е) між електродами 6. Вимірювання проводять при трьох різних значеннях сили струму І1<І2<І3, наприклад, А, А, А.

А.2.5.3 При роботі на постійному струмі змінюють полярність електродів 5 та повторюють вимірювання.

А.2.6 Обробка результатів вимірювань

А.2.6.1 Електричний опір ґрунту, Ri, Ом, обчислюють за формулою:

(А.2)

де Еі – різниця потенціалів між внутрішніми електродами, В;

Іі – сила струму в комірці, А.